Повернутися на сторінку

Коментарів: 14

  1. 2012-10-02 в 18:38:54 | Зіркохід

    Твір написаний гарно. Особливо сподобалася сцена бою коло Ясс (Ясси - вони). Але сама оповідь якась рвана вийшла, події стрибають. Треба би викласти сюжет дещо плавніше, можливо, справді як пісню на кілька стовпчиків.

    Є ляпи в матчастині. Що робить характерник, та ще й, як виявилося, курінний отаман, у селі? Звідки в козака Гната жінка? Його б із Січі поперли й назад уже не взяли. Та й у самого характерника з "моральним обліком" проблеми, а характерник і жінка якось не суміщаються. Від кого була грамота про похід - від кошового чи від гетьмана? Раз козаки туреів називають бусупманами, то й поляків мали б ляхами кликати. Ну і т. д.

    Час дії в оповіданні незрозумілий зовсім. Можливо, варто було б якось конкретизувати його, згадати Підкову чи Хмельницького, якусь історичну подію. Воно б працювало на сюжет.

    Нелюдь - нелюд, можна ще покруч.

    Назагал сподобалося. Успіхів!

  2. Вітаю, Зіркоходе. Дякую, що знайшли час написати кілька речень.

    Спробую відповісти.

    Час дії в оповіданні незрозумілий зовсім. Можливо, варто було б якось конкретизувати його, згадати Підкову чи Хмельницького, якусь історичну подію. Воно б працювало на сюжет.
    Гадаю, сам факт походу на Ясси та ініціали І.П. в сувої мали б наштовхнути на деякі міркування... Так, саме похід Підкови 1657 року і описувався. Хоча, напевно, все ж таки тре було додати ще кілька підштовхуючих мазківsmile

    Звідки в козака Гната жінка?
    А хіба не було в козаків жінок? Напевне стверджувати не буду - не історик, але, здається десь зустрічав, що все ж таки вони були. Те саме і щодо характерника та жінки - він що ж не людина, чи що? Природа, вона знеєте...grin

    Від кого була грамота про похід - від кошового чи від гетьмана?
    Від гетьмана, далі по тексту йде -
    — Напевно, — Гнат пошкріб п’ятірнею потилицю. — Печатка була. Та й підпис гетьманський стояв.
    то й поляків мали б ляхами кликати
    Каюся, якось геть забув, що дійсно ляхиwink

    Ще раз дякую за увагу до оповідання. І Вам успіхів, навзаєм.

  3. Блін, і тут лавсторі... Зговорилися всі, чи що? Хоч екшен трохи порадував і поворот із нелюдем. Коротше: і кохання, і штовханняgrin

    З.І. Так, і погоджуся із колегою Зіркоходом, треба б трохи прояснити історично, де дія відбувається, а то І.П. - ні туди, ні сюди...

    Успіхів.

  4. Спочатку про хороше. Сподобалось. Природні діалоги, живі персонажі. Посперечаюся з вами, Зіркоходе - були у козаків жінки, були, чого б їм у дітях не продовжуватися? grin Просто жили сім'ї по хуторах чи селах, а на Січ жінкам (а не козакам сімейним) шлях був закритий. Ніяких протиріч не бачу. Козаки ж то не монахи і обітницю безшлюбності не давали cheese А то б вимерли наші предки із усім своїм генетичним потенціалом задовго до нашої появи cheese

    Тепер про не дуже хороше. Забракло мені світу, принаймні, у першій частині оповідки. Хочеться яскравішого тла. От уже починаючи з бою - все чудово. А ще виникли сумніви, що друг із другом так спокійнісінько дружиною б ділився. oh oh Не такі тоді були звичаї...

    Наснаги!

  5. Сподобалось, цікаво написано.

    Не повірила у лист, він якийсь штучний, і варто було б вичитати на предмет відповідності мови до історичної епохи. Трохи мова у вас сучасна.

    І комашки: поприбирайте "до речі", не властиві оповіді звороти, і не "вилаявся", а "лайнувся" чи щось подібне, бо перше слово не відповідає швидкому зображенню сцени.

    А так успіхів!

  6. село біля Ніжина? Яке? )

  7. Зосю, дякую за поради...поміркую в цьму напрямку.

    село біля Ніжина? Яке? )
    Та не знаю, мені той нелюд назви не сказав, та якесь же напевно було в той часwink

    Дякую за відгуки.

  8. — Господи, — прошепотіла Марічка і її знудило.
    - Марічка сатаністка?

    Розливалося небом блякле світло помираючого місяця, тихий вітер куйовдив листя діброви. І стиха перешіптувалися там, у вишині, зорі, кидаючи на землю сполохані погляди.
    - отут вже настала моя черга, після Марічки.

    Вовкулака тут як сідло на бегемоті. Вирішили просунутися на крок далі від песиголовців?

    Навіть не знаю, що тут сказати. З одного боку, очевидні недоліки у очі не кидаються, з іншого - рваний стиль викладу не дає зосередитися на читанні, постійно відволікає увагу. Проглядається деяка нелогічність поведінки персонажів. Словом, миле оповіданнячко, але ні про що. Таке от.

