Останні коментарі

Підписатися на RSS
Перелік коментаторів

  • BC | Ліхтар
    2019-12-08 21:12:27

    Початок добре зайшов: сексуальний аспект є, герой прописан. А от логіку кінцівки не зрозумів. ГГ вдруге вчиняє скажімо так "не гарно", а дружина його за це пробачає? Мовляв ревнує, означає любить? oh oh Вчинок ГГ мені також невмотивований: усе оповідання нам показують, як дружина його дратує і він найбільше переймається про свою роботу, а в кінці його перемкнуло, він забив на ризики і згадав про дружину.

    Успіхів авторові!

  • Полюбилися | Автор
    2019-12-08 21:05:55

    Дякую за відгук. smile

    шизофренія

    -ї, ж., мед.

    Тяжке психічне захворювання, яке характеризується стійкими змінами психіки.

    Вона і справді є у людства... :(

    От, хоч би у книзі Ал. Гора "Земля у Рівновазі" можете почитати:

    Однак знизити високий тиск куди простіше, ніж вирішити глибокі психологічні проблеми. Більшість людей, реагує на психічний біль так, як і на будь-який інший: замість шукати причину, вони відсахуються від нього, намагаючись його якнайшвидше позбутися або, навпаки, ігнорують. Одна з найефективніших стратегій, щоб знехтувати психічним болем, — це відволіктись від нього чимось приємним, або таким, що забирає багато душевних сил і змусить про нього забути. Як тимчасовий засіб таке відволікання не обов'язково шкідливе, але залежність від нього протягом довгого часу стає небезпечною і, зрештою, може стати певного роду згубною звичкою. Справді, можна довести, що кожна згубна звичка викликана сильною та нагальною потребою відволіктися від психічного болю. Отже, згубна звичка — це є спосіб відволікання.
    Традиційно термін «згубна звичка» вживається щодо алкоголю або наркотиків. Але нові дослідження поглибили наше розуміння цієї проблеми, і нині вже доведено, що люди можуть впадати в залежність від багатьох занять і типів поведінки — приміром, від азартних ігор або нестямної праці, або навіть безперервного перегляду телепрограм, — аби вони тільки дозволяли уникнути небажаних почуттів. Кожен, хто чогось дуже боїться — інтимного зв'язку, невдачі, самотності — потенційно вразливий до тієї чи іншої згубної звички, бо психічний біль викликає сильне бажання відволіктися.
    Сучасний розрив між розумом і тілом, людиною та природою породив новий вид згубної звички, а я вважаю, що наша цивілізація вже дійсно від неї узалежнилася: ідеться про споживання самої Землі. Це згубне заняття відвертає нас від болю за втраченим: безпосереднім відчуттям зв'язку з барвистим, дзвінкоголосим і невгамовним світом природи. За марнослів'ям і затятістю промислової цивілізації криється наша глибока самотність і прагнення з'єднатися зі світом, що може зміцнити наш дух та наповнити почуття багатством і безпосередністю самого життя.
    Ми можемо вдавати, ніби не помічаємо цієї порожнечі, але вплив її відчутно у неприродній мінливості наших неконтрольованих реакцій на деякі речі, що з ними стикаємося.

    А Земля, насправді, дуже ... давня! smile

    І ще, мабуть, і сором'язлива... wink

    Смс для неї і були би вдалими способом комунікації. Коли прокинеться. Таки ж краще, аніж палаючі кущі...

    В іменах, крім схожості, є ще й критика т.з. "фемінітивів".

    І чому жінок не дратує вторинність їхніх форм? (створені додавання суфіксів чи закінчень...)

    Іван-Іванка – те ж саме.

    Та й Євгеній-Євгенійа...

  • Останній потяг на Велбонд або втрачений Грааль між схилами Горбатої гори | Шпрота
    2019-12-08 20:30:08

    Буремні почуття)

    З одного боку, охєрєнна кислота. І сетинг з паровими волами (тм), тобто, сорян, гусеничними коровами й гігієнічними заглушками, і гумор, і герої. І цитата з Подерев'янського. Бо цікавість - шлях у майбутнє, гамно питання! І чорний гумор. Мир його праху, він помер з перетраху! (с)

    З іншого боку, з моменту "тілька вас, піда..., бракувало у майбутньому" у мене чогось почало око сіпатися. Ніби так: бездумна урівнялівка - це тупо, рівними мають бути права, а коли доходить до вимирання через заперечення сутності - це дурня. У розмаїтті наша сила, все таке. А з іншого боку - ми наче ще й близько не досягли тих елементарних рівних прав для різних гендернів, щоб візія оце такого вимиральне майбутнє викликала справді схвальне кивання головою.

