Повернутися на сторінку

Коментарів: 11

  1. прочитав.

    Ух ти - епік-епік-епік!

    Дуже погана героїня мститься дуже поганому герою. Все оповідання тільки чекаєш - скине вона його в чан із розплавленим золотом (варіант - свинцем) чи заллє цементом. на фоні емоцій тане мотивація героїв (крім дівчини, там все більш-менш зрозуміло, божевільна просто). Проблема - не описаний світ, доводиться багато додумувати.

    А ще - про помсту читати нецікаво.

    Втім, респект за образність.

    Успіхів!

  2. І знову дежа вю. Десь це читано-бачено, і не раз, і не два.

    Технічне: купа непотрібних уточнень (зокрема):

    розкинула витягнуті руки в сторони - куди і в якому положенні їх уще можна РОЗКИДАТИ?

    через пів годину – півгодини

    наступного моменту – наступної миті

    розпався на криваві частини по підлозі - а по чому ще міг розпастися?

    надзвичайно красивою – вродливою

  3. Остання фраза спонукає думати, що автор (авторка?) грається з читачем. Але, скоріш за все, це не так.

    У наявності гріх відсутньої мотивації (це я з позицій здорового глузду судити намагаюся). Всі оті притичини з магією нагадують старий радянський мультик про кошенятка Гава, який з песиком розмовляв на незрозумілій для оточуючих мові. Що таке та магія? Сила магістра Йоди на її фоні видається казенною науковщиною.

    Але простимо тим, хто стає на важку стежку письменства гріхи молодості, коли душу розривають небуденні пристрасті, а відчай від усвідомлення незворотності дурниць не дає спати ночами.

    Пишіть, авторе, бо цього насамперед потребує ваша душа.

  4. Ілай дивився на дівочу фігура, яка щойно зайшла, сказавши щось таке, що
    заслуговувало на миттєву смерть у тому місці, цілком справедливо, до речі.

    Попробуйте прочитать этот набор слов и составить из него предложение.

    Він ковтнув і прогримів, розбиваючись луною об стіни:
    - Що ти сказала?

    Наверное, остатки его долго пришлось соскребать со стены. Он, конечно, разбился эхом, и я не очень это представляю.

    - Чи ти не дочуваєш? Судячи з вашої реакції, усі тут прекрасно почули мої слова, - дівчина у розкішній вишневій сукні різала очі, самовдоволено смакуючи кожне слово.

    Скальпелем. Вжик-вжик-вжик – уноси готовенького, кто на новенького. По глазам, чтобы не портить шкуру.

    – Або ви зі мною, або ви…, - вона показала рукою на Ілая і додала: - мертві.

    Она передернула затвор автомата и сказала: «А придется».

    Сьогоднішній вечір був для людини, що підтримувала багате безтурботне життя цих «вершків» просякнутого темною магією і дарма пролитою кров’ю суспільства.

    Без комментариев, но звучит многообещающе.

    Угода була очевидною, простою: якщо вони з ним, то і він з ними
    .

    Они с ним, а он с ними. А она с кем?

    Вона підійшла до нього ближче, відкидаючи назад вогняні коси

    Свои или его? До этого не было сказано, что у девушки рыжие волосы.

    - Мене звуть Міна. Тобі це щось нагадує?

    Напоминает - это скрытно установленный боеприпас, взрывающийся при определённых обстоятельствах. Хотя есть еще Мина — вариант женского имени Вильгельмина, Минна или Миндль.

    Ілай стояв розслаблено і кутики його губ поповзли вгору. У його чорних блиснуло здивування

    Автор, убирайте повторное «його», да и первое не очень надобно.

    - Ти ще така молода, - він погладив її по щоці, - така дурна. Високий підтягнутий брюнет, якому було далеко за сто, але виглядав Ілай не старшим дівчини у довгій сукні перед ним. – Навіщо ж ти любила мене так…наполегливо?

    Как ей отказать, когда она глаза режет? А в прямой речи напутано.

    Как понемногу узнаем все больше о женщине. Сначала она резала глаза присутствующих, потом у нее оказались рыжие волосы, потом она оказалась одетой в длинное платье. Что дальше?

    численні охоронці у чорних смокінгах

    Ме-е-е… Э… Охранники в смокингах, точно?

    - Я хотіла дізнатися, чи є у тобі щось людське, чи здатен ти жаліти, сумніватися, співчувати…

    И по глазам ему, по глазам.

