Філімонов Дмитро

Кеплер

Неділя, 29 вересня 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2028
Підписатися на комментарі по RSS

Силове поле навпроти гермобрами захисної стіни бази на кілька хвилин зникло, пропустивши колону спецназівців в камуфляжних бронескафандрах, які вийшли з хащ тропічного лісу. Спецназівці на чолі з командиром, старшим лейтенантом Миколою, вели важко пораненого чоловіка, в пошкодженому скафандрі, з символікою корпорації «Старфарм». Коли силове поле захисного куполу знову активувалось, вже за спинами людей, відчинилась гермобрама стіни бази. Двоє солдатів повели пораненого науковця ботаніка в мед корпус. Микола відправився в командний центр, щоб доповісти старшим офіцерам про успішну рятувальну операцію. Він квапився і нервувався. У нього був напружений графік. Через сім годин він мав приймати участь у зустрічі представника корпорації на космодромі. А потім, ввечері, у Миколи було заплановано побачення зі своєю подругою, в кафе. Інші солдати спецгрупи «Анаконди», пішли в казарму відпочивати і пити пиво.

 Далі…

Літературна студія. Відгук Дмитра Філімонова

Вівторок, 2 липня 2013 г.
Рубрика: Колонка -> Літстудія
Мітки:
Проглядів: 978
Підписатися на комментарі по RSS

Літстудія пройшла не на природі, як планувалось, а в кав'ярні. На цій Літстудії, окрім учасників, які були на попередньому культурно-просвітньому заході,були і нові люди, які теж вирішили підключитись до цієї подоби літературного тренінгу, з демонстрацією своїх можливостей майстрам пера. Термін літературний тренінг тут не зайвий. Літстудія справді чимось схожа саме на тренінг. Там не відбувається змагання. Відбувається перш за все, об’єктивне оцінювання рівня майстерності, кожного бажаючого почути про свій рівень володіння пером. Мені було цікаво і корисно, показати свої поточні можливості і почути про безліч, все ще не виправлених недоліків, які ще треба викорінювати. Не працюючи над собою, ніколи не розвинешся. Саме для цього і потрібна стороння оцінка і незалежними читачами і слухачами і майстрами пера і слова.

Бувати на Літстудії корисно і тим, хто хоче розвиватись, у творчому напрямку і тим, хто вже досяг, деякого рівня творчої майстерності. Деякі учасники останньої Літстудії отримали дуже позитивні відгуки і від колективу учасників заходу і від організаторів і головних Архікритиків. Декому з тих людей, навіть пророкували перспективу друку їх оповідей в майбутньому, в разі доробки ними написаного матеріалу, з урахуванням усіх даних їм рекомендацій і зауважень.

Таким чином окрім цікавого проводження часу, в приємній атмосфері, деякі учасники Літстудії не лише отримали новий комплекс порад і рекомендацій, а ще й наблизились до здійснення певних амбіційних мрій і творчих проектів.

Щиро дякую, за Літстудію її організаторам: В. Арєнєву, О. Сіліну і С. Торенко. А також, не менш щиро, дякую усім хто був присутній на Літстудії, в якості читачів своїх рукописів і слухачів і критиків оповідей інших учасників культ-просвітнього заходу! Сподіваюсь побачити на наступній Літстудії і тих хто був на першій і другій Літстудії і тих кого я бачив на майстер-класі мініатюр «Імперія».

Ліквідатор міфічного зла

Неділя, 17 лютого 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2186
Підписатися на комментарі по RSS

Паралельний вимір LX5487. Орбіта планети Мадлен. Крейсер міжвимірних спецвійськ.

 

Офіцер Бертольд, одягнутий в чорний бронекостюм з екзоскелетом, з платиновим жетоном з геральдикою служби міжвимірної поліції СМВП, вийшов з міжпросторового порталу. Перехід з виміру Древньої Землі у вимір LX5487 був як завжди виснажливий. Але часу на відпочинок у нього не було. Його терміново викликали з Землі в цей вимір на патрульний космічний корабель СМВП через екстрену ситуацію. Він ще не знав що саме сталося, але вже знав що багато кого з його співробітників відкликали з вихідних, як і його. Таке трапляється не часто, коли чергових офіцерів не вистачає для проведення спецоперацій на планеті Мадлен. Відбулось якесь НП. Задіяні усі офіцери СМВП які слідкують за порядком на планеті Мадлен. Бертольд, так само як і усі сьогодні, має повернутись на свій черговий пост в одному з регіонів планети і долучитись до участі у спецоперації яка незабаром розпочнеться.

