Що ж робити з зайвими людьми?

Антон "самотренінгувався". Гордовито став перед високим дзеркалом. Фас, профіль... "О. Який же я гарний! Але ближче до справи:"

- Я - працьовитий. Я суперпрацьовий. Я ніби з давніх казок. Я напружусь і зможу відгризти величезний шмат пирога. І байдуже, що у країні убогий ринок праці, а всілякі підлі людці опираються моєму возвеличенню. Клята худоба: кажуть що я тупа й хитра тварюка, що всіх підставляю, що підлизуюсь до керівництва... Брехливі нелюди. А насправді то мене підставили. Хіба можна робити відеозапис без попередження? От же ж падлюки!

- Але я вигризу свій пиріг. Піду в фріланс. Там мене ніщо не зупинить...

І таки пішов. Втім, і там Антон почувався пригнобленим:

- Але ж і скотство! Щоби здати тести - потрібно добре знати англомовні версії програм. І нащо їх взагалі локалізовували? Та й саму англійську. Кляті англи. Увесь світ під себе підім'яли...

І, зрештою, Артема теж. Втім, купа зусилль дала плоди - з'явились замовники, гроші.

- Але цього мало! Це ж копійки. Де справжні гроші? Де бабло? Де воно є? Потрібне якесь чудо, щоби справді заробити. Може краще почати красти? Не ховаючись. Але ж можуть спіймати...

Але "чудо" вже якраз було на порозі, й чергова розбурхана душа не встигла піти далекими манівцями.

Фармацевтична корпорація "розумаки" довго й вперто порпалась у молекулах, і, нарешті, знайшла чудо-пігулки, які суттєво нарощують розумність, IQ, працьовитість. Люди, з надією, раз за разом переглядали її рекламу:

- Ви незадоволені власними інтелектуальними здібностями? Не біда! Рішення є. І не потрібно повсякчас мучити свій мозок виснажливими тренуваннями. Дайте йому спокій. Просто з'їжте пігулку. Вона - справжнє чудо. Вершина досягнень людства. Зійдіть на неї першими. І майже без зусилль! Поспішайте, кількість обмежена.

(примітка: інша пігулка - для "бодібілдерів"-качків - скоро теж буде у продажу; щойно вирішимо проблеми з нерівномірністю нарощування маси).

Антон, вже й так перебуваючи у відчаї, думав недовго:

- Алло. Я туди потрапив?

- А куди ви хотіли?

- Мене цікавлять чудо-пігулки. Але яка гарантія?

- Якщо IQ не зросте хоча б у півтора рази, а бувають і такі рідкісні випадки, то повертаємо гроші. Але зверніть увагу, що наші тести розроблені також і для виявлення свідомих, продуманих спроб применшити результат.

- А як довго діє? І чи є побічні ефекти?

- Одну добу. І єдиний неприємний наслідок - легка втома. Втім, це може бути зумовлене значною кількість роботи, яку виконаєте за той день.

- Гаразд. А яка ціна? В рекламі чомусь не сказали.

- Для перших покупців - акційна прозиція. 100грв/одиницю. Можете замовити до ста штук.

- А чом би й ні? Давайте сто...

Минув час.

Людство в піднесенні.

- Нарешті!

- Збулось!

- Це ж ліки майже від усіх хвороб! Бо, якщо подумати, то зрештою виявиться, що інші хвороби зумовлені, здебільшо, слабкою дією головного мозку...

- Але дорогі зарази..!

Рекомендована виробником ціна - зросла до 1000грв/штучка. А в деяких країнах, з урахуванням місцевих хвороб імпорту, - то й ще більше.

Втім, і це вигідно. З ними можна ого-го як вчитись і заробляти.

Антон нарешті задоволений. Він одним з перших випробував чудо-пігулки.

"Та ще й майже забезцінь, хе-хе."

Як наслідок - перехопив великі, "жирні" замовлення. І, нарешті, потекли омріяні гроші - товстими пачками:

- Так заробляючи, я зможу за кілька років піти на "пенсію"! Кохана, де купувати віллу?

- Може краще заощаджувати? Хто зна, що буде далі...

