Elessmera

Дата реєстрації: 2018-12-06 18:26:59

Нік: Elessmera

Коментарів: 20

Комментарии

• Ми вкрали своє майбутнє
  2021-05-03 21:09:13
  

  Іншопланетянка й Андрій сподобались, З-з також, ідея непогана. Але, дракони у фіналі... мабуть, ви хотіли додати чогось несподіваного, але це вийшло дуже дивно) хоча хто зна, якось та друга цивілізація уявлялася більш технічною, а не "природною". Плюс моральна дилема тут вирішилася скоріше хіба ліквідацією учасників, основний конфлікт, як на мене, виходу не встиг знайти. Не знаю, чи реально все-все вмістити в 30 тисяч, але принаймні скоротити щось задля повноцінної кінцівки було б круто.

  Найприємніше слідкувати за розвитком стосунків з енелятою, гадаю, від доведення цієї лінії до кінця оповідання лише виграє.

  Якщо раптом ви допишете цю історію чимось далі, із задоволенням прочитаю :)

  Дякую за історію! Творчих успіхів!

• Нічого особливого
  2021-05-02 15:10:49
  

  Дякую за історію! Сюжет та герої сподобалися, кінцівка, як на мене, розкрита достатньо. Назва оповідання тут найбільше пасує світу, бо хмарне безколірне місто якраз десь таке ж)

  Щодо стилю, тут ще є де розійтися. Але загалом сподобалося, дякую! Творчих успіхів! :)

• Петля Тоні
  2021-04-30 23:03:09
  

  Доладна історія! Легко читається й уявляється, дякую!

  Про перший та останні абзаци вже сказали, і, на жаль, прив'язки до теми конкурсу тут не бачу... але сама по собі петля Тоні описана добре. Хоча це трішечки дивно, що якийсь умовний бог ховається у ванній кімнаті з молотком, аби потренуватися у створенні часових петель. Можливо, є резон таку історію "допиляти" до теми якогось найближчого конкурсу абощо, цей текст може ще додатково десь реалізуватися.

  У будь-якому разі, творчих успіхів!

• Ворог героя
  2021-04-30 20:29:55
  

  Чудова казка, дякую за оповідку! Одна з найцікавіших історій у групі.

• Речі давно минулі
  2021-04-29 07:03:20
  

  Так, дійсно скидається на Кінга на початку, тому дуже здивувалася, коли раптово виринув Київ. Якщо вже так грати, то й про Київ треба було таких посилань накидати, а то нерівно виходить (початок стилістично зайшов). Основна тема "раніше було краще" і...все. Герой застряв у дитинстві й вештається світом, згадує, як було добре. Можливо, комусь під ностальжі така рефлексія піде.

  Чомусь цікавіше почитати ваші інші твори, щоб стиль був, але й сюжет із конфліктами теж.

  Творчих успіхів!

• Ніру
  2021-04-28 22:16:43
  

  Окей, повільна вакцинація в Україні цілком може порятувати від такого сценарію чіпування. Якщо серйозно, то оповідка написана вправно, гнітюче й безвихідь через Ніру передає цілком. Смерть астронавта-фопа жорстока :(

  Якийсь сенс у прибирання позасистемних був (ну і помста потім усе пояснює). Дивно хіба, що Матіас помітив серії самогубств тільки після натяку з боку колеги. Уявляю ТСН майбутнього, коли б знайшли хоч одного такого самогубцю через Ніру. Ну, але, нехай, якщо чіпують усіх, то може випадки ті непомітні й були.

  Для творця є цілком непоганий щанс, що Ніру вимкнуть, поки він у лікарні валятиметься. Або, якщо Ніру сама не вибирає, кого вбивати, то це компанія його вирішила усунути?

  Загалом, страшна жінка. Для пропаганди античіпувальної кампанії текст використовувати можна :)

  Успіхів на конкурсі!

• Лицарі Двадцятки
  2021-04-28 15:07:00
  

  Дякую за історію! Стиль легкий і загалом читати текст приємно. Смію припустити, що оповідання бігом дописувалося, бо епізод у храмі доволі сумбурний. Або він мені здався неповним, бо тема порятунку дочки до кінця не завершена (і тема двадцятки теж не повністю розкриті). Мотивація, зав'язка сюжету хороші) дякую за приємне читання)

• Гнів з небес
  2021-04-28 10:07:59
  

  Вау, мені сподобалось!

  З дівчинкою все норм, мене більше здивувало, що батьки її легко відпустили)) а людиноподібність робота кидається в очі. Я б сказала, що це якийсь кіборг, ніж чисто ШІ.