  9. А мені сподобалось. Дуже. Дочитала до середини і думаю: "Яке гарне художньо-історичне оповідання! Тільки де ж міфопоетика?" І тут з'явився вовкулака. Цікава ідея про помсту. Тільки - от не думаю, що друг би так легко ділився своєю жінкою з іншим. Крім того, характерник трохи аморальний вийшов: то ж все-таки жінка друга... А кінець - просто клас! Ота згадка про бабку Марію. Авторе, повторюсь, мені сподобалось!

  10. Дякую за відгуки.

    Марічка сатаністка?
    Ще й яка. Чорний гримуар лишився за кадромsmile А взагалі, навіщо виривати слова із контексту? Дівчину знудило від цього:
    Потім нізвідки виринула картина: скривавлений Степан, над яким схилився Гнат. А довкола свистять кулі…

    Ну і токсикоз місце мав.

    отут вже настала моя черга, після Марічки
    співчуваю.

    Крім того, характерник трохи аморальний вийшов: то ж все-таки жінка друга...
    Вже друга заувага про аморальність характерника. Ну невже він має бути гладеньким янголятком без природніх потреб і таке інше. Такий характерник нікому не цікавий, НИД. Та й може Марічка - єдина файна дівка на селі? Як то кажуть: "ничто человеческое не чуждо"

  11. не цікавий, НИД
    , даруйте, одруківочка. НМДgrin

  12. Гуглив, гуглив, і таки нагуглив відповідь Зіркоходовіgrin

    Що робить характерник, та ще й, як виявилося, курінний отаман, у селі? Звідки в козака Гната жінка? Його б із Січі поперли й назад уже не взяли. Та й у самого характерника з "моральним обліком" проблеми, а характерник і жінка якось не суміщаються.

    Наведу яскравий приклад: Іван Сірко. За легендами - найхарактерніший характерникgrin і кошовий отаман. Але ж і дружина була, і діти. І навіть пасіку свою мав. А все одно на Січ пускалиsmile

    Щоб не бути голослівним:

    http://kozaky.org.ua/index.htm?id=46

  13. 2012-10-13 в 23:57:12 | Зіркохід
    Гуглив, гуглив, і таки нагуглив відповідь Зіркоходові

    Хех, таки й з мене є хоч якась користь grin.

    Але ще трохи повідстрілююся для годиться wink.

    Вам нічого не каже вислів "Скакати в гречку" grin? Має безпосередній стосунок до запорожців і жінок. Ніхто ж не казав, що козаки були ченцями. Але одружені на Січі таки не жили. До того ж, Січ часів Підкови - це вже не Січ часів Сірка. До того ж Сірко був у різний час не лише кошовим, але й полковником. До того ж користувався непересічним авторитетом. Також треба додати, що характерництво - якість не вроджена, а набута тривалими тренуваннями, які можливі, коли людина не переобтяжена хатніми клопотами, і неможливі, якщо людина жоната. Це я до того, що характерник цілком міг мати жінку й родину, але вже в зрілому віці.

    До речі, якщо Ваш характерник був курінним, то таки МУСИВ жити на Січі, а не за чужими жінками приударяти smile.

  14. Хех, таки й з мене є хоч якась користь
    чому ж якась? Досить велика, Ваші зауваги (раніше) таки добряче мені мову пошліфувалиgrin та й не тільки мову.

    Але одружені на Січі таки не жили
    Так в оповіданні вони й не на Січі живуть, їх же для походу на Січ кличуть лише.

    Також треба додати, що характерництво - якість не вроджена, а набута тривалими тренуваннями, які можливі, коли людина не переобтяжена хатніми клопотами, і неможливі, якщо людина жоната.
    Мій характерник також не обтяжений особливо хатніми клопотами (хоча, в оповіданні цього не видно, тре промалювати детальнішеsmile ) ну, а щодо шлюбу то ясно - не жонатий, тож цілком міг присвячувати час тренуванням.

    До речі, якщо Ваш характерник був курінним, то таки МУСИВ жити на Січі, а не за чужими жінками приударяти

    За енциклопедіями:

    КУРІННИЙ ОТАМАН
    — — виборна особа, що очолювала курінь. У Запорізькій Січі (16—18 ст.) обирався на курінних сходках строком на один рік. К. о. відав г-вом. коштами куреня та здійснював управління його справами. В куренях, що були нижчими ланками адм.-тер. системи Лівобережної України в 17—18 ст., К. о. відав лише військ. справами. Призначався сотенною і полковою адміністрацією. Призначення К. о. оформлялося гетьманським універсалом.(Українська Радянська Енциклопедія)
    - посад, особа в Запорізькій Січі, яка очолювала курінь. Обирався радою куреня. Гол. обов'язком К. о. було забезпечення власного куреня продовольством і паливом та зберігання грошей і майна козаків у курінній скарбниці. Він розглядав суперечки між козаками, призначав тілесні покарання для козаків, які завинили. У воєнний час К. о. завжди залишалися в Січі при своїх куренях, а для командування військ, загонами призначалася похідна старшина. (Яворницький Д. І. Історія запороз. козаків, т. 1. Л., 1990.)

    Погоджуся, тут недоопрацювавshut eye Але ж, характерника могли обрати курінним безпосередньо перед походоми (але тут знову ж таки, я мав би це зобразити в оповіданні, але не зробив...)

    Дякую за дискусіюsmile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)