Перший шматок трохи плутаний. Дуже багато повторів, можна було спростити виклад. А от щодо другого - надто короткий, можна було додати трохи описів та цікавих дрібних деталей, розповісти про самих анальфабетійців.
Загалом, хочеться порекомендувати працювати над поєднанням ідеї і її викладу, бо ідея ніби є, а інтрига якась розмазана по всьому тексту. Класична структура "зав"язка-кульмінація-розв"язка" все ще працює, як би не старалися панове постмодерністи.
Муха - сподобалась. Хамелеон - ні. бо знову тисне на сльозу.
зауважу, що хоча правилами дозволяється надсилати два твори, там є такий пункт
2.2. На конкурс приймаються цілісні завершені оповідання які раніше не друкувались і не з’являлись в Інтренеті. Об'єм оповідання має становити від 15000 до 40000 знаків з пробілами.
Як "Муха" підпадає під нижню межу? вона явно має не 15к знаків
Теє... ПуШ прочитав - ну і не те щоб він з принципу обгадив оповідки, бо інакше просто не може - але... Вони, безперечно, цікаві і майстерно - в сенсі грамотно, фахово, - написані. Є елементи фантастичного, все ОК з гумором навіть. Проте занадто дидактичні і нагадують притчі для читання у молодшому шкільному віці, особливо, звісно ж, Хамелеон.
Муха сподобалась більше, однозначно. Вона оригінальніша і яскравіша, проте надто коротка.
Усе таки цей дуплет не відповідає умовам конкурсу - але якщо модератори не проти, то... В цілому, далеко не найгірше, що висить на шпальті Старфорту.
Не було у мене наміру внести в твір дидактизм... Щодо "Хамелеона" - просто хотілося зобразити у ньому сумніви пересічної людини (Олексія) щодо нового в її житті. З одного боку, новинки полегшують героєві життя, роблять безпроблемним його існування, значить, добре, що вони є. З іншого боку, герой підозрює, що вони, ці новинки, щось відбирають у людей (хоч що саме відбирають - він теж чітко не може сформулювати). Тож як йому ставитися до усього цього - технічного прогресу - герой не знає. Він розгублений, тому навіть його роздуми безперервно повторюються, кружляють по колу...
Хоча в кінці твору він нібито вирішує, хоч усіх сумнівів це рішення його не позбавляє. Отаке.
Русизми: п'ятилiньоï, заживе, самка... i це практично все, з чим щиро вiтаю. Ну, ще "плигати" й "рознощики" сумнiвнi, але, в принципi...
Просто помилки: заввиграшки. розИграш
Звiдки Олексiй знає, що подумав Iван?
Недоречна рима: деревина-тварина.
Далi я щось не зрозумiв. Це два окремi оповiдання? А як тодi ïх оцiнювати? Бо вони дуже нерiвнозначнi, перше менi сподобалося, а друге - так собi, не дуже смiшний анекдот. Едине що - у першiй часинi зайвими видають моралiзаторськi роздуми Олексiя про засилля бiороботiв.
«лиса Пушинка» – це прикольно. Усе інше оповідання – грузьке та розкисле. Стиль би трохи пожвавити.
Щодо 1-го. Можна сказати, що оповідання трохи про собачку, хє-хє-хє-хє.
Ідея подана геть непрозоро, але водночас - «влоба». Такий от провальний парадокс.
Щодо 2-го. Міг би вийти цікавий коктейль з альтернативної історії та бодьорої пригодницької космоопери, щедро заправлений гумором та незлобивим стьобом над одвічними людськими рисами та патернами... Але. Але. Але.
Щодо обох разом. Не побачило, якою ідеєю вони поєднані?
А я ще думав, що той хамелеон заслали альбігойці, аби виправити прокол з мухою І думав покритикувати, що якось воно трохи неочевидний зв'язок між цими двома частинами оповідання.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 8 RSS
1Sergiy Torenko21-09-2010 22:11
Майже заборонений прийом. Фактично два оповідання під однією "палітуркою"... Але нехай буде, у нас тут демократія.
