Віктор Полянко

Дата реєстрації: 2018-11-13 10:54:29

Нік: Віктор Полянко

Коментарів: 20

Сайт: https://nivrokoo.wordpress.com/

Комментарии

• Податок на вареники
  2018-12-18 18:48:09
  

  Оповідання захопило своєю динамікою. Разом з головним героєм я переживав: чи встигне? А потім те очікування і бюрократичний прийом! Дуже актуальна тема у наш час і, як виявилося, у майбутньому теж. Також хочу відзначити приємний гумор, українську тематику і, власне, відповідність темі глобалізації.

  Намагався знайти негативні моменти, але дарма. Можу хіба зауважити, що фраза "встигнути на зустріч вчасно" має надлишкове слово. Адже, "встигнути" - це вже означає "вчасно".

• Олімп
  2018-12-17 13:53:16
  

  У мене ще питання щодо назви корабля. Його назвали в честь найвищої гори Сонячної системи, яка знаходиться саме на Марсі? Просто дивно, що назва "Олімп" така промовиста (тут можна згадати і щось божественне - умовне безсмертя ГГ, бо він має клони), а про неї ніхто не згадав у коментарях.

• Марго
  2018-12-09 10:37:06
  

  А можете ще розповісти, де побачити ті мурали, про які згадано в тексті? Про той, що на Дарницькій площі, я знаю, а інші, на жаль, ні.

• Це місто, як і всі, має назву…
  2018-12-08 23:42:14
  

  Оповідання цікаве (зокрема зображення ідеї про телепатичне суспільство), тільки шкода, що розв'язка вийшла така кривава. Я сподівався, що особливості Остапа збагатять людство, але сталося не так. Хоча, це мені здалося не дуже реалістичним, адже, якщо Київ займає площу майже всієї сучасної України, в ньому має жити не менше мільярда мешканців, і вплив однієї людини не мав би бути таким згубним.

  Але то лише думки з приводу. Загалом же оповідання сподобалося.

• Скло, павутиння, світ - все розбивається
  2018-12-08 00:58:37
  

  Оповідання динамічне і гарно вибудоване, але межа між "добрими" та "поганими" героями вельми умовна, як в анекдоті про добру і злу дівчаток, які плювали з балкону. Там добра попала в 5-х людей, а зла лише у 3-х - так добро в черговий раз перемогло зло. І тут відчувалося щось подібне. Зокрема, не лише відносно Ореста (якому ще можна пробачити, бо він травмований), але й Оксани, яка кілька років працювала сестрою-доглядальницею, а потім за хвилину перетворилася у холоднокровного вбивцю. Тут слово за Станіславським.

  З іншого боку тема безсмертя і вічної молодості доволі багатообіцяюча, тому автору слід продовжити шукати в тому напрямку і з цього ще може вийти добрий твір.

  Окремо хотів зауважити місце, де люди "перемовлялися без слів" - щось у цій фразі дивне.

• Бляхи
  2018-12-07 22:15:47
  

  Я не здивуюся, якщо такий винахід вже є. Принаймні, під час перегляду фільму ми можемо вибирати аудіодоріжку. Гадаю, для електронних книжок заміну мови реплік зробити ще простіше. ;-)

• Депресія
  2018-12-07 16:06:10
  

  Під час прочитання виникали алюзії на кілька відомих творів, від "Міста без пам'яті" Кира Буличова до "Я - легенда" Річарда Метісона. Оповідання написано у гарній манері, захоплює з перших рядків і тримає інтригу до останніх абзаців. Також цікаво викладено історію катастрофи з її передумовами та наслідками.

  З негативу зазначу, що трохи нелогічною є поведінка професора по відношенню до своєї коханої. Важко зрозуміти, що його мотивувало жертвувати іншими людьми заради потвори, яка ні зовні, ні внутрішньо вже не була його дружиною, а не шукати "протиотруту", про яку він розповідав.

