Останні коментарі

Підписатися на RSS
Перелік коментаторів

  • Зрада | Тек Блискучий Спис
    2017-03-26 23:26:14

    Ну, собственно, замечания два.

    1. В качестве названия куда лучше подошла бы, собственно, надпись на стилете.

    2. С Первым неудобно получилось. Жирный спойлер прямо в середине рассказа.

    Кстати, стилет, похоже, секретный. В нашей вики упоминается, а вот в российской - нет. Как-то их ГРУ с ФСБ плохо работают.

  • Зрада | Ромчик
    2017-03-26 23:10:54
    А взагалі чи коректно автору в коментарях вказувати, що він - автор? І починати обговорення свого твору з іншими коментаторами ще навіть до початку голосування?

    Він же залишається анонімом, нє?

  • Зрада | Олекса
    2017-03-26 17:20:44

    А взагалі чи коректно автору в коментарях вказувати, що він - автор? І починати обговорення свого твору з іншими коментаторами ще навіть до початку голосування?

  • Чи зайва ентропія в рівнянні? | L.L.
    2017-03-26 16:15:34

    Якесь оповідання наївне-наївнісіньке... Хоча й миленько. smile

  • Зрада | автор
    2017-03-26 15:25:43

    Текст залився без примітки, орги обіцяли поправити. На усяк випадок додам, що будова президентської булави описана достовірно: там справді сховано стилет із відповідним написом.

    ну і неоднозначні погляди автора на кондитерську справу.

    Не плутайте автора із ліричним героєм. wink

    Автор любить київський торт.

    Дякую за відгук. Якщо детальніше опишете зміни сприйняття твору під час читання - буду особливо вдячний.

  • Зрада | Ромчик
    2017-03-26 13:22:42

    0_о

    Написано бездоганно за лексикою та стилем.

    Про сюжет:

    на початку захоплює — єей, Марвін Гімаєр, #устрой_дестрой;

    далі стає ще цікавіше — це, виявляється, самопожертва, єей, круто!

    //круто — цілком серйозно; читається з інтересом і насолодою

    а потім починається щось дивне 0_о

    ...Пан Президент, що знешкоджує древній руйнівний артефакт...

    ...древній артефакт, про який знав Пантелеймон Куліш...

    ...і в якому полягала проблема трагічності буття укрнації...

    ну і неоднозначні погляди автора на кондитерську справу.

    Важко збагнути, зрада це, чи перемога.

    Принаймні, точно не ганьба.

  • Не зайві тільки виродки | Ромчик
    2017-03-26 13:02:26
    Коли востаннє війна щось вирішувала на краще?
    А отже, оповідання – застаріло ще задовго до написання.

    З першим твердженням автор, схоже, радше згоден, принаймні виразно говорить про протиприродність, абсолютну аморальність і протилюдськість війни.

    Але тут варто розділяти війну за можливість жити своїм життям у своїй країні (західні повстанці, курди, народи колишньої Югославії тощо) і імперська війна за утримання суб’єктів / загарбницька війна.

    Хоча згоден, може б кращою кінцівкою / висновком / епілогом було б твердження про безсенсовість і аморальність будь-якої війни, а не дещо засолодка оповідь про героїчну боротьбу.

    Втім, як на мене, те що позитивно виділяє це оповідання з-поміж інших — сильна, гарно сформульована думка, що стимулює думки читачів.

  • Зайві люди | АвторЛюдина
    2017-03-25 19:09:39

    Та це вже всі зрозуміли...

    Але таки хотілось дожити по-людськи. Так, розумію, нераціональне бажання. Але є... wink

  • Зайві люди | Чернідар
    2017-03-25 18:51:20
    І найцікавіше. Тема мого листа якраз і була: "Оповідання на конкурс." От же ж кляті "роботи"! Ох і "веселим" буде ХХІст....

    Ну а чого ж ви хотіли? Люди - зайві!