- Ти ж мій любий ховрашок. Але у нас буде купа дітей, тому віллу замовлю велику.

"Ховрашок" мило всміхнувся і зацідив чоловікові ледь вище поясу.

- Ой!

- Ага... Але це все так несподівано...

- До речі - ці смарагди тобі!

- Ой-йой! Які великі. Й блискучі... Ммм. - мявкала жінка, раптом перетворившись на кішку і намагаючись потертись вкрай невчасно відсутнім хвостом, - на знак вдячності.

"Мабуть, не варто псувати мить і казати їй, що купив частково у кредит. Знову нитиме. Краще зберігати спокій - так легше буде оформити кредит на віллу."

Минув час.

Джерело вигідних замовлень і великих грошей, яке здавалось невичерпним, чомусь почало всихати. А після перерви на хворобу, яка вперто не хотіла співпрацювати з чудо-пігулками - то й взагалі зникло. Ситуація дивна й неприємна. Борги тиснуть. Одна думка, "що ж сталось?", посилено билась в повсякчас "вилікуваному" мозку і погрожувала проламати стінки.

Аналіз новин і ринку показав, що дедалі більше людей теж пробують "пролікуватись". А подвоєння продуктивності праці у одного - автоматично забирає всю працю у когось іншого.

І навіть працедавці з біржі фрілансу почали вислизати один за іншим:

"А нащо нам когось купувати, якщо після чудо-пігулки враз стало ясно, як самому її автоматизувати. Трохи власних зусилль - і макрос (скрипт, програмка) готовий."

Антон дедалі більше нагадує в'юна. Б'ється, виривається - а все впусту. Запас дешевих пігулок - закінчився. Нові - майже невигідні. Голова болить. Кредитори - надокучають.

Пекло.

"Що ж робити? Нащо я брав ті кредити? В чому я винен? Все ж так добре складалось. Що я зробив не так? Майже 20 років освіти + ще й чудо-пігулки. І що? Де результат? Коли й чому я став майже зайвим і таким дешевим? У чому я винен? Як мені треба було воювати з кланами, монополіями і купою незрозумілих змін? Що з цим скаженим світом? А я ж тепер навіть вмерти не можу... - борг перейде на дружину й дітей... А хоча... Якщо застрахуватись..?"

Передсмертна записка:

"Кохана. Я помру. Це єдиний вихід. Але ти повинна отримати страхові виплати, якими вдасться закрити борги і навіть трохи пожити. Маєш бути обережна й зробити все, щоби страховики не запідозрили суїцид. Не потрібно казати, що у нас були фінансові труднощі. Все можна звалити на ворогів мого останнього великого проекту. Ось посилання.

А взагалі-то у моїй смерті винна корпорація "розумаки". Саме вони заманили мене в пастку...

Прощавай."

...

"Інтелектуальне ток-шоу: зайві люди" (Іт-ш:зл).

Ведучий і екперти з різних галузей науки. Ведучий вже майже знайомий. Ззовні. Навіть ім'я майже на язику крутиться. Експерти не такі впізнавані, але всі мають спільну ознаку: слухаються ведучого і є переконливими:

- Безробіття стає дедалі масовішим. Декому не те що 1000грв/(на пігулку) не вистачає, а й взагалі на найпростіше життя. Всіх таких називатимемо "зайвими людьми".

Експерти відповідали як годинник - дещо завчено й теж по колу:

- А ще, як показують дослідження, вони масово залазять в борги. І, зрозуміло, не можуть вилізти. Світом прокотилась хвиля самогубств і дивних смертей. Переважно, це були безнадійні боржники. В банківських колах ширяє думка, що так само як і спадщина передається далеким родичам, так і кредити пора би передавати на тих же умовах...

- Дійсно, ситуація небезпечна. Востаннє така велика зграя "зайвих людей" тримала у страху увесь світ впродовж щонайменше п'яти років. У 39-44pp. Німцям, італійцям, японцям... чомусь здалось, що ділити на колонії "незайнятий" світ, після першої світової - треба було би рівномірніше, "справедливіше".