Бертольд пройшов по коридорам корабля к блоку з міжпростірними порталами, які слугували засобом миттєвого пересування по палубам велетенського крейсера. Миттєво перемістившись через десятки палуб, він увійшов в простору каюту для зібрань і нарад офіцерів. В залі вже тривав інформаційний брифінг та інструктаж молодших чергових офіцерів вищими офіцерами, які вводили всіх в курс подій, що відбулись в двох вимірах в період останніх декількох днів. Бертольд тихо пройшов до вільного крісла й сів.

Далі…

Небезпечні пригоди Кристофера Чаренка

Субота, 16 лютого 2013 г.
Мітки: |
Проглядів: 2225
Підписатися на комментарі по RSS

 

11 жовтня 2999 року. 5:17 ранку. Планета Каміра. Міський метрополітен. Пурпурова гілка. Станція «Чорний Сатурн».

 

В мармурову підземку сходами спускався чоловік. На вигляд йому було приблизно тридцять п’ять, вдягнений в осіннє пальто, в руці невеликий портфель. Чоловік розмовляв з другом, користуючись імплантом зв’язку.

– Як довго ти збираєшся працювати діагностиком регіонального терраформера, Кристофере?

– А це ти до чого? – здивувався чоловік в пальто.

– Та до того, що на цій роботі ти ніколи не зробиш кар’єру. Щоб піти далі, тобі потрібно отримати науковий ступінь. Багато хто з друзів вважає, що ти засидівся на терраформері, просто всі мовчать – не хочуть тебе образити. А я, людина прямолінійна і відверта, кажу тобі це в обличчя. Ти сидітимеш на цій роботі до пенсії.

– Неправда, я… – намагався заперечити Кристофер, але друг його перебив.

– Робота на терраформері тебе затягнула, як болото. Нагадай чому від тебе пішла вже третя подруга? Що ти не зміг їй купити на восьме березня? Куди не зміг з нею поїхати підчас відпустки? Га? Ти так і далі будеш сидіти без грошей? Чого мовчиш?

– А що ти пропонуєш? Той клятий купол і далі поглинає планету. То ще добре, що почав з полюсу, де ніхто не живе, але скоро дотягнеться і до мене – зараз мушу працювати досить близько до нього. А ніхто дотепер не знає що за бар’єром. Через рік почнеться евакуація з планети. Може, тоді й подумаю над твоєю порадою.

– Ну добре, годі вже про це… Ледве не забув спитати – ти зможеш з нами бути на вихідних в клубі «Зоряна панацея»? Збереться, як мінімум, половина наших…

Далі…

Січ 4581

Понеділок, 8 жовтня 2012 г.
Мітки:
Проглядів: 2340
Підписатися на комментарі по RSS

3479 року Армія і Космічний флот земної наддержави Метрополії одержали перемогу над більшістю вільних держав Землі. Державі президента Моргана підкорились 20 колоніальних Земних країн, разом з їхніми зовнішніми колоніями в десятках зоряних систем. Інші колоніальні країни Землі залишились могутніми і незалежними. Потенціалу Метрополії було недостатньо для подальшої експансії.

Однак вже через 10 років провідні вчені Метрополії зуміли завершити секретний проект, який дав загарбнику бажану перевагу над іншими країнами. Метрополія стала першою державою яка оволоділа Кронозброєю. Період цієї технологічної і військової переваги тривав 3 роки.