  • Не зайві тільки виродки | Володимир
    2017-03-25 12:01:25

    Гм. Половину прочитав. І ніби все є. І увагу тримає. І якась логічність. І мова пристойна (якщо пропускати лайку). Але й досі не бачу сенсу.

    Нелогічності:

    Чому це драконів не має бути на півдні? (яка півкуля, клімат?)

    Чому найманці дозволили запхнути себе у м’ясорубку? (тупо, для істот, які заробляють! війною).

    Чому повстанці вбивались проти найманців, замість домовитись, або купити?

    О. Добре, що з’явилась ідея. Але вона якась застаріла. Бо нині воєн можна було би уникати. Колись вони може й були необхідні (для зменшення населення, задля уникнення голоду; для розваги, бо фейсбука не поглинала час і енергію). Але нині?

    Напр., я ще під час виборів 2004р. питав: нащо така "єдина й неподільна", якщо внаслідок – отака нездорова борва. В 2014р. я б з радістю проголосував за мирне від’єднання Донбасу на ВсеУкраїнському референдумі (бо в тому ордло: неукрмовні; люблять Московію, яка половину їх виморила голодом в 33р.; 20млрд дотацій на вугілля хотіли; голосують неправильно, і т.д...) Але Україні не дали можливості проголосувати... І відтоді там помирають наші добровольці... А в України збитки через війну. І кому то треба? Лише задля того, щоби роздражнити тупу Московію, втягнути в бійку, а згодом роздерти її на клапті новою ціною на нафту й санкціями? Гм. Заманливо. Але ще не збулось. І чи ж варте воно того? Вона й так – сама рано чи пізно розвалиться... Китай вже готовий – проклав дороги...

    І чи хотіли югослави своє вирване десятиліття? Чи не простіше їм було одразу й мирно роз’їхатись по незалежних країнах?

    А Сирія. Невже там людям не краще було би раз проголосувати, поділити країну (курдам дати шматок, ідилівцям і т.д.), роз’їхатись на бажані території і жити!

    Все-таки, війна нині – то дикунство.

    А яка ж вона безглузда в СтарТреку... Автори силкувались, але змогли створити лише абсурдні, немотивовані чвари...

    Коли востаннє війна щось вирішувала на краще?

    А отже, оповідання – застаріло ще задовго до написання.

  • Повернися до себе | Володимир
    2017-03-25 09:31:47

    Маячня? Справді? Згідно тлумачення цього слова у втссум? Чи якась інакша? smile

    Щодо паперових книг. Як будемо мірятись кількістю прочитаних? Перераховувати? Чи може простіше: зайвими діоптріями на рогівках?

    І мо таки розкажете: як зручно читати велику й важку книгу сторінок на 500-1000? Щоби при цьому ще й була можливість закрити одне око (для запобігання короткозорості).

  • П’ята зірка | Володимир
    2017-03-25 09:17:07

    * Пишномовний початок – поки що просто дратує.

    * Сюрреалістичні назви міст – вже починають лякати.

    * "люди з міста Смертних.

    У їхніх очах стояло болюче питання, на яке не було жодної відповіді... Чому саме їм довелося жити у цьому місті? Чому сліпа доля зробила свій немилосердний вирок саме таким? Це питання не було кому поставити," — а от це вже смішно. Пояснюю. 1) люди "смертні"; 2) отже, мають тата-маму; 3) отже, можуть у них спитати: нащо було мене народжувати у пеклі... Я звісно розумію, що написати "немилосердна ... доля" – хочеться, але перед цим таки варто продумати логіку твору. smile

    * мороку та безнадії" – влучно описуєте враження від початку своєї книги...

    ... і це триває...

    * злива... брудної води!? Як це?

    О! Діалог. Нарешті! Але ні... Якщо вже сюр заполонив книгу від самого початку, то її не врятує навіть діалог...