    З третього боку, сатанинські епілоги мене ніби трохи примирюють з усім оцим.

    З четвертого - піду іще бухну свого пива з наповнювачем. Пиво з апєльсінкою - перший шлях до гумової жінки, всі знають.

    Карочі, дякс за кислоту, але дуже, дуже буремно.

  • Гарбуза | Р. В.
    2019-12-08 20:21:06

    У мене є мрія. Навіть три. По-перше, що українська література колись позбавиться орієнтації на гуморески. По-друге, що українська література колись відокремиться від аграрної тематики. І по-третє, що українська фантастика колись стане схожою на серйозну літературу. cool mad

    Але ближче до оповідання. (1) Трохи затягнута експозиція, і не видко мотивів героїв. От якби зразу було зрозуміло, що агро-бізнесменша шукає нареченого, і/або Лука чекає на наречену - то воно було б якось енергійніше.

    (2) Забагато запозичень ("Тесла", Тихий - добре що не Йон smile )

    (3) Сподобався твіст ґендерних ролей. Непогані фольклорні паралелі. Кілька разів щиро посміхнувся жартам. Але це фактично і все.

    Для гуморески - дуже достойно, а от для літератури... oh oh

    Талант у автора очевидячки є, але склалося враження, що він недостатньо серйозно ставиться до власної творчості. Хоча це, нажаль, у нас поширене явище blank stare

  • В зручнішому тілі | Автор
    2019-12-08 20:13:21

    Дякую, ні, не переклад, можливо, відволікли, й випадково написав "что", а потім пропустив, коли вичитував.

    Все інше, так, навмисне) Ми вже зараз живемо в світі скорочених до 1 секунди та менше циклів уваги, в майбутньому навряд чи стане краще з цим. Безіменність - а навіщо там імена? це могло трапитися в будь-якій країні того світу, чи що там в них буде замість країн?

  • Вільні | Шпрота
    2019-12-08 19:43:51

    Або на Антисоціпльну мережу, ага. Але явно "домашня заготовка" - і шурупами прикручені сексуальні проблеми.

  • Сама собі ворог | Шпрота
    2019-12-08 19:41:56

    О, тут теж тема в соточку. Може, якісь речі, на кшталт настирного повтору про вісім років і дещо квапливого фіналу, мені й не зайшли, зате тема розкрита, проблема тілесності теж цікаво обіграна, еволюція є, написано цілком читабельно.

    Дякую авторові.

  • Я хочу, щоб... | Панас
    2019-12-08 19:41:23

    А мені сподобалося.

    Хоч і не дуже дотичне до теми, та нехай. Буду радий бачити у фіналі.

  • Вільні | Панас
    2019-12-08 19:27:55

    А мені здалося, що це писалося на "Антисоціальну мережу". Бо до теми сексу тут трохи за вуха притягнуто.

    Удачі на конкурсі.

  • Перша Зоряна | Р.В.
    2019-12-08 19:21:18

    Проблема 1: немає теми. Від слова зовсім (крім позначки 18+ та легкого натяку, що ГГ спить з ГГнею).

    Проблема 2: немає драматургії. ГГ не виказує ні любові ні пристрасті. У них роман? Кохана жінка летить назавжди від тебе? І що? ГГ лежить у сіні і меланхолійно колупає в зубах? Летиш - і лети собі. ГГня - те ж саме. Мета є, відносин немає. Під кінець все перетворюється чи то у лекцію, чи у проповідь. Якби не змагання читати взагалі було б нічого.

    Проблема 3: чисельні русизми ("бувших", "рухнула" тощо)

  • Вільні | Шпрота
    2019-12-08 19:11:33

    о_О

    У мене є несміливе припущення: цей текст писався ще на "Війну нов. ери" навесні, але щось пішло не так.

    Тому посередині, точніше, ближче до фіналу, тема інформгігієни з натяками на те, що не все так просто, стала якоюсь антигейпропагандою.

    Я перепрошую за прямоту, але воно як чорті-шо, сокирою тесане. Найкраще - діалог про компостування листя.

  • Полюбилися | Шпрота
    2019-12-08 18:46:37

    Сорян, але вийшло дещо шизофренічно, хоч і з постійними алюзіями на Телебачення Торонто. (Хтось іще шле смс?.. Земля дуже старомодна).

