В оповіданні дивним чином поєднуються емоційна наповненість (що позитивно) і монотонність (що не дуже добре, особливо, у фінальній сцені). Є стилістична проблема - в одних і тих же абзацах постійно чергуються дієслова теперішнього і минулого часу. Так не рекомендується робити - один час повинен зберігатися не лише в абзаці, а й у підрозділі.
В загальному: якщо підчистити, буде досить непогано.
Антиутопія без перцю, без гіркоти. Якщо асоціальні особистості можуть робити, що заманеться та отримувати безкоштовно все, що треба для життя, то конфлікту між Соціумом і Тераріумом не існує, авторе. Людей, не схожих на інших, не пристосованих, просто переселяють у штучно створений для них рай. Комунізм побудовано. Може це утопія? Ви заклали міну несумісності у твір. Якщо Соціум такий нехороший, то не може робити добро для непотрібних членів суспільства. А якщо робить, то як Соціум може бути поганим?
В загалі то, на першому плані й основним задумом було висвітлення внутрішніх переживань героя. Його рефлексія, роздуми з приводу самовизначення та свого місця в світі.
>> конфлікту між Соціумом і Тераріумом не існує, авторе.
Вузько мислите, вузько.
Метою тексту не було показати конфлікт між Соціумом і Тераріумом. Його насправді таки нема. До того ж, Тераріум це лише експеримент Соціуму, і про це було вказано. «Тераріум» для людей, все одно що тераріум для рептилій. Отже, навіщо потрібні ящірки. Ви створюєте їм комфортні умови і просто спостерігаєте. Можна морити голодом та знущатись зі своїх домашніх улюбленців. Тоді вже і конфлікт буде. Але мій текст не про таку ситуацію. Думаю, що ні.
>>Людей, не схожих на інших, не пристосованих, просто переселяють у штучно створений для них рай. Комунізм побудовано. Може це утопія?
В принципі, я скажу, що ящіркою в тераріумі бути досить непогано. Матеріальне забезпечення є, можна сидіти в теплі-добрі та писати свої тексти
Сам конфлікт в слідуючому. Над свободою та діями учасників експерименту все одно стоїть система контролю. Те, що вони покинули Соціум, не значить що в їхньому житті будуть глобальні переміни. Система просто позначила їх, як ящірок. Систему контролю неможливо обійти, вона діє абсолютно на всіх рівнях, задає напрямки життєвих рухів і прагне чітко закріпити позицію кожного. Завдяки ній «вигаданий» (а може й не тільки вигаданий) світ функціонує та тримається. В Соціумі люди повинні підтримуватись чітко установлених законів, якщо рухаєшся і розвиваєшся під ритми системи, ти будеш на висоті. Якщо ні, якщо хочеш гребти проти течії, то для таких побудовано, псих. лікарні, тюрми і ТЕРАРІУМИ.
Я намагалася донести думку, що настільки жорсткий Соціум не може підтримати інакомисліє і в одній особі. А вже зовсім нонсенсом в подібному тоталітарному суспільстві виглядає експеримент з Тераріумом, в якому вигнанців не щемлять, а ще й нагороджують за злочинну інакшість.
Мені здається ви опираєтесь на класичні антиутопії, на зразок 1984. Але я не можу назвати свій текст антиутопією, чи утопією. Всі ці класифікації ні до чого.
До того ж, в ньому описанню устрою відводиться лише другорядне значення.
Ось, наприклад, чи можна назвати наше реальне суспільство жорстоким? Навряд. Я би не сказав що, мій Соціум жорстокий, а тим паче тоталітарний. Він просто виявляється непридатним для якогось мізерного відсотка людей, які не хочуть погоджуватись з його устроєм. Скоріш за все він «гіпер-капіталістичний», хоча це не зовсім влучно сказано. Але все ж попробую пояснити. Він прагне розвиватись і зростати, а для цього йому потрібні люди, які будуть його підживлювати. Соціум навпаки гуманістичний, прагне перевиховати людей в спец. лікарнях, щоб ті потім пішли на путь істинний і стали частиною системи. Але «гуманістичний» дещо з нюансами. Всі свободи і права вибору вже заздалегідь включені в певні рамки.
А тераріум це як аналог місць позбавлення свободи в нашому реальному суспільстві. Але виглядає він таки «штучно створеним раєм» для непридатних (як ви помітили), що знову ж таки показує гумманість суспільного устрою.
Спираючись на реальний історичний досвід, а антиутопії, в т.ч. орвелівська, лише частина його, не погоджуюся з вами, авторе. Ясно, що й ви не погоджуєтеся зі мною, захищаючи свій твір Але ще раз повторюю, що не збираюся нападати, вважайте мене безкоштовним бета рідером, який допомагає встановити зв'язок автора з читачами.
