Повернутися на сторінку

Коментарів: 16

  1. Класно... Навіть не знаю, що ще сказати. Трохи нагадало Олдієвське "П"ть хвилин у борг". Але тут інакше.

    Авторе, вразили. Успіхів Вам!

  2. Що ж, ще один одержимий. В хорошому сенсі слова, звісно.

    Почну з переваг оповідання. Воно приємне, легке, світле і підбадьорливе. З нього так і ллється світло вогника свічки, запаленої вночі стареньким паном Єжи, котрий, незважаючи на пізній час, схилився за черговим виданням. Враховуючи, що критикувати оповідання, як таке, мені все одно не вийде, можу сказати хіба що «Браво!» і «Пишіть іще!», зверну свою занудність до описуваних подій і спробую відігратися хоча б на дрібницях.

    Основне і ключове питання, як би це смішно не звучало: «Що таке книжка?». Це шматок целюлози, чи таки твір, який на ньому видрукувано? До чого саму пана Єжи така любов і чи не вважає він, що у рідкісному виданні написано щось інше, ніж у пізнішому і з більшою кількістю екземплярів?

    Не розумію також, навіщо купляти нові книжки, якщо старі і так лізуть в квартиру в шалених кількостях. Не думаю, що у світі всі копії книг Рембо читані постійно. Точно ж знайдеться якась запилена на поличці.

    Ну і, плюс до того, зовсім не розумію, навіщо старому помирати? Читати він любить, книги і гроші на них у нього є. Особливих проблем теж не спостерігається. Звідки суїцидальні нахили? Якби не вони, конструкція дідуся була б недалекою від ідеалу.

    Далі Кріт. Якщо він втік з сиротинця в одинадцять років, читати він мав би навчитися вже тоді. В його роботі грамотність теж не завадила б, як мінімум назви вулиць читати, чи титулки книг, які вкрасти треба, незле було б розрізняти. Звісно ж, далі йде уточнення, що читати Кріт вміє, проте не вміє читати «правильно». Тут вже я можу посперечатися. При наявності потрібних книг ніяких вчителів не потрібно. Бери – і читай, які проблеми?

    Також мушу звернути увагу на мовний бар’єр. Рембо, очевидно, видавався французькою. Єжи знає всі мови світу, книги навчили його і цьому? І як він собі уявляє Крота, котрий читає французькою рідкісне видання Верлена?

    Ще зауваження: здивувало використання болду для позначення наголосу. На́ша мо́ва ма́є для цьо́го і́нші си́мволи. 0301 після літери, а потім Альт+X в ворді, якщо що wink

    На цьому, напевне, все, про своє нерозуміння паперу і любов до електронних чорнил я навіть згадувати не буду. Не до речі.

    Порада: Оповідання живе, воно дихає і надихає. Але для того, щоб воно остаточно розпустило крила, варто попрацювати над деталями.

    Рекомендовано до ознайомлення: http://www.ru.reddit.com/r/BookPorn

    Успіхів!

  3. Doc, дякую за таку високу оцінку!

    Ал, вам величезна подяка за уважне прочитання. Втім, візьму на себе сміливість вважати, що наведені вами недоліки — не недогляди в деталях, а суб’єктивні особливості сприйняття. На всі поставлені вами питання відповіді в тексті містяться, може, не так ясно, як хотілося б, але достатньо чітко, щоб помітити, що автор над цими питаннями думав і їх перед собою теж ставив smile Ставлення до книжок як у пана Єжи, так і у Крота доволі фетишистське, це єднає їх, насправді. Пан Єжи сам визначає себе як "невиліковного": книжки переслідують його, а йому все одно мало. Чому він хоче вже померти: про це пан Єжи теж говорить прямо — він втомився. Найбільша насолода втомлює, особливо якщо ти сам не в силах її припинити. Подивіться на будь-якого алкоголіка: вранці він божиться, що з нього вже досить такого життя, а ввечері п’є. Будь-яка залежна людина знаходиться в стосунках любові-ненависті зі своєю залежністю. Втім, ясно одне: якщо мені доводиться роз’яснювати це в коментарях, значить, залишених у тексті натяків та лаконічних пояснень виявилося недостатньо smile

    З якої причини французька мова здається вам такою рідкісною, щоб освічена людина з півторастолітнім життям за плечима (і з освітою, отриманою в XIX столітті, коли знання французької, та й взагалі кількох мов, було стандартом для вченої людини в Європі), мені не зовсім зрозуміло. Крім того, в тексті зазначено, що він фаховий філолог. Кріт французькою точно не володіє, принаймні в достатній мірі, щоб читати в оригіналі Рембо, але він його і не читає: він впізнає видання, а читає (чи то робить вигляд, що читає) Малларме та Верлена, про видання яких нічого не сказано і вони можуть бути перекладними (країна, в якій відбуваються події, теж, зверніть увагу, не специфікована, це може бути будь-яка з країн Європи, окрім італії, якщо виходити з деталей wink).

