Він склав йому компанію

Він склав йому компанію

Вівторок, 14 січня 2014 г.
Рубрика: Літпроцес
Проглядів: 2610
Підписатися на комментарі по RSS

Передмова ЗФ: У грудневому номері журналу «Дніпро» наш автор Вадим Соколенко із подивом знайшов статтю Володимира Даниленка, у якій критик «розбирає» його оповідання, що надруковано у тому ж номері.

Зі статтею ви можете ознайомитися за сканами.

Вадим вирішив відповісти критикові, і ми наводимо текст його контр-статті.

Вас критикують? Значить, помітили!

Отож, 2014 рік вже настав і можна відкривати нові сторінки літпроцесу.

Насамперед, ще раз вітаю Фортечан з новорічними святами і бажаю всього найкращого!

Хочу поділитися з вами порадами від українського письменника Володимира Даниленка для молодих авторів, оскільки сам у цю категорію потрапив. Отримав днями грудневий номер «Дніпра», а з ним бонус – критика на моє ж оповідання від пана Володимира, так би мовити, відразу з твором і майстер-клас.

Повний текст відгуку надаю у вигляді фото (вважаю, ознайомитися буде корисно всім), сам спробую узагальнити основні зауваги і висловити власну думку з цього приводу.

 

Хто брав участь у конкурсі «Кава, леви, дощ», можливо, пам’ятає мініатюру «Складіть мені компанію». На основі її аналізу пан Володимир вказує поширені помилки молодих українських авторів-початківців, а саме: місце події переноситься за кордон, герої мають «імпортні» імена, твори перенасичені штампованими фразами і персонажами, причому, ці штампи – з кіно та дешевих серіалів. У кінці Володимир Даниленко радить початківцям читати більше класичної і сучасної прози замість копирсання в Інтернеті, інакше «літературні потуги залишаться малоперспективним заняттям».

Порада слушна і, ніде правди діти, у кожному своєму оповіданні знаходжу штампи, намагаюся з ними боротися, а вони все одно лізуть, як бур’ян на городі. Штампи – то хвороба. Але, шановний критик, висловлюючись медичною термінологією, правильно описав патогенез, тільки наплутав з етіологією, себто причинами хвороби. Пан Володимир, за прикладом Шерлока Холмса, дедуктивно визначив (і постійно наголошує), що я великий фанат кіно і практично не читаю. Вчений Сальватор, персонаж оповідання, зокрема, калькований з «Щоденників вампіра». Знаєте, зачепило, бо кіно дивлюсь мало, серіалів, особливо, сучасних, не визнаю взагалі, а герой оповідання – данина поваги Олександру Бєляєву і його твору «Людина-амфібія». Національність іншого героя, француза, теж не «кіношна», були певні асоціації з «Левом» Жозефа Кесселя.

Що стосується штампованих фраз: критик наводить, як приклад, дві з них: «Дідько б ухопив цей дощ» та «Дощ продовжував лити, як із відра». Знайомі професійні філологи не побачили в цих фразах нічого кримінального, просто поширені вислови. Втім, про штампи вже говорив, однозначно, тим грішу.

Як висновок: колеги, коли надсилаєте кудись оповідання з певного конкурсу, будьте готовими до того, що вам укажуть на дивакуватість вибору сюжету, імен героїв і місця події. Бо критик просто не знатиме мотиву написання, й заповнить цю прогалину власною суб’єктивною думкою. А відповісти наживо, на відміну від майстер-класів, ви не зможете. І з цим доведеться змиритися. Проаналізувати відгук, зробити висновки. І вбачати позитив у тому, що вас помітили! Хоча це, можливо, й не додало хорошого настрою.

Про необхідність читати більше класики – тут Володимир Григорович правий на всі 100. Підтримую. Ну і штампи. Звісно, боремося, наскільки вистачає досвіду.

Враховуючи наявність критики від пана Даниленка в електронному січневому випуску «Дніпра», підозрюю, що вона стане традиційною, і я буду не останнім із фортечан, кому дістанеться «на горіхи».

До речі, лев’ячий рик на початку мініатюри чомусь нагадав Володимиру Григоровичу мантру для реалізації бажань. Що ж, нехай наші бажання у нинішньому році збудуться!

]]>twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru google.com/buzz friendfeed.com ya.ru mail.ru myspace.com rutvit.ru pikabu.ru liveinternet.ru livejournal.com blogger.com google.com yandex.ru memori.ru]]>