Повернутися на сторінку

Коментарів: 8

  1. question

    Який сенс писати такий сумбур

  2. Шкода, що вам категорично не сподобалась.

    Можливо, комусь все-таки буде весело.

  3. 2017-04-17 в 19:31:10 | Фантом

    Вітаю, авторе!

    Питання ви підняли серйозне, тут плюс. Перша половина тексту - чудовий зачин. Але коли починається уся катавасія і ви вводите фантприпущення - особисто в мене зник інтерес. Можливо, хотілося щоб люди самі вирішили це питання, а тут банальні прибульці. Втім, це на мій смак.

    Успіхів!

  4. В целом понравилось, но с середины текста начал слышаться отчётливый запашок "1984" Оруэлла. В моменте с Рыжей и швырянием биты, вспомнилась первая реклама Макинтошей Джобса, которая собственно по произведению Оруэлла и снималась.

    А вообще спасибо! Было приятно прочесть до конца.

  5. 2017-04-18 в 12:24:12 | Чернідар

    Судовий початок, а далі... зіпсував автор твір надміром сюру та сарказму. Не сподобалось. Або не я ЦА

  6. Фантоме, БР, дякую. Рада, що хоч трохи змогла зацікавити. Тепер бачу, що нерівномірний вийшов текст - треба було дати йому відлежатися.

    Про макінтоші - точно ж! А коли писала, навіть не подумала )

    Чернідаре, і вам дякую за думку.

  7. Початок був непоганий, але коли почався основний движ, я ледве змусив себе дочитати, хоча стиль автора мені й сподобався. Також за такою сумбурністю, я втратив розкриття автором проблеми зайвих людей. Але це може бути чисто моєю проблемою, бо я в половині текстів на цьому конкурсі її не бачу.

  8. 2017-04-22 в 01:12:52 | Володимир

    2.26

    Екран.

    О. Початок актуальний, що аж сумно. Хіба що книгарні ще є, бо деякі люди люблять чимось полиці вдома заповнювати...

    \/

    О. Здається сюр. Навіть два! Марення у маренні. До речі, захисники сюру, де ви там? От вам приклад -- як можна зберегти логіку в творі навіть коли і є щось химерне, але воно обґрунтоване, хоча б якимись ймовірними іншопланетними технологіями, і вправно вплетене в тканину твору, і знає СВОЄ МІСЦЕ, а не лізе бездумно в кожну букву.

    Тобто, мало вміти писати, а потім хапати першу зустрічну маячню й загортати її в мовно- й літературно- досконале, але цілковито беззмістовне сюр.оповідання. Мало! Треба ще хоч щось (усереднене) знати про життя і проблеми людей-читачів. І наближати твори до них. А просте жонглювання словами, хай яке вправне -- то цирк. Мовознавчий, але таки цирк.

    І ще згадались гарні книжки...

    "Земля Світлячків" Віктора Близнеця. Шедевр (особливо з малюнками старого видання; є в djvu). Хоч і з совєцьких часів, але формат "лісова казка" і трошки сюру, ідеально, майстерно вплетеного в твір та малюнки, і зовсім не домінуючого, інколи навіть приємного і кращого за покемончиків (ох, які там дині у Хворощі...) -- дали йому можливість і одну з найкращих у світі (мабуть) книг для дітей написати, і влучно описати суть "совєтів". І хоч для цього й знадобився сюр бридкий (як і вони), але навіть це не зіпсувало твір. Бо було кероване. Мені зд., його навіть вбили саме за цю книгу (назване "самогубством"), коли таки спромоглись впізнати себе... через кілька років після публікації...

    А "хроніки Рідіка"? Є така книга. Краща за фільм. Багато сюру, але ж автор зміг вкласти також і логіку. І тому можливо навіть зрозуміти ідеї смертоносців, хоч які вони сюрні.

