Санченко Антон

Місцеві особливості електрокнижок

П’ятниця, 18 січня 2013 г.
Рубрика: Літпроцес
Мітки:
Проглядів: 1180
Підписатися на комментарі по RSS

Новий сезон рубрики Літпроцес відкриває стаття Антона Санченка «Місцеві особливості електрокнижок». Запрошуємо до обговорення!

 

 

Антон Санченко

Місцеві особливості електрокнижок

 

Anton Sanchenko

Просто хочу, щоб ви усвідомили – у нас це відбудеться раніше за решту світу, що дає нам фору в пошуках світла в кінці тунелю, без намагань врятувати те, що порятунку не піддається. Що згорить, те не зотліє. Альтернативи переходу на електрокнижки в нас, схоже, нема. Звичайно, залишаться якісь екзотичні подарункові видання, дитячі книжки для покусання немовлятами і ще щось там, книжники зараз активно шукають, що саме, але паперова книжка стане предметом розкошів, а не першої необхідності, з цим не посперечаєшся.

 

О часи, о звичаї

 

Не потрібно їхати до Америки, де деякі автори-самовисуванці завдяки продажам своїх електронних книжок на сайті «Амазон» стають мільйонерами. В тому, що ми живемо в епоху великого переповзання літер з паперу на екрани можна переконатися у київському метро. Читають доволі багато пасажирів, але літературному критику вже неможливо піддивитися за обкладинками, що саме. Бо читають зі смартфонів, електронних рідерів, планшетів та інших ґаджетів, і піддивитися можна хіба що марку виробника пристроїв.

Інша справа – що читають. Якщо в законослухняних країнах, де шанують авторське право, відбувається просто перехід книжок на новий, електронний, носій, а всі століттями напрацьовані схеми їх розповсюдження, в принципі, мало змінюються, бо базуються на тому, що авторові все одно слід платити, навіть якщо гроші теж вже електронні, більшість моїх київських щасливих власників покетбуків та кіндлів відверто рахують, скільки грошей вони з покупкою рідера зекономили на тому, що раніше купували книжки в книгарнях, а зараз просто «скачують з інтернета». При чому – все, до новинок включно.

Якщо законослухняний американський  «Проект Гуттенберг», присвячений методичному й послідовному оцифровуванню усіх культурноцінних книжок людства, виконує букву авторського законодавства, тобто зараз оцифровує книжки, автори яких померли не пізніше 1942 року (70 років зо дня смерті автора, але є ще тонкощі з часами війни, тому зверніться до фахівця з авторського права), то в нас, за спостереженнями видавництва «Нора-Друк» від презентації нової книжки Ірен Роздобудько до її появи на піратському ресурсі проходить не більше двох тижнів. При чому, в більшості випадків навіть ресурс цей буде не українським, а «сопрєдєльним», українці заліниві навіть для того, щоб підтримувати піратські ресурси своїм ентузіазмом, але чудово йдуть причепом, як «література іншими мовами» до російських піратських розвалів.

Далі…