Гарне фентезi гарно об iграно мотиви як нашi так i захiднi. Фiнал Трохи не доведений до кiнця. Що сталося з воiном? Чи Залишився чи помер, чи люди його прогнали?
Це було просто прекрасно! Поки що найкраще, що я тут прочитала. Чудова історія, всі ці казкові мотиви, а потім все перегортається з ніг на голову. Велике дякую! Дуже сподобалося
Вітаю! Гарно стилізований текст. Читати було надзвичайно приємно, хоч і фінал дещо змазаний. Автор вправно володіє словом. Проте оповідання, на жаль, зовсім не пов'язане з темою конкурсу. Проголосую. Успіхів та натхнення Вам!
Наскільки я розумію коментар до теми, мотив "розвінчання життєвого переконання" цілком вписується в її межі. Як слушно зауважила Невиспана злюка, це руйнування міфу про геройського героя, точніше, міфу про себе-героя, себе-центр всесвіту. Тому й фінал такий: герой загинув (якщо вважати, що він взагалі існував), - лишилася людина. Яким буде її шлях - питання відкрите.
Маю сказати, що Хара неабиякий поет, бо говорить наприклад ось так:
Дивиться в душу – і бачить темряву: зверхність, жадібність, заздрість, пиху, боягузтво й гнів. Дивиться – і з героя стає звичайна собі людина.
або
– Я йду до дружини, – промовив Хара. – Гарної, як весна, тихої, як вода. Вибачай, сестричко. Хочеш – будемо битися, але любитися не ляжу з тобою.
Автора належить похвалити за стилізацію під казку чи то билину, цим твір яскраво вирізняється від решти. Але мова протагоніста сприяє враженню, що це театральна постановка, де він говорить зі сцени і отак-от драматично заламує руки та робить гримаси.
Але може автор казкар? На казки завжди є попит, тож пишучи казку, він обрав дещо чітерську, але дієву стратегію.
Зізнаюся, що із захопленням прочитав оповідання — мені дуже зайшло. Вау!
Якщо колись писатиму казки, то хочу так як ви.
Але й побуду трохи дьогтем і приєднаюся до зауважень. Фінал здався дещо сухим і обіованим. Хотілося б потужніше. Ну і під тематику конкурсу воно, на мою думку, попадає з натяжкою.
Але у будь-якому випадку, пишете ви вправно і вміло. Отримав масу задоволення від прочитання.
Власне, фінал рівно такий, який задумувався від початку, тому мені було б цікаво послухати про альтернативні варіанти.
Щодо відповідності темі справа така: як на мене, розвінчання кумира (себе-героя) тут є, падіння ідеалу теж є. Головний герой хаває себе від і до, тож руйнування звичної системи цінностей для нього рівноцінне загибелі богів - це розчарування у світі й собі.
Щось схоже, як на мене, відбувається із героями "Філософського круїзу", "Жертви", "Ніру", навіть у "Випалювачі світів", де буквально є загиблі боги, є інший шар інтерпретації - розвінчання переконання в універсальності раціонального світоустрою.
Мені суб'єктивно таке трактування теми ближче, ніж буквальна смерть богів, але ж це справа смаку.
Авторе! Під час читання здалося, що я знову дитина, а в руках - ота зелена книжечка, "Українські народні казки", з Котигорошком на обкладинці. Ви написали захоплююче, моторошно, живо... І по-дорослому, для вже великої мене. Гарне оповідання.
чиновників королевих не чіпає нечисть
Клас)
Дякую! Ваше оповідання - серед моїх фаворитів у фіналі.
Стилем твору насолоджувався. Чудова брутальна казка. Єдине питання, що виникло одразу після прочитання — що саме за ваду виявило випробовування з відром? ГГ ж, ніби, усвідомлено не робив чогось ганебного. Голос матері сприйняв як пастку, саме відро заткнув по канонам «Порадниці», а діда прирізав лише у цілях самооборони.
Шановний Аноніме, дякую за оцінку й цікаве питання. Можливо, у тексті це дещо переускладнено, але сенс випробування в тому, щоб показати ваду самовпевненості й віри у власну правоту - без тіні сумніву. Хара одразу підозрює старого в злих намірах, але підозрює в злі й тих, кого старий же наказав остерігатися - тобто він не готовий вірити геть нікому, не готовий підважувати свої переконання у тому, що світ цілком ворожий, а він сам - завжди молодець. І він не має ні до кого співчуття. Його серце не зворушує навіть материнський голос, хоч герой знає, що його матір згинула безвісти. Сенс випробування в цьому - принаймні так було задумано.