  Пояснення новітніх технологій через релігію не нова ідея, але тут реалізована вдало. В текст втягуєшся, для якоїсь комп'ютерної гри сюжетка піде) Хіба до останнього думала, що колонія на іншій планеті, а не на земній орбіті. Інакше, гадаю, за такий час вони або спустилися б на Землю, або звідти хтось би прилетів до них (якщо там хтось ще є).

  Загалом, оповідання мені сподобалося, дякую!)

• Тотальне Мистецтво
  2021-04-27 17:20:53
  

  Погоджуюся з першим коментарем, цілком злободенна антиутопія. Читати доволі легко, дякую. Не відразу було зрозуміло, яка ж тема історії, бо з кожним абзацом вона змінювалася, доки не дійшли до політики. І, як уже відмітили, всі образи збірні, є алюзіями на багато речей/людей, водночас важко сказати, на які саме. Зрештою, це світ очима слабкого героя, він міняється, світ міняється, все закінчується не так, як хотілося. Для різноманітності не вистачає хіба спроби боротьби із системою, хоча й й це теж варіант розвитку подій.

  Загалом, симпатичне оповідання, і навіть трохи іронічне. Адже художники теж ілюзіоністи, вони видають пласкі малюнки за об'ємну реальність.

  Творчої наснаги й успіхів! :)

• Окос
  2021-04-27 16:14:25
  

  Схоже трохи на "Ковбоя Бібопа", тільки тут герої ловлять богів, а не злочинців)

  У принципі, тема з вірою-невірою і всі конфлікти персонажів на цю тему доволі цікаві: це те, з чим ми в різній мірі зіштовхуємося щодня.

  Про перекидання оповіді від першого обличчя на різних персонажів - прийом хороший, але тут на повний потенціал його реалізувати не зовсім вийшло. Чи то героїв забагато, чи то їх характери повинні були бути суттєво різними. Це чисто моя думка. Десь у другій половині оповідання вже втягнулась і читати було набагато простіше.

  Боги все ж боролися і ледь не повбивали тих шаленців же, то Степан їх в останній момент врятував.

  Абориген дійсно легковірний, хоча й мотивація в нього була. Взагалі, мотивація описана чи не в усіх героїв, це добре.

  От що було сумно, що про долю знищеної планети думав саме Степан, а не юнга, який усе замутив, і, схоже, не відчував великої біди з того.

  Напевно, якщо текст добре відредагувати й поприбирати помилки, то вийде непогана космічно-піратська оповідка.

  Дякую за оповідання! Творчих успіхів!

• Гра
  2021-04-21 16:53:42
  

  Ідея не нова, але з непоганим потенціалом. По правді, не змогла пройнятися азартом знудженого творця - він ніби й затіяв гру, але задоволення від неї не сильно отримував. Сподобалось, хто був його суперником.

  Якщо якісь технічні моменти дивитися, то здивував різкий наїзд на психіатра при знайомстві (той ніби взагалі нічого не робив, аби його в чомусь запідозрити, або я це просто не помітила); і перехід між "ти-ви" зі студентом у депресії.

  Творчих успіхів!

• Див не буває. Невже? (Дискваліфіковано)
  2021-04-13 16:09:54
  

  Легке розважальне оповідання. Навіть якесь казкове, скоріше, ніж фантастичне.

  Загибель бога чітко не ідентифікована... мабуть, це було щось метафоричне. Принаймні, текст динамічний і не перевантажений, це було легко читати, дякую.

  Успіхів на конкурсі!

• П'ять прозрінь гобліна Грума
  2021-04-13 14:02:03
  

  Найбільше сподобалось два моменти: розвиток героя (так, еволюція гобліна чудово прописана!) і реверсивний погляд, світ гри зсередини очима нібито автоматичних персонажів.

  Дуже багато розповідного тексту, але він загалом не стомлює.

  Не сподобався трохи депресивний фінал, сумно то все. Та свої читачі у вас точно є :)

  Успіхів на конкурсі!)

• Пробудження Кам'яного Бога
  2021-04-06 22:14:07
  

  Дякую за історію! Цілком згодна з попереднім коментарем. Розвиток сюжету й героїв ведуть читача за собою, все досить логічно й поступово. Описовий стиль особливо на початку кидається в очі, потім подій стає більше і він поступово розбавляється. Якщо передати все через відчуття Мба, а не просто його очі, вийде дуже атмосферною, гадаю. Але історія в будь-якому разі цікава й містить кілька конфліктів. Творчих успіхів!

