Повернутися на сторінку

Коментарів: 69

  1. ...

    сподіваюсь сцена зґвалтування заради авторського сюжету, а не заради "проізволу". Інакше - автоматично в антитоп.

    Дочитав. Рецензію потер.

    В антитоп.

  2. Нажаль є й така література. Жаль ще й те, що якби це в "вільному плаванні" я б не стала такого читати. А тут мусиш.

    В антитоп.

  3. Село зустрічає нас тишею
    Взагалі то у всих тих горців - аули, щоправда не знаю, чи є таке слово в українській мові.

    Написано вправно. Взагалі, цікавий твір. Гадаю, що зґвалтування тут дійсно для сюжету. Щоправда - тут Автор перегнув палицю. Краще було б просто констатувати факт, мовляв зґвалтували, та й по тому. Відраза у читача і так викликана, без усіх подробиць. Читач і так в кінцівці кричав би: "Так йому і треба!" і задоволено потирав би руки. Хоча, вирішувати автору.

    Успіхів.

  4. Антитоп, антитоп…

    Не розумію, що настільки розлютило двох попередніх оцінювачів. Сцена зґвалтування? Ну, напевно, звичайна ситуація для звичайної армії на ворожій території. Читати неприємно? Неприємно. Але ж оповідання про головорізів і ця сцена не просто так тут прописана, а що б ми краще зрозуміли психологію героїв. Раніше ми дізнались про їхні позитивні риси – турбуються про рідних, не кидають товаришів в біді і тепер настає час для розчарування. Тому звинувачувати автора в надмірній жорстокості не варто.

    Однак в оповіданні все ж є чимало недоліків.

    «- Інокентію Пилиповичу, - крізь зуби цвіркає з лавки Чистюлька. А до цього мовчав, сподіваючись, що Сєрий нарешті дістане мене кулаком. Та в черговий раз - облом, от Чистюлька і вирішив присадити напарфумлену «шістку»: - Для Дениса Анатолійовича…

    Ріпа пирхає, а Дуст у своєму кутку перепитує:

    - А? Хто?

    -...для Звіра, кажу,»

    Цієї частини я не зрозумів зовсім. Можливо це я, а не Дуст особливо обдарований, але що означать ці імена і по батькові. До кого і для чого звертався Чистюлька?

    Щоправда автор відразу виправляється.

    «- напівзігнуті ноги – це бойова стійка. Якщо Звір у неї стане, то хтось ляже.

    - Випадково… - видихає уточнення Сєрий, пропускаючи мій удар.»

    Це дійсно класно написано.

    Наступне що не сподобалось, це «супервміння» головного героя. Супернюх? Серйозно? Трохи комічно звучить, не думаєте? Крім цього, навіщо йому взагалі суперздібності? Для того щоб оповідання стало фантастичним і його взяли на конкурс? Але фантастичним його робить поява Глухого Кута і переселення свідомості (чи душі) в різні тіла. Тому супернюх викреслюйте без сумнівів. Достатньо буде описати звичайний спецпідрозділ, без над властивостей. Обходилася ж без них Команда «А»))

    Також автор і сам схоже не розібрався від чиєї особи він веде розповідь. Спершу, схоже від Звіра, потім коли той стає немовлям – від немовля. Все правильно. Але потім чомусь ми починаємо дивитись на світ очима Чистюлі.

    «Такий не образить дитину…чистенький наш», - вперше без роздратування, ледь не з полегкістю майнуло в голові. Я дозволяю собі на мить розслабитися і відчуваю як щось гаряче розповзається унизу, пече шкіру. Фізіологія, бля… Від несподіванки хочу лайнутися, але горло немовляти видає дивне булькання.

    Дуло автомата в руках вояка вмить повертається на підозрілий звук.

    - Тихо, малий… Тільки мовчи – і все буде гаразд… Розумієш? - знову і знову заспокійливо шепоче Чистюлька, мішаючи слова рідної і місцевої мов.

    Він ще не остаточно втратив здоровий глузд і розуміє, що міг би з таким самим успіхом спробувати й англійську – малюку не второпати, що белькоче дорослий. Але колись, у далекому дитинстві, батько казав: «Юрчику, цуценята сприймають інтонації голосу, тож із ними треба говорити м’якше». Навряд чи діти дурніші за цуценят»

    Перший абзац в цьому уривку йде від Звіря-немовля, а останній і наступні від чистолі. Від кого говоряться два середні абзаци я так і не зрозумів.