    А ще згадується оповідання, в якому Земля втрапила в якусь косм.аномалію і перестали діяти закони світобудови. Норм.люди вимирали, бо не могли пристосуватись... Зосталась лише мала купка. А от божевільні -- розкошували. Лише вони вгадували, куди і як йти, що їсти, на якій хмарі літати і т.д. -- щоби не вмерти. Але аномалія пройшла. Божевільні повбивали себе, кидаючи камінням в неприємне норм.небо й Сонце. В тому оповідання маса сюру. Але навіть там автор впорався. Він керував сюром, а не навпаки.

    А от, коли є сам лише сюр, страшний як горгульї в місячну ніч, а все інше (навіть норм.на перший погляд) є лише задля сюру -- то це гарно характеризується одним словом, яке вимовляє дитячий голос наприкінці серії Сімпсонів про "лимонне дерево". У нього казкове звучання і це треба чути!

    А ще можна провести куховарську аналогію. Сюр -- то спеції(?). І без них може бути добре. Навіть без солі. Місяцями можу без неї (якщо не враховувати наявну в багатьох крамничних харчах). А от у деяких тропічних країнах сиплють майже у все і тоннами... Втім, у них є вагомі підстави: спека, їжа без спецій гниє... А яке виправдання у письменників? Цікаво...

    Отже, з повним сюром -- все. Мабуть, більше таке й не коментуватиму. Бавтесь самі в своїх пісочницях...

    Єдине, що прикро: мабуть саме "завдяки" повному сюру фантастику подекуди називають "химерною", а деякі люди буває кажуть: "Ні. Ні. Тільки не це. Ненавиджу фантастику". А їх вина може бути лише в тому, що почали читати не з Азімова (хімік за освітою?), а з якогось Кафки...

    Чому ж, ну чому сюр маскується під фантастику, коли міг би гордо зватись "СюрРеалізмом"? (гм... Дивно: бо реалізмом там і не пахне). Але нехай. Хочете додавати собі слово "реалізм" -- беріть. І йдіть з миром...

    /\

    \/

    Але екрани в цьому оповіданні зовсім несправедливо облаяні, бо вони не винні. Навіть якщо у деяких земних роботів вони вже й дійсно є на голові... Самі екранчики -- лише розширили можливості для читання. Бо людям не треба носити важкі неекологічні книги; не треба думати як їх тримати при читанні.

    Маленький смарт -- то може бути книгозбірня, якої вистачить на все життя. Якщо, звісно, вдасться знайти вдосталь читної літератури та ще й українською.

    І 300dpi доступні. І затрати електроенергії -- мізерні.

    Можна безнадійно застрягти десь на невизначений час, але зі ~100грамовим смартом він не буде втрачений: читай, пиши...

    Отже, не можна протиставляти папір і екран -- бо папір однозначно програє.

    Я розумію, що видавцям папір може вигідніший, авторам може приємніший, і т.д. Але подовжити його агонію міг би хіба що розвинутий ринок вторинних книг. От перечитував нещодавно і лише вдруге папер.книгу, куплену за немалі гроші й сумував: раз за разом плаксивий (неприємний) стиль -- ніби для якихось емо; втретє вже не відкрию, але куди її перепродати? І як ризикувати купувати щось, не переконавшись, що та книга буде цитатником на щодень?

    /\

    \/

    Головна відповідальність за описане в оповіданні, мабуть, лежить навіть не на Інетах і 3-4-5G, а на "провайдерах", які фактично не продають трафік вроздріб, а лише - пакетами (переважно місячними; інколи дорожчими в 1.5p - денними).

    Водночас, люди, навіть не визнаючи свого жлобства, не готові утриматись від використання вже оплаченого доступу...

