Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. Помішаний - схиблений

    володіючи такою ж швидкістю - рухаючись з такою ж швидкісттю

    добитися - досягти

    розвівся - розлучився.

    Ого! Тут далі секс на робочому місці.

    Два абзаци описуєте, як Арсен Петрович розстібає спідницю ( не на собі, звісно) На дідька її розстібати. Вони на робочому місці. Треба все зробити хутко, бо колеги застануть на гарячому. Щоправда в другому абзаці ГГ таки здогадався засунути руки під спідницю.

    Арсен Петрович вже не погрожував, а просто тихо скавучав десь унизу, прикриваючись бюстгальтером.

    Навіщо він ним прикривався? Він що броньований?

    Еротична сцена доволі кумедна, але фантастична - міцна. І це найголовніше.

    Успіхів.

  2. але фантастична - міцна

    Я допускаю, что современная литература проходит мне моего сознания. Но я чего-то не могу понять.

    Есть эксперимент, который проводит Альберт Брег, который проведен сорок лет назад (обратите внимания на время проведения). Во время эксперимента подозрительно ведет себя шарик, что спускается

    Чудернацькою серією трубочок і жолобків спускалася невеличка металева кулька. На кожному етапі її швидкість, прискорення, температура та ряд інших фізичних параметрів ретельно фіксувалися сотнями вимірювальних приладів.

    Сорок лет назад, сотни измерительных приборов. Каких?

    За всіма відомими нам фізичними законами, навіть враховуючи новомодну теорію струн, кулька ніяк не могла вилетіти з жолоба, і, тим більше, пробити міцне скло. Ніяк не могла. Справді.

    Верю. Не могла. Убедили.

    Потом узнаем о Татьяне, которая живет в монастыре Фиолетового Пламени уже два года. Вызывает удивление название монастыря. Для интереса проверил в Интернете. Ан, есть, не обманул автор, "Фиолетовое пламя" на Камчатке, или как можно угодить в секту

    Характеристика секты из другого источника:

    "Хранители Фиолетового Пламени" - оккультно-религиозная секта, чье откровение получено от контактов с космическими духами.

    Жестко. Оказывается, у них уже есть монастыри. Ой ли. Похоже, секстанты, которым потом требуется психиатрическая реабилитация, повторяют свои мантры дома. Ладно, возвращаемся к героине-сектантке. Помолилась она и решила покинуть секту. Ага - так ее и отпустят. Ладно, очистилась она и отпустили. Все-таки у нас хфантастика.

    Тетяна востаннє окинула поглядом похмуре монастирське подвір’я, келії, де вона прожила майже два роки, та легкі куполи храму, що стриміли вгору, немов язики полум’я.

    Хфантастика! Все-таки, есть у нас купола сектантов.

    Потом узнаем о ее муже Арсене Петровиче, который не может справиться с одеждой подчиненной Кати с немаленьким бюстом. Потом длительную историю сексуального восхождения этой Кати, очень играющую на сюжет. В конце концов, Катерина понимает глубину своего падения, а, может, и не понимает, но бьет фотографией счастливой семьи своего начальника его же по мордасам и убегает.

    Следующая сцена - появляются еще два новых персонажа негр Мбонга(однако, неполиткорректно, надо писать авроамериканец. Слушайте, а если он в Украине живет? Значит, афроукраинец) и девочка Ляля. Вот этот самый афроукраинец Мбонга оказывается сбежавшим наследным принцем, что тоже очень важно для сюжета. Птом узнаем о несчастной судьбе Ляли, у которой родители сидели на героине. История морального падения ее родителей и побега из дома.

    Мбонга и Ляля дружат. Гуляя по парку они видят, как бежит Катя. Читатель еще не забыл, кто это такая? Это та, которая навернула начальника фотографией. Бежит Катя, за ней начальник Арсен Петрович, который женат на сектантке Татьяне. Катя поскальзывается, сталкивается с афроукраинцем Мбонгой и теряет сознание. Бегущий за ней Арсен Петрович кидается на Лялю. Но кидается потому, что она похожа на его мертвую дочку. Но испуганная Ляля бьет его ногой в живот. Арсен Петрович умирает. Хитрая Ляля предлагает Мбонге спрятать тело и переодеться в одежду Арсена Петровича, чтобы того в одежде Мбонги приняли за бомжа.

    В это время подбегает Татьяна, которая сектантка. Она видит афроукраинца в одежде своего мужа и девочку, похожую на свою дочку и решает, что ее молитвы услышаны. Муж только цвет кожи изменил. Мбонга узнает в Татьяне ту даму, с которой давно хотел познакомиться.

    В это время из кустов появляется новый персонаж - мальчишка в джинсовом костюме. Он обещает позаботиться о Катерине.

    Тут в фиолетовом пламени очнулся Арсен Петрович, которого встречает подросток в просторной тоге и ведет за собой.