• Атомний штучний інтелект
  2018-12-07 15:20:22
  

  Кхм… Не знаю, вважати це компліментом чи ні, але серед прочитаних мною конкурсних оповідань це - безперечний лідер злиття автора з його текстом. У мене склалося враження (вже після перших абзаців, а потім воно лише зміцніло), що розповідь про атомний штучний інтелект написано самим атомним штучним інтелектом для інших атомних штучних інтелектів. Либонь пересічним читачам-людям не осягнути всієї глибини думки, вкладеної в цей дивний текст.

• Атпирка
  2018-12-07 14:55:45
  

  Оповідання настільки сподобалося, що я навіть не можу назвати недоліків. Усе - від сюжету до характерів прописано просто чудово. Також вразив розвиток ідеї майнінгу і використання Дніпра як великого охолоджувача :) Здається в 60-80-х для охолодження ЕОМ теж використовувалися відкриті водойми, за які слугували фонтани біля входів до наукових інститутів. Нині вони в більшості засипані землею і перетворені на клумби, але, якщо прогноз оповідання справдиться хоча б трохи, доведеться їх повідкопувати і запустити наново. :)

• Після. Триптих
  2018-12-07 12:57:34
  

  Цікаво було почитати оповідання в альтернативному правописі (якщо я вірно зрозумів, це правопис-99?). Мова багата, колоритна і неквапна, часом здавалося, що занадто. Власне, це не недолік, а особливість, оскільки автор поставив за мету не захопити читача гострим сюжетом, а змалювати йому картину з життя трьох людей після кліматичного апокаліпсису, що йому цілком вдалося.

• Бляхи
  2018-12-07 12:00:49
  

  Не хвилюйтеся, це ніяка не помилка! У творах відомих письменників я зустрічав усі три варіанти: репліки мовою оригіналу, в українській транслітерації та перекладені. Тож це лише справа вподобань автора.

• Крик
  2018-12-07 07:01:55
  

  Оповідання має стиль, який дуже відрізняється від інших конкурсних творів. Серед прочитаних мною на нього схожа лише "Блакитна заграва" - може це один автор? Особливість обох текстів у тому, що вони виглядають більше як поезія, загорнута в прозу. Тобто, тут головне не сюжет, не опис героїв, а пластика слів і структура речень - саме вони несуть естетичну насолоду. Щоправда, я не знаю, чи оцінять це читачі інших творів, адже вони пишуть інакше і очікують від тексту дечого іншого.

  До речі, я двічі зустрів речення "Без меж". Ви часом не подавалися на однойменний конкурс?

  Ще сподобалася метафора з гусеницею. Для мене це було несподівано.

• Бурлацька пісня
  2018-12-07 06:39:47
  

  Оповідання прочитав на одному подиху. Сподобалося все - і довершений детективний сюжет, і переживання головної героїні, і національні кулінарні та декоративні особливості (які стали всесвітнім брендом), і опис майбутнього світу, а особливо місця України в ньому. Зображене вами майбутнє - це щира мрія кожного Українця! Шкода, що зараз усе навпаки. Але дуже може бути, що зміни відбуватимуться саме в тому напрямку, який ви описали.

  Окремо дякую за гумор, особливо про "Мівіну", яка занадто дорога для португалки, і згадку про непозбувну бентегу.

• Марго
  2018-12-07 06:08:19
  

  Оповідання сподобалося тим, що автор, не вдаючись до надміру фантастичного, зміг побудувати цікавий сюжет з інтригою і паралельним описом географії лівобережного Києва. Окрема подяка за ілюстрацію хікіморі (який замкнувся у своїй коморі). Для мене це була нова інформація.

  До речі, у мене виникло питання про час подій. Я розумію, що точний рік не важливий, це могло відбуватися, як 10 років тому, так і через 10 років, але в тексті є певні прив'язки. Наприклад, трамвай повз кінотеатр "Ленінград" ходив до 2004 року, тоді ж штраф складав 10 гривень (згадана у тексті сума). Чи 10-ка - це ціна проїзду в майбутньому?

