Ловчиня птахів

Дата реєстрації: 2012-05-11 23:23:58

Нік: Ловчиня птахів

Коментарів: 20

Про себе: ганяюсь за химерами

Комментарии

• Кінофантастика: прем'єри 24 вересня - 8 жовтня 2015
  2015-10-20 11:42:29
  

  Непогана підбірка. Непогані актори...

  Український... рівень 90-х, мабуть. Боюсь, що таким сучасного глядача не привабиш, одначе ж...

• Незнані береги
  2015-10-13 22:13:48
  

  чи ретроанекдоти? )

• Незнані береги
  2015-10-13 13:36:30
  

  АлЕ, ваша відповідь збігається з думкою Андрія?

  Ок. Дякую.

  Я правильно зрозуміла, усі ті назви належать віртуальним іграм і аніме? Ну це не прозова фантастика, то інший прояв реальності, яка, певно, таки колись захопить вуми людства на рівні епідемії.

  Зоряні війни написані у 70-х. Світ не змінився через їх появу, світ прийняв їх, як данність кінематографа. Зоряні війни - це більше кінематографія, ніж прозова література.

  Екранізуйте "Хроніки Амбера" - і буде потужний сплеск амберіади. Цей фентезі-епік теж родом з 70.

  Енкранізуйте Майрінка (це взагалі початок 20 ст.) на висоому рівні - буде сплеск популярності Джона Ді.

  Екранізували Толкіна (30-40 ХХ ст.) - сплеск фентезі.

  Інтерстеллар, Марсіанин - це теж кінематограф. Хоча в першу чергу, звісно, це книги, за якими знято. Але сюжети там звичайні, нічого екстравидатного. Інтерстеллар може похвалитися хіба ідеєю темпорального здвигу: майбутнє себе рятує у минулому; і 5-ти вимірністю свідомості землян у майбутньому (що є, загалом-то, закономірним результатом еволюції). Не сперечаюсь, обіграно досить непогано.

  "Марсіанин" - книга доволі монотонна і не для всякого читача. Дочекаємось фільму - його консультували експерти НАСА, тож має бути правдоподібним (за мірками сучасної науки). Фільм-то точно будуть дивитись у противагу читанню книги. Навіть можна врочити сплеск "марсіанофілії" - зараз почнуть писати чимало всякого на основі даної книги Енді Вейєра.

  У будь-якому випадку ви рекламуєте те, що вже набуло популярності завдяки кінематогрофу (ворог № 1 для друкованих книг, ворог, який переміг, собсна). Про РПГ я відмовчусь, бо не споживаю такого на даний момент. Та й аніме не споживаю, хоча, кажуть, там багато цікавих ідей. Колись, може, осилю... А на даний момент у мене ще є велика кількість книг класиків, які не прочитала, не встигла. І не парюсь, що, мовляв, це минуле...

  Коротше, підходжу до суті свого комента.

  Ні фіга я не зрозуміла про ретро-фантастику...

  Я бачу так - сучасна сюжетна лінія у фантастиці відімре тоді, коли або мізки читачів стануть мислити на порядок вище даного рівня (і наша писанина буде видаватись смішним дитячим лепетом), або тоді, коли синтетичність мислення значно перевищить людське...

• Незнані береги
  2015-10-13 08:42:41
  

  Питання тільки чи потрібна пересічному читачеві та вся ретрофантастика

  а яка фантастика потрібна читачеві?

  Гадаю сучасному читачеві потрібна, а для читача майбутнього виросте свій письменник-фантаст, який в квантовій фізиці розбиратиметься краще від нас, а політ на Марс (напр.) стане реальною річчю, матиме свої результати, а відтак і фантастика буде опиратися на той результат. Ми ж пишемо у режимі реального часу і по потребам сучасного читача (і своїм).

  Для того, щоб писати надсучасну фантастику, треба мати знання нового типу, а у нас поки що з цим... кхм... скупенько. Як у письменників, так - передовсім - у пересічного читача!

  Але, дійсно цікаво, якою має бути фантастика на вашу думку?

  Щодо ЗФ. Гадаю, свою функцію вона виконує. Зрештою, погравши тут, оцінивши свої можливості, багато хто вирушає далі - на інші літ. конкурси, подає твори у збірки чи журнали. Зрештою, видає книги. Словом, росте, якщо забажає. А от популяризувати усіх конкурсантів підряд - це помилка, яка погано вплине, як на якість літератури даного жанру в цілому, так, передовсім, і на незрілого автора.:coolsmirk:

• Незнані береги
  2015-10-12 22:13:35
  

  Ну чому ж? Альманах фантастики "Фантаскоп", наприклад.

  Я бачила, як поети начитують свої вірші, компонують відео на ютубі з музикою та відповідним відеорядом...