Машина названа «Кроносом» могла відчиняти портали в минуле і майбутнє, і мала в собі комп’ютерні системи, здатні вирахувати, які дії необхідно зробити в минулому, або в майбутньому, для досягнення конкретного бажаного результату. Президент Морган відправив свої елітні війська в минуле і в майбутнє, і змінив хід історії. В 3480 році, на Землі, виникла Імперія Кроноса, в склад якої увійшли майже всі держави людства з їхніми позаземними колоніями в сотнях зоряних систем. Морган знищив майже всіх своїх ворогів. Окрім лідерів декількох країн. Вчені цих держав вчасно встигли розробити технологію мандрівки в часі. В ті дні, в усьому світі почали виникати аномальні явища і аномальні зміни в ході подій минулого. Уряди 19 країн, встигнули створити кроно розвідку і вчасно зрозуміли що відбувається. В результаті, 19 країн світу, створили Міжчасові Прикордонні Кроновійська, які стояли на сторожі безпеки своїх країн в минулому і в майбутньому часі. Серед цих 19 країн, які не пали під ударами військ Метрополії в ході боїв, які відбулись в далекому і недалекому минулому, була високотехнологічно-розвинута Україна, яка мала 10000 зовнішніх позаземних колоній.

Імперія Кроноса відтепер існувала одночасно в трьох вимірах часу. В минулому починаючи з часів Кам’яного віку, в теперішньому часі і в далекому майбутньому в 200157 році. Морган само проголосив себе Імператором Кроносом і став правити своєю імперією, яка існувала в трьох часах одночасно. З часом Імператор, посиливши технологічну міць Імперії, почав повторювати спроби загарбати 19 незалежних держав людства, користуючись силою і підступом. Однак 19 держав, на той час створили альянс для захисту від агресора. Крім Міжчасових Прикордонних Кроновійськ, вони створили Дальню Військову Кронорозвідку, яка відправляла безпілотні невидимі розвідувальні апарати і агентів-шпигунів в далеке майбутнє, кожен раз випереджаючи агентів-шпигунів Імперії Кроноса. В результаті агенти 19 держав постійно встигали добути інформацію з далекого майбутнього про майбутні технології раніше за агентів Імперії. В той час коли Імперія відсилала агента у 40000 рік в майбутнє в наукову академію або лабораторію власної Імперії, щоб добути технології майбутнього, агенти 19 держав встигали вчасно відправити свої агентів в далеке майбутнє в наукові центри власних держав. В результаті жодна зі сторін не мала технологій, які дали б їй перевагу в теперішньому часі, і не могли взяти нові технології в майбутньому у самих себе щоб отримати перевагу над супротивником в теперішньому. Дійшло до того, що Кронорозвідки Імперії і 19 держав вже 40 років вели безкінечну війну, намагаючись випередити одна одну в спробах дістати технології в майбутньому хоча б на одну годину раніше. Однак агенти обох сторін не поступалися один одному в хитрості і професіоналізмі, і коли агент імперії повертався в Науковий центр Імперії в 3419 рік з 70000 року з лабораторії чи наукового центру Імпрерії з інформацією про технологією нової зброї, яку створили в майбутньому, в ті ж хвилини з майбутнього в нинішній час поверталися агенти 19 держав зі зразками аналогічних технологій. Ця війна, в якій нащадки воювали в союзі з пращурами проти ворогів, які теж воювали в союзі з пращурами і нащадками тривала безкінечно. Обидві сторони конфлікту були патріотично налаштовані і не поступались в бою з ворогом ні в чому. Це була вічна битва. Надзвичайно важливу роль у цій війні відігравали сутички між розвідувально-диверсійними і елітними ліквідаційними підрозділами обох воюючих сторін в далекому минулому.

10 грудня 4581 рік. Зоряна система Либідь. Планета Січ 5488. Планетарна військова база січового козацького війська. Один з форпостів Українського козацького Міжчасового Прикордонного Кроновійська. Один з чисельних центрів спостереження за стабільністю пливу часу в минулому і майбутньому. Одне з чисельних місць дислокації січових елітних підрозділів кроно спецназу місія якого полягала в негайному реагуванні на спроби агресора вторгнутись в минуле України з метою зміни ходу історії. Планетарна Цитадель Січ. Площа Цитаделі: 400 000 квадратних кілометрів. Площа військового космопорту: 40 000 квадратних кілометрів. Кількість ангарів для аерокосмічних десантно-штурмових бойових човнів «Чайок»: 950 000. Кількість казарм козачих кошів: 2 000.

Центр кронооперацій Січових Аерокосмічних Військ. Сусідня з Сонячною Системою зоряна система. Адміністративний корпус Січі. Кабінет Гетьмана.