    Вимагайте окремий конкурс для шанувальників сюрреалізму! Зберетесь там натовпом, намалюте купу пентаграм, зачитуватимете уривки власних творів, і неабияк лякатимете світ. smile

    Можливо саме там сюжет твору не буде потрібен. Досить "атмосферності"; буяння мовних зворотів; слів, від яких мороз повзатиме шкірою і т.д.

  • Чи зайва ентропія в рівнянні? | Володимир
    2017-03-25 09:04:48

    > Ось воно майбутнє. Вони навіть у метро замінюють людей. Тут тільки ти і роботи. І хлопця обійняла паніка.

    Ойойой! І мене вона обійняла. Воно, вони... Тире – нема. Вони – є. І ще хтось мені тикає...

    Над мовою треба би попрацювати. Всюди в тексті.

    Втім, спочатку було цікаво. До психо-радіо-діалогу роботів. Потім почався якийсь сюр. Нервувало. А ще згадав, що те Андрійко на голомозих накинулось. Отже, законів робототехніки не навчене. Я проти!

    Дітей добру вчили. Правда, якось по-дитячому. І наслідок не забарився: доця, як справжній павлік марозав, здала тата й маму... Ото навчили...

    Оповідання дедалі більше дитиніло. На який вік воно розраховане? Здається, для зовсім маленьких, бо деякі дит.книги мені й досі подобаються (від Ліндґрен, Нестлінґер...), а от ця здалась зовсім малючою. Втім, навіть пишучи для найменшеньких – треба кращою мовою.

  • Повернися до себе | L.L.
    2017-03-25 09:00:31
    Бо незручно читати-тримати книгу. Лежачи, звісно ж.

    Маячня. А ви хоч пробували? Може, то просто з незвички здалось, що незручно? smile Може, просто треба звикнути? smile

  • Повернися до себе | Володимир
    2017-03-25 08:42:21

    неоковирності:

    * дефіси замість тире;

    * "джим";

    * "батьків біль";

    * прозорі стіни; двосторонньо? як у акваріумі? smile

    * доля замість частки;

    * паперові книги; справді? не вірю; бо вони незручні. О зараз вирішив одну таку перечитати – бліда подоба не лише планшета, а навіть і смартфона 3.2". Бо незручно читати-тримати книгу. Лежачи, звісно ж.

    * овивав;

    * ресайклінґ, — абс. непотрібне запозичення...

    * "Доброго дня, пане Андрію! З поверненням Вас!" — чому це робот звертається мовчки, подумки?

    * рухлядь;

    І що в результаті...? Якийсь безпросвітній морок. Зв’язку з реал. життям – не бачу. Хто ж відмовиться від сім’ї (маючи купу нерухомості), і від дітей (якщо є роботи для заміни підгузків smile)?

    Нині ж навпаки: планета перенаселена і просвітку поки що не видно. І хто зна як надовго китайці привчені до "однієї дитини в сім’ї".

    Чи це спроба гіпертрофовано показати деякі особливості суч.життя? Але ж у них інші причини. Бо якщо людина не геніальна (розумово, злодійсько, за походженням smile чи ще якось), то їй таки складно відповідати суч.розрекламованим взірцям. Можливо навіть і на краще, що людям ненав’язливо вказують на їхню зайвість: на ринку праці, фінансів, нерухомості... Хтось задумається: а нащо плодити купу рабів, коли все аж так погано (для порівняння: справжні, чорні, раби точно знали, що не є зайвими – за них платили, за ними бігали, навіть з собаками).

    Отак-от і стабілізується населення Землі. Природу може збережемо.

    Неприємний спосіб. Незрозуміло, чому не спланували все якось краще й безболісніше. Чому не зупинили плодючість вчасніше. Але що вже зробиш... І невже було би краще, якби й далі: діти вже в 20років; і не менше десятка? Є твори у фантастів про перенаселені світи. Почитайте... Там страшніше, аніж у Вашому. І вони на диво реалістичні...

  • Діти Холодного острова | Володимир
    2017-03-25 08:32:34

    Початок цікавий. Хоча, похилості у тексту здається забагато.