  Дійсно, в епоху доступного інтернету - чому б і ні?

• Незнані береги
  2015-10-12 21:21:32
  

  Андрію, вважаю, що все саме для цих подій у нас і робилося і нітрохи - для власне України, для власне українців. Бо й самоідентифікація в українців була у латентному стані. Та то таке...

  Я просто не хочу все перетворювати у поле бою і не хочу за таким спостерігати у моєму народі.

  Але час покаже, як воно буде.

• Незнані береги
  2015-10-12 21:11:09
  

  ого, Фантоме, це вже рівень класиків )))

  слухає так необізнана людина у спільноті "ЗФ" у вк аудіозапис, чує ім’я, ну нехай Но Нейм з класним оповіданням "Марсіанин", і давай гуглити що за Но Нейм, звідки, коли народився, коли помер.:smirk: А Но Нейм навіть книги ще не видав і живе у сусідньому булинку :lol:

  Хоча насправді думка оригінальна і цікава.

  Час, людський ресурс для озвучки і бажання - три кити для реалізації даного задуму. Головне - фінансово не затратно.

• Незнані береги
  2015-10-12 17:06:30
  

  Не приймає моє серце надмірну мілітаризацію українського соціуму, не приймає...

  Треба хоч десь мати місце для невоєнних настроїв, для передишки. Бо про війну у нас зараз всюди - газети, ТБ, сайти, форуми, соцмережі, музика... Куди не поткнися. Великий викид негативу і агресії. Навіть там, де прославляють бійців. Та й пишуть чимало - і публіцистики, і поезії. Реальність наповнена мілітаризмом. Чи потрібно його перетягувати ще й у фантастику? Фантастика - це, по суті, мрія, віра у науку чи в казку. Щось таке не від світу цього, не від цієї реальності чи, якщо хочете, понад усім цим...

  Хіба бійцям хочеться читати лише про війну, бої і свої (чи не свої) уявні перемоги? Хто має таку статистику, щоб на неї орієнтуватися?.. Мені здається, на разі їм цікавіше читати Цензор.нет чи Петро й Мазепа, бо там пишуть про те, від чого залежить їх життя на фронті. Реальне життя на реальному фронті.

  Учора наше суспільство стало політизованим. Можна було кинути клич - давайте писати про політиків, чесних і справедливих. Сьогодні наше суспільство стало мілітаризованим. Звучать заклики писати про війну і героїзм. Завтра суспільство стане політизовано-воєнізованим (хунта, чо), знову звучатимуть заклики...

  Я тримаюсь тої думки, що нехай про війну пише той, у кому вона відгукується, хто має, що сказати по цій темі, хто її досконально опрацьовує, фільтрує. Але якщо масово ми станемо творити такі твори, це перетвориться в графоманство. Це не буде захистом медіа-простору (на медіа-простір ми ніяк не можемо впливати), це буде лише чергова крапля в морі до насущних життєвих тем.

  Тому стосовно даного пункту, вважаю, Ал має слушність. А може, я помиляюсь...

  Щодо іншого - багато цікавих думок. Але на разі ніяких оригінальних бачень на просування сайту немає. :-/

• Квест
  2015-10-10 22:21:21
  

  Ігоре, класне оповідання.

  Читалось на одному подиху: майстерні діалоги - це те, що не так часто трапляється на конкурсі, а відтак був додатковий інтерес - а ну ж, як там далі у Автора з діалогами, відбувся контакт чи ні?! :smirk:

  Поєднання НФ і фентезі дуже сподобалось, нечасто й таке трапляється читати. Люблю експерименти.:)

  Єдине, що видалось неорганічним, - занадто продвинута мова чародія у фіналі. Для землян, які живуть у інших смислових параметрах, у, вважай,середньовіччі, усе те має видаватись тарабарщиною. Значить, фінальні діалоги — то вже виключно для читача, який знається на техніцизмі. Тут ти прямо провів сеанс екзорцизму — взяв і вирвав читача з кола подій, з самої історії, поставив перед собою, Автором, і доповів про поточний стан подій.:roll:

  А так все класно! Як на мій погляд і смак, ти був дуже близьким до футболки, ледь не вирвав її з рук переможця.:-)

• Конкурс "Незнані береги" завершено!
  2015-10-10 16:18:19
  

  Долучаюсь до привітань!Молодці!

• Публікації наших авторів
  2015-10-02 10:58:13
  

  внутрішнє оформлення книги Тибеля - цілком ексклюзивне. А Ексмо теж робить внутрішні ілюстрації?

• Публікації наших авторів
  2015-10-02 10:45:12
  

  Красота, кстати, вот отсюда сперли космонавта на обложку один к одному

  хм... а купа книг старих редакцій оформлена ілюстраціями Валеджо, зараз спеціально подивилась чи вказано про це від редакції і, звісно ж, не знайшла вказівку на оригінального художника обкладинки. Сперли наглюки!