- А ще, до цього "вродженого обурення" - додавалась турбота про власне потомство. Гримуча суміш. Бо, здається, нема таких злочинів, мерзоти і підлості, які не виправдовували би згодом якимось "піклуванням" про долю власних діточок. Інколи складається враження, що їх навмисно заводять, щоби "розв'язати собі руки". Навіть Сталін і зграя його посіпак - всі свої геноциди мабуть так "обґрунтовували". Втім, тут нема певності. Хто зна чи воно взагалі було людиною...

- Думаю, нині проблема не така значна. На щастя, сучасні "зайві люди" розпорошені по всьому світу і не такі організовані. Крім, хіба що, деяких арабських країн. Але - вони слабкі. А отже, аж такої загрози - не становлять.

- Панове експерти, так чи інакше, постає основне питання: що робити з такими "зайвими людьми"? Чи пускати все на самоплив?

Експерти зобразили слабке обурення:

- Та ні. Процесом треба керувати. Саме так діють люди.

- Але водночас - курс очевидний. Їх кількість має скорочуватись.

- Впевнений, що масові вбивства небажані. Світ нині став надто "вразливим". "Чистоплюйним".

- Але ж потрібно якось зупинити накопичення критичної маси?

- Як варіант - вибіркова стерилізація. Передусім тих - хто не може заплатити за пологи. А ще можна запропонувати винагороду наперед, тоді й самі прийдуть - ще до вагітності.

- Слушно. І зрештою, це буде всім вигідно - все одно такі категорії громадян не могли витрачати значні кошти на дітей і не приносили користі товаровиробникам.

- І, як я вже казав - без потомства вони не будуть такими агресивними й войовничими.

- А отже, панове екперти, як я розумію, пора також перестати доплачувати, на державному рівні, за нарождення дітей?

- Звісно ж. Чудо-пігулки зробили непотрібними такі великі маси "зайвих людей".

- А чи розумно говорити це все прямим текстом? Раптом почують?

- Ой, я вас прошу. Хто з них вважає себе зайвою людиною? І хто буде дивитись передачу на науковому каналі?

- І, крім того, їм вже час зрозуміти чому вони так живуть, і чому людство більше не хоче тягнути це ярмо, цей баласт. Нас чекають великі справи. Світле майбутнє. І їм там не місце.

- І зрештою, кожен боротиметься за власне виживання.

- До речі, якась маса "зайвих людей" - таки об'єктивно потрібна. Інакше, як працюватиме ринок проституції? Навіть зараз він недорозвинутий, і, як наслідок, надмірно пошинені такі неприємні явища як секс.рабство. А воно, хоч і розраховане на дещо специфічних клієнтів, але змішується зі звичайною простутуцією. Це ж неподобство!

- Отже, попередні підсумки: скорочення варто проводити повільно, поступово й щоразу оцінюючи його вплив.

...

Випадкові "зайві люди", які несподівано, дивом, мали нині чудо-пігулку за 1000грв (або й дешевшу, але незрозумілого походження) і, внаслідок цього не змогли дивитись розважальні "шоу", а забрели на незвичний канал - дослухали це все, витерли холодний піт і ретельно задумались... Про майбутнє.

...

Під несподіваним тиском громадськості, який невпинно зростав, ніби зграя сніжинок, одержимих бажання стати лавиною і таки показати всім, що думають про фразу: "а хто це тут такий гарненький; ой, розтала..."; отже, під тиском корпорація "розумаки" змушена була відмовитись від монополії і надприбутків.

Хоча злі язики подейкувати, ніби-то "розумаці" дуже допікали "пірати" - переважно перекваліфіковані наркодилери, які не стерпіли такого неймовірного нахабства і теж долучились до отримання надприбутків від дозволених законом пігулок. Забрали собі частинку ринку. Розсмакували. А потім відгризли 1/2; 2/3; 3/4... І це, кажуть, було настільки нестерпно "розумаці", що вона аж побігла "назустріч людям".

Собівартість чудо-пігулок виявилась напрочуд малою. Їх могли виготовляти більшість хім.фарм.заводів. А корпорація "розумака" знову могла насолоджуватись потоком ліцензійних відрахувань - хоч і незначних, але масових.