В просторому, яскраво освітленому кабінеті, в кріслі сидів одягнутий в чорний мундир гетьман. Він пив каву і вів розмову з сивим ветераном-характерником, командиром найкращого підрозділу кроноспецназу Платоном Жерденком.

- Я хотів тебе побачити, перш ніш ти зі своїми людьми телепортуєшся на Землю, в минулий час. Мушу з тобою терміново обговорити деякі деталі операції. Це стосується твоєї доньки…

- Зовнішній Розвідці стало щось відомо про її долю?

- Вчора на Січ прибув офіцер кронорозвідки з інформацією про плани ворога в одному з регіонів України. Це дуже перспективний молодий офіцер. Він добився права прийняти участь у завтрашній бойовій кронооперації. Дивне бажання. Він випросив це право у свого керівника і мого друга, і я не міг відмовити. Хоч він і маєте рівень підготовки бійця козацького спецназу, однак він все життя був розвідником. Після останньої розвід операції його представили до звання, при отриманні якого він станете штабним. Навіщо йому йти в цей кронорейд? Не знаю. Можливо він хоче перед початком штабної служби наостанок повоювати пліч о пліч з нашими ветеранами козачого спец підрозділу? Патріотичні пориви стимулюють в людях цікаві. ініціативні та агресивні бажання… В молодості я теж рвався в бій через гарячу кров і патріотичний фанатизм. Він всю першу половину кар’єри приймав участь в операціях які провалюються в разі першого ж пострілу. Хлопець захотів побути в спецназівському бронескафандрі козака. Може звик до війни на передовій…

Саме завдяки цьому офіцеру, в центр збору і аналізу розвід-даних надійшла інформація від зовнішньої кронорозвідки, про те що сталося з вашою донькою. Служба зовнішньої кронорозвідки не полишає своїх агентів, і завжди до останнього намагається їх знайти і врятувати. Агент Галина Лазарівна зникла під час виконання місії на Землі, на території Аравії, 18 лютого 2899 року. Її довго шукали і нарешті знайшли. Спочатку планувалась рятувальна операція із залученням козачого спецназу. Однак після того, як агенти надали інформацію про те, що з нею зробили вороги, операцію довелось відмінити.

- Це мабуть, тимчасове рішення центру кроноспец операцій, пов’язане з необхідністю краще підготуватись до операції. Головне те що вона жива!

- Сталося те що вже не виправиш. Краще б вона загинула тоді, в момент провалу операції. Але вона жива. І вже не на нашій стороні. І це може стати чинником психологічного удару по тобі під час завтрашньої кроноспецоперації.

- Що значить, нажаль вона жива?!! Хто вже не на нашій стороні? Що ти таке кажеш Георгій?!! Ця новина для мене більш бажана, ніш новина про перемогу у війні!

- Це і є чинник проблеми, яка може виникнути. Як я вже казав, наші кроти в тилу ворога отримали доступ до інформації про військовополонену Галину Жерденко. Її розкрила і виявила ворожа кроноконтррозвідка. Усю нашу мережу в Аравії в 2899 році викрили вороги і фактично всіх наших кронорозвідників знищили. Фактично всіх. Її не розстріляли і не відправили в концтабір, а бо на каторгу. Її доля склалася більш трагічно…

- Над нею знущалися?

- Її відправили на планету Шиморру Тарріс в 8455 рік. В лабораторний центр кібергізації військовополонених.

- Її відправили туди?!

- Так. Нажаль. Тепер вона один з офіцерів кронодиверсійного бойового підрозділу армії Імперії Кроноса. Я кажу тобі це тому що у нас є інформація про те, що саме Галина може очолювати кронодиверсійну групу, дії якої має спинити ваш кроноспецпідрозділ.

- Якщо так… То чому тоді мене не усунули від керування операцією? Я не зможу вбити власну дочку, навіть вже напівлюдину на пів бойову машину з депрограмованим мозком. Ти що Григорій?! Я щойно почув від тебе дві новини, кожна з яких страшніша за попередню. Командування затвердило план операції і підтвердило наказ про мою участь у операції? Верховне командування хоче щоб я вбив власну дочку?!! Вони люди?!!

- Вони холоднокровні старі офіцери Верховного Генштабу і Центру військових кронооперацій. Наказ, який остаточно затверджує тебе командиром групи надійшов позавчора, з Києва з 78500-го року.

