Космоопери не найпоширеніший серед українських авторів піджанр фантастики, тому кожна книжка привертає увагу нашої маленької редакції. А коли автор — це учасник наших конкурсів, один з авторів «Агенції "Незалежність"», творець варгейму Verge Of War та відеоблогу Astrogator, залишається лише відійти в бік та дати можливість автору самому розповісти про свій світ. Сьогодні про збірку оповідань «Стрибок у безодню» розповідає письменник Андрій Ворон.
Колись давно. Дуже давно. Дуже-дуже давно. Один маленький хлопчик побачив “Зоряні Війни”. І задався питанням: А чому джедаї не носять скафандри? З лазерним мечем буде ж важко дихати! Розпечене лезо має випалювати все повітря!”. От десь тоді й зародився всесвіт «Verge Of War», космопери де лицарі в екзоскелетах довбешкають одне одного високотехнологічними плазменними різаками.
Багацько з тих часів борошна млини змололи. А дитячий задум перетворився на справжнісіньку космооперу, у якій десятки сил змагаються за владу в зоряних Імперіях Людей та Чужинців. Інтриги, підступи, шляхетність, могутні доми та піратські ватаги, захоплення першовідкриттям нових світів, а головне — Зірки, незліченні та нескінченні. Обрій, до якого можна скерувати ніс свого корабля.
У свою космооперу я старанно домішував дух авантюризму та пригод Стівенсона, Лондона, Хаґґарда та звісно ж Жуля Верна. Мене захоплюють історії про першовідкриття, таємничі загублені міста та піратські скарби, тож гріх не перенести все це в масштаб Галактики з її нескінченою кількістю загублених планет, забутих цивілізацій, таємниць та загадок. А ще я захоплююсь астрофізикою та квантовою механікою (наскільки це доступно простому смертному), тож рясно додавав до своєї вигадки різноманітні наукові факти.
Однак, поки був написаний перший варіант роману «Межа Світла», вигаданий всесвіт розрісся настільки, що мені запропонували створити за ним настільний варгейм: «Verge Of War»: масштабну настільну гру з мініатюрками, десятком сторін конфлікту, кожна з яких має свої унікальні механіки та підфракції. Робота закипіла, створили купу мініатюр, ігрову систему, успішно зібрали два кікстартери. А от праця над книжками застрягла, я був повністю поглинений іншими частинами проєкту: механіка, математичні моделі, баланс, арти й так далі.
А потім почалося повномасштабне вторгнення і більшість складових проєкту стали на паузу. Частина команди пішла на фронт, ті кого ще не викликали, активно волонтерять. Виробництво та продажі зупинились, проте з’явилось трошки часу доробити книжки. І ось нарешті вийшла перша.
Кожна оповідь не лише змальовує зміни в розвитку світу, а й розкаже історії кількох родин у різних місцях та поколіннях.
Крок за кроком людство занурюється все далі в космос, раз у раз стикаючись із незбагненними та могутніми силами Буття. Нові умови існування наново розділили світ, виокремивши мешканців комфортних і безпечних колоній та зіркоходів — людей, чиїм сенсом стали міжзоряні подорожі. Космічне життя зумовило відновлення й піратства, і шляхетних домів.
Кожна новела — зріз етапу розвитку людства, що відбиває зміни технологій та їхній вплив на людські життя від перших боязких кроків за Хмару Оорта до спроб кинути виклик незвіданому та незбагненному.
Ці історії знайомлять читача зі всесвітом українського настільного варгейма «Verge Of War» («Точка незворотності») — розлогої та багатошарової космоопери, яка впритул наблизилася до твердої наукової фантастики.
На відміну від усіх прийдешніх історій, «Стрибок в безодню» містить тільки погляд людей і охоплює період у чотириста років: від першого гіперстрибку до Останнього Спокійного року, року перед зустріччю людей з прибульцями. Довгі сторіччя люди колонізували світи та розширювали свій ареал, стикалися з загадками буття, знаходили нові причини для поділу та згадували старі образи, але за увесь час так і не зустріли й сліду інших розумних рас.
Сталося це не випадково. У світі «Verge Of War» одна прадавня раса встановила в Галактиці порядок. Вони наставляли та повчали молодші раси (і нікому не казали як так сталося, що Старша раса тільки одна). А потім стався катаклізм — по всій Галактиці почали зникати зірки. Прадавні (тут вони звуться Асгари) зупинили цю пошесть. Після цього більше не цікавилися подіями в галактиці, перестали спілкуватися з молодшими расами та замкнулися у своїх нечисельних колоніях, а одним з останніх наказів окреслили сектор галактики, де щезла найбільша кількість зірок, і заборонили його відвідувати.
Певний час галактика так і жила, бо всіх молодших лякала сама згадка про могутність Асгарів. Та стався інший катаклізм. Ну, для небесного тіла розміром з Чумацький Шлях доволі буденна подія, а от для однієї з Магелланових Хмар, карликових галактик-супутників, справжня катастрофа. Чумацький Шлях поглинув Магелланову хмару з усіма її зірками, планетами та розумною расою що там жила. Новоприбулі зуміли пережити катаклізм і оселились в новій галактиці. Але встановлених порядків вони не знали, а у себе вдома звикли бути панівним видом, тож почали експансію вже в більшій галактиці.
Спочатку жертви скаржилися до Галактичної Асамблеї, але та лише висловлювала стурбованість та чекала слова від Асгарів. А ті мовчали. І це мовчання запустило ланцюгову реакцію — багато які раси за сотні років накопичили образи та амбіції, які стримував лише страхом перед Асгарами. Але Прадавні більше не карають. Може вони взагалі щезли? Тож конфлікти за панування спалахнули по всій галактиці. Аж поки не встановилась нова крихка рівновага: мексиканська дуель між кількома могутніми расами, які не розпочинали війну одне проти одного добре розуміючи — хто перший нападе той і стане жертвою для решти. Але ж амбіції нікуди не поділись. І всі знову звернули погляди на Заборонений Сектор, вирішивши що там Асгари заховали якусь надпотужну зброю, ту саму, що нищила зірки. Знаряддя, що дасть виключну перевагу. І до забороненого сектору відправилися експедиції та поодинокі авантюристи. Зброї вони там не знайшли, проте зустріли людські колонії. І ще не відомо, що, для Галактики, виявиться гірше.
Майбутнє не визначено, його обираєш ти!
Народився 8 грудня 1982 року у Харкові. ІТ-івець, працює в розробці систем штучного інтелекту, паралельно створюючи та розвиваючи світ української космопери «Verge Of War» та настільного варгейму по ній. А також автор та ведучий відеоблогу Astrogator, присвяченого фантастичним та фентезі світам. Захопленню цими світами віддав не менше двадцяти років свого життя (в тому числі й настільним іграм, таким як Warhammer, по якому навіть влаштовував та судив турніри).
Та хай якими цікавими були інші світи, створення власної, українською космоопери завше було тою зіркою що вела та надихала в житті.
