Повернутися на сторінку

Коментарів: 8

  1. Автори, та що ж таке? Я знайду коли-небудь щось, виконане не «за замовленням Ольги Герасим’юк»? Чи її сакраментальне «Ох, горе, яке горе» стало вже звичним девізом Зоряної Фортеці?!

    А були ж такі сподівання на тему…

    Щодо оповідання. Про епічно-меланхолійну атмосферу не хочеться й повторювати.

    І хто у нас герой?

    Ага, пройшов війну, не поділив дружину з товаришем, убив обох і тепер страждає, час від часу поринаючи в щось подібне до опійного марева (чи то так насправді?), час від часу повертаючись до душевних мук. Убиваючи, бо ж опиратися духу не вистачає. Закінчується все передбачувано й, звичайно ж трагічно – хрома собачка однорукий убивця таки гине.

    Чи його шкода?

    Автор дає відповідь на запитання однією фразою

    Сильванти мусять виконувати накази лише хазяїв, але Адріан послухався.

    Так ось чому Елліс закохалася в Адріана! Він таки справжній чоловік, і навіть будучи сильвантом, зміг опиратися фатуму.

    А ГГ – не зміг. Хоч ще значною мірою залишався людиною. І звісно ж легше померти, ніж жити з почуттям провини і таки спробувати боротися з долею. А зробити щось гідне чоловіка можна й чужими руками. Так хто у такому випадку справжній ходячий мрець?

    Доки читав, виникало відчуття дежавю. Ні, не з Олдієвськими дрейгурами. Оповідання ніби скроєне з двох читаних колись – «Діти місяця й туману», зняте з одного з конкурсів ЗФ, і «Море кракена». А може мені й здалося.

    Успіху.

  2. Так ось чому Елліс закохалася в Адріана! Він таки справжній чоловік, і навіть будучи сильвантом, зміг опиратися фатуму.

    А ГГ – не зміг. Хоч ще значною мірою залишався людиною. І звісно ж легше померти, ніж жити з почуттям провини і таки спробувати боротися з долею. А зробити щось гідне чоловіка можна й чужими руками. Так хто у такому випадку справжній ходячий мрець?

    Ви маєте рацію. Звісно, так, виходить, у автора вийшло зобразити й передати.

    «Море кракена»

    Посилання на оповідання, будь ласка.

  3. 2016-02-18 в 18:28:58 | Олександр

    Та звісно ж, оте, з чим Зіркохід виграв минулий конкурс, наааабагато краще. Авторе, тут вам ще не таке напишуть. Я особисто не розумію, що тут ще можна сказати про добре написане, з непоганою ідеєю оповідання. Просто сподобалось. З позиції читача, що ніколи в житті нічого не написав. А світ більше схожий на "Сиятельний" Павла Корнева.

  4. 2016-02-18 в 19:37:56 | Зіркохід

    Химерно, але симпатично вийшло. Світ продумано до дрібниць, оповідь динамічна. Хіба що мінору в творі забагато. З другого боку, він також додає атмосферності. Щодо фінта... ну, мабуть, я суперздогадливий, бо кінцівка не стала сюрпризом.

    Написано гарно. Єдине - туберкульоз у вашому вікторіанському світі варто б замінити на сухоти.

  5. Посилання на оповідання, будь ласка.

    На жаль, не дам. З якогось конкурсу у мережі, зацікавила назва, скачав. Як Автор сильно хоче ознайомитися, десь текстовий варіант може й залишився. Або попрохайте почитати у автора "Моря..."

  6. Єдине - туберкульоз у вашому вікторіанському світі варто б замінити на сухоти.

    "Ерцгерцог Франц Фердинанд з дружиною були хворі на туберкульоз — на той час невиліковну смертельну хворобу".

    Тоді знали таку хворобу.

  7. 2016-02-18 в 23:09:32 | Зіркохід

    Так сухоти - це він і є (російською чахотка).

  8. 2016-02-19 в 15:22:20 | нонейм

    Вправно. Хороше оповідання, хай і частково я поділяю нарікання Дока, але то таке. Ольга Герасим'юк нічим не поганий замовник. Я - гірший. LOL

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)