Міфопоетична премія 2025

^{Minsoo Kang "The Melancholy of Untold History"}

Професор-історик, що оплакує смерть дружини. Його молода протеже, яка шукає власний шлях у майбутнє. Чотири дотепних гірських боги, які мають багато чого сказати, але надто мало часу, аби слухати. Обдарований оповідач, що створює цілий світ буквально з нічого…

Історик добре знає силу наративу, бо саме він розвінчав національний міф. Він надихнув іншу молоду викладачку шукати власну правду, водночас намагаючись збагнути, як вигадка може ставати фактом — і як іноді минуле можна зрозуміти лише тоді, коли заповнити його порожнечі новою історією. А саме це й потрібно Історику, коли помирає його дружина, щоб знайти сенс у світі, який раптом утратив будь-яку логіку.

Разом протеже й Історик знаходять утіху одне в одному. Але вони знають, що їхній спільний час — недовгий. Бо час, як завжди, минає швидко. Лише боги мають його вдосталь — і все ж, як виявляється, навіть це не зовсім так. Адже в одному з міфів їхньої батьківщини йдеться про чотирьох богів, які сварилися, руйнували й знову будували, знову і знову.

Чи так було насправді?

Адже навіть богам потрібні голоси на землі. А той, кого знає Історик — загадковий Оповідач — можливо, просто вигадував усе заради власного задоволення, а врешті — помсти. Виконуючи примхи Оповідача, вигадані подвиги богів могли визначити хід подій і зберегти потрібну історію до сьогодення.

Розгортаючись на тлі трьох тисячоліть і переплітаючи численні голоси в історіях у межах історій, «Меланхолія невимовленої історії» відкриває перед читачем народ і окремі долі, що шукають спосіб подолати життєві труднощі через мистецтво оповіді. Поєднуючи східноазійську міфологію з постмодерним підходом до традиційних наративів на стику наукової фантастики й фентезі, Мінсу Кен створює складний, прекрасний, сумний, дотепний і зрештою незабутній роман про кохання, втрату і творення міфів.

^{Frances Hardinge "Island of Whispers"}

Частково готичний трилер, частково морська історія дорослішання — ця нова ілюстрована фентезі-книга для середнього шкільного віку від нагородженої авторки Френсіс Гардінґ та знаної ілюстраторки Емілі Ґраветт розповідає про дивний острів, наповнений привидами й давно похованими таємницями.

На острові Мерланк Мертвим не можна дозволяти залишатися. Саме видіння їхніх привидів може вбити. І коли юного Майло, після несподіваної смерті його батька, раптово призначають Перевізником, саме він має вивозити Мертвих.

Переслідуваний мстивим лордом і двома зловісними магами, Майло мусить пройти крізь химерні й небезпечні моря, де в тумані шепочуть невимовні загрози. Чи вистачить йому хоробрості й уяви, аби завершити свою термінову місію?

^{Amie Kaufman "The Isles of the Gods"}

Селлі має морську воду в жилах. Тож коли батько залишає її напризволяще в порту Кіркпул, вона й не думає сидіти вдома всю зиму, поки він вирушає в чергову пригоду. Але будь-які плани наздогнати його руйнуються, коли привабливий незнайомець із виразними магічними мітками на руці захоплює її корабель.

Це принц Леандер з Алінора, і йому потрібно перетнути Півмісяцеве море непоміченим, щоб завершити ритуал на священних Островах Богів. Селлі зовсім не прагне супроводжувати розбещеного принца, у неї немає ні часу на його вимоги, ні терпіння до його привабливості. Але те, що починалося як звичайна морська прогулянка, обертається актами зради й морським жахом, які ставлять дві країни на межу війни, зближують двох незнайомців у спосіб, який вони й уявити не могли, і… пробуджують двох небезпечних богів після століть сну.

^{Christina Scull, Wayne G. Hammond "The Collected Poems of J.R.R. Tolkien"}

Перше повне зібрання поезій Дж.Р.Р. Толкіна, що охоплює майже сім десятиліть творчості автора, представлене у витонченому тритомному подарунковому виданні у твердій палітурці.

