Повернутися на сторінку

Коментарів: 20

  1. Дуже класно. Дуже подобки.

    Чомусь це написав не я, кк)

    *Тільки чому місто називається аккадською, а не шумерською?

  2. Дуже спостережливий читачsmile "Бабилон" - або "врата бога" - звісно з аккадської. Інше питання, що у слов'янські ця назва перейшла з грецької, тому ми вимовляємо, як Вавилон. Сам топонім має безліч культурних конотацій. На відміну від шумерського KÁ.DINGIR.RA. Автор навіть хотів використати варіант з "б", але з тих же мотивів відмовився. І ви ж напевно знаєте, що шумерська століттями існувала при аккадській, як латина у Середньовіччі. Так що з цього погляду все логічноsmile

  3. Логічно)

    Ще раз дяка за оповідання!

  4. Цікаво.

  5. 2017-04-17 в 20:33:53 | Фантом

    Вітаю, авторе!

    Що можу сказати, мені сподобалося. Хоча на початку і важкувато було читати через специфічну термінологію, потім втягнувся.

    Успіхів!

  6. В цілому, автору респект - проведено велику роботу. Але читалося (мені у всякому разі) дуже важко. І ще, як на мене, "датчик" - анахронізм. Вогник, світлячок - щось таке, на мою думку - більш доречніше.

    Успіхів на конкурсі!

  7. Дякую за відгуки! "робота" таки проведена) всі незнайомі слова таки з шумерської, щоправда у моєму трансліті. Автор свідомий, що перша частина опирається читачеві, як кожна чужа мова не носіюsmile Злий, цікаве зауваження, подумаю.

  8. 2017-04-18 в 12:05:06 | Чернідар

    Кінець чудовий. Початок переобтяжений - ледве продерся. Не бачу потреби робити її такою великою: тут конкурс, продертися мусиш. В журналі мабуть би кинув.

    Успіхів.

  9. 2017-04-19 в 10:52:39 | Корінний бабилонець

    Оповідь чудова, але дещо не за темою. Усе інше - чудово.

    Дякую, пишіть ще!

  10. Сподобалося. Дуже неочікувана розв'язка, принаймні для мене. Тема оригінальна. Початок важкуватий, але його варто подолати. Бо тільки так смакує фінал. Щодо відповідності теми. Цілком. І ті і другі - зайві. Сподіваюся, правильно зрозумів і всі людиsmile

  11. Ой не знаю. Наче й цікаво, але як же важко воно читалось. Автор звичайно молодець, гарно постарався, але на жаль перестарався. Якби не умови конкурсу я б не дочитав до кінця. Сюжет наче й непоганий, але знову ж таки через складність, трохи розмивається. Неочікувані твісти в кінці значно покращують ситуацію твору. Єдине, що так і не зрозуміло це сила цієї мови, чи вона взагалі є, чи вона цілком і повністю вигадана.

    І так, я вкотре відмічу, що твір якось не дуже темі конкурсу відповідає. Може це через те, що складність твору не дала мені її зрозуміти. Але все таки з ідеєю і темою твору, так само як з анекдотами, якщо їх треба пояснювати, вони невдалі.

  12. Хороше. Змушує замислитися. Залишає післясмак. Автору подяка.

  13. Дякую за відгуки. Дир, ваша заувага щодо "зайвості" і тих, і других навіть цікавіша за інтерпретацію автора). Ares Frost, ви поставили дуже правильне питання, щодо сили істинної мови. Але автор не мав на меті давати на нього відповідь. Для мене це філософське питання, яка вирішується в залежності, від світосприйняття читача. Хоча, як на мене, рідна мова, як інструмент того, хто говорить, має необмежений потенціал.

    Щодо відповідності теми. Автор на боці тих, хто проти брати такі теми "в лоба") А ще це спроба позитивного вирішення. Принаймні за моєю версією все закінчилося добре)

  14. 2017-04-22 в 01:30:58 | Володимир

    2.27

    Вавилон

    Складно. Невиправдано складно.

    І ніби вкладено у твір масу зусилль, але незрозуміло для чого.

