Майстер-клас був на мою думку продуктивним  і цікавим. По-перше,  було заявлено вісім творів і, що важливо, всі автори були присутніми. По-друге, деякі автори  вже брали участь у інших майстер-класах, отже, мали певне уявлення про специфіку проведення  такої форми роботи і, відповідно, досвід. До того ж частина із нашої компанії були старожилами конкурсу – Марія та Ігор (ну, і, я J) були помічені  ще у першому конкурсі, коли про зустріч у реалі можна було лише мріяти (серпень-жовтень 2008року). Цікаво, що цього разу переможцем конкурсу став Вадим Соколенко, який признався, що пише щось біля року. По-третє, Майстер виявився справжнім  Майстром, аналізував, коментував, жартував, звертав увагу, ділився досвідом, іншими словами, я  дійсно побачив ще й Автора (між іншим, твір Андрія (“Око сили”) журнал “Мир фантастики” вписав до топу 100 головних фантастичних творів). Відзначу, що М-клас в організаційному плану теж відбувся. Зустріч мала зав’язку (у вигляді невеличкої лекції Андрія Валентинова), кульмінацію (обговорення творів), епілог (підведення підсумків, розмови про те, про се, і пиво – перепрошую, про це можна писати?). Була навіть перерва, яку у деяких колах назвали б “брейк-кавою”. Оскільки Наталія і Нік детально і змістовно висловилися з приводу Зустрічі, можу  лише приєднатися до слів Вадима і додати, що твори розбиралися достатньо ґрунтовно. Із врахуванням того, що буде відео, на цьому про твори завершую. Хоча аналізувалися твори, напевно, критично, та особисто я до цього ставлюся нормально, позитив можуть сказати і рідні, чи друзі. Не з усіма  думками колег і Андрія  у процесі обговорення я внутрішньо погодився, але і не обов’язково, щоб це відбулося. Важливий процес.

Додам ще, що того дня потрапив на зустріч із Сергієм Дяченком (неймовірно сподобалося!) і залишився на вручення дипломів нашим переможцям. Теж сподобалося, здалося, що “Фортеця” розвивається у потрібному напрямку, і досить потужно. Приємно за хлопців та, особливо, за Ігоря, є палке бажання придбати квиточка на Цепелін до Києва, от тільки, аби знати, коли його добудують... (Увага, ось він – початок - серпень-жовтень 2008року!).

Колегам, майстру та організаторам хочеться  щиро подякувати.  Вадиму – натхнення для нової цікавої теми.

Успіхів.