Його дівчина, яка померла від раку і замінила себе роботом. Ок.
Кінцівка:
Я знаю, як лагодити залізо. Як лагодити софт. Але як ми будемо лагодити душі, якщо самі до цього не еволюціонували?
Шшшшооо? Звідки це взагалі виплило? Я чекав на якийсь твіст, типу це все виявиться його фантазіями, які щось замінюють у реальності (і там є натяк про журналістку). Я чекав, що його дівчина щось радикальне зробить, щоби повернути його. Але... просто наліпити фінал, де буде одна фраза про тему?
Цей текст здається великою імпровізацією, написаною десь за годину-дві. Але в цьому оповіданні, якщо можна так сказати, відсутній основний конфлікт як такий. Герой нічого не хоче, він просто потрапляє в комічні ситуації, і єдиний конфлікт тут - вичистити черговий вірус. Тож я просто не розумію, навіщо прочитав це... і як досі можна писати Ви в діалогах з великої літери?
Самі пригоди, мо, і смішні спершу, але коли воно втретє за схемою, вже нуднувато. Знову ж таки, до чого про журналістку, звідки роботи - нічо ж не натякало. І з Тетяною тотальна печаль: нащо було тягти цю лінію, аби звести до робота? Вона найраще розміє Гриця, дбає про нього, береже дружбу з ним - і яка винагорода? Любові все одно не вийшло. Виходить, фізично "поламана" жінка точно вже кохання не отримає? Хіба бекап. Ой ти робот-робот, металеві щічки. Біда-сум.
Якось розхристано все вийшло, а такий початок був бадьорий.
Власене, все сказано до мене. Цікава схема і легкі натяки (як з журналісткою) давали велику надію, а фінал дав таке ж велике розчарування. Рушниця з журналісткою так і не вистрілила, натомість фінал став радше роялем в кущах, до того ж таким роялем, який опинився в тих кущах абсолютно не в тему.
Герой нічого не хоче, він просто потрапляє в комічні ситуації, і єдиний конфлікт тут - вичистити черговий вірус.
Герой у першу чергу тікає від себе. І з кожною пригодою себе втрачає. Лишає він не тільки навушники та один кросівок. Нічого не хочуть тільки трупи. Навіть роботи чогось прагнуть. Тож кінцівка мала загострити конфлікт героя. Якщо кінцівка із гепіендом "людина+робот" більше до вподоби, не буду сперечатися із загалом. Можливо це справді було б логічніше з огляду на звичний для героя секс з комп'ютерами. Але "від віртуального сексу народжуються віртуальні діти". Нам дійсно потрібна ця еволюція?
Я вже не кажу про дивного айтішника, який по поведінці більше схожий на сантехніка. Але головний герой, крім того, виглядає якоюсь падлюкою у стосунках з Тетяною. Дівчина смертельно хвора, ти її кинув. Ну ок, не витримав, буває. Хочеш таки чимось допомогти, ну добре, будь просто другом, купуй якісь продукти та розважай розмовами. Але приходити щоб замінити кроси і розповісти про свої горизонтальні розваги, в той час як дівчина прямим текстом говорить, як їй боляче від того, що він її кинув і не сприймає як жінку. Це вже якесь знущання! І власне сюжет це підтверджує. Дівчина не витримала "лихої долі", померла і замінила себе роботом.
Окремо про "візити майстра". Десь на другому, це починає набридати, а ближче до кінця вже складається враження, що це "день бабака".
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 7 RSS
1Владислав Лєнцев07-12-2019 23:03
Айтішнік, який нереалістично трахав клієнток. Ок.
Його дівчина, яка померла від раку і замінила себе роботом. Ок.
Кінцівка:
Шшшшооо? Звідки це взагалі виплило? Я чекав на якийсь твіст, типу це все виявиться його фантазіями, які щось замінюють у реальності (і там є натяк про журналістку). Я чекав, що його дівчина щось радикальне зробить, щоби повернути його. Але... просто наліпити фінал, де буде одна фраза про тему?