Втім, на звинувачення у первинному стократному завищенні ціни - "розумаки" так жалібно мукали по всіх-всіх ЗМІ: "але ж ми так і не відбили капіталовкладень", що на них махнули рукою, навіть не перевіряючи такі сумнівні заяви.

Вже майже всі купують чудо-ліки.

Інтелігенція тихо радіє: "Нарешті суржикомовні таки навчаться говорити. Ооооо. Тепер вони вже не будуть так жалюгідно намагатись прикрити матюкнею і криками свою недорікуватість. І яке ж то буде щастя, не чути через кожні три слова, від чергового малописьменного бідолахи, убогу вставку типу "тойво" чи "етасамає"...

І справді: навчились.

Втім, крім таких приємних, лінгвістичних, особливостей нового часу, були й значиміші ефекти.

Внаслідок масового порозумнішання людей - стрімко, майже вдвічі й майже всюди зросла продуктивність і якість праці.

Людство знову з надією дивилось у майбутнє. Все здавалось таким простим і зрозумілим...

...

Інна, працівниця фіз.хім.лабораторії водоканалу, деякий час тішилась проясненими думками, а потім вони знову збочили на вічну тему: "Чому така мала зарплата? Щось не так... А таки треба спитати у начальника!"

- Я з приводу зарплати...

- Краще не треба!

- Ні, ні. Я наполягаю.

- Запевняю вас - не варто.

- І все-таки. Я удвічі швидше й краще виконую свою роботу. І вважаю, що це повинно пропорційно відбитись на оплаті праці.

- Справа в тому, що і всі інші також порозумнішали. А роботи так само мало. Зарплат керівництво не підніматиме... Їм стало ще простіше набирати нових працівників по оголошенню на прохідній, і вони неабияк з того тішаться, і навіть подумують скорочувати людей! Бо продуктивність праці зросла ж, самі визнаєте. І може ще й доведеться працювати за двох, за ту саму плату... І вам ще добре. Бо от я - лише один. І як мене скорочуватимуть удвічі - навіть не уявляю.

Інні аж подих перехопило від таких одкровень. Захотілось звично заверещати, але посилений мозок, швидко опрацювавши інфо, і не знайшовши простого виходу, вже трансформував давно накопичувану ненависть і запропонував цікавіший шлях, як хоча би вирізати собі слід в історії, коли заробляти працею неможливо:

"Он як! Добре-добре. Якраз згадуються старі, незрозумілі університетські формули. І не просто з'являються з глибин пам'яті. Якщо додати ще й цього, і того, то..."

Отрута стімко ширилась водогоном. Компресори рівномірно її розбовтали. Іржа на стінках - посилила дію. І навіть мізерні концентрації вже вбивали. Безліч людей померли, перш ніж почули новини і дізнались, що мити і посуд, і руки, та й себе - вже не варто... Раптом виявилось, що й не потрібні ті незліченні м3. Що посуд можна витерти хлібом. Що помити руку вдається дрібкою води, вичавивши її з нещільно закритої пляшки. От лише біда - міський смог налипав на тіло, а воно вперто не хотіло самоочищатись...

Але Інна, як і слід було очікувати, прославилась. Своєрідно, але як вже змогла...

Дивно, але вбивши купу людей, вона вдихнула друге життя в "Іт-ш:зл". Вони стрімко пошились на всі канали зі своїм незмінним питанням: "Що ж робити з зайвими людьми?"

Втім, змінився ведучий (на попереднього повісили "всіх собак"). Також прийшли нові експерти - молоді, енергійні й ще незаплямовані. І в рази більше.

Ведучий:

- Отже, як показали останні події у водоканалі - проблема зайвих людей не зникла. Раніше наша передача висвітлювала її дещо однобоко. Але, в світлі нових загроз, мусимо уважніше дивитись у майбутнє. Панове експерти, чи можливе повторення таких масових вбивств? Наприклад, якщо масово з'являтиметься отруєна їжа і вода в напрочуд популярних нині пляшках? Або на газові плити посеред ночі подадуть високий тиск і вибухатимуть будинки? Або, якщо в електромережі в рази зросте напруга і її частота? Або, раптом "зламаються" всі світлофори? Чи літаки, поїзди рухатимуться зустрічними маршрутами? Або телефони вибухатимуть саме тоді, коли їх триматимуть біля голови? Що скажете?

