Коли в крамницю ввійшов герой, гоблін Грум відчув наплив невимовного щастя. Чиста, концентрована радість від потенційної угоди заповнила тіло від голови до кінчиків пальців, заглушивши решту думок та емоцій. На тлі цієї [...]
Я ніколи не боявся смерті. У нас, на Орієні, смерть – звична річ. Як їжа і вода, як сон і прокидання. Смерть завжди поруч. Вона за рогом, або в сусідньому будинку. В моєї мами народилося дванадцять дітей. До юності дожи [...]
Мене завжди закачувало в транспорті.І кожного разу стоячи на обочині, біля автобуса, поруч з водієм і мамою, і вивергаючи на пожовклу траву вміст свого шлунка, поки весь автобус нетерплячими поглядами витріщався на мен [...]
БіологЛюсі Рентнер була першою людиною, яку я побачив після тижневої подорожі. Вона була одягнута в коротенький білий халатик і взута в чорні лаковані туфлі на шпильках. Не найкраще взуття для космічної станції.– Рада [...]
Ввечері було погано. Вночі було дуже погано. А під ранок до Роми прийшов Дон Хуан. Вони сиділи навпочіпки біля багаття в горах і розмовляли. Навколо йшли дні, місяці, роки. Народжувалися і помирали дерева, а вони все г [...]
ВасяВася сидів за столом у брудному лабораторному халаті. На білій тканині виднілися сліди від крові, слини та інших суспензій людського тіла. Треба змінити халат, подумав Вася і витер лоба рукавом.Через десять хвилин [...]
Мама дзвонить о шостій, коли ти, ігноруючи телевізор, сидиш і дивишся в зачинене вікно. Сидиш і дивишся, бо що ще можна робити в суботу вдень, коли з телевізора у голову тобі лізуть погані новини. Коли надворі занадто х [...]
Мене звати Прін, і я живу у квартирі. Це важливо. Про це забувати не можна. Я повторюю це собі кожного ранку, коли прокидаюся, встаю і, засунувши ноги у м’які пантофлі, шаркаю ногами на кухню. Там я ставлю чайник і від [...]