    До речі, якщо хтось згоден заплатити десятикратну (або й більше!) ціну за роздрібні кілоБайти (5...8коп/200кБ==25...40коп/1МБ==256!...410!грв!/1ГБ), щоби переглянути найпотрібніші сторінки і не влазити з головою в інет-трясовину -- то й це стає дедалі складнішим. Напр., у ребренднутого оператора "лайф" -- треба мати на рахунку менше п'яти гривень, щоби він не нав'язав 50МБ/5грв (чи 100/10)... І таке у всіх доступних тарифних планах! При цьому, мін поповнення вже не 1грв, а якраз 5! А ще -- вже не відправляються благодійні внески на #565. Хто зможе, заплативши 5грв/50МБ, поінетитись 5хв, використати 1МБ (або й менше -- в ОпераМіні) і піти читати книжку, не задумавшись: використав на 20коп(роздрб.ціна), а зняли 500коп!(гуртова). А хто може прожити день, два, тиждень без інету? Особливо, якщо праця якось пов'язана з інетом, а там заведено миттю відповідати на листи...

    І стає якось аж гидко: чому не зроблено так, щоби спочатку оплата йшла роздрібна (дайте ж людині перевірити пошту чи курс валют!), а коли, раптом, у когось набереться 20МБ(*.25=5грв) чи 12.5МБ(*.4=5грв), то хай оператор шле повідомлення типу "Вітаємо! Ви отримали 30(37.5)МБ безкоштовно до кінця доби". Але ж ні. Бо їм вигідно займатись здирництвом (5грв*1млн.люд.=5млн.грв/день)! А владі (і АМК теж) мабуть вигідно, коли люди інетяться і "твітяться", а не книжки читають. Бо хто зна що вони в тих книжках познаходять...

    І совість у них, мабуть "чиста". Вони ж змусили операторів знизити плату за роздрібний МБ. Колись була ж більша. І байдуже, що скористатись новою ціною майже неможливо... "Але ж вона є. Хто вам винен, що маєте на рахунку більше 5грв. І як це взагалі сталось? Звідки гроші? А подайте-но декларацію!"

    А "твітнуті" і "соцмережнуті" люди ж зручні. Вони керовані ("лідерами суспільної думки"). А лсд радо пишуть повідомлення за гроші. І от вже й революції можна тримати якось у шорах і вони вже не такі страшні як колись. І це ніби й вигідно суспільству, але ж ціна -- інет-залежність.

    Коло замкнулось.

    "Виходу нема"?

    А дайте людям більш-менш доступний роздрібний інет, хоч якось співставний (у% або хоч у одночислові рази) з пакетним -- і вони почнуть економити. "Зайшов, побачив -- втік". У них з'явиться час, зокрема й на читання. Але хто в цьому зацікавлений? І як в інеті(!) підняти інет-залежних на бунт проти інету smile і за покілобайтну тарифікацію? А ще й проти безкоштовних точок доступу, так схожих на кінотеатри "острову дурнів".

    Тим більше, у часи, коли такі абонентські "тренди" наступають, що економній людині пора вже думати про прощання з газовою плитою. Що наступне?

    /\

    \/

    Підсумки.

    Не знаю, що й сказати.

    Оповідання написано добре. І, на диво, без розпачу й стогонів "всепропало". Навіть з гумором.

    І проблема поставлена важлива. Але її вирішення збочило або ж не дійшло до кінця... І цікаво: випадково, чи навмисно?

    Хтось прочитає (з екрану!) це оповідання і вирішить таки розкрити паперову книгу. Йому буде незручно: як лягти, як тримати, як гортати...? Підсвідомість капатиме, що проплачений інет простоює... І зрештою мозок вхопиться за вказану автором іншопланетну книжку, піде її гуглити, а там, сторінка за сторінкою... і залипне. А потім тіло спіткнеться об паперову й ще більше розлютиться.

    О. До речі. Паперової (і взагалі будь-якої) може й не бути. Гуглення ймовірно буде одразу після цього оповідання...

    Але і шкоди від оповідання не буде. Хіба що недоотримана людством вигода. А це некритично.

    \/

    /\

    Будуть незгодні: "Ні. Ми не такі. Ми ого-го які..."

    Добре. Хай так. Але майже увесь світ, здається, саме такий...

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)