    Міна не дала йому закінчити іронічну промову, вона замахнулася і з усієї сили вдарила його по обличчю долонею.

    Промахнулась.

    Всередині Ілая вибухнула злість

    И размазалась эхом по стенам.

    - Дурна, - і кивнув своїм охороні.

    Я плохо говорить по украински. Но охрана – тормоза. Они не должны были такое допустить вообще, хотя им мешали смокинги.

    Дві постаті відірвалися від стін і направились до дівчини з обох боків.

    До этого было упоминание о многочисленной охране в смокингах.

    - Ти не можеш мати магію, це просто нечувано. Я – єдиний, хто може тут чаклувати. Хто навчив тебе цих фокусів, через пів годину уся його родина згорить дотла!

    Наивный какой, так она ему и сказала.

    - Як так вийшло, що ти захопив у свої брудні руки монополію на чаклунство. Куди поділись інші наділені надприродною здатністю? А, точно, ти очистив від них наш маленький материк.

    Точно. Очистил. Было дело. Диалоги в стиле «Что ж вы, рядовой Петров, мне за шиворот раскаленным оловом капаете?»

    - Ти дав мені магію. І життя. Я розкажу тобі цікаву історію, назвемо її «Один день безсмертного маніяка-психопата». Я на тебе натякаю.

    А он не понял, что на него, конечно же. Чисто женская логика. Феминистки меня не слышат?

    Подружжя вибігає зі своєї спальні на крики дітей у коридорі.

    Было бы хуже, если бы они убегали из чужой спальни. Автор, везде, где пишите это слово, попробуйте вместо него подставить «чужой» и подумайте, так ли оно надо.

    Один з охоронців розпався на криваві частини по підлозі.

    Скальпель-катана, самурайский боевик в голливудском стиле.

    - Я завдаю болю.
    Стіну заляпало кров’ю

    Она уже давно заляпана, еще от эха.

    - Коли я зрозуміла, що смерть мою не відвернеш, прокляття не повернеш, я думала лише про одне – про тебе, любий.

    Шиза налицо.

    - Ти встиг стільки заклять прочитати, поки я виливала тобі душу.

    Стандартная ошибка голливудских злодеев. Пришел уничтожать – так делай, а не болтай.

    Якою надзвичайно красивою вона була у тій червоній сукні!

    Вопрос – она выберет вампира или оборотня?

    Извините, но до оскомины деффачковый текст.

    Антракт. Второй акт.

    Вона відірвалася від своїх думок, звернувши втомлений погляд на невисокого, трохи худорлявого чоловіка, що тримав перед собою капелюх як знак покірності.

    Он оборотень или вампир?

    - Мені начхати на владу. У чому сенс здобувати її, якщо смерть, як дамоклів меч висить наді мною, чекаючи свого часу. Я тільки хочу встигнути відплатити йому. Тіме, невже я не заслужила його труп?

    Правильно, потому что – дура. Пришла убивать, так не отвлекайся на разговоры.

    - Ти заслужила набагато більше.
    Він так сильно обожнював її.

    У-у-у-у-у! Сейчас взвою. Героиня – обязательно рыжая, все влюбляются, у нее жажда мести. И злодей – тоже прекрасен в своем злодействе. И охрана в смокингах.

    Дівчина не стигла застосувати чари, ніж боляче врізався між ребра, прямо біля серця. А, може, й у саме серце. Кров брудною плямою розпливлася по пурпуровій блузі. Міна любила червоний. Вона, зціпивши зуби, обхватила рукоятку і витягнула ніж із грудей. Із роздратуванням обернулась поглянути, хто посмів.

    Логично, что ее ударили со спины, но она знала , что пятно расплылось по блузе, потом завела руки за спину и вытянула нож. А потом обернулась. Но нож вытянула из груди. Значит, дело было так. Убийца подкрадывается со спины, но бьет в грудь, а не в спину. Правда, логично перед этим зажать рот. Странный убийца. И Рыжая – тоже маньяк. Ее ударили, она стоит любуется кровавым пятном, потом вытягивает нож. Убийца ждет.

    Шукаючи весь час ліки, вихід, розкриваючи для себе все нові і нові можливості своєї магії, Міна ніколи не шукала сім’ю.

    Шукаючи весь час ліки, вихід, розкриваючи для чужих все нові і нові можливості чужой магії, Міна ніколи не шукала сім’ю.

