Світанок чорних зірок
Найбільше я люблю кают-компанії за те, що тут найкращий сигнал до бібліотеки Кия. Кава — як бонус. Але Кий — унікальний фрегат. Зореліт із зорельотів, як казали колись, тобто золь із золів. Годі в усьому галактичному фл [...]
Найбільше я люблю кают-компанії за те, що тут найкращий сигнал до бібліотеки Кия. Кава — як бонус. Але Кий — унікальний фрегат. Зореліт із зорельотів, як казали колись, тобто золь із золів. Годі в усьому галактичному фл [...]
— Олесю, як давно ви знаєте Змія?Я лише відвернувся до стіни.— По-хорошому прошу вас відповісти на питання, — слідчий поправив окуляри на носі.Мені було байдуже.— Олесю...— Я не знаю ніякого Змія!Він усміхнувся.— [...]
— З якої ви галактики! Там же аварійний вихід!Жінка аж підстрибнула з переляку, що досить кумедно виглядало у легенькій штучній гравітації станції.— Вибачаюся. Я така незграба… — вона поправила окуляри і відпустила ва [...]
8:29. 7 липня 2018 року. Львів. ‒ Ой ні! Тільки не це!Катя позіхнула, вимкнула будильник і солодко випросталася у ліжку. А тоді поглянула на екран телефону. Отакої! О пів на дев’яту! А ще до книгарні треба доїха [...]
“Джуга ала ругаАрсала ра ла фаУрсула ла са тунаТуна, тала та...”Стародавня арсунська пісня. “Вітаю, слухачу. Ви певно воліли б почути сухий щоденник, лише з фактами та описами арсунського життя. Але мені прос [...]
‒ То що? Кіт живий чи мертвий?‒ Сміятимешся, але навіть спостереження нічого не гарантує. Кіт у будь-якому випадку на відсоток живий, на відсоток мертвий.Мирослав захихотів.‒ Що, все ще розробляєш свою гіперквантову [...]
Якщо поглянути на руїни нашої цивілізації з висоти польоту дрона, можна відразу зрозуміти, чому вижили тільки фрілансери. Бо всі люди — ідіоти. Спочатку вони не запасаються продуктами, коли їх ще можна купити. Потім вон [...]
У ліфті тхнуло хлоркою. Євген чхнув. Охоронник відразу глянув на нього підозріло.‒ Ви хворий? Євген замотав головою.‒ Ні, просто алергія на гідрид хлору.‒ То вже вибачте, але дезінфекція — то святе. Часи зараз такі. [...]
Акт VII. Кукурудзяні посмішки. Сотні ранкових сонячних зайчиків, що перегравали крізь жалюзі, звали у початок нових пригод.‒ Ще один нескінченний день! — позіхнула Вікуся, заходячи до кухні.‒ Доню! Доброго ранк [...]
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.