Стиль дійсно хороший і навіть розбивка непогана. У персонажів є свій голос і це плюс. Атмосфера також присутня. Твір продумний і має пасхалки щодо суті речей до їх відкритя. Хороша робота.
Виконання чудове, з емоційної точки зору вибудовано дуже добре. От самі ситуації, у які потрапляє герой, мені здається, не дуже вдалі саме з точки зору досягнення авторської мети. Вони надто двозначні, кожна ситуація припускає багато рівнозначних трактувань, і тому пояснення наприкінці виглядають дещо притягненими за вуха. Чому звернути увагу на голос матері є правильним рішенням? Чому не звільняти змію є правильним рішенням? З тексту це не випливає. У світі оповідання є якісь закони, з якими читач не знайомий, на них лише натякають. Читач, доки йде дія, намагається ті закони вгадати. А наприкінці йому пояснюють, що закони насправді були отакі (із тексту напряму вони не виводилися ну ніяк), і тому герой напартачив.
Тим не менш, фінал справді потужний. Надто коротким мені не здався, все на своєму місці.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Наші патрони: Carsten Schmitt Щиро дякуємо всім за підтримку!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творчу спільноту авторів, читачів та експертів в українській фантастиці. Більше про нас: ТИЦЬ
Коментарів: 21 RSS
1Тeodorius27-04-2021 11:48
Браво! Це достойна казка. Відчуваю, що автор чарівник і здатен творити дива.
2Аноніс28-04-2021 13:29
Гарне фентезi гарно об iграно мотиви як нашi так i захiднi. Фiнал Трохи не доведений до кiнця. Що сталося з воiном? Чи Залишився чи помер, чи люди його прогнали?
3Хтось29-04-2021 00:59
Це було просто прекрасно! Поки що найкраще, що я тут прочитала. Чудова історія, всі ці казкові мотиви, а потім все перегортається з ніг на голову. Велике дякую! Дуже сподобалося
4Добра злюка29-04-2021 16:40
Дуже професійно написане оповідання. Я не фанат фентезі, але сподобалося як в оповіданні розвінчується міф про геройського героя. Дякую!
Удачі на конкурсі!
5Шляхетний маніяк29-04-2021 16:51
Вітаю! Гарно стилізований текст. Читати було надзвичайно приємно, хоч і фінал дещо змазаний. Автор вправно володіє словом. Проте оповідання, на жаль, зовсім не пов'язане з темою конкурсу. Проголосую. Успіхів та натхнення Вам!
6Концентратор30-04-2021 11:00
Чорт. Мене до кісток пробрало. Чудове фентезі! Герої яскраві та реалістичні. Події із Зміївною - український фольклор додає смак та колорит.
Дуже, дуже гарно написано!
Але одне питання - а де тут про загибель богів?
Хай там як, ви в мене у фаворитах.
7Автор30-04-2021 15:38
Дякую всім за коментарі й за увагу до тексту.
Наскільки я розумію коментар до теми, мотив "розвінчання життєвого переконання" цілком вписується в її межі. Як слушно зауважила Невиспана злюка, це руйнування міфу про геройського героя, точніше, міфу про себе-героя, себе-центр всесвіту. Тому й фінал такий: герой загинув (якщо вважати, що він взагалі існував), - лишилася людина. Яким буде її шлях - питання відкрите.
Ще раз усім дякую!
8Elessmera30-04-2021 20:29
Чудова казка, дякую за оповідку! Одна з найцікавіших історій у групі.
9Мутант на пенсії01-05-2021 00:42
Браво!
Чудове оповідання. Можливо, в кінці і правда хотілося б, щоб зустрів когось зі знайомих. Але і так справляє враження.
Успіхів!
10Хтось01-05-2021 15:53
Поки що мій фаворит)
Успіхів!
11Людоїдоїд02-05-2021 19:54
Пора вже розбавити коментарі критикою :3
Маю сказати, що Хара неабиякий поет, бо говорить наприклад ось так:
або
Автора належить похвалити за стилізацію під казку чи то билину, цим твір яскраво вирізняється від решти. Але мова протагоніста сприяє враженню, що це театральна постановка, де він говорить зі сцени і отак-от драматично заламує руки та робить гримаси.
Але може автор казкар? На казки завжди є попит, тож пишучи казку, він обрав дещо чітерську, але дієву стратегію.
12Persistent06-05-2021 09:58
*Хмільненько петляє поміж соснами, оббирає з себе реп'яхи*
А там діскотєчка, гульки і п'янка!