    Не знаю навіщо вам були ці переключення, мені вони тільки заважали. Я розумію, що Мартін в різних частинах говорить від різних персонажів. Але ж то великі романи, а це невелике оповідання.

    В цілому ж оповідання не погане. Зрозуміла ідея, є психологія героїв, яких не можна назвати картонними, написано (майже все) зрозумілою мовою. Тому автору успіхів і на цьому конкурсів і в подальшій роботі!

  5. Чи потрібна детальна сцена згвалтування? Мабуть, таки потрібна. Якщо вже показувати Звіра в усій красі, то "просто згвалтували" звучало б так само буденно, як "перейшли дорогу". Образ вимагає показати всю його глибину.

    Стосовно переключень - так у тому ж уся суть, таке собі кармічне перевтілення душі, показано ставлення Звіра до ситуації, коли він стає на місце кожного учасника розповіді.

    (А знаєте, як було б ще цікавіше? Показати іншого учасника, наприклад, ту жінку, в колі перевтілень. Коли Звір відчуває страх і розпач від неминучого насильства, показати, як душа жертви постає перед неминучістю скоєння насильства, або знаходить сили розірвати це зачароване коло.)

    Написано динамічно, мова гарно обкатана, як камінці в гірській річці. дуже цікавий неформат. Успіхів!

  6. Можу відповісти за себе, чому написала :антитоп. Щоб викликати почуття ненависті і відрази, так там потрібна така живописна сцена згвалтування. Напевно.

    Але я поставила себе на місце письменника, і якби прийшлося мені таке писати, я напевно не змогла. Ступінь відвертості і вміння поставити себе на місце героя... Не знаю. Всі ми бачили фільми, де головний герой розкаюється в тому, що робив на війні, а потім спокутує гріхи. Все це є.

    Я написала (антитоп) бо в передмові приводяться слова з пісні Цоя. І вони ніяк не підходять до цього твору, а цей твір не підходить до конкурсу.

    Так я думаю.

  7. 2013-01-23 в 12:23:05 | Конкурсный Хомячок

    Слабенько - всего одна сцена. Почему одна? Написать десять, читателя бы проняло еще больше. Одна сцена насилования сменяет другую, и так десять раз. Причем героям обязательно русские имена. Если напишем Богданов и Романов, народ, не дай бог, рассердится. А так - ничего. Сермяжная правда.

    Жаль, что на ЗФ нет запретов на чернуху. Значит, можно писать и блядей и сук. А почему бы и нет? Знай наших. Продвигаем сучукрлит в массы, а то народ еще темный, классиков почему-то любит. Витиевато выражается. А написать "блядь" - во! Супер! Правда жизни, и значит писатель близок к народу. Несем разумное, доброе, вечное.

    Вот только это путь наименьшего сопротивления.

    Если рассказ не будет выбран на мастер-класс, я разочаруюсь в наших читателях. Обязательно в топ и на первое место. Конкурс должен знать своих героев, едрит их в корень.

  8. Chernidar, ваше право.

    Шибальбо, ця сцена мені далася так важко, що і ворогу не побажаєш втілюватися в подібне. Та я не шкодую. Епіграф з Цоя взятий навмисне, бо це спроба подискутувати з померлим поетом. Романтика і війна, НМД, несумісні. А він романтизував бруд і жах, в мене ж від естетизації війни закипає кров.

    Тема конкурсу "Інше життя", хіба твір випадає з теми?

    Я сподіваюсь, що такі твори можуть викликати в душах значно більше огиди до війни, ніж звичайні бойовики, де білий і пухнастий герой розкидує ворогів однією лівою, рятуючи світ від поганих хлопців.

    Фантоме, жахливий натуралізм переконливіший за всі антивоєнні лозунги.

    inter1, у творі два головних герої, Чистюлька на рівні зі Звіром і тому його думки показані також. Ці двоє, як теза і антитеза, настільки різні, як нібито протиставлення. Але війна хороших не залишає, перемелює всіх і випльовує калік з пережованою душею. Дуже дякую за ваші зауваження, треба їх обдумати і дещо виправити.