- Я б не виключав таку можливість. Все-таки люди значно розумніші. І для злочинців відкрились нові шляхи для яких досі не вважали за потрібне передбачати якихось суттєвих перепон.

- А я думаю, що ситуацію можна виправити за лічені роки. Нині, за такий час, реально буде автоматизувати всі критичні галузі економіки таким чином, що окрема людина, якщо вони там ще працюватимуть, вже й не зможе натворити якоїсь біди.

- Крім того, можемо посилити нагляд і відповідальність. Правоохоронні органи давно просять розширення...

Раптом втрутився запрошений гість передачі - суворо нахмурений дядько, який дедалі більше лютився, слухаючи те все:

- То все чудово, але, думаю, що недієво. Бо засаднича причина залишиться і завдаватиме дедалі більше проблем. Саме тому, особисто я, хоч і не експерт, але представляю тут ініціативну групу з підготовки референдуму, конституцій і законів щодо скорочення тривалості робочого часу. Скорочення - має бути, щонайменше пропорційним зростанню продуктивності праці. Тобто, у нашому випадку - з 40 годин на тиждень - до 20. При незмінній оплаті! Завдяки цьому зупиниться зростання кількості "зайвих людей". Зникне кричуща, двадцятикратна диспропорція, між кількістю резюме й вакансій. А слідом за нею - і відчуття несправедливості та бажання помститись.

Ми вже зібрали підписи. Дуже швидко й у потрійному обсязі. І через півтора місяці відбудеться всепланетний референдум для узаконення простої статистичної формули: ТривалістьПраці = КількістьПраці(годин;при.середн.продуктивності)/КількістьБажаючихПрацювати. Спочатку вона може й не даватиме такі правильні результати, як би того хотілось. Бо у нас є лише середньорічні більш-менш точні дані. І мало достовірної інфо про тіньовий ринок. А ще потрібно постійно перераховувати кількість праці - для відповідності новому рівню продуктивності. Але кілька ітерації - і наблизимось до істинного значення.

- Але невже думаєте, що люди проголосують за скорочення максимально допустимого робочого часу - задля якихось там безробітних невдах? Це ж неймовірно. Значно логічніше звільнити половину, а решті підняти оплату вдвічі. Ті, другі, явно зрадіють.

- Вже думаємо. Бо зрештою - наш варіант буде вигідний переважній більшості людей. І саме зараз вони добре це розуміють, що й підтвердив рекордно миттєвий збір підписів. В новому житті людям більше не доведеться вигризати собі "шматок пирога". Не доведеться люто конкурувати задля копійок і чийогось надзбагачення. І водночас ми збережемо найкраще від капіталізму. Кожен зможе працювати - небагато й коли хочеться. І матиме відповідну винагороду. Лише так система може стати стійкою. І людям вже не доведеться жити в повсякчасному страху, що когось "перемкне" і потягне на масові вбивства з застосуванням чогось значно смертоноснішого за простий пістолет-кулемет.

- А що ж завадить деяким людям працювати на 2-3-4 роботах?

- Ніщо. Але це вже не можна вважати суспільно корисною працею. Бо якщо такі особи забирають працю у 1-2-3 людей, то страждає суспільство в цілому, яке змушене або взяти безробітних на утримання, або споглядати як вони порпаються у смітниках і живуть та гидять - де схочуть. І повірте, осіб, які насолоджуються такими видовищами - менше аніж вам здається. Отже, безробітних безхатьків утримуватить громадським коштом. І податки штрейкбрехерів не покриють ці витрати! Але, якщо у громади є збитки від таких гіпер-працьовитих, то постає питання: чому та громада повинна надавати їм, на рівні з іншими, масу безкоштовних послуг: швидку медичну допомогу, пожежників, правоохоронців, освіту, дороги, військо... Отже, для декого все це стане платним. Інколи навіть щомісячно.

- Якась дивна модель... А приватні підприємці, ... роботизовані корпорації. Як тут нормувати час праці? Явно ж неможливо.