Кошовий схилив голову і став похмурим, замислившись над тим через що йому доведеться проходити.

- Ти зараз запитуєш, чому рішення командування було саме таким? У наказі командування є своя страшна і холоднокровна логіка. Справа в тому що останнім часом ворог почав все частіше використовувати тактику психологічного тиску. Стають все частішими випадки, коли родичів козаків і урядовців викрадають, або беруть у полон ворожі спецгрупи, сформовані спеціально для викрадення наших громадян. Для викрадення конкретних наших громадян. Наші аналітики прийшли до висновку, в якому припустили, що ворог придумав способи завдавати нам удари, діючи на наших людських почуттях. За останні 2 роки ворожі підрозділи в різних регіонах світу викрали, або взяли у полон вже понад 18000 родичів козаків, 1589 козаків, взяли в полон 8011 кронорозвідників, викрадені 8500 родичів українських урядовців. За нашими нашим даними їх усіх відправили в центр по перетворенню в бойових кіборгів. Взагалі на всіх фронтах, де триває відкрита війна між вільними державами і Імперією Кроноса, вороги, беручи наших козаків в полон, одразу ж відправляють їх на перетворення в зазомбованих і депрограмованних військових кіборгів. Сенс? О…сенс є. На фронтах зафіксовані випадки, коли козаки втрачали рівень бойового духу через те, що на них йшли бойові імперські кіборги, зроблені з їхніх товаришів і родичів. Зафіксовані випадки, коли під трибунал йшли офіцери і генерали нашої армії які відмінили наказ про нанесення удару по позиці ворога через те, що дізнались, що там в рядах ворожих кіборгів їхні близькі і коханні люди. На наших політиків теж тиснуть психологічно ворожі дипломати, в охороні яких часто служать родичі наших політиків, перетворені в кіборгів охоронців. Це нова стратегія ворога. Дуже ефективна і перспективна. На військових і політичних фронтах на нас тиснуть, граючи на наших почуттях до близьких потрапивших до ворожого полону. Якщо це не спинити, ворог може почати нас перемагати. Командування вирішило спинити цю катастрофічну тенденцію, користуючись тактикою інформаційної війни. Ворог вважає, що завдаючи нам удари в саме серце і в душу зможе нас зламати зсередини, ослабити наш бойовий дух і нашу готовність йти на все заради перемоги. Нашій інформаційній службі агітації і пропаганди необхідно створити протидію підступній стратегії ворога. Нам потрібен герой-патріот який заради вітчизни покладе все, що тільки можна покласти, і голову і безсмертну душу. Так як співається в нашому гімні. Підчас війни потрібні герої з яких всі братимуть приклад.

- Командування хоче щоб цим героєм став я?

- У тебе вірний хід думок. Ти виконуєш стратегічно важливу місію і одночасно ліквідовуєш зрадницю. Дочку яка була на твоїй і на нашій стороні, а стала на бік ворога, хоч і по неволі… Все інше зробить міністерство пропаганди і експерти по інформаційним війнам. Душа Галини знайде вічний спокій, а ти змиєш з себе ганьбу батька зрадниці і станеш героєм, який показав усім приклад самопожертви і готовності переступити через будь-який психологічний бар’єр заради виконання наказу командування.

- Вона поневолі стала зрадницею! Її перетворили в живу машину і стерли пам’ять, замінивши її свідомість і особистість набором програм, завантажених в пронизаний наноелектронікою мозок.

