Коментарів: 8

1. 2018-03-26 в 16:34:46 | Сновида
   

   Вітаю, авторе!

   Цікава і сумна історія насправді. І що ж тепер робити "роз'єднаному" на 25/75 Остапу? Розумію, що він і не надто дорожив тими 25-ма процентами, які втратив - і від того ще печальніше... Правда, незрозуміло, чому Академія так легко відмовляється від своїх студентів, спеців, на навчання і підготовку яких, умовно кажучи, витрачено певні кошти. Отак узяти і залишити? Це ж гроші на вітер.

   Наснаги!

2. 2018-03-26 в 18:19:58 | Фантом
   

   Вітаю, авторе!

   От почав читати і одразу перед очима Саракш постав, в хорошому розумінні цього порівняння. Атмосферно вийшло. Класні герої, кожен із своєю історією. Кожен зі своєю мотивацією, у яку віриш. Намічений конфлікт. Але... Розв'язка так і не наступила, як на мене. Не виключаю, що я не до кінця зрозумів задум автора. Хоча, більше схиляюся до думки, що автор просто тестує ідею.

   Звісно, усе зазначене - НМСД, можете не звертати уваги

   Успіхів та наснаги!

3. 2018-03-26 в 19:35:18 | barracuda
   

   Класне оповідання. Співпереживаєш головним героїням, а в кінці і Остапу. Сподобалось рішення щодо його роз'єднання. Для мене геть неочікувано. Невизначеність з подальшою долею чоловіка дуже доречна в кінцівці. Відкритим залишається питання ролі Академії у всьому цьому...

4. 2018-03-27 в 10:15:10 | Автор
   

   Дякую за теплі відгуки та слушні зауваження!

   Автор дуже радий, що вдалося створити героїв, за долю яких переживаєш і здивувати роз'єднанням.

   Правда, незрозуміло, чому Академія так легко відмовляється від своїх студентів, спеців, на навчання і підготовку яких, умовно кажучи, витрачено певні кошти. Отак узяти і залишити? Це ж гроші на вітер.

   Відкритим залишається питання ролі Академії у всьому цьому...

   Сновидо, Барракудо, Академію довелося залишити за кадром, щоб не перевантажувати оповідання, тож вона не до кінця продумана. Але це повинно бути цікаве місце )

   одразу перед очима Саракш постав, в хорошому розумінні цього порівняння. Атмосферно вийшло. Класні герої, кожен із своєю історією. Кожен зі своєю мотивацією, у яку віриш. Намічений конфлікт. Але... Розв'язка так і не наступила, як на мене.

   Фантоме, дякую вам за таке порівняння. Розв'язки на разі моя слабка сторона. Знаю пораду, що варто писати спершу фінал, а тоді повертатися до початку і визначати, як і які герої до такого докотилися, але поки що не виходить.

   І що ж тепер робити "роз'єднаному" на 25/75 Остапу? Розумію, що він і не надто дорожив тими 25-ма процентами, які втратив - і від того ще печальніше...

   Сновидо, як на мене, йому варто вчитися жити там, де він є зараз, таким, яким він є зараз, а не яким був колись . Це взагалі проблема багатьох людей - прийняти себе теперішнього замість минулого чи майбутнього, і водночас рухатись уперед, а не застигнути на місці чи скотитися донизу.

5. 2018-03-28 в 11:29:09 | murrrchik
   

   Приємно, коли в не дуже нову ідею автору вдається вдихнути нове життя. Читати було цікаво і легко. Особисто мені подобається, коли в оповіданні читачеві наче дають змогу зазирнути у новий світ крізь невеличку шпаринку. Ти наче бачиш, що світ величезний, але в тебе немає ні часу, ні можливості розгледіти все навколо, бо все зосереджується на героях і на подіях.

   Успіхів на конкурсі!

6. 2018-03-29 в 09:28:03 | Автор
   

   murrrchik, дякую вам! Автор радий, що спроба обіграти стару ідею вдалася. Теж люблю заглядати у нові світи крізь шпаринку - коли персонажі цілком собі знають, що відбувається, а ми, читачі, лише потроху дізнаємося, куди потрапили.

7. 2018-03-30 в 15:58:24 | Род Велич
   

   О! Нарешті по-справжньому серйозне оповідання зі складним світом, глибокими думками й живими героями, що дійсно викликають співчуття.

   Мабуть, це й буде мій фаворит

8. 2018-03-31 в 20:11:17 | Автор
   

   Род Велич, дякую вам за підтримку!