    Якщо це була спроба, в художній формі, виправдати існування якоїсь "історичної лінгвістики" -- то вона не вдалась, як мені здається. Хіба що військових чи терористів зацікавлять руйнівні слова...

    Якщо вже й ворушити сиву давнину -- то від того мала би бути якась справжня користь людям.

    - Мова – це дім нашого буття, - сказав я, - те, що ми є. Я не знаю, про яке звільнення ви говорите? Чи може людина звільнитися від рідної мови? Чим тоді вона відрізнятиметься від тварини?

    А таке пояснення звучить дуже блідо, якщо врахувати, що йде воно від зовсім застиглих у розвитку і "напівсліпих" людей. Настільки лінивих, що все(?) виробництво залежить від чудотворності слів?

    А якщо хтось сварився з головними то йому не вирощували ячмінь і він вмирав від голоду?

    А німих людей у них вбивали?

    А всіх їх, таких сліпеньких, після атаки на дослідників, вбили? Чи "зрозуміли й пробачили"?

    /\

    Є проблеми з Українською Мовою. Маса запозичень, зайвих і непотрібних, засмічує її, руйнує спільнокореневість слів, робить важкою, складною для вивчення і незрозумілою. Але життя тих лінгвістично досконалих дикунів -- зовсім не надихає на очищення Мови, навіть навпаки.

    От якби показати, що чиста Мова сприятиме успіху (чи й взагалі набуттю надприродних здібностей; мене наразі цікавить левітація smile) без втрати наявних приємностей -- то була би користь у оповідання.

    А так, складається враження, що воно лише всім шкодить. І мовознавцям ("бо чорт зна чим зайняті; пора припиняти фінансування"). І удосконаленню Мови ("бо от до чого може призвести; краще ми вже на мигах...").

    /?\

    А ще й конкурс про "зайвих людей"... То на кого ж натяк?

    Невже на носіїв малопоширених мов (в т.ч. і української)? Але як фсб змогло так якісно написати (перекласти?) українською? Чи у них є для всього спеціалісти?

    А якщо не фсб, то як поясните оті дивні ідеї в оповіданні, які й наштовхують на такі неприємні висновки?

  15. Володимире, про мову автор може говорити дуже довго) думаю, як і кожен на цьому конкурсі. Для мене це феноменальне явище. Ви назвали наведену цитату "блідим поясненням". Не буду дискутувати по суті. Думаю, у тексті оповідання є всі відповіді на ваші питання. Але от цитату прокоментую. Бо там є цитата у цитатіsmile "Мова- це дім буття" - насправді сказав не мій гг, а філософ минулого століття Ганс Гадамер. Він займався герменевтикою. Дуже цікава філософська теорія. Мова - як діалог, постійна взаємодія мовця і рецепієнта. Розмірковував над "правильним" розумінням тексту, над феноменом порозуміння.

    Крім того, цитата над бібліотекою теж має реального автора - це філософ Витгенштейн. В нього є есе під такою назвою.

    У хх столітті багато розмірковували про природу мови і іі вплив на людину. Наш Потебня припускав (груба трактовка), що рідною може бути лише одна мова, саме вона формує світосприйняття, двомовність вносить непоправні зміни.

    Сучасні вчені приділяють мові не менше уваги. Наприклад, гай Дойчер, доводить, що мова впливає на формування картини світу. Найпростіше: у нашій мові є слова "синій" і "блакитний", в англійській тільки "blue". Експериментально доведено, що це впливає на певні аспекти сприйняття. І тд.

    Вибачте за такий реферат) може комусь буде цікаво. Очевидно, що автор у захваті від таких теорій.

    І останнє. За тим же Дойчером, на межі зникнення наразі залишається біля 6000 мов. І зрештою у світі залишиться лише кілька універсальних (якщо не одна). Автор вважає, що це дуже сумно. Украінська поки поза загрозою, але і іі треба берегти.

  16. Геніальне оповідання) Я бачу, що автор на стороні Гумбольта) «Мова народу - це його дух, а дух - це мова». Геть Хомського, він не правий) Однозначно, ви моє перше місце)

  17. 2017-04-25 в 20:27:32 | Старліт

    Мені ваше оповідання нагадало "Видох" Теда Чана. Звісно, то шедевр. Так що автор може вважати це великим компліментомsmile Відчувається, що автор багато думав, працював над текстом. Дуже це ціную. Для вдумливого читача. Але безперечно варто високої оцінки.