Проте Соціум, виведений у вашому оповіданні, жорстокий і має ознаки тоталітарного суспільства, тому гуманізм для нього чужий і неприйнятний. На рівні гасел будь-який Соціум утверджує гуманізм, але патетика - це не добрі справи, гасла залишаються гучними і пустими словами. Керманичі схожих суспільств дуже добре усвідомлюють небезпеку від непотрібних людей і ніколи не будуть їм сприяти, інакше Соціум сам себе розвалить, інваріантність для нього смерті подібна. Методи захисту соціумів незмінні: або страта, або позбавлення свободи інакших, при чому з обов'язковим зведенням ув'язнених до стану принижених, позбавлених всіх благ і привілеїв людей.
Розуміючи, що ви вже не зможете погодитися, бо це б для вас означало визнати, що дана версія оповідання розвалюється, хочу припинити затяжну непродуктивну дискусію. Оповідання відстоїться, ви через кілька місяців поглянете на нього вже менш емоційно і може захочете пригадати нашу розмову Я на це дуже сподіваюся, бо вважаю твір талановитим і песпективним. Тераріум і Соціум - хороші назви, навіть вони свідчать про те, що автор має потенціал і зможе вилущити зерно згодом, створивши кращий твір. Щасти.
Упс, стерла випадково кілька потрібних слів. Отже там, де написано "інваріантність для нього смерті подібна" слід читати "зазіхання на інваріантність (незмінність) для нього смерті подібно".
ВИГЛЯДАТИ 3, аю, аєш, недок. Мати певний зовнішній вигляд. Виглядала вона [Одарка] старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять... (Панас Мирний, І, 1954, 50); Хатинка виглядала досить привітно (Микола Трублаїні, II, 1955, 202); Прапороносець — стрункий, жилавий, років під тридцять — був по-військовому підтягнутий, виглядав молодецьки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 374.
Засвойте вже нарешті просту істину, що деякі слова існують в обох мовах і це не значить, що таке слово - русизм. Як не значить, що російські аналоги - українізми.
Видимо, стакан, краска, ітд. Клеймлення таких слів титулом "русизм" не більш, ніж штучне збіднення мови.
Скажу вже кілька слів, раз вліз в обговорення. Якщо характеризувати це оповідання одним словом, то я б запропонував для цього «контраст».
Справді, з одного боку – підняті цікаві питання, вибудуваний цікавий світ, хоч і схожий трохи на «новий світ» Хакслі, де всіх незгодних теж відправляли на острови.
Але з іншого – ніяких відповідей на поставлені питання, статична констатація фактів.
З одного боку – цікавий розвиток подій, з іншого – повна відсутність розв'язки. З таких подій оповідання починати треба, а не закінчувати!
З одного боку приємний стиль, хороша ритміка, з іншого – потворні «по сходам» і «по домівкам» ніби навмисне залишені невичищеними.
Настрій оповідання чимось нагадує «Постороннього» Камю, а чимось новели Меріме. У цьому ракурсі органічно дивиться і відсутність сюжету і нечітка розв'язка, але кілька сцен явно вибиваються з такого паттерну, псуючи картину надмірною емоційністю.
Відчуваю себе відвідувачем ресторану, де шеф-кухар подав дуже пікантну, але трохи недоварену страву. З одного боку – дуже смачно. З іншого – сирі шматки стають у горлі.
Не можна так знущатися над читачами, це занадто жорстоко!
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 19 RSS
1Док24-09-2013 16:47
В оповіданні дивним чином поєднуються емоційна наповненість (що позитивно) і монотонність (що не дуже добре, особливо, у фінальній сцені). Є стилістична проблема - в одних і тих же абзацах постійно чергуються дієслова теперішнього і минулого часу. Так не рекомендується робити - один час повинен зберігатися не лише в абзаці, а й у підрозділі.
В загальному: якщо підчистити, буде досить непогано.
Авторові - успіхів!
2це я26-09-2013 10:59
Антиутопія без перцю, без гіркоти. Якщо асоціальні особистості можуть робити, що заманеться та отримувати безкоштовно все, що треба для життя, то конфлікту між Соціумом і Тераріумом не існує, авторе. Людей, не схожих на інших, не пристосованих, просто переселяють у штучно створений для них рай. Комунізм побудовано. Може це утопія?
Ви заклали міну несумісності у твір. Якщо Соціум такий нехороший, то не може робити добро для непотрібних членів суспільства. А якщо робить, то як Соціум може бути поганим?