Дж.Р.Р. Толкін насамперед прагнув бути поетом — поезія була невіддільною частиною його творчого життя нарівні з прозою, мовами та образотворчим мистецтвом. Хоча читачам відомо, що Толкін писав вірші — хоча б з поетичних фрагментів у «Гобіті» та «Володарі перснів», — справжній масштаб його поетичної спадщини залишається маловідомим, а її художні якості — недооціненими. У його великих прозових творах вірші допомагають розкривати персонажів, формувати атмосферу та просувати сюжет; як окремі твори — вони захоплюють грою слів і ритмом. У них виявляється любов Толкіна до природи й пір року, до пейзажів і музики, до самої мови. Вони передають його гумор і відчуття дива.

Найдавніший твір у цьому зібранні — поезія, написана для його коханої, датована 1910 роком, коли Толкіну було вісімнадцять. Наступні поезії з’явилися під час навчання в Оксфорді — деякі з них вирізняються складністю й ексцентричністю. Вірші, створені в роки Першої світової війни, в якій він служив у Франції, рідко звертаються до теми окопів і боїв, натомість зосереджуються на житті, втраті, вірі й дружбі, на тузі за Англією та дружиною, яку він залишив. Із 1914 року в поезії Толкіна починають з’являтися елементи його легендаріуму — Сільмариліона, і саме «матеріал Середзем’я» став джерелом натхнення для значної частини його поетичної творчості до кінця життя.

Зібрані поезії Дж. Р. Р. Толкіна включають майже 200 творів, понад 60 з яких публікуються вперше. Ці вірші ретельно впорядковані та супроводжені коментарями й примітками всесвітньо визнаних дослідників творчості Толкіна — Крістіни Скалл і Вейна Г. Геммонда. Вони розміщують поезії в контексті життя та літературного доробку письменника, створюючи унікальну поетичну біографію, що є проникливим і захопливим вшануванням спадщини Дж.Р.Р. Толкіна.

^{Stefan Ekman "Urban Fantasy: Exploring Modernity Through Magic"}

Міське фентезі — жанр фантастичної літератури, у якому магія й чудовиська зустрічаються з сучасним суспільством, — відносно молоде явище, що має давнє коріння. У книзі «Міське фентезі: дослідження модерності крізь магію» Стефан Екман здійснює ґрунтовний аналіз цього жанру, приділяючи увагу його соціальній проблематиці, історичному розвитку та взаємодії між сучасністю й фантастикою.

Автор охоплює широкий спектр творів міського фентезі, написаних протягом останніх п’яти десятиліть, поєднуючи детальний аналіз десятків романів і медіа з розлогими теоретичними міркуваннями. Це дозволяє йому створити цілісне уявлення про жанр у межах трьох розділів. У першому розділі подано загальний огляд сучасного стану жанру — як у плані типових рис, так і розмаїття художніх світів — та окреслено його історичну динаміку, включно з розвитком академічного вивчення міського фентезі.

Другий розділ зосереджується на ключовому мотиві «невидимого» — зокрема, через образи маргіналізованих чи прихованих осіб, а також ігнорованих міських просторів і лабіринтоподібного підземного світу. У третьому розділі автор досліджує, яким чином міське фентезі осмислює стосунки між надприродним і модерністю.

Екман аналізує твори таких авторів, як Бен Ааронович, Лорен Б’юкес, Ф. Джелі Кларк, Чарльз де Лінт, Ніл Ґейман, Макс Ґледстоун, Кім Гаррісон, Н. К. Джемісін, Меґан Ліндгольм та іншіх.

«Міське фентезі» зацікавить викладачів, студентів-фантастикознавців, поціновувачів жанру й літературознавців. Екман висвітлює еволюцію та визначальні риси жанру, запрошуючи читачів переосмислити міське фентезі як креативний інструмент дослідження модерності за допомогою магії.