    Coren, ви зчитали мої думки про подачу з іншого боку, від жінки! Але добре обміркувавши все, я відмовився від цього, бо інакше твір став би обсягом поза сорок тисяч знаків. Я розважив можливість, проте вдалося вміститися в двадцять п'ять тисяч і тому участь у конкурсі не відпала через перевищення. Участь краще, ніж неучасть.

    Конкурсний Хомяче, а ви би витримали десять таких сцен, бо в мене від однієї руки трусилися і зупинялося серце? Матюки в коментарях заборонені, стримуйтеся, будь ласка. Завважте, мудрі організатори не заборонили вживання матюків у творах, адже солдат не буде розмовляти, як професор університету, та ми з вами автори, тому залишаймося інтелігентними. А стосовно топу і першого місця, то моє розчарування солідаризується з вашим grinНема сумнівів, що воно (розчарування) не забариться. Тільки я не писав лише для конкурсу. Мета була іншою: написати справжнє антивоєнне оповідання. Сподіваюся, що це вдалося, а решта може прийти тільки бонусом. Або не прийти. Я переживу.

  9. 2013-01-23 в 13:33:30 | Конкурсный Хомячок
    Матюки в коментарях заборонені, стримуйтеся, будь ласка.

    Где? Я не матерился в комментариях. Лишь повторял то, что сам автор написал.

    Конечно, передать маты в рассказе иносказательно трудно, не стоит и пытаться.

    Завважте, мудрі організатори не заборонили вживання матюків у творах

    Ура! Я лично передам им благодарность. Как же, сучукрлит и без матюков.

    Я переживу.

    Я рад, и надеюсь вас выберут в призовые места для мастер-класса.

  10. 2013-01-23 в 13:54:40 | Пан Мышиус
    Епіграф з Цоя взятий навмисне, бо це спроба подискутувати з померлим поетом.

    Есть знакомые медиумы? Очень приятно односторонне дискутировать с мертвым человеком. Только я романтики в той песне не слышал.

    Вон некоторые тоже Высоцкого обвиняют в песне "Идут по Украине солдаты группы центр", не понимая, что она издевательская над захватчиками.

  11. сподіваюсь, що такі твори можуть викликати в душах значно більше огиди до війни, ніж звичайні бойовики

    неправда, як на мене, то краще побачити кадри справжньої війни, а в таких оповіданнях, які пишуть люди, які на війні не були і не знають що це таке, "жахливий натуралізм" відсутній. це звичайне просторікування, хоч і написане з похвальною метою.

    але, авторе, Ваше завдання Вам не під силу, принаймні, поки що.

    в мене від однієї руки трусилися і зупинялося серце

    авторе, тут справа більше у Вас в голові, бо збоку це не виглядає аж так страшно. цікава річ, сприйняття автора і читача таки дуже відрізняється.

    мова гарно обкатана

    неправда, багато є дрібних помилок, як от -

    рушаючи-таки

    давай, коза - звертання, значить, козо

    Блін, Ромка - знов звертання

    мочки - буква пропущена, ну і ще кілька дрібниць

    організатори не заборонили вживання матюків у творах, адже солдат не буде розмовляти, як професор університету

    але ті матюки начисто нігілюються, коли від особи Звіра розповідь ведеться фразами

    використавши дзявкання прилизаного жевжика
    і т. д. - вже якщо це грубий солдат, то хай обходиться без жевжиків, бо такі слова не те, що солдати, а середньостатистичні люди не кажуть

    написано незле, правити не так вже і багато, але воно не виконує свою мету, тому незнаю - вирішуйте, авторе, що з ним потім робити

  12. Ми всі померли і неодноразово. Дискутувати можна хоч із Платоном і втручатися у наші з будь-ким дискусії я вам, на відміну від вас, що відмовляєте мені в такому праві, не збираюся забороняти, Володимире. Ви романтизації війни не бачите в "Звезде по имени Солнце", а я бачу. Справа точок зору? Які у нас, різних, також різні? Також не підважу ваше право автора вживати евфемізми, ваше право на штучність мови через вашу делікатну організацію душі я поважатиму, нехай ви не поважаєте моє на життєвість мови героїв у творах. Мова Звіра повинна підсилювати в читачах огиду до цього садиста. Мені особисто матюки огидні, тому я використав різні прийоми, в тому числі матюки, для підсилення ненависті читачів до такої наволочі. Ви, щоправда, переносити ненависть на автора, Володимире. Варто?