3автор тексту про ящірок26-09-2013 13:39
В загалі то, на першому плані й основним задумом було висвітлення внутрішніх переживань героя. Його рефлексія, роздуми з приводу самовизначення та свого місця в світі.
>> конфлікту між Соціумом і Тераріумом не існує, авторе.
Вузько мислите, вузько.
Метою тексту не було показати конфлікт між Соціумом і Тераріумом. Його насправді таки нема. До того ж, Тераріум це лише експеримент Соціуму, і про це було вказано. «Тераріум» для людей, все одно що тераріум для рептилій. Отже, навіщо потрібні ящірки. Ви створюєте їм комфортні умови і просто спостерігаєте. Можна морити голодом та знущатись зі своїх домашніх улюбленців. Тоді вже і конфлікт буде. Але мій текст не про таку ситуацію. Думаю, що ні.
>>Людей, не схожих на інших, не пристосованих, просто переселяють у штучно створений для них рай. Комунізм побудовано. Може це утопія?
В принципі, я скажу, що ящіркою в тераріумі бути досить непогано. Матеріальне забезпечення є, можна сидіти в теплі-добрі та писати свої тексти
Сам конфлікт в слідуючому. Над свободою та діями учасників експерименту все одно стоїть система контролю. Те, що вони покинули Соціум, не значить що в їхньому житті будуть глобальні переміни. Система просто позначила їх, як ящірок. Систему контролю неможливо обійти, вона діє абсолютно на всіх рівнях, задає напрямки життєвих рухів і прагне чітко закріпити позицію кожного. Завдяки ній «вигаданий» (а може й не тільки вигаданий) світ функціонує та тримається. В Соціумі люди повинні підтримуватись чітко установлених законів, якщо рухаєшся і розвиваєшся під ритми системи, ти будеш на висоті. Якщо ні, якщо хочеш гребти проти течії, то для таких побудовано, псих. лікарні, тюрми і ТЕРАРІУМИ.
4це я26-09-2013 13:55
Вибачте мені, вузькомислячій, за те, що вас потурбувала.
5автор26-09-2013 16:39
ой,це ви вибачте. я ж не в образу вам, лише пожартував так)невдало
6це я26-09-2013 17:03
Проїхали
Я намагалася донести думку, що настільки жорсткий Соціум не може підтримати інакомисліє і в одній особі. А вже зовсім нонсенсом в подібному тоталітарному суспільстві виглядає експеримент з Тераріумом, в якому вигнанців не щемлять, а ще й нагороджують за злочинну інакшість.
7автор26-09-2013 18:05
Мені здається ви опираєтесь на класичні антиутопії, на зразок 1984. Але я не можу назвати свій текст антиутопією, чи утопією. Всі ці класифікації ні до чого.
До того ж, в ньому описанню устрою відводиться лише другорядне значення.
Ось, наприклад, чи можна назвати наше реальне суспільство жорстоким? Навряд. Я би не сказав що, мій Соціум жорстокий, а тим паче тоталітарний. Він просто виявляється непридатним для якогось мізерного відсотка людей, які не хочуть погоджуватись з його устроєм. Скоріш за все він «гіпер-капіталістичний», хоча це не зовсім влучно сказано. Але все ж попробую пояснити. Він прагне розвиватись і зростати, а для цього йому потрібні люди, які будуть його підживлювати. Соціум навпаки гуманістичний, прагне перевиховати людей в спец. лікарнях, щоб ті потім пішли на путь істинний і стали частиною системи. Але «гуманістичний» дещо з нюансами. Всі свободи і права вибору вже заздалегідь включені в певні рамки.
А тераріум це як аналог місць позбавлення свободи в нашому реальному суспільстві. Але виглядає він таки «штучно створеним раєм» для непридатних (як ви помітили), що знову ж таки показує гумманість суспільного устрою.
8Тракторбек26-09-2013 18:34
9Нурсултан Тюлякбаєв26-09-2013 20:56
І можна, і треба.
А от чи воно "тоталітарне", чи "капіталістичне" - це, гадаю, банальні умовності.
10це я27-09-2013 09:20
Спираючись на реальний історичний досвід, а антиутопії, в т.ч. орвелівська, лише частина його, не погоджуюся з вами, авторе. Ясно, що й ви не погоджуєтеся зі мною, захищаючи свій твір
Але ще раз повторюю, що не збираюся нападати, вважайте мене безкоштовним бета рідером, який допомагає встановити зв'язок автора з читачами.