    И тут в конце опять упоминание про эксперимент, и появляется сам рассказчик, потому что информация подается от первого лица

    У мене в шафі досить лежить мініатюрна копія цієї кульки. Я б не пожалів грошей і на оригінал, та він, як відомо, безнадійно втрачений. Ходять чутки, що кулька в один день просто зникла з герметично закритої металевої шафи. І знаєте, я цим чуткам вірю.

    Итого персонажи:

    Татьяна, которая сектантка, Катерина, которая с грудью, Арсен Петрович, что начальник, негр Мбонга, что наследный принц, Ляля, сбежавшая от родителей, подросток в спортивном костюма, подросток в свободной тоге.

    Из фантастических элементов - бесплатный (это в нашей стране) справочник, который раздобыл Мбонга, и уходящая душа Арсеня Павловича.

    У меня возникают вопросы:

    1. Зачем я это читал? Вопрос риторический, можно не отвечать.

    2. Где сюжет?

    3. Где фантастика?

    4. Что это было?

  3. але фантастична - міцна

    Мала на увазі - міцніша ніж смішна еротична сцена.

    До того ж я інколи пряник витягую. Не завжди ж батогом.

  4. До того ж я інколи пряник витягую.

    Где-то у меня тоже завалялся. Сейчас... Определенно был. Нашел.

    Задумка автора - в названии рассказа "Траектории". Автор хотел показать жизни разных людей, которые свелись воедино по воле автора.

    Ломаю пряник надвое - целый не дам, хватит и половины.

    А может, целый? Пишет автор неплохо, стиль читаемый, герои образные и достаточно живые. Вот вам вторая половина - скажите спасибо Капитошке.

    Все, пряник отдал, больше ничего нет. Герои сплошь идиоты, сектанты и наркоманы. Плюс загадочный эксперимент, который сбоку припеку. Да и вообще общая бредовость всего действия. Да и мои вопросы снять не могу.

  5. Пан Мишиус
    Ну ви і дали гастроль! Респект.

  6. фіксувалися сотнями вимірювальних приладів.
    е????

    ну добре, дублювання. Неодноразове. але що сорок років тому можна було міряти СОТНЯМИ приладів?

    навіть враховуючи новомодну теорію струн,
    диссонує із "сорок років тому" вартіше сказати "популярну тоді теорію..."

    Арсен Петрович хрюкнув від задоволення і уп’явся носом у чималенькі Катині груди.
    гм. та не знімав би він бюстгальтер. Підняв угору та й уся морока!

    red face

    Той спочатку трохи посумував за колишньою нареченою, та скоро одружився з дівчиною з паралельного класу.
    ІМХО ця подія в ВИШі виглядала б логічнішою

    Дочитав. Отже: "оповідання про чудо". Написано пристойно, але оте постійне перескакування туди-сюди погано сприймається. Кінцівка награна, вибачте вже. Аге, в "біглому негру" та та доцчі наркоманів стара монашка фік-зна якого ордену (до речі, не так багато організацій мають монастирі) впізнала... НЕ ВІРЮ!

    Та сама фігня з деталями - деякі жутко правдоподібні, а деякі - завідомо надумані. Це диссонує і заважає сприймати текст. Упорядкувати б його.

    наче все. Успіхів.

    ЗІ.

    цікаво, що за мода зображати секс в кожній другій оповідці? Невже наслідок теми "інше життя"?

  7. 2013-02-20 в 03:10:29 | Альтаїрченко

    Позитивні моменти: Автор намагається описати долі людей, їхнє минуле, їхні біди - і той дивний збіг обставин, що попри усім законам ймовірності влаштував їхню долю (окрім злюки Арсена, якого герої відправили до теми конкурсу іншого життя smile)

    Недоліки: Забагато роялів у кущах. Я розумію, що це збіг обставин - але палицю трохи перегнуто.

    Загублений чоловік бере відповідальність за загублену дівчинку? Нагадало фільм "Леон" (з Жаном Рено)

  8. Абсолютно несподівано сподобалося. Така мішанина, начебто, але дуже цікава, і кожна нова оповідь одразу захоплює.

  9. 2013-02-21 в 03:55:36 | Альтаїрченко

    Ще покритикую.

    Герої настільки екстремні, що дещо опереточні:

    - Дуже Багатий Бізнесмен

    звісно ж, хворий, авторитарний і роздратований

    (може краще просто директор фірми середньої руки?)

    - Принц

    (чому б не просто африканець, хай навіть з забеспеченої сім'ї?)

    - Гарна Кар'єристка, що Готова Спати з ким завгодно Заради Посади

    але на Артемі чомусь зламалася

    (дещо шаблонний образ; і звісно ж її кохає Чесний Але Толковий Хлопець)

    Хто не олігарх, той принц, хто не принц, та сексуальна менеджерка. Коротко кажучи, "Багаті теж плачуть" smile

    Ну а дружина багатія, що збігла з монастиря, явно збожеволіла. Ну, прийняти чужу доньку за свою - це таке, але молодого африканця за свого немолодого чоловіка - це вже до психіатра. Я розумію, що принцеві вона подобається, але жити з психічно хворою - річ не легка.

    Але ідея оповідання чудова

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)