• Персонал
  2018-12-06 19:55:00
  

  Доволі реалістичне зображення одного дня з життя звичайної людини майбутнього, з її переживаннями, мріями та турботами. В оповіданні є в міру всього, аби скласти уявлення як про становище у світі, так і про окремі життя. І, хоча майбутнє зображене дещо песимістично, все таки воно більш позитивне, ніж, наприклад, в ще одному оповіданні цього конкурсу "Потоки".

  А ще мені цей текст уявляється, як частина чогось більшого. Особливо після останнього діалогу, який показує читачу, що це лише зав'язка, а основні пригоди попереду.

• У пошуках Фенікса з Вогняної планети
  2018-12-06 18:59:12
  

  Оповідання лишило двояке відчуття. З одного боку тематика і сюжет затягують. Але з іншого боку оповіданню явно бракує описовості, складається враження фанфіку для сприйняття якого потрібно мати додаткові знання.

  Наприклад, сцена баталії зовсім не візуалізована, як немає опису самих космічних кораблів. Лише згадавши мультфільм "Планета скарбів" я зміг зрозуміти, що ж відбувається.

  Також не зовсім зрозуміло, для чого в сюжет вплетено Іванку зі згадкою колишньої романтичної історії. І кінцівка теж не зовсім очевидна і залишає більше питань, аніж відповідей.

  І ще у двох місцях замість "Ти" написано "Ті", хоча загалом текст гарно вичитаний і без помилок.

  Але, незважаючи на наведені зауваження, відчувається потенціал автора. Гадаю, якщо додати описів, упорядкувати сюжетну лінію з Іванкою та увиразнити кінцівку, вийде чудове навіть не оповідання, а ціла повість.

• Олімп
  2018-12-06 15:56:48
  

  Хороша історія про відносини з роботами в умовах критичної ситуації під час космічного польоту. Діалоги - справжня насолода, відмінний гумор. Згадуються твори класиків. Сюжет також побудований бездоганно - з динамічною зав'язкою, хвилюючими поворотами і довершеною розв'язкою.

  З негативного можу відмітити хіба надмірний, як на мене, натуралізм з відрізаними кінцівками. Але це на любителя.

• Печать Ярослава
  2018-12-06 14:42:04
  

  Сподобалася динаміка сюжету, який розвивається з наростаючим темпом, має кілька піків і потім найвищий - у кінці. Щоправда, сама кінцівка виявилася дещо неочікуваною. Мені здається, що там слід додати ще щось, бо виникає відчуття незавершеності.

  Також цікаво спостерігати сплетення реально існуючого (опис Подолу і Замкової гори, де й справді є закинуті сходи до сплюндрованого цвинтаря і капища прихильників РУНвіри) та магічного (польоти, візуальні спецефекти).

  Текст написаний гарною мовою, але в 4 місцях літера "і" набрана з російської розкладки клавіатури.

• Бляхи
  2018-12-06 14:08:32
  

  Трохи сумбурно написано, але, загалом, оповідання залишає приємне враження. Видно, що автор переймається тим, про що пише. І, хоча непрямої мови небагато, думки автора добре проступають крізь слова персонажів.

  Є ще одне зауваження, суто суб'єктивне - щодо написання російськомовних реплік в українській транслітерації. Особисто мені приємніше читати весь текст однією мовою. А для прихильників реалізму можна лишити зноски з фразами оригінальною мовою.

• Потоки
  2018-12-06 06:54:36
  

  Гарна замальовка на тему постапокаліптичної реальності! Чимала кількість згадок та описів технічних пристроїв майбутнього одразу створює в уяві картину того світу, органічно обрамлену змовницьким сюжетом. Вражає, як попри обмеження на розмір оповідання (а також місця і дії оповідання) автору вдалося зобразити так повно ситуацію в майбутньому - від геополітичних катаклізмів до питань існування особистості.