  Але мені, як читачу, пофіг. Мені цікаво, що там в середині книги...

• Публікації наших авторів
  2015-10-01 22:20:41
  

  Долучаюсь! Бажаю не спинятися :)

• Публікації фортечан
  2015-10-01 14:02:48
  

  я вам і не вказую. по-моєму, я просто вас привітала з публікацією, а вас понесло. ну й гаразд. успіхів

• Публікації фортечан
  2015-10-01 13:41:25
  

  Ясно.

  Майте на увазі - найближчі роки будуть саме такими. І якщо ви не лізете в політику, то вона лізтиме у ваше життя повсякчас, бо із бризкання слиною вже давно перейшла у стадію бризкання кров’ю. Варто б уже на це налаштуватись.

• Публікації фортечан
  2015-10-01 13:04:51
  

  без будь-якого політичного окрасу - а чому видавались в Ексмо? В Україні ж теж друкують, хай помалу, але книги виходять - що поетичні, що прозові?.. Ось наш Чернідар приклад...

• Публікації фортечан
  2015-10-01 12:46:15
  

  Пане Мишиусе, ви довго йшли до власної книги, тому вітаю із здійсненням мрії!

• Кладка над прірвою
  2015-10-01 09:29:25
  

  Щоб писати твори з подібною до цього глибиною занурення у світ, треба вийти за межі існуючої реальності і, попри все, повністю поринути у власну фантазію: кольори, форми, емоції - все продумано і все урівноважено.

  Звертаю увагу конкурсантів, а також авторки цього комента, на майстерність володіння словом, що варто перейняти у Автора.

  Геть банальності - лише оригінальні знахідки серед синонімів і нашої багатої мови в цілому! Відтак - одного з героїв Автор прирівнює не до тигра чи лева, а до оцелота. Імена дійових осіб - не типово-буденні, а цікаві і милозвучні, насамперед Селосфорос - чи-то ім’я, чи назва якогось виду моху, а може, данина кримській топоніміці. Не суть, а суть у тім, що звучить прикольно. :-)

  Не зарослі - а скреб, тощо.

  Метеорно-метеоритний дощ - теж прикольно. Уявила. Уявити було неважко, бо вночі сон наснився, ніби спостерігаю на власні очі.

  Особливо сподобались роздуми Автора про мирний Усесвіт і нашу земну агресивність.:smirk:

  Але ось момент, навіяний прочитаним. А істота, яка полюбила Петера - у неї цілком чуже мислення (нехай, примітивне) - ніхто ж не переконається по тому, що вона не померла від ностальгії, бо це властиве даному біологічному виду?! Виходить, та ж дуальність. І образи, нав’язані земною фантастикою тут ні до чого. Що земляни принесли у нововідкритий світ: витоптали, по одному - пальнули зі зброї (може, він загинув?), іншого приручили і залишили "страждати"...

  Автор, щоправда, сам же собі і відповідає:

  Адже пригода з Жилкою довела, що мешканці різних світів не такі вже й чужі одне одному.

  - а відтак, у різних світах є добро і зло, небезпека і необхідність від неї захиститись тими методами, які доступні. Нам - зброєю. От ніяк без неї. Бо навряд чи Всесвіт чекає на наше мирне вторгнення, кожна планета, особливо малорозвинена, живе у своєму закритому просторі. І це нормально, бо все залежить від стадії розвитку кожного світу і від зайнятої сходинки його високорозвинених істот на піраміді Маслоу. За умови, що вони є. Коротше, протиборство неминуче ні зараз, ні в далекому майбутньому, нмсд.

  Понесло мене, одначе... В будь-якому випадку я - за мир і підтримую Автора у його роздумах.

  Шкода Пафнутія, в голові склався образ цієї істоти, особливо ж у момент розставання.

  Автору успіху.

• Дуель
  2015-09-30 15:09:43
  

  Хороше оповідання.

  Сподобалось!

  Успіху!

• Посмітюхи
  2015-09-29 23:02:32
  

  Прекрасно написано!

  А втім, я дещо загубилася у вишуканій мові і спокійній, на межі депресивного, плинності оповіді. Оповідання затягло в себе, поглинуло, однак... чи-то забракло знаків, чи-то Автор вирішив, що усе й так зрозуміло... але залишились непрояснені моменти.

  Таки да, я навіть спробувала погуглити що воно таке "ерейз-машина" :question::roll:

  Або... посмітюхи... натяк на брудну роботу?

  В цілому, сумовите оповідання. Світ, де техніцизм та синтетизм перемогли над мріями і... космофантастикою. Це вже друге оповідання з прочитаних мною на данім конкурсі на цю тему.8-/

  В будь-якому випадку - достойно, професійно!

  Успіху!