    * "Починаючи з найдрібніших вірусів і закінчуючи банальною слизькою підлогою — світ сповнений речами, здатними тебе вбити." – це перебір. От у Г. Гарісона таке й справді було. Читали?

    * крокував?

    А от вбиство чотирьох – якесь безглузде. Нащо тоді було їх брати з собою? І як їм вдавалось виживати всі ті роки, що передували оповіданню, якщо довкола такі психовані вбивці?

    Далі нелогічність наростає експоненційно. Зайшли. Їм залишили всю зброю. smile Вони заввиграшки всіх перестріляли... Але добре, що це хоч не фільм, бо от мене від тих стрілялок-вбивалок вже нудить.

    Чому після активації бомби потрібне самогубство? Зазвичай буває таймер. smile

    А загалом, оповідання якось дивно обмежує "зайвість" до зовсім мізерного прошарку людей чи й недолюдей. Нівелює цим їх вагу, значимість. А серед "нормальних" – зайвих вже типу нема?

    Пропонує легке рішення (рятівник майже що нізвідки; порятунок людства і всі справи).

    Надсилайте оповідання в Голівуд. Їм має сподобатись. Там здається люблять сюжети, в яких одна (макс. 1.5) людина рятує всіх-всіх. Це мабуть якось пов’язано з їх комерц вигідністю...

  • Зайві люди | Авторлюдина (покищо).
    2017-03-25 00:34:57

    У спам. Яке щастя... smile

    Бо у мене були дещо гірші версії:

    1) Організаторів купили (чи замінили?) ті фант.істоти, які мали би існувати лише у моєму оповіданні, але не в реалі;

    2) Організатори вже давно не змінювали паролі своїх скриньок, і хтось цим користується, щоби їх переглядати і "чистити". І цей хтось плавно перетікає в п.1.

    Аааааа...

    І найцікавіше. Тема мого листа якраз і була: "Оповідання на конкурс." От же ж кляті "роботи"! Ох і "веселим" буде ХХІст....

  • Не зайві тільки виродки | Сторонній і Андрійко
    2017-03-23 17:22:49

    Срака, це, бляха, так круто, курва, що я в захваті, малий!

    Це була хвилинка захоплення лексикою гнома. А взагалі оповідання дуже живе, як в плані світу, так і в плані діалогів. Дещо моралізаторським здався останній абзац (той що до фінальної репліки, звісно). То, в принципі, дрібниці, бо весь інший текст набагато більш... віддалений від моралі.

    Загалом, успіхів wink

  • Не зайві тільки виродки | Ромчик
    2017-03-23 13:43:03
    І от питання: коли гном їсть людину - це канібалізм чи ні? Бо наче гном - не людина, але ж гном - гуманоїд.

    Очевидно, це — кричущий вияв расової нетерпимості та міжетнічної ворожнечі.

    А взагалі-то моцно написано, автору плюсик, хоча місцями й просідання, переважно по лексиці.

    Кінцівка ж — пальчики оближеш.

  • Не зайві тільки виродки | Невідомий лемур
    2017-03-22 22:41:54

    І от питання: коли гном їсть людину - це канібалізм чи ні? Бо наче гном - не людина, але ж гном - гуманоїд.

  • Зайві люди | skaerman
    2017-03-22 21:30:50

    Бачу ваше оповідання, воно двічі потрапило у спам.

    Шановні автори, будь ласка, заповнюйте поле "Тема" чимось типу "Оповідання на конкурс", аби роботи не визначили вас зайвими людьми smile

  • Зайві люди | Зіркохід
    2017-03-22 19:24:34
    А якщо оповідання вже три доби не з’являється в "групі 1", і на ел-пошту нема хоч якоїсь відповіді від opovid@starfort.in.ua, то що це може означати?

    Організатори зазвичай викладають оповідання пачками по три. Можливо, в цьому річ - ще не набралося на пачку grin.