    Зауваження про недостойний спосіб наголошування не коментую, але зізнаюся: викликає зворушення ваша готовність шість разів ставити після літери 0301 зі шляхетною просвітницькою метою smile

    Суперечка щодо електронних vs паперових носіїв недоречна, вона не є об’єктом уваги цього тексту. Для довідки: відсотків 85 мого читання відбувається в електронному форматі (і більшість своїх електронних книжок я купую), але водночас фетишистське благоговіння перед папером мені зрозуміле. Так що всяко з людьми буває smile

    Щодо того, чи достатньо книги в руках, щоб навчитися "правильно" читати — таке, знов дуже суб’єктивне... Мені було цікаво уявити такого персонажа, який відчуває гостре фетишистське захоплення книгою як об’єктом, але водночас не розуміє магічного впливу читання. Погратися з таким персонажем цікаво було, помацати, який він. Можливо, щось у мене не вийшло smile Втім, писати про нього було цікаво.

  4. Чудове оповідання! Я точно побувала в тій читальні, серед величезної кількості книжок - запевняю вас! smile Справді, атмосфера дуже сильно відчувається. smile Але коли пан Єжи пояснив, що його переслідують нечитані книги, я подумала, тому він і відкрив читальню, щоб привернути увагу багатьох людей до книг - тоді вони дали б йому спокій. Ну, вийшло трохи не так. smile

    Але все одно це одне з кращих оповідань у групі. smile

  5. а я додам трохи дьогтю до вашого меду.

    ви неодноразово вживаєте "видимо" - не впевнений що це не русизм.

    основне ж - психологічно недостовірно (на мою думку) що людина збирає бібліотеку не захоплююючись читанням. а потім - уже зрілою раптом починає хотіти навчитися читати "по іншому". було б логічніше - якби він захопився читанням після першої крадіжки книжки. а коли зустрівся з дідом - то захотів би вийти на ще вищий рівень - читача з чорним поясом уявним. то був би поступовий рух якимись уявними щаблями. а у вас получається несподіваний стрибок з майже безграмотності до досконалості.

    в цілому - автору респект - відчувається добрий рівень як задуму так і виконання!!!

    хіба що спочатку - чекав коли ж після крота зявиться їжачок колька колючка - та інші герої Нестайка. можливо варто одразу б внести ясність - що Кріт - людина а не казковий персонаж - бо на Старфорті - мимоволі - готовий до найгіршого )))

  6. Дякую, Злий, за те що не такий ви і злий smile І за увагу до тексту.

    Слово "видимо" тлумачний словник фіксує, ще й приклад наводить із Коцюбинського, тому вважатиму його правомірним smile А щодо психологічної недостовірності: от чесно, бачу його, як живого. Відчуваю, як саме він сприймав книги, відчуваю, що з ним відбулося через зустріч з паном Єжи, що змінилося. Видимо(!), не вдалося донести це до читача. Забракло майстерності зробити це з обмеженням у 30 тис. знаків. І так лише безжальна правка допомогла втиснути оповідання в 29 тисяч сімсот з чимось там smile Йшла боротьба за кожен знак smile

  7. Вітаю!

    Гарне оповідання, я би сказала класичне. Порадувала кінцівка і вибір Крота - без цього я б назвала оповідання з відтінком м"якого хорору. Бо що ми маємо за мішурою слів? Історію про крадія і старого, заточеного в атмосферу книг-примар. Уявляю своє життя, яким би воно стало, коли б я отримала безсмертя таким чином. Зрештою я б книги зненавиділа, мабуть.

    ...Бачите - читач ставить себе на місце героя книги - значить оповідання вдале!smile

    Запримітила певні мовні огріхи, особливо напочатку. Наприклад, повтори (зверніть увагу при вичитуванні ще раз - їх багато):

    Вочевидь, це була прибиральниця, яка приходила рано вранці, коли ресторанчик був іще закритий і Крота на терасі не було. По-друге, «Читальня пана Єжи» не була книгарнею з вигадливою назвою — це справді була читальня, люди не купляли там книжок.