    Імені подружжя мали на щось натякати? Якщо ні, то навіщо цей каламбур?

    Заздалегідь дякую за відповідь.

  • В зручнішому тілі | Шпрота
    2019-12-08 18:34:12

    Тема розкрита на 100%.

    Іноді здавалося, що це переклад з рос., там навіть десь "что" лишилося.

    І в мене склалося враження, що історія трохи затяглася - і не дуже файно, що вона складається переважно з розлогих діалогів.

    Калейдоскопічність і смиканість оповіді, з одного боку, круто працює на ідею, а з іншого - дещо збиває під час читання.

    А ще збиває безіменність, але на ідею вона теж працює, такий парадокс: фішки тексту водночас сприймаються як вдалі і невдалі.

    Мені поки з прочитаних у цій групі цей текст за ідейним наповненням імпонує найбільше) Дякую.

  • Брудна таємниця | Шпрота
    2019-12-08 18:11:06

    Солоденько.

    Якщо скафандр складно зняти, бо потрібен ключ, якого у дівчини немає, як же вони впоралися, ті дівчата з новин?

    Якщо це підриває устрій, заснований на примусовому носінні скафандрів, навіщо здорове немовля показали в новинах?

    А Лілі й Дмитру нічого не буде, коли вагітність виявлять?

    Особливо Дмитру, який украв ключ?

    Який сенс подорожувати до моря, якщо можна будь-коли ввімкнути симуляцію у скафандрі? Чи саме про симуляцію ішлося?

    Ну, і знову скажу, що дуже вже солоденько. Ясно, шо перший раз і оце от усе, але ж... ну, справа смаку.

  • Чиста | Рав Еліезер
    2019-12-08 16:57:19

    Але от таки шкода, що автор не подав втечу Вікторії як алюзію на Втечу до Єгипту — на чужину — від Ирода та побиття немовлят. Або на історію народження та дитинства Мойсея, яка є текстуальним попередником історії дитинства Ісуса. Мойсей, між тим, став працювати на Фараона. Тож оповідання було би цікавим парафразом.

    Навіть якщо ці виразні асоціації не з'явилися у автора, або з'явилися, але він від них відмовився, вони б мали виникнути в голові Вікторії і обумовити її поведінку.

    Словом — ідея й побажання на майбутнє, але оповідання хороше.

  • Я хочу, щоб... | Шпрота
    2019-12-08 16:48:23

    На початку було жваво, Микола прямо няшка, а далі зробився конспект( Це засмутило.

    Ну і справді, як віртуальність стосується ШІ, ну дійсно. Дивна якась фахівчиня.

  • Правило 34 | Шпрота
    2019-12-08 16:46:11

    У мене теж повне нерозуміння фіналу(

    Самі пригоди, мо, і смішні спершу, але коли воно втретє за схемою, вже нуднувато. Знову ж таки, до чого про журналістку, звідки роботи - нічо ж не натякало. І з Тетяною тотальна печаль: нащо було тягти цю лінію, аби звести до робота? Вона найраще розміє Гриця, дбає про нього, береже дружбу з ним - і яка винагорода? Любові все одно не вийшло. Виходить, фізично "поламана" жінка точно вже кохання не отримає? Хіба бекап. Ой ти робот-робот, металеві щічки. Біда-сум.

    Якось розхристано все вийшло, а такий початок був бадьорий.

  • Бібліотека | Рав Еліезер
    2019-12-08 16:43:33

    Ой

    Красива й чудово виписана історія.

    Багато Борхеса, та втім, заслуга автора все одно значна.

    Дякую.

  • Вибір душі | Brie
    2019-12-08 16:43:27

    Мені сподобалось. Найперше, мабуть, тим, що тут дійсно прослідковується розвиток подій, і сюжет логічно проходить усі фази й досягає розв'язки з певним відкритим кінцем.

    Впали в око кілька одруківок, та ще трохи зачепив момент із відсутністю уваги до зникнення Іванни: хай навіть вихідні, але невже в неї не було нікого з оточення, кого б стурбувало те, що вона два дні не виходить на зв'язок? Навіть прибиральниця чи охорона, як на мене, могли б наробити галасу. Та, можливо, це лише суб'єктивне сприйняття.

    Успіхів smile

  • Дві смужки | Автор
    2019-12-08 16:42:02

    Дякую за коментарі, колеги.