- Я все це розумію. Командування все це розуміє. – Гетьман ковтнув каву и продовжив. – Як ти вважаєш, чому я останнім часом став так часто читати Біблію? Тому що це допомагає мені не втрачати віру в нашу майбутню перемогу. Ми воюємо в усіх часах, на фронтах в далекому глибокому минулому і на фронтах майбутнього, на землі і на сотнях планет і місяців. Ми воюємо з Імперією, аналогу якої не було і не буде в світі ніколи. Волею долі, одна людина, взявши на себе надто багато, керує найбільшою Імперією в історії. Імператор Кронос живе в 3450-3499-х роках і керує усіма поколіннями своїх пращурів і поколіннями своїх нащадків. У війні між нашими наддержавами і Імперією Кроноса приймають участь ті, що в нашому часі вже мертві і ті, що в нашому часі ще не народились. Навіть зараз в древній Скіфії відбувається військова операція, в якій наші козаки нейтралізовують розвідувально-диверсійний підрозділ ворога. І в той же час в далекому майбутньому, в 30882 році на орбітах планет 47 зоряних систем відбуваються космічні бої між аерокосмічними військовими флотами альянсу вільних наддержав і флотами Імперії Кроноса. А на планети, по яким завдають орбітальні бомбові і променеві удари десантуються цілі війська аерокосмічного десанту двох могутніх армій з метою зайняти планету і вибити звідти ворога. Кожен день в різні часи і в різних регіонах Землі, і в різних секторах космосу, кожну хвилину відбуваються військові зіткнення і спецоперації спецназу двох воюючих сторін. Офіцери і аналітики Верховного штабу стратегічних планувань часто не сплять ночами і постійно перебувають в стресовому стані. Вони працюють позмінно в безкінечному циклі. Багато хто вважає що ця війна безкінечна.

- В якому часі зараз відбувається найбільш масштабна війна між альянсом незалежних держав і Імперією?

- В 75441 році. Там зараз війна відбувається всюди. На Землі, в космосі, в Сонячній Системі і ще в 9677-ми зоряних системах. Там руйнуються міста, знищуються планети і місяці. Там ведуть планетарні бої найбільші армії в історії людства і найбільші зоряні флотилії в історії. У тих офіцерів і генералів, які контролюють і координують ці процеси, мозок перенапружений як і Леніна в роки заснування СРСР. Всі людські, технологічні і матеріальні сили і ресурси спрямовані на війну за встановлення нового ладу у Всесвіті і в усіх часах від давнини до далекого майбутнього.

- І тому я повинен стати вбивцею…

- Так склалося. Вона все одно вже мертва. Її особистості вже немає. Вона машина для вбивства, яка виконує накази найбільшого ворога демократії і людства в історії нашої цивілізації. Ти це розумієш в глибині своєї свідомості. Нема нічого святішого за свободу. Нема нічого ціннішого за право на свободу рішень і дій. Якщо ми програємо то втратимо все.

- Не думав я, що все в моєму житті закінчиться саме так…

Земля. Україна. 1610 рік. Ліс.

12 травня 1610 року. Неподалік від берегів Дніпра і Базавлуцької Січі, в лісі відчинився міжчасовий і міжпростірний портал. З порталу вийшла спецгрупа козаків, броньованих в бойові скафандри. На головах у деяких з них були гермо-шоломи. Інші були без шоломів. Оглянувши свою групу, кошовий характерник відмітив, що лише у молодого офіцера кронорозвідки немає на голові традиційного козачого чуба. Командир не надав цьому факту значення.

Підрозділ йшов все далі і далі вглиб лісового соснового бору. Група заходила в темні затінені кронами високих старих дерев лісові хащі. Старшина характерник спинився біля струмка, який стікав з вкритого папороттю пагорба, неподалік від обрію, за яким тягнулася територія соснового бору, заваленого поваленими деревами, які не пережили недавні і давні буревії. Він оглянув навколишній простір і дав команду всім спинитись.

- Тут крізь час і простір проривався цілий підрозділ. Більш того. Тут, на цьому місці але не в цьому часі знаходиться база, або табір ворожого розвідувально-диверсійного підрозділу. З цими словами він почав розгортати спецтехніку для кроносферної сканерної глибинної міжчасової і міжпростірної розвідки.

Спецтехніка була розгорнута і вже через пару годин двоє експертів спільно з характерником вже знали, в якому часі на цьому місці знаходиться військовий таємний табір ворожих розвідників і диверсантів.