    Або побудова абзаців. Скажімо, "Так було до тієї миті, яка перевернула все в його житті." - варто написати з абзацу, щоб увиразнити важливість моменту і посилити ефект від цього речення.

    Чи неправильний відмінок: "Завдяки непримітній зовнішності, несподіваній спритності та гнучкості кістлявого тіла, вмінні ідеально орієнтуватися на " - треба вмінню

    Але це не суттєві промахи, як на мене. Виписала їх, бо настрій такий вдався, а зазвичай, не звертаю увагу.smile

    Успіху в ривку до призових місць. А головне - в творчості!

  8. нормальне професійне оповідання. Ідеологічно не сподобалось - думаєте воно буде цікавішим, якщо його надрукувати на папері ручної роботи?

    проте думаю, що відмічу і його - за майстерність написання

  9. Ловчине птахів, дякую за уважність і за щиру похвалу! Але це ж треба, як вони вислизнули від мене, ці повтори!.. smile Соромно smile А от про побудову абзацу не погоджуся: так, як ви пропонуєте, справді буде сильніший акцент, а так, як у мене, сильнішим стає відчуття саспенсу. Залежить від того, що ставиш собі за мету smile

    Чернідаре, я думаю, що невдовзі будь-що, хоч оповідання, хоч роман, можна буде надрукувати лише на папері ручної роботи. Лише в ексклюзивній шкіряній палітурці від відомого дизайнера. Лише з інкрустацією розмаїтими дивовижами, накладом в 100 штук, з пронумерованими примірниками, підписаними автором від руки smile І так далі. Бо з приходом електронних носіїв паперова книга почала перетворюватися на артефакт, витвір мистецтва, фетиш. Найдешевший предмет розкоші, як не пригадаю хто сказав. І відбувається це незалежно від того, чи подобається нам це ідеологічно smile Втім, це нотатка на берегах, яка оповідання напряму не стосується. Мені перш за все приємно, що текст видався вам майстерно написаним. От це тішить smile

  10. як вони вислизнули від мене, ці повтори!..

    Там ще трохи залишилося. Колись, коли трохи часу мине, прочитайте - всіх побачите, як тут кажуть "незамиленим оком." smile

    Про абзац не сперечатимусь. Може, ви й праві. Просто мені видалось, що так було б краще. Хоча, якщо чесно, то не суттєва заувага.smirk

    Успіху.

  11. Оповідання сильне, дуже сильне, атмосферне і це великий плюс. Також слід відзначити його "ідеологічну правильність", у хорошому розумінні, як популяризацію друкованого слова. Гарний стиль, подача тексту. Щоправда, маю і деякі зауваження. Так, коли книжковий світ у творі промальовано чітко і красиво, то світ людей - недостовірно та награно. Так, ГГ я особисто не повірив. Не повірив його ціннісній еволюції, він так і лишився для мене примітивом з необгрунтованим і нічим не обумовленим прагненням високого. Не повірив в його професіоналізм. Таємне завдання він виконує сто разів показавши себе кому можна, зі своєї "Беретти" в тирі палить. Вичислить такого запросто навіть наш неосудний дільничний. Не повірив панові Єжі, його мотивам і його раптовим потрійним змінам настрою та мети у кінці. А снобізм його просто вбиває, хотілося б бачити більш позитивного дядька на його місці.

    Похвалю оповідання, крім атмосферності, також і тим, що кишенькову "Беретту" автор "вправно" не використовує у творі, бо переконаний, місцева публіка не аби як побавилася б з тим, як вилітає пуста гільза від неї та чи пробє вона старе пузо пана Єжи. Успіхів!

  12. А іще. Таємниця пана Єжі занадто походить на рояль у кущах. Хай би хоч якісь натяки чи передумови на це були б у середині чи на початку твору.

  13. Чернідаре, я думаю, що невдовзі будь-що, хоч оповідання, хоч роман, можна буде надрукувати лише на папері ручної роботи.

    Я взагалі про цінність тексту поза носієм і незалежно від нього. А "подарункове видання" цінне зовсім не текстом... ну та це окрема дискусія.

  14. Яке чудове і зворушливе оповідання! Щиро вітаю з перемогою! smile

  15. Hagen, дякую дуже!

  16. Вітаю з перемогою! Хоча у моєму фінальному топі оповідання було на третьому місці, але вже писав, що у визначеній першій трійці мені тяжко було визначитись з лідером, і розподіл був досить умовним.

    Подальших успіхів!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)