Цей текст здається великою імпровізацією, написаною десь за годину-дві. Але в цьому оповіданні, якщо можна так сказати, відсутній основний конфлікт як такий. Герой нічого не хоче, він просто потрапляє в комічні ситуації, і єдиний конфлікт тут - вичистити черговий вірус. Тож я просто не розумію, навіщо прочитав це... і як досі можна писати Ви в діалогах з великої літери?
2Шпрота08-12-2019 16:46
У мене теж повне нерозуміння фіналу(
Самі пригоди, мо, і смішні спершу, але коли воно втретє за схемою, вже нуднувато. Знову ж таки, до чого про журналістку, звідки роботи - нічо ж не натякало. І з Тетяною тотальна печаль: нащо було тягти цю лінію, аби звести до робота? Вона найраще розміє Гриця, дбає про нього, береже дружбу з ним - і яка винагорода? Любові все одно не вийшло. Виходить, фізично "поламана" жінка точно вже кохання не отримає? Хіба бекап. Ой ти робот-робот, металеві щічки. Біда-сум.
Якось розхристано все вийшло, а такий початок був бадьорий.
3Читач09-12-2019 13:57
Виникає запитання: і що?
Довго чекала якогось зв'язку між хворою дівчиною, яка завжди готова напоїти чаєм, та клієнтками хлопця. Але не дочекалась..
Не змогла також виділити основну лінію. Ніби Тетяна йде постійно по сюжету, але детальні описи прийому кожної клієнтки дуже відволікають..
4Сторонній10-12-2019 18:19
Власене, все сказано до мене. Цікава схема і легкі натяки (як з журналісткою) давали велику надію, а фінал дав таке ж велике розчарування. Рушниця з журналісткою так і не вистрілила, натомість фінал став радше роялем в кущах, до того ж таким роялем, який опинився в тих кущах абсолютно не в тему.
5Автор10-12-2019 21:39
Герой у першу чергу тікає від себе. І з кожною пригодою себе втрачає. Лишає він не тільки навушники та один кросівок. Нічого не хочуть тільки трупи. Навіть роботи чогось прагнуть. Тож кінцівка мала загострити конфлікт героя. Якщо кінцівка із гепіендом "людина+робот" більше до вподоби, не буду сперечатися із загалом. Можливо це справді було б логічніше з огляду на звичний для героя секс з комп'ютерами. Але "від віртуального сексу народжуються віртуальні діти". Нам дійсно потрібна ця еволюція?
6Рояль в кущах11-12-2019 02:59
Правило 34 - в інтернеті існує порно на любий сюжет.
Саме тому в цьому оповіданні достовірність сексуальних пригод нема сенсу піддавати сумніву.
Схема оповідання приблизно така:
1. Герой-айтішник трахається зі Світланою.
2. Герой чаює з Тетяною.
3. Герой тікає від чергової клієнтки.
4. Герой знову чаює з Тетяною.
5. Герой трахається з Катериною.
6. Герой традиційно чаює з Тетяною.
7. Герой трахається з Убунту.
8. Герой не дотрахує Оксану.
9. Герой терпить страху від її чоловіка.
10. Чай із Тетяною.
11. Герой компілює генту з Ольгою.
12. Знову чай із Тетяною.
13. Незрозуміла фантастика. Чи то всі були андроїдами, чи то герой лагодив системи у віртуальному світі.
Висновок.
Фантастика зайва. Мабуть, краще розпочати алгоритм із дванадцятого пункту й перекомпілювати.
7Хтось11-12-2019 12:11
Взагалі не сподобалось.
Я вже не кажу про дивного айтішника, який по поведінці більше схожий на сантехніка. Але головний герой, крім того, виглядає якоюсь падлюкою у стосунках з Тетяною. Дівчина смертельно хвора, ти її кинув. Ну ок, не витримав, буває. Хочеш таки чимось допомогти, ну добре, будь просто другом, купуй якісь продукти та розважай розмовами. Але приходити щоб замінити кроси і розповісти про свої горизонтальні розваги, в той час як дівчина прямим текстом говорить, як їй боляче від того, що він її кинув і не сприймає як жінку. Це вже якесь знущання! І власне сюжет це підтверджує. Дівчина не витримала "лихої долі", померла і замінила себе роботом.
Окремо про "візити майстра". Десь на другому, це починає набридати, а ближче до кінця вже складається враження, що це "день бабака".