Хара, давай худчіш до нас, на головну сторінку!
Чекаємо з радістю!
13Автор06-05-2021 10:33
Дякую за коментарі й зауваження, обдумаю.
Шановний Persistent, радію, що вам весело) )
14max.tenebris06-05-2021 12:38
Вітаю авторе!
Зізнаюся, що із захопленням прочитав оповідання — мені дуже зайшло. Вау!
Якщо колись писатиму казки, то хочу так як ви.
Але й побуду трохи дьогтем і приєднаюся до зауважень. Фінал здався дещо сухим і обіованим. Хотілося б потужніше. Ну і під тематику конкурсу воно, на мою думку, попадає з натяжкою.
Але у будь-якому випадку, пишете ви вправно і вміло. Отримав масу задоволення від прочитання.
Успіхів!
15Автор06-05-2021 13:46
max.tenebris, дякую за щедрий відгук.
Власне, фінал рівно такий, який задумувався від початку, тому мені було б цікаво послухати про альтернативні варіанти.
Щодо відповідності темі справа така: як на мене, розвінчання кумира (себе-героя) тут є, падіння ідеалу теж є. Головний герой хаває себе від і до, тож руйнування звичної системи цінностей для нього рівноцінне загибелі богів - це розчарування у світі й собі.
Щось схоже, як на мене, відбувається із героями "Філософського круїзу", "Жертви", "Ніру", навіть у "Випалювачі світів", де буквально є загиблі боги, є інший шар інтерпретації - розвінчання переконання в універсальності раціонального світоустрою.
Мені суб'єктивно таке трактування теми ближче, ніж буквальна смерть богів, але ж це справа смаку.
Ще раз дякую!
16Балацька06-05-2021 19:06
Авторе! Під час читання здалося, що я знову дитина, а в руках - ота зелена книжечка, "Українські народні казки", з Котигорошком на обкладинці. Ви написали захоплююче, моторошно, живо... І по-дорослому, для вже великої мене. Гарне оповідання.
Клас)
Дякую! Ваше оповідання - серед моїх фаворитів у фіналі.
17Анонім06-05-2021 21:03
Стилем твору насолоджувався. Чудова брутальна казка. Єдине питання, що виникло одразу після прочитання — що саме за ваду виявило випробовування з відром? ГГ ж, ніби, усвідомлено не робив чогось ганебного. Голос матері сприйняв як пастку, саме відро заткнув по канонам «Порадниці», а діда прирізав лише у цілях самооборони.
18Автор07-05-2021 16:41
Шановний Аноніме, дякую за оцінку й цікаве питання. Можливо, у тексті це дещо переускладнено, але сенс випробування в тому, щоб показати ваду самовпевненості й віри у власну правоту - без тіні сумніву. Хара одразу підозрює старого в злих намірах, але підозрює в злі й тих, кого старий же наказав остерігатися - тобто він не готовий вірити геть нікому, не готовий підважувати свої переконання у тому, що світ цілком ворожий, а він сам - завжди молодець. І він не має ні до кого співчуття. Його серце не зворушує навіть материнський голос, хоч герой знає, що його матір згинула безвісти. Сенс випробування в цьому - принаймні так було задумано.
Балацька, спасибі за ваш коментар!
19Творець овець09-05-2021 16:51
Стиль дійсно хороший і навіть розбивка непогана. У персонажів є свій голос і це плюс. Атмосфера також присутня. Твір продумний і має пасхалки щодо суті речей до їх відкритя. Хороша робота.
20Почитач21-06-2021 15:09
Виконання чудове, з емоційної точки зору вибудовано дуже добре. От самі ситуації, у які потрапляє герой, мені здається, не дуже вдалі саме з точки зору досягнення авторської мети. Вони надто двозначні, кожна ситуація припускає багато рівнозначних трактувань, і тому пояснення наприкінці виглядають дещо притягненими за вуха. Чому звернути увагу на голос матері є правильним рішенням? Чому не звільняти змію є правильним рішенням? З тексту це не випливає. У світі оповідання є якісь закони, з якими читач не знайомий, на них лише натякають. Читач, доки йде дія, намагається ті закони вгадати. А наприкінці йому пояснюють, що закони насправді були отакі (із тексту напряму вони не виводилися ну ніяк), і тому герой напартачив.
Тим не менш, фінал справді потужний. Надто коротким мені не здався, все на своєму місці.
21Лір04-09-2021 00:14
Усі історія чудова, але кінцівка — вогінь!