- Дійсно. Але доволі просто перевіряти обсяги виробництва товарів і послуг, співставляти їх з кількістю працючих людей і типовою продуктивністю праці й робити висновки. А далі, за потреби, ті ж заходи впливу, що і до штрейкбрехерів. Або й суттєвіші... Наприклад, накласти зобов'язання працевлаштувати всіх тих людей, яких вони "оптимізували" в гонитві за надприбутками. Ми не дозволимо безкарно замінити людей роботами, які ще й повстати можуть. І відомим корпораціям, і їх таємним власникам і/або акціонерам - вже не вдасться забирати у людства працю, гроші й гідність, заганяти навіть найбагатші країни в трильйонні $борги - і при цьому зовсім не нести відповідальності.

- Ваші ідеї про повну зайнятість якось попахують, чи навіть смердять вже давно підгнилою "совєтчиною".

- Дивно чути, від такого шанованого експерта, порівняння примусової, підневільної і майже неоплачуваної праці під "совєтами" - з повною зайнятістю в капіталістичних умовах. Схоже, пора завершувати. Але насамкінець зазначу, що майже впродовж століття основною проблемою "вільної" світової економіки - є неперервна низка криз надвиробництва. І нині, коли всі, з роботами включно, стали вельми розумними і достобіса високопродуктивними та надпрацьовитими - як ніколи видно, що з такими кризами пора закінчувати... Поки вони не покінчили з нами усіма.

Ведучий отямився, переманив на себе камеру, недосвідчено-натягнуто заусміхався і мовив:

- Яке цікаве майбутнє. Але зараз ми перервемось на рекламу від наших спонсорів. Поки надвиробництво ще не заборонене, хе-хе, ви маєте унікальну можливість насолоджуватись їхніми товарами.

...

Корпорація "розумаки".

Відділ тестування розробок.

Прес-коференція:

- Ми маємо сенсаційну, хоч і сумну новину. Раптом, зненацька, несподівано й неждано - виявилось, що чудо-пігулки згубно впливають на мозок. Яке страшне горе для всіх нас. Але тривале тестування на щурах і мавпах - показало, що часте вживання, тобто більше одного разу на місяць - призводить, хоч і до дрібних, але незворотніх ушкоджень мозку. Простіше кажучи: працюючи на повній потужності - він швидко зношується. Слабкі ланки можуть навіть руйнуватись. Власне, все так само як і у звичайній техніці. Все, від мертвого до живого, краще й довше працює на неповній потужності і з тривалими перервами для перепочинку.

Ми надто рано випустили цей товар на ринок. Це наша помилка. І наразі ми готові виплачувати компенсації всім, хто постраждав від офіційного продукту. Готуйте касові чеки. Разом з тим, ми не несемо відповідальність за сурогати, випущені, в незрозуміло яких умовах, іншими хім.фарм.заводами.

Журналістське море захвилювалось, зашуміло й викинуло бризкучу хвилю запитань.

- Як сильно постраждали люди?

- Якими будуть компенсації?

- Чи готуєте ви вдосконалену пігулку - без побічних ефектів?

- Чи буде референдум про працю?

-- Відповімо всім одразу. Нових пігулок не буде, оскільки побічний ефект усунути неможливо. Ушкодження ще незначні, або й непомітні, але дуже важливо припинити вживання препарату вже зараз. Компенсуємо лише половину ціни, бо ж ушкодження ще несуттєві. А щодо Референдуму - думаємо, він вже не на часі й взагалі неактуальний. Продуктивність праці вже не буде подвійною. А може навіть і не 1.5-кратною. Припустімо, з часом люди забуть всі "швидкі" знання і вміння, і вона знизиться до колишнього рівня! Нащо ж тоді Референдум? Це ж явне марнування коштів!

Людський мозок.

Десь у глибинах несвідомого.

"Оххххх. Нарешті відпустило. Якою ж то гидотою мене заливали мало чи не щодня? І якого дідька їм ще треба? Працюю майже ціле століття. Багато не їм і не вимагаю. Але ж ні - навіть сюди влізли. Чого їм ще треба? Навіть якщо мозок не завантажений на всі 100%, то невже неясно, що то має якісь причини? Що у мозку купа роботи? Зокрема, й стежити - чи не полізло воно, страшно заклопотане, кудись під машину... І відпочивати теж треба. Хоч якійсь частині мозку. Хто, де й коли працює без перерв? То чому мозок повинен?