Посеред хвойного лісу розкинувся на просторі в 5 гектарів випалений вогнем пустир, з землею, вкритою кристалізованими породами ґрунту і прошарком з попелу. Пустир навколо оточувала лісосмуга з обвугленими і обпаленими соснами. Підрозділ козаків спинився на межі лісосмуги. Козаки зайняли позиції за обгорілими соснами і поваленими на землю на пів-обвугленими деревами. Характерник оглянув випалений пустир і екстрасенсорним чуттям відчув присутність ворога. Експерт по виявленню замаскованих і захищених спец технікою цілей і об’єктів увімкнув в шоломі прибор сканерного бачення. Сканер відкрив його зору величезну споруду бази, яка стояла посеред пустиря під прикриттям маскувального поля, яке робило будівлю візуально невидимою. Експерт впевнився, що навколо бази по периметру немає ніяких пасток. Навколо бази, на території пустиря, були десятки напівзанурених у землю бункерів, які з’єднувалися між собою під землею і вели до підземних комплексів під базою. Експерт диверсант дістав з міні рюкзака чорний куб і поклав його на землю і набрав на корпусі куба код. Куб візуально ніби розчинився в просторі, після того як наномашини, які були в ньому трансформували матеріали з яких складався куб, в більш потужні і спеціалізовані наномашини, які мали функцію проекторів між часових макропорталів. Рій диверсійних наномашин розділився на 10 невидимих хмарок наномашин, кожна з яких з блискавичною швидкістю полетіла в напрямку бази, знаходячи ціль і шлях до неї сканером. Через лічені секунди рої наномашин крізь мікрощілини в структурі споруди проникли в середину бази і розлетілись по її надземним і підземним рівням, прямуючи до приміщень з генераторами і терміналами. Прибувши к цілям наномашини створили міжчасові макропортали по яким з майбутнього в цей час і мить почалась телепортація вибухових пристроїв великої потужності.

Козаки затамували подих, чекаючи в укриттях за межею лісосмуги часу вибуху. До вибуху першого заряду лишалося 5 хвилин. Однак вже через дві хвилини після проникнення наномашин на базу ворога, на базі активувалися всі захисні охоронні системи. Внутрішня сканерна система безпеки бази вірогідно зафіксувала проникнення наномашин. На базі була оголошена тривога. Автоматичні турелі, встановлені на стінах бази, відкрили вогонь в напрямку лісосмуги. З бази і з підземних бункерів в ту ж хвилину вибігли бойові групи воєнізованої охорони бази. Козаки тим часом вже рухались в напрямку об’єкта. Турелі рознесли десятки бункерів які оточували базу, блокуючи козакам доступ до підземних ходів які вели к підвалам бази. Козаки і в цьому знайшли позитивний оберт подій. Вони зайняли позиції за руїнами бункерів і з відти почали перестрілку з воєнізованою охороною.

В ту мить, коли солдати Імперії вже навели плазмомети на укриття за якими займали позиції козаки, пролунали потужні вибухи. Після серії вибухів диверсійних пристроїв споруда бази в мить стала візуально видимою. Маскувальне поле дезактивувалося через вихід з ладу більшості генераторів в зруйнованих рівнях комплексу. Наземна частина споруди бази з баштами і куполами, розірвана і ззовні і зсередини, вкрилась тріщинами і дірами, в глибині яких палав вогонь. Після того як пролунали останні вибухи в середині наземної частини бази, і всі комп’ютерні термінали знищило вибухом, автоматичні турелі, якими були вкриті секції стін бази, припинили вести фронтальний вогонь і вимкнулись. Наступні серії вибухів пролунали в підземних рівнях. в наслідок чого земна кора навколо бази почала провалюватись під землю. Ще через пару хвилин під землю провалилась половина наземної частини бази, заваливши уламками зруйновані вибухами підземні рівні. Половина бази перетворилась в кам’яну палаючу могилу, а друга її частина палала і плавилась, ставши крематорієм. Територія навколо бази вкрилась десятками величезних проваль, в глибині яких палали підземні рівні бази. Імперські солдати, разом з бійцями хроноспецназу відступили за укриття з палаючих руїн бази і звідти вели вогонь з плазмометів.

В цей час, поки козаки вели запеклу перестрілку з укриттів по ворогам, які теж стріляли не полишаючи свої укриття, і тому бій став позиційним, двоє козаків були зосереджені на іншій пріоритетній цілі. Користуючись біноклями зі сканерною системою пошуку заданої цілі. Вони вдивлялися в далеч, шукаючи серед ворогів які укрилися за руїнами, одну єдину людину яка їх зараз цікавила більш за все на світі. Більш за все у Всесвіті. І через деякий час в поле його зору потрапила Галина. Вона була закована в чорний бронекостюм, обвішаний зброєю і магазинами, на голові був чорний герметичний шолом крізь скло якого було видно бліде обличчя жінки з очима мерця. Відвівши очі від бінокля і оглянувшись, характерник помітив, що одночасно з ним в тому ж напрямку в бінокль дивиться молодий офіцер розвідки.