  • Зайві люди | Здивований Автор
    2017-03-22 11:53:29

    А якщо оповідання вже три доби не з’являється в "групі 1", і на ел-пошту нема хоч якоїсь відповіді від opovid@starfort.in.ua, то що це може означати?

    Пошта писала, що

    "повідомлення успішно доставлене"...
  • Чи зайва ентропія в рівнянні? | Альтаїрченко
    2017-03-21 02:21:55

    Дуже гарне оповідання зі всіх точок зору.

    Єдине що, не зовсім зрозуміло як вони врятувалися з підвалів.

  • П’ята зірка | Ромчик
    2017-03-21 01:31:27

    Що сказати?

    Початок гарний, місцями трапляються красиві звороти.

    Рваний, збитий, непослідовний хід оповідання можна охарактеризувати як п’яний.

    Дрібні помилки та нелюбов автора до ком — незначна й технічна, але все ж проблема.

    Сюжет? Він є?

    Твір забагато розповідає про персону і особисте життя автора, в якому, як і в письменництві я бажаю йому успіхів.

  • Зайві люди | Сторонній
    2017-03-20 18:00:55

    Я, здається, зрозумів: це ж новий флешмоб - давайте усі назвемо головних героїв Андріями wink

  • Чи зайва ентропія в рівнянні? | Сторонній
    2017-03-20 11:36:22

    Діалог зі скінхедами дотепний, хоч і зовсім далекий від реалістичного. І посилання на Діка порадувало.

    Втім, більше нічого не порадувало - сюжет дуже слабшає, фрази сухі, думка автора прозоро проглядається. Багато місць справді виглядають по-дитячому, ніби автор вперше себе пробує.

    Потенціал, безумовно є, але такі речі треба ще вичитувати і виправляти. В будь-якому разі, успіхів на конкурсі.

  • Чи зайва ентропія в рівнянні? | Ромчик
    2017-03-20 10:36:35

    Текст цікавий з гарно дібраною тематикою, проблемами, загалом непоганим сюжетом, хоча й дуже нерівний і нечистий. Ріже очі лексика й граматика, “обійняв” — “обхопив”, і це лише один із прикладів.

    Зав’язка дуже гарна, з моменту конвеєрного всиновлення сюжет слабшає, кінцівка нереалістична.

    Схоже на першу спробу автора, яку він злякався вичитувати і хотів якомога швидше завершити, хоча писано в основному з інтересом і місцями розумно й гарно.

    Словом, бажаю подальших успіхів автору.

  • Повернися до себе | Сторонній
    2017-03-20 01:13:56

    Я буду більш прискіпливим, хоча посилання на Цепелінчик мені добре зайшло.

    Сюжет без серйозних поворотів, але подається непогано. Але кілька особливостей тексту дуже ріжуть очі: оповідь дуже часто міняє час - іноді дієслова вживаються у минулому часі, іноді - у теперішньому. Без чіткого переходу. Іноді ці часові метаморфози відбуваються у межах одного абзацу. Збиває.

    Це ж стосується абзаців, написаних від першої особи - збивають.

    Ну, є ще дрібні грішки типу пропущеного тире чи відчиняти/відкривати.

    І мораль дуже відкрито подається - від цього слабшає, викликає відразу.

    Але загалом враження приємні. М'які приємні ностальгічні описи, змішання утопії та антиутопії, вся ця атмосфера автоматизованої безлюдності - враження автор передав вправно. Хоч я й досі не розумію, навіщо гг перечитувати детективи Кокотюхи wink

    Автору - успіхів smile

  • Повернися до себе | L.L.
    2017-03-19 20:17:23
    Ну і як це мені критикувати?

    Можу я покритикувати. Здається, вже втретє бачу згадку про "Цепелін" у конкурсних оповіданнях. Жарт смішний тільки один раз, а на третій - вже дратує. Якщо ж це не жарт, а реклама, то дратує тим паче. В мене на цьому місці навіть настрій зіпсувався.

    Про всяк випадок, пане Ігорю, прошу вибачення. smile