Проте Соціум, виведений у вашому оповіданні, жорстокий і має ознаки тоталітарного суспільства, тому гуманізм для нього чужий і неприйнятний. На рівні гасел будь-який Соціум утверджує гуманізм, але патетика - це не добрі справи, гасла залишаються гучними і пустими словами. Керманичі схожих суспільств дуже добре усвідомлюють небезпеку від непотрібних людей і ніколи не будуть їм сприяти, інакше Соціум сам себе розвалить, інваріантність для нього смерті подібна. Методи захисту соціумів незмінні: або страта, або позбавлення свободи інакших, при чому з обов'язковим зведенням ув'язнених до стану принижених, позбавлених всіх благ і привілеїв людей.
Розуміючи, що ви вже не зможете погодитися, бо це б для вас означало визнати, що дана версія оповідання розвалюється, хочу припинити затяжну непродуктивну дискусію. Оповідання відстоїться, ви через кілька місяців поглянете на нього вже менш емоційно і може захочете пригадати нашу розмову
Я на це дуже сподіваюся, бо вважаю твір талановитим і песпективним. Тераріум і Соціум - хороші назви, навіть вони свідчать про те, що автор має потенціал і зможе вилущити зерно згодом, створивши кращий твір. Щасти.
11це я27-09-2013 11:03
Упс, стерла випадково кілька потрібних слів. Отже там, де написано "інваріантність для нього смерті подібна" слід читати "зазіхання на інваріантність (незмінність) для нього смерті подібно".
12автор тексту про ящірок27-09-2013 11:40
Автор задумав одне, читач бачить зовсім інше. Таке часто трапляється.
Але, спасибі, що написали змістовні коментарі щодо сприйняття твору. Це завжди радує.
13Chernidar09-10-2013 13:17
виглядаєш звідки? Знаки запитання не потрібні?
??Закінчення дуже невиразне - наче обірване напівслові :( Початок класний.
14Ал09-10-2013 13:32
ВИГЛЯДАТИ 3, аю, аєш, недок. Мати певний зовнішній вигляд. Виглядала вона [Одарка] старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять... (Панас Мирний, І, 1954, 50); Хатинка виглядала досить привітно (Микола Трублаїні, II, 1955, 202); Прапороносець — стрункий, жилавий, років під тридцять — був по-військовому підтягнутий, виглядав молодецьки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 374.
Засвойте вже нарешті просту істину, що деякі слова існують в обох мовах і це не значить, що таке слово - русизм. Як не значить, що російські аналоги - українізми.
Видимо, стакан, краска, ітд. Клеймлення таких слів титулом "русизм" не більш, ніж штучне збіднення мови.
15Chernidar09-10-2013 13:38
Я не про русими а про двозначність прийняття. Сам я прихильник позиції, що якщо двозначності не спеціально вплетені в текст, то вони зайві.
16Ал09-10-2013 13:43
Тобто ви вважаєте, що твердження "виглядаєш хворим" - двозначне? Ок, хай так.
http://risovach.ru/upload/2013/01/mem/negr_9944213_orig_.png
17автор тексту про ящірок09-10-2013 14:53
Шось я зовсім не втямив суті зауважень Chernidar'а. Хоча, все одно спасибі, за те що звернули увагу.
18Ал09-10-2013 21:15
Скажу вже кілька слів, раз вліз в обговорення. Якщо характеризувати це оповідання одним словом, то я б запропонував для цього «контраст».
Справді, з одного боку – підняті цікаві питання, вибудуваний цікавий світ, хоч і схожий трохи на «новий світ» Хакслі, де всіх незгодних теж відправляли на острови.
Але з іншого – ніяких відповідей на поставлені питання, статична констатація фактів.
З одного боку – цікавий розвиток подій, з іншого – повна відсутність розв'язки. З таких подій оповідання починати треба, а не закінчувати!
З одного боку приємний стиль, хороша ритміка, з іншого – потворні «по сходам» і «по домівкам» ніби навмисне залишені невичищеними.
Настрій оповідання чимось нагадує «Постороннього» Камю, а чимось новели Меріме. У цьому ракурсі органічно дивиться і відсутність сюжету і нечітка розв'язка, але кілька сцен явно вибиваються з такого паттерну, псуючи картину надмірною емоційністю.
Відчуваю себе відвідувачем ресторану, де шеф-кухар подав дуже пікантну, але трохи недоварену страву. З одного боку – дуже смачно. З іншого – сирі шматки стають у горлі.
Не можна так знущатися над читачами, це занадто жорстоко!
19автор тексту про ящірок09-10-2013 21:47
Але, ось такі розгорнуті відгуки, з описанням сприйняття твору, це дуже добре. Завдяки цьому можна зрозуміти як інші бачать написане.
Ну, тут майже зі всім погоджуюсь. Можу лише сказати, що автору поки що бракує професіоналізму, щоб все гармонізувати, відточити й подати «довареним».