2Coren22-09-2010 12:07
Перший шматок трохи плутаний. Дуже багато повторів, можна було спростити виклад. А от щодо другого - надто короткий, можна було додати трохи описів та цікавих дрібних деталей, розповісти про самих анальфабетійців.
Загалом, хочеться порекомендувати працювати над поєднанням ідеї і її викладу, бо ідея ніби є, а інтрига якась розмазана по всьому тексту. Класична структура "зав"язка-кульмінація-розв"язка" все ще працює, як би не старалися панове постмодерністи.
3Chernidar23-09-2010 10:15
Муха - сподобалась. Хамелеон - ні. бо знову тисне на сльозу.
зауважу, що хоча правилами дозволяється надсилати два твори, там є такий пункт
2.2. На конкурс приймаються цілісні завершені оповідання які раніше не друкувались і не з’являлись в Інтренеті. Об'єм оповідання має становити від 15000 до 40000 знаків з пробілами.
Як "Муха" підпадає під нижню межу? вона явно має не 15к знаків
4Пухнастик-Шалапут23-09-2010 14:09
Теє... ПуШ прочитав - ну і не те щоб він з принципу обгадив оповідки, бо інакше просто не може - але... Вони, безперечно, цікаві і майстерно - в сенсі грамотно, фахово, - написані. Є елементи фантастичного, все ОК з гумором навіть. Проте занадто дидактичні і нагадують притчі для читання у молодшому шкільному віці, особливо, звісно ж, Хамелеон.
Муха сподобалась більше, однозначно. Вона оригінальніша і яскравіша, проте надто коротка.
Усе таки цей дуплет не відповідає умовам конкурсу - але якщо модератори не проти, то... В цілому, далеко не найгірше, що висить на шпальті Старфорту.
5автор23-09-2010 16:02
Не було у мене наміру внести в твір дидактизм... Щодо "Хамелеона" - просто хотілося зобразити у ньому сумніви пересічної людини (Олексія) щодо нового в її житті. З одного боку, новинки полегшують героєві життя, роблять безпроблемним його існування, значить, добре, що вони є. З іншого боку, герой підозрює, що вони, ці новинки, щось відбирають у людей (хоч що саме відбирають - він теж чітко не може сформулювати). Тож як йому ставитися до усього цього - технічного прогресу - герой не знає. Він розгублений, тому навіть його роздуми безперервно повторюються, кружляють по колу...
Хоча в кінці твору він нібито вирішує, хоч усіх сумнівів це рішення його не позбавляє. Отаке.
6John Smith12-10-2010 12:32
Русизми: п'ятилiньоï, заживе, самка... i це практично все, з чим щиро вiтаю. Ну, ще "плигати" й "рознощики" сумнiвнi, але, в принципi...
Просто помилки: заввиграшки. розИграш
Звiдки Олексiй знає, що подумав Iван?
Недоречна рима: деревина-тварина.
Далi я щось не зрозумiв. Це два окремi оповiдання? А як тодi ïх оцiнювати? Бо вони дуже нерiвнозначнi, перше менi сподобалося, а друге - так собi, не дуже смiшний анекдот. Едине що - у першiй часинi зайвими видають моралiзаторськi роздуми Олексiя про засилля бiороботiв.
7коментато12-10-2010 17:48
«лиса Пушинка» – це прикольно. Усе інше оповідання – грузьке та розкисле. Стиль би трохи пожвавити.
Щодо 1-го. Можна сказати, що оповідання трохи про собачку, хє-хє-хє-хє.
Ідея подана геть непрозоро, але водночас - «влоба». Такий от провальний парадокс.
Щодо 2-го. Міг би вийти цікавий коктейль з альтернативної історії та бодьорої пригодницької космоопери, щедро заправлений гумором та незлобивим стьобом над одвічними людськими рисами та патернами... Але. Але. Але.
Щодо обох разом. Не побачило, якою ідеєю вони поєднані?
8Сибіряк12-10-2010 22:15
А я ще думав, що той хамелеон заслали альбігойці, аби виправити прокол з мухою
І думав покритикувати, що якось воно трохи неочевидний зв'язок між цими двома частинами оповідання.