  18. До речі, а чому "Енсі", коли вн був "Енкі"? wink

    Жартую, звісно. Теорія лінгвістичної відносності у своїй первозданій красі cool smile

    Хоч, як на мене, з нейрофізиологією зору можна було так і не заморочуватись. Бо люди взгалі дуже важко сприймають речі, для яких немає позначень у їхній мові та мисленні.

    Трохи нагадало "Лавину" Стівенсона. Там теж вавілонське змішення мов подане, як результат нейропрограмування. А мовне різноманіття - так само, як позитивне явище (як і біорізноманіття, що більш резистентне до вірусів).

    Цікаво, чому автор не використав поняття "ме" - слова-правила, що регулювали все суспільне життя шумерів? Теж, здається, було б непогане доповнення.

    Трохи перебір, на мій погляд, з розгляданням конструкції мовника, чомусь мені здається не могла така людина щось там зрозуміти, проаналізувати і описати (бо навряд чи той, хто створив мовники і їх мову, хотів закладати у піддослідних можливість розуміти і анализувати їхнє нейролінгвістичне "ярмо" - скоріше це була б зона "табу", щоби вони його не "зняли").

    Але загалом, як на мере, оповідання шедевральне. Найперше через те, як показаний світ очима "запрограмованого" гуманоїда з геть іншими категріями у розумі (від яких його просто неможливо "звільнити", бо це вже частина його особистості). Браво! grin

  19. Старліт, дуже дякую! dendrag, автор відчуває іронію, але ловить вас на словіsmile Leopolis'64, ви надзвичайно уважний читач. "Енсі", бо "ен" шумерською - "пан", "володар". Наприклад, одне з найдавніших відомих імен в історії людства - "Енлілті" ("ен" - пан, "ліл" - повітря, "ті" - життя або ж стріла. В них було купа омонімів. Перш за все тому, що не існувало письмових позначок прямо на всі явища життя)) Але ж красиве ім'я?

    Автор обожнює "Анафем" Стивенсона, але "Лавину" не читав( Дякую за наводку.

    Автору якраз і цікаво було заморочитися

    нейрофізиологією зору
    . Ви абсолютно праві, мовні обмеження існують і у нас з вами, у кожної людини. Але ж цікаво подумати, якщо їх підняти до абсолюту?) Ваші зауваження цілком можна прийняти, хоча автор хоче думати, що Гг був трошки іншим, все ж таки біологічні, еволюційні процеси ніхто не скасовував, якщо ми говоримо про живі істоти. Тож можна припустити, що гг міг мати особливості, що дозволили хоча б трохи опиратися закладеному.

    Автору дуже приємно, що вам сподобалося, дякую за конструктивно-грунтовний коментар.

  20. Але ж красиве ім'я?

    Так ім'я красиве smile Єдине зауваження у мене (як у пересічного читача, не надто заглибленого у тонкощі бананових мов) - "Енсі" звучить трохи "західно", немов якесь скорочене американське ім'я wink Трошки втрачається шумерська унікальність.

    але "Лавину" не читав( Дякую за наводку

    Я дуже здивований. У "Лавині" вавилонська тема пророблена, як на мене, ще краще ніж у Пєлєвіна в "Generation П". Причому саме по темі змішення мов smile

    хоча автор хоче думати, що Гг був трошки іншим

    Ну ось це, мені здається, як плюс так і минус. Коли пересічний читач, типу мене, розуміє, що ГГ психофізіологично не такий, як я, то те знижує емоційний вплив. Можно завжди виправдатися, типу "та, він же інший! зі мною такого не може бути" smile

    А осб коли читач розуміє, що теж саме може бути і з ним особисто - це буде пострашніше wink

    До речі я не зовсім зрозумів: а ГГ дійсно міг міняти реальність? Бо як тоді він замурував "визволителів" у стіні?

    Але звичайно, це вже мої "високоестетські причіпки". Оповідання дуже и і дуже добре! cool smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)