  13. ingeneer, ви були на війні? Або в зорельоті? Або пили кров з шиї ще живої людини? Хіба автор зобов'язаний пережити все особисто в реалі, в своїй уяві - йому зась? Варто запитати інших читачів, які їхні відчуття, можливо, вони погодяться з вами, що оповідання - мила бульбашка без жахливого натуралізму, і тоді я зазнав фіаско. За дрібні помилки дякую, їх виправлю.

  14. 2013-01-23 в 16:03:23 | Пан Мышиус

    >Ви, щоправда, переносити ненависть на автора, Володимире.

    Вот это вы зря. Только на рассказ. Без обид. В реале буду с вами с удовольствием общаться, если встретимся на каком-либо мастер-классе.

    Вашу точку зрения я понял, вы пытались передать тот прием, что в фильме "Апокалипсис сегодня", Копполы, где он использовал трупов из морга. Но от этого использование в рассказе мата не есть выигрышный вариант.

    Вы не считаете, что повести Быкова проигрывают без использования матерщины? Ладно, порой жаль, что нет цензуры на обсценную лексику. Авторы перестают стараться. Герой выругался, и вот тебе натурализм. Против этого есть хороший прием, заставить автора читать это вслух на мастер-классе.

    Но,еще раз повторяю, я абсолютно против вас ничего не имею. Более чем, буду рад встретиться и вместе обговорить рассказы.

  15. 2013-01-23 в 16:07:12 | Пан Мышиус

    И не ненависть. Ну при чем тут ненависть? Ерунда - слегка наехал, обычное дело при обсуждении рассказов. Я не согласен с вашими методами, и только. Сцепимся, будем спорить, но в этом нет ничего плохого.

  16. автор зобов'язаний пережити все особисто в реалі, в своїй уяві - йому зась

    Авторе, я не про те. війна це Вам не коники ліпити, це страшно. і, як не крути, а уявлення про неї, і мої, і Ваші, це всього лиш уявлення. але я не боюся чесно признатися, що не знаю що це - бо я знати не можу.

    а Ви хоча б спілкувалися з тими, хто був на війні?

    оповідання - мила бульбашка

    нє, це не мила бульбашка, але, на мою думку, автор надто милий і наївний для того, аби написати оповідання так, аби зобразити те, що надумав. то аж ніяк не погано, але в цьому випадку не грає на ціль.

  17. За дрібні помилки дякую

    прошу - якщо треба, можу пошукати ще =)

  18. Я не можу погодитися, Володимире. Ваша точка зору така, моя - інша. Тут матюки посилюють негативну ауру Звіра. Я не тулю матюки повсюди в своїх творах, хоч не роблю вигляду, що їх не існує. Та в цьому оповіданні вжито їх, бо так треба.

    А зустріч, якщо зірки складуться щасливо і вона станеться, здивує (це точно!) і порадує (а на це я сподіваюся!) нас обох grin

  19. а я думаю, що оповідання належить до такої собі, не знаю чи так можна назвати, інтелігентської пропаганди - коли чемний і рафінований автор хоче відкрити всім очі, показати зло, з яким треба боротися, але, оскільки, він надто добрий, то все зло, незважаючи на старання, виходить вихолощене і надто прикрите.

    хоча я взагалі проти насилля будь-де

  20. А мене збісило таке графоманство. Настільки, що я забив на "конкурс критика"

    Якщо відсіяти "жестяк" - що від твору залишиться? А нічого. Герой не мучиться стражданнями, не переживає, не аналізує помилки, не робить висновки. Який зайшов - такий вийшлов.

    Отже твір написано заради того, щоб епатувати читача. Що ж, епатувати вийшло.

    Особисто мені - гидко - і неприємо, що мене в цей бруд макають.

    Сам по собі твір є пропагандою насильства, пробувати зробити його краще - це допомагати цьому. Так що я не маю бажання приймати участі в тому, щоб зробити цей твір кращим.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)