Міфопоетична премія 2023

^{Sacha Lamb "When the Angels Left the Old Country"}

Янгол Уріель і Малий Еш (скорочено від Ашмедай) — єдині надприродні істоти в їхньому штетлі (який такий крихітний, що не має іншої назви, крім Штетл). Янгол і демон століттями навчалися разом, але через погроми та в пошуках нового життя вся молодь з їхнього поселення рушає до Америки. Коли одна молодих емігранток зникає, Уріель і Малий Еш вирушають її шукати.

Дорогою