• Чорнобог (16+)
  2021-04-03 23:01:14
  

  Напружена історія. Почалося, як серія Надприродного, потім перетворилося в сценарій Любомира Левицького. Чесно кажучи, через доволі відсторонений та описовий стиль схоже більше на синопсис/кіносценарій. Можливо, мені таке й краще, бо звичайний горор занадто страшний))

  Гадаю, було б багато охочих до жахастиків таке глянути в товаристві перед сном.

  Єдиний не зовсім логічний для мене момент - друзі пам'ятали про відбитки пальців і боялись трапитись поліції, але в соцмережі створили собі чатик, аби рефлексувати від смертей одногрупників... з кібербезпекою в них дуже посередньо х)

  А так, гадаю, вам краще почути відгуки від цільової авдиторії шанувальників горору)

  Успіхів на конкурсі!

• Діра у формі Бога (18+)
  2021-04-02 05:32:48
  

  Динамічно! Зворотній час класно описаний. Ніби на лісовій побувала)) стиль і діалоги зайшли, ідея теж, темп витриманий. Хіба все ж більше хотілося дізнатися про героя, що хоче все виправити. А то ніби й він "абсолютно звичайний, не розуміє, чому все теж пам'ятає", з іншого боку, якось же маніпуляції з підлаштуванням дитинства провернув... словом, цей герой не менш цікавий. Або мені просто хочеться читати цей текст довше, ніж у короткому оповіданні.

  Успіхів на конкурсі!)

• Світлі почуття
  2021-03-31 08:31:21
  

  Дякую за історію! Ніби й просто описано, а до кінця цікаво, чим закінчиться. Якщо забрати віртуальну соцмережу, гадаю, нічого не зміниться, але історія не про те. Єдине, що залишилось цілком незрозумілим - із ким боровся хлопець у підвалі? Бо якось до того ворогом номер один була Ніна (і розгульне життя), а тут раптом ще якась машина часу виринула. Принаймні мені незрозуміло, можливо, ви закинули вудку-зачіпку на початку, а вона не розгледілась.

  Творчих успіхів!

• Між двох світів
  2020-12-04 18:37:08
  

  Якщо дошліфувати, вийде непогана жахачка для дітей і підлітків. Загалом, історія розвивається поступово й читати цікаво. Про плюси-мінуси вже в коментарях сказали, але мені найбільше врізалося в око два моменти:

  1) "Пушкін" - якщо писати для сучасних дітей, то декорації варто трохи на сучасний лад зсунути, їм буде це значно зрозуміліше :)

  2) Відсутня мотивація Йонха - її варто якось зобразити, а то чого він поліз у справи Янка, бо міг, бо нудно? Виглядає як помста без причини... Закинути гачок на початку, й фінал обросте правдоподібністю.

  У років дванадцять діти обожнюють подібні містичні історії, бажаю доопрацювати оповідання і порадувати свого читача :) Успіхів на конкурсі!

• Палкий гість
  2020-12-01 15:28:33
  

  Відверто кажучи, дуже передбачувана історія, від А до Я... Але ідея з істотою з надр досить цікава, її можна розвинути далі.

  Василя шкода, не знаю навіть причини, чому б за нього у вулкан не могли відправити кулю на дистанційному керуванні.

  Неочікуваними хіба були смерть Едуарда й звинувачення Аліси в закатрупленні двох чоловіків.

  Успіхів на конкурсі :)

• Більше ніж совість
  2020-11-30 20:06:46
  

  Дякую, повеселили! Щоправда, очікування від початку зовсім розійшлися з фіналом. Якось налаштовуєшся на ненав'язливу рекламу укрфантастики, а воно он як переросло. Почали рекламою сучасної укрліт з чаклункою, а закінчили сновидним пікапом...Коротше, Катря дуже чуйна і непослідовна дівчина)

  До кінця очікуєш ще якогось повороту від хлопця з татуюваннями - склалося враження, що його прихід у книгарню проміжний, і він десь має вигулькнути наприкінці.

  Трохи не вистачило ще явних ознак небезпеки, що мало б з нею бути, якби вона не користувалася даром... або, звісно, то хлопець просто аргументи наводив х)

  На скільки я розумію, якщо дівчина скористалася силою хоча б раз, то має знову ж таки її комусь передати перед смертю, інакше 100% потрапить до демоноти?

  З явних плюсів - динамічна оповідь, яскраві персонажі, кожного легко запам'ятати. Читати приємно та швидко.

  Успіхів на конкурсі!