    Насправді, вона була рада, що вони не знають її. Насправді, вона боялася, бо вони боялися її ще більше.

    Вона-вони.

    Ілай широко посміхався, як вона йому, перш ніж продемонструвати свою силу. Він тримав ніж біля горла, впираючи лезо у шкіру так, щоб Міна все добре бачила і добре розуміла.
    Не понял – она же уже вытянула нож из груди и держит его в руках. У противника много ножей?

    Раптом не стало повітря зовсім. Міна відчула, як по тілу пробігають мурашки розміром з поїзд.
    Задавили, как Анну Каренину. Я заметил, что с каждым конкурсом размеры мурашек все увеличиваются.

    - Чого ж ти хочеш? Ти знаєш, що не можеш мене вбити.

    Ну хоть потюкает, тоже интересно.

    - Мене любило стільки людей. У сусідньому будинку Тім готовий повзти за мною на колінах і не тому, що боїться.

    Тим готов ползать на коленях только в соседнем доме.

    Вона засунула ніж глибоко, легко ввійшовши льодяним металом у м’яке тіло, натискаючи так, що хрускіт кісток луною розійшовся по кімнаті.

    Или мягкое или хруст костей. Одновременно как бы не бывает.

    Деніал повалився, робризкуючи свою кров по чистій підлозі.

    Деніал повалився, робризкуючи чужую кров по чистій підлозі.

    Як все красиво закінчилось. І стіна відремонтована.

    Нет, плохо закончилось.

    Автор, я жестко написал. Надеюсь увидеть вас на следующем конкурсе, не впав в отчаянье, а провести работу над ошибками, доказать Мышу, что вы можете писать не только деффачковую прозу. Работайте, и все получится.

    Удачи. Не сердитесь а пишите.

  5. потом она оказалась одетой в длинное платье.

    Каюсь - про платье все-таки было упоминание с самого начала. Виноват.

  6. Замальовка, про що – мені, наприклад, незрозуміло, хоча глобальна ідея іноді проглядає в тексті, але губиться, губиться... "Вибір Софії" взагалі при чому? Я не про кіно, я про те, що в описаних декораціях сама можливість того, що народ ще кіно дивився, якось дико виглядає.

    Може, я просто не ваш читач.

    Але не вичитане – жах!

  7. 2013-02-21 в 16:52:36 | Ольвія

    Прочитала... третю частину

    Кажу як читач: нудно, словечка хтозна як використані, відьма занадто могутня, володар тупуватий що таку підпустив. Дуже мало логіки.

    Немає бажання таке дочитувати.

    Автор точно початківець.

  8. Авторе,

    Багато екшену! smile А від останнього абзацу в нападі сміху майже впав з дивану:

    Як все красиво закінчилось. І стіна відремонтована.

    Удачі!

  9. А ось і я - Б-52!

    Погано, коли автор не поважає свого ймовірного читача і не робить елементарної вичитки власного твору. Боже дав сил і я уперто, за кілька спроб, протиснулася через неймовірну словесну тарабарщину до сюжету. Чомусь головний негативний герой названий дияволом, хоча більше схожий на схибленого на садизмі, "середньої руки" чаклуна. Головна героїня вибирає слушний момент і намагається вбити його, що її помста вдається не з першого разу і значно більш значущою ціною. І все! Тобто, все те героїчне театральне пирхання і кордебалетне ворушіння пав'ячим пір'ям головними героями може комусь і здасться, що додає епічного пафосу, але стосунку до розкриття сюжету не мають ніякого. Загальне враження? Дешева шипучка у багато поцяцькованій багатообіцяючими етикетками пляшці. Пишіть ще - все попереду, бо хто мовчить, того ніхто не чує і не почує ніколи, як би не переконував у зворотньому М.Булгаков словами одного з своїх героїв.

    P.S: І не ображайтесь сильно, бо зараз щось позитивне, як зазвичай, напише допиcувач Бурлака і Вам стане легше від почуття, що тільки одна я така зла і нестерпна.

    З дозволу господаря сайту і від себе особисто запрошую (буде не зайвим) на www.samete.blogspot.com

  10. Шановна, самнасаме, ви помилилися. Я позитивне написав на один день раніше за вас. smile

  11. Це Ви даремно традицію порушуєте - треба було мене дочекатися!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)