Повернутися на сторінку

Коментарів: 6

  1. Забагато незрозуміло в сюжеті.

    Спочатку ще була якась логіка: "не стріляй пташок і буде тобі щастя"; заборону порушив, отримай прокляття.

    Хоча подарувати смертному вісім життів я би прокляттям не назвав (якщо спочатку в нього воно було одне).

    У чому полягало страждання ГГ? Самого факту втрати власності своєї душі, як на мене, замало.

    Щоби позбутися прокляття, треба відгадати загадку. Супер! Але в чому вона полягає? Де вона? Звісно, не обов'язково її давати прямим текстом, але я навіть натяку не помітив.

    Та ще й розгадка нізвідки

    "Молитва" у кінці, на мою думку, взагалі не вписується у твір.

    Мова, в цілому, гарна. Стиль теж цікавий, хоч мені особисто не до смаку.

    Успіхів автору.

  2. 2015-03-03 в 00:10:18 | Аноним

    Справді багато незрозумілого, кінцівка особливо. Але написано просто прекрасно. Чимось нагадує Геймана, але при цьому стиль унікальний. Читати було приємно. Автору величезне дякую - поки це найкраще, що я тут прочитав. Щоправда, прочитав я тільки дев'ять творів wink

    Успіхів smile

  3. Прочитав, непогано. З позитиву, гарна мова, скажімо такі фрази як “липке передчуття біди”, “Страх із запахом смерті” дають можливість відчути атмосферу твору. Вельми непоганий стиль автора, кінцівка, хоча і не до кінця зрозуміла, але за формою має характер моральних настанов - “Хліб наш роздай бідним, віддай птахам». Схоже на міфопоетику, до речі, а не просто фентезі. Звернемо увагу на інше, те, що у мене викликало не те щоб критичні думки, але питання. Стилістично епізоди про періоди життя відрізняються від першої частини, змінюється час (на опис теперішнього), змінюється будова фраз, вони стають більшою мірою простими. Так, опис другого періоду життя стилістично рвучкий, фрази короткі, там дуже “багато слів”. Напевно, повторення фрази “багато слів” несе якесь смислове намантаження. Яке? Власне ось приклад будови абзацу - “Суперечка за трон, постійні зради. Він сім років одружений на кузені короля. Шість із них закоханий у іншу. Він бачиться з її чоловіком вдень, мріючи про неї щоночі. Він призначає їй побачення. Вона приходить. Про це стає відомо”. Cлова як постріли. Проте, для сприймання то важко, а по друге - куди ділися той гарний образний початок, залишилися лише перераховування подій. Є трохи для мене складнощів у визначенні часово-просторових аспектів оповідки. Де розгортаються події? Теоретично західна чи східна Европа, оскільки Мара, але вісім життів героя більше властиві для східної традиції ( ну, принаймні, так мені здається). Далі трохи незрозуміле прокляття і чому головному герою саме такий хрест - “А ще я дам тобі жінку, котру в житті кожнім ти кохатимеш щонайбільш і втрачатимеш кожен раз, коли відгадаєш частину загадки”. Який тут причинно-наслідковий зв’язок? По тексту говориться, що герой буде кохати жынку щонайбільше, але того не видно. Ну і нарешті, центральне незрозуміле місце для мене – це наявність Тіні. Знову ж таки, традиційно згадується Гед і його Тінь. Та якщо у ситуації із Гедом стосунки між ним і Тінню є зрозумілими ( та й основа міфологічна і філософська тут зрозуміла, юнгіанство авторці вельми подобалося), то в цьому творі сказано, що “тінь завжди керує ним, радить, пророкує успіх й попереджає про невдачі”. Мені здається, що цього вкрай мало. Тінь як уособлення негативу, темної сторони людини мала якось більше зображена у творі. І я б більше прописав психологію ГГ і їх стосунків з огляду на відсутність душі ( герой виходить у нас без душі), його переживання, чи поведінка з приводу цього, тай сама душа (тінь) щось має робити. Ще трохи зайвим видався Сизиф, можливо тому що для мною твір сприйнявся як щось схоже на твір Ле Гуїн (але відмінне, зрозуміло).

    Ще хотів би звернути увагу на схематизм автора у побудові речення, наприклад:

    “Тоді він ще полював на ведмедів, вовків та оленів. Але птахів не стріляв – шкода, та й зарікався колись у дитинстві.

    Тягнуло порожнечею, як тягне затхлістю у покинутих будинках, як скоро пахнутиме і в його домі. Але він ще не знав про це.

    Але щойно він зустріне цю жінку, тіні не стає”

    Мова йде про використання – АЛЕ

    Загалом, гідний твір

    Успіхів

  4. Все силкувався зрозуміти основну ідею твору, втім, не вийшло.

  5. У відчаї він кинувся з у глибоке кам’яне провалля і останнє, що бачив перед смертю, як зі зламаними кістками він безпомічно лежить у крові.
    Він безпомічно лежить у крові. Поруч важко дихає жінка, котра щойно його народила.

    Авторе, а чи не спробувати вам зробити частини оповідання як вінок сонетів, і щоб розгадка була у молитві-магістралі? Певен, ви з цим впораєтесь.

  6. загальне враження: сподобалось, тільки кінець мало зрозумілий і загадка неясна і відгадка

    Мова гарна, образна, приємна.

    автор часто вживає слово котрий (-а, -е, -ому) і жодного разу який(-а, -е, -ому). Це так задумано? Може розбавити?grin

    на кузені короля.
    певно на кузині

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)