Об'єднаний комітет виборців світу:

- Вони вдарили в самий корінь. Ми втрачаємо виборців. Референдум під загрозою.

- Деякі органи влади намагаються його заборонити. Поки-що пробують на національних рівнях.

- Це схоже на готування до всепланетної заборони.

- Варто й нам працювати на випередження. Можемо повторно організувати збір підписів. Зрештою, формула, яку виносимо на референдум - проста. Вона застосовна незалежно від вживання чи невживання пігулок. Навіть якщо не зважати на вже зрослу професійність працівників, то нею ж можна мінімізувати всі уявні й неуявні жахи повсюдної і тотальної автоматизації. Навіть якщо виборці перестануть розганяти мозок - вони не забудуть її значимість. Не можуть забути.

- Так мало би бути. Але ж ні - їм щодня промивають мізки в усіх нових фільмах, серіалах, шоу... Відкопали доісторичні казки з пропагандою працьовитості. Подають їх як непомильну мудрість віків... Застосовну завжди і всюди, незалежно від умов. Нова "промивка" асоціюється з отриманою ще в дитинстві. І дедалі більше людей перестають думати і повертаються у звичну колію.

- Тим більше мусимо дотримуватись строків. Референдум буде менш ніж за місяць. Пропоную повторно зібрати голоси за його проведення. Причому - і в останні дні, щоб підписи не назвали застарілими.

- А у мене пропозиція: попросимо всіх людей утримуватись від вживання препарату увесь цей місяць. І лише в день Референдуму, коли якраз настане час, щоби безпечно з'їсти одну пігулку - порадимо всіх зробити це. Бо у такий день важливо чітко згадати, за що ж насправді голосують.

День Референдуму.

Той же комітет:

- Судячи з опитувань - ми щодня втрачали по 1%.

- Але ж все-одно маємо значну підтримку. Легко зібрали підписи і вдруге, і навіть втретє...

- Рано розслаблятись. Цей день буде на диво брудним. Маю повідомлення про погроми на деяких дільницях. Тітушки вже почали "працювати"...

- Можемо посилити захист. У нас є люди. І мова ж не про абищо, а про майбутнє людства: рабство чи воля?

Підсумки голосування.

Спантеличений телеведучий, Іван Розумний, читає, затинаючись, тремтячим голосом:

- Результати Референдуму неоднозначні. Так, 70% бюлетнів були за нову формулу у Земній Конституції для визначення допустимої тривалості суспільно корисної праці людей. Але ж у виборах взяли участь лише 70% від усіх зареєстрованих виборців. Таким чином, лише якихось 49% з них явно проголосували за цю сумнівну норму. Чи має право меншість - вирішувати за увесь світ? І за дітей. Наших любих діточок! На яке майбутнє ми їх прирікаємо? Особливо, якщо ті 49%, половина з яких може бути пенсіонерами, які й не повинні були голосували, а інша половина - безробітні, які так чи інакше не працюватимуть; і всі вони "сидять" на якихось сумнівних і вже напівзаборонених пігулках, майже що наркотиках... Незрозуміла ситуація... - погляд промовця зупинився, а сам він застиг.

(рекламна пауза).

(нова ведуча).

- На жаль, пана Івана скосила несподівана хвороба. Ми всі бажаємо йому всього найкращого. Одужуй Іванку...

- Але повертаємось до трагічних новин про Референдум. Окрім вже сказаного, не можна також забувати, що 30%, які не проголосували, - то переважно заклопотані важливими справами люди, які, на відміну від усіляких пенсіонерів і безробітних, могли не схотіти брати участь у цьому театрі абсурду. То як можна нав'язувати їм результат? Експерти припускають, що нас очікують тривалі юридичні консультації і навіть повторне голосування. Через місяць. Чи рік...

Так почався Майдан-3 (всеЗемний). Найбільший, наймирніший і найшвидший.