Чи має фентезі право на існування? Чи є фентезі в Україні? Який він вітчизняний Т.?
На ці та інші питання Володимир Пузій (Арєнєв) відповідає у статті "Чекаючи на вітчизняного Т."
Оскільки текст від початку український, то просто даємо посилання на першоджерело.
Володимир Пузій.
Чекаючи на вітчизняного Т.
У квітні цього (2011) року кабельний канал «НВО» розпочав показ серіалу «Гра престолів». Здавалося б, нічого дивного: скільки було цих серіалів, скільки ще буде.
Але є й відмінність від решти таких проектів. Серіал знімають за циклом із семи книжок, хоча на даний момент із них написано лише п’ять. Автора «Гри престолів», Джорджа Мартіна, за рейтингом часопису «Тайм» названий одним із найбільш впливових людей планети 2011 року. На зйомки «Гри» витрачено величезні кошти, підібрано зоряний склад акторів, чималий бюджет пішов на інформаційну підтримку.
Увага до «Гри» дивує передовсім тим, що це — фентезі. Нестандартна, із живими суперечливими персонажами, з карколомним сюжетом, але все-таки цілком упізнаваний «жанр». Серіал доводить: фентезі може бути цікавою не лише підліткам та завзятим ескапістам. Може бути успішною і водночас майстерно виконаною.
І тут укотре постають «вічні питання»: чому в нас нічого схожого немає та чи потрібні нам узагалі такі книжки? Як довго ще чекати українському читачеві на появу вітчизняного толкіна?
Повна версія статті на сайті Літакцент за посиланням http://litakcent.com/2011/05/12/chekajuchy-na-vitchyznjanoho-t/
А обговорювати можна і у нас 
Коментарів: 17 RSS
1Пан Мишиус15-02-2013 20:55
Угу - побольше голой натуры - и зрители найдутся. Если еще первый сериал более-менее похож на книгу, да еще и Шон который Бин играет, то второй сериал от книги капитально ушел и в целостную картинку не складывается, так как куча логических провалов.
Книги все не осилил. Вначале интересно, но потом отсутствие фокальных главных персонажей несколько надоедает. Сначала переживаешь за "хороших", потом за "плохих", потом "хороших" убивают и появляются новые персонажи, за которых тоже надо переживать. Хочешь прочитать про младшую дочь Неда Старка, так надо ждать пол книги, чтобы до нее дошла очередь. Но написано грандиозно, согласен. Мой друг считает одной из лучших книг, что он читал. Я все книги полностью не осилил. Дочитал до гибели жены старка и надоело. Вообще, книга в чисто американском духе.
2Coren15-02-2013 21:12
"Санта Барбара", все правильно. Як і "Хроніки Амбера". Хороший рецепт для написання бестселера, але головне, щоб перший український млинець не вийшов кізяком, бо потім ніхто з видавців навіть не подивиться в той бік.
3Пан Мишиус15-02-2013 21:34
Первый сериал я посмотрел с удовольствием. Потому и книгу читать начал. Второй уже не совсем по книге. И есть некоторые логические нестыковки, которые в книге отсутствуют.
4engineer15-02-2013 22:22
все дуже просто - неіснуючий
його нема і ніколи не буде з кількох причин
5Ловчиня птахів15-02-2013 22:44
engineer і.... /причини попорядку/
6Ловчиня птахів15-02-2013 22:53
В принципі згодна з автором. Але оце твердження:
- суперечливе. Навряд чи українськість є вагомим чинником при придбанні книги, радше навпаки. Наприклад, на сайті Клубу СД (в якому я вже 13 років) зазвичай на книги українською реакція більш негативна, ніж на книги російською. Я й сама довгий час почувалась комфортніше, читаючи російськомовну книгу - оригінал чи переклад.Так що для того, щоб українська фантастика продавалась, треба і справді високий рівень. ІМХО.
7Olex16-02-2013 10:31
Пропоную тут на сайті гуртом написати твір за принципом відкритого коду, тобто сюжету
8Sergiy Torenko16-02-2013 13:15
Буріме? Не вперше чую про цю ідею в рамках Літоб'єднання "Зоряна фортеця". Але далі слів поки не йшло.
Пропоную потренуватися поки на форумі Фортеці http://starfort.in.ua/forum/
Створити там тему і нехай учасники дописують у коментарях продовження "відкритого" оповідання.
9Olex25-02-2013 20:28
2013-02-16 в 13:15:05 | Sergey Torenko
Пропоную тут на сайті гуртом написати твір за принципом відкритого коду, тобто сюжету
Буріме? Не вперше чую про цю ідею в рамках Літоб'єднання "Зоряна фортеця". Але далі слів поки не йшло.
Пропоную потренуватися поки на форумі Фортеці http://starfort.in.ua/forum/
Створити там тему і нехай учасники дописують у коментарях продовження "відкритого" оповідання.
трішки далі від сів
кому цікаво http://starfort.in.ua/forum/index.php?topic=152.0
10Док25-02-2013 20:49
А я вже приєднався. Трішки.
11Пан Мишиус25-02-2013 20:57
Ну, во-первых, девица, которая очень молодо выглядит, вылезая из портала, должна была предъявить паспорт, что она совершеннолетняя, а то - богиня не проходит.
Во-вторых,я начал писать продолжение этой графомани и понял, что сейчас вылезет Ктулху и всех сожрет. А вы хотите продолжение.
12Olex25-02-2013 21:05
може почекаєте з Ктулху, на пару аркушів
13Пан Мишиус25-02-2013 21:18
Поздно, уже выполз.
14Пан Мишиус25-02-2013 21:19
Ладно, сотру, уговорили. Заранее вводите условия буриме.
15Olex25-02-2013 21:35
Дякую.
де б правила створення буріме ще найти
16Пан Мишиус25-02-2013 21:38
Посмотрите, например, у СТругацких "Первые люди на первом плоту" - это тоже часть коллективного произведения. Где-то есть упоминания о том, как писали - был запрет на гибель героев, кажется.
17Sergiy Torenko25-02-2013 23:28
Приєднався. А то скажете, що координатори не підтримують ініціативу
Для початку необхідно визначитись з жанром (чи комерційною формою, як кому зручно). Це буде роман (тобто, не менше певної кількості сюжетостворюючих персонажів, не менше певної кількості сюжетних ліній, наявність експозиції-зав'язки-напруження-кульмінації-розв'язки для кожної з ліній, загальна кульмінація і розв'язка, певний обсяг кінцевого тексту) чи повість?
Також не завадило б визначити певні генеральні моменти від яких не можна відхилятися. Наприклад, перелік героїв які мають залишитися в живих (Чого не можна зробити з подругою головного героя?), місця дій (кількість локацій).
Потім, не завадило б вказати (хоча б приблизно) обсяг однієї репліки від співавтора. Встановити чергу серед співавторів або обмеження (наприклад, репліки одного автора мають бути розділені не менше, як двома репліками інших авторів).
Якось так.
Пам'ятаю як грались в буріме на Юконі (конвент такий у Запоріжжі), так врешті-решт героєм вийшло кошеня-потраплянець на Карибах у XVII столітті, яке досить просунулось соціальними сходами почавши з поїдання улюбленого папуги капітана піратського корабля.
І це без жодних стимуляторів!