Позиційний бій тривав ще 29 хвилин. Завершився він тим, що частина козаків відійшла в ліс. Там козаки зайшли ворогу у фланг,піднялись на вкритий соснами пагорб і опинились на необхідній висоті для ведення прицільного снайперського вогню. Половина шоломів ворогів в мить опинилася на рівні видимості оптичних прицілів. Після того як за лічені хвилини снайпери винесли більшу частину ворогів, основна частина козаків полишила укриття і перейшла з позиційного бою в наступ і штурм.

Поки козаки добивали останніх бійців кроноспецназу і аерокосмічних десантників, двоє козаків відірвавшись від свого підрозділу зараз бігли в напрямку лісу переслідуючи трьох ворожих військових експертів, які намагались втекти. Характерник і лейтенант наздогнали трьох ворогів в лісовому яру. Двоє імперських офіцерів координаторів розвідувально-диверсійних кроно операцій, відступаючи в глиб яру, відкрили вогонь з променевих автоматів. Кіборг Галина зняла із за спини ручний піхотний гранатомет і навела його на козаків. Характерник скинувши з за спини кулемет в мить перетворив двох ворожих офіцерів у місиво. А лейтенант автоматною чергою прострілив жінці кіборгу обидві ноги в результаті чого вона в ту ж секунду повалилась на землю збивши лазерний приціл гранатомету і пустивши боєзаряди в іншу сторону. Характерник і лейтенант опустили зброю наближаючись к Галині. Різким вдаром ноги кошовий вибив у жінки з рук гранатомет і діставши пістолет прострелив їй суглоби обох рук. В цей момент настала мертва тиша. Галина лягла на бік і відкривши скло шолому оглянула козаків скляними очима.

- Ось і все донечко… Все страшне позаду. Зараз все скінчиться. Ти діяла не по своїй волі і тому знай що я тебе пробачаю. І хоч ти мене не розумієш бо не маєш пам’яті і особистості, все таки наостанок я тобі це скажу… Може десь в глибині тебе десь ще залишилась частинка свідомості і душі Галини. Тому слухай і знай. Я за тебе мститимуся, за твою загибель, все життя.

- В цьому нема потреби. – Промовив лейтенант розвідки. – Мстяться за загибель загиблих. А вона на половину жива.

Характерник відвів мокрі від сліз очі від вродливого блідого обличчя доньки і подивився у вічі молодому козаку розвіднику. Кілька секунд він відходив від стану подиву, який на мить відволік його від душевного болю. А потім він використав екстрасенсорну здібність характерника і прочитав думки парубка. Молодий козак почав повільно наводити зброю на кошового. Характерник в ці секунди широко розплющив очі від подиву. Від того що відкрив. Молодий козак зробив різкий рух, спробувавши прошити чергою характерника. Характерник вибив автомат у нього з рук, скористувавшись прийомом безконтактного бою. А потім пустив одну кулю в голову хлопцю, а другу кулю в голову Галини. Потім він сів навпроти тіла дочки і замислився над тим що тут зараз сталося.

Лейтенант Петро і молодший лейтенант кронорозвідки Галина знали один одного більше 10 років. Вони часто по службовому обов’язку співпрацювали ,і проводили багато часу разом на роботі і в дома… У них був роман і справжня любов. Вони мріяли в найближчому майбутньому одружитись. Галина не поспішала про це казати батькові. Хотіла зробити сюрприз. А потім під час кронорозвідувальної операції її, і всю її групу викрили імперці і її взяли в полон. Петро приймав участь у її пошуках всі роки після її зникнення. Він увійшов до складу спецгрупи заради того, щоб спробувати її відбити у ворогів і врятувати… Тільки як хлопець сподівався її рятувати, характерник не розумів. У Галини вже не було ні її пам’яті, ні її особистості. Відкинувши ці роздуми, він згадав все своє прожите життя.

- Які у долі інколи бувають страшні…страшні повороти і фінали.