    Признаюся - розглядав кінцівку з сумним фіналом. Довго вагався, але все ж вирішив зробити так, як є. Бо в реальному житті і так досить сумно, то нехай хоч тут буде хеппі енд. grin

  • Культ | Шпрота
    2019-12-08 16:14:02

    От про "чути" якось ніби там є, але не складається докупи, чому це важливо і в чому вищий сенс(

    Дякую за відповідь.

  • Культ | Автор
    2019-12-08 16:08:00

    Ох, розумію і шкодую.

    Напишу, розуміючи, що це мало би бути значно ліпше означене в тексті.

    Ідея у тім, що на ранок, опісля, дівчина змогла чути, чого вона не могла доти. А хлопець — навпаки.

    Підслизнувся, балансуючи між натяками й очевидним видобуванням, останнє НМСД, зробило би оповідання менш цікавим.

    Але дяка за подужання і дяка за дяку за атмосферу.

  • Помилка науки | Шпрота
    2019-12-08 16:00:46

    Печально. Тобто, якщо підбити підсумки, гомосексуалізм - генетичний збій, вияскравлений клонуванням, гг дуже бракує материнського тепла, тому від вдався до гомосексуальних стосунків за житло ("л" - логіка), а потім забув усе це як страшний сон. Бо гомосексуали ж не люди, ага, вони хтиві дегуманізовані істоти. Як Михайло.

    Текст справляє враження, ага. Гнітюче.

  • НС 18+ | Автор
    2019-12-08 15:42:45

    Дякую за рецензію.

    Слово вжите свідомо. Вагання, чи вжити його, були, але бажання закрутити текст глибше, ніж звичайну поверхню, перемогло). Тепер бачу, що не варто було, читач не зрозумів, про що йдеться.

    Щодо логіки. З якого саме моменту поведінка героїв її втрачає? Мені здавалося, все логічно. Чи це лише в мене з логікою негаразд?))

  • Культ | Шпрота
    2019-12-08 15:34:31

    Якось важко пішло. Видно, що автор і ритм, і культове запаморочення, і всю хворобливу атмосферу старанно відтворив мовними засобами. І ніби воно вийшло, але деякі нагромадження образів занадто вже карколомні. Кількасторінкову проповідь цитатного характеру взагалі нудно читати.

    Не відмовдюся також від пояснень, якщо можна, що ж загалом сі стало. Фанатичний хлоп теж став якимось анімешним гібридом?.. Вибачте, якось не дійшло(

  • Чиста | Рав Еліезер
    2019-12-08 15:29:09

    Не згоден із попереднім коментарем.

    Гарно, смаковито виписане нуарне оповідання. Не без 2-3 росіянізмів, але не страшно. Казати, що все песимістичне — російське — трохи тупо.

    Далі щодо оповідання. Трохи закоротке, особливо під кінець, часом бракує описів чи деталей. Але назагал ідея сектанства в умовах гаданої деградації людства гарно виписана, і ретельно дібрані цитати додають атмосфері.

    Можливо, варто було би більше уваги дати материнським емоціям героїні щоб краще оґрунтувати її мотивацію.

    Загалом, щиро дякую.

  • НС 18+ | Злий
    2019-12-08 15:22:46

    Початок жвавий, мова персонажів - респект, але далі починаються хаотичні події, поведінка героїв втрачає людську логіку. Але добре, що хоч фінал якось усе пояснює. От тільки у чому мораль цієї казки, а може і не казки зрозуміє не кожен дорослий. Якщо та мораль є.

    І про що останнє речення - трансцендентні то одруківка чи глибоки йзадум автора?

  • Останній потяг на Велбонд або втрачений Грааль між схилами Горбатої гори | Читачка
    2019-12-08 15:21:59

    Підозрювала, що не розчаруюся, тому дочитала до кінця. Дещо розтягнена історія, можна було лаконічніше, але смачні технічні примочки(я їх не люблю, але тут все гармонійно) і гарно обіграна алюзія компенсують зайву розтягненість).

    Під кінець мені навіть вчулося щось Тарантінівське))

  • Пробач мені, Ґрето! | Читачка
    2019-12-08 15:07:27

    Ггг. Повеселили. Дотепне оповідання, гарна мова.

  • Дотик | Читачка
    2019-12-08 15:05:24

    Видовищно, картинка мерехтить вогнями і кольорами.Гарна мова.

    Кінцівка +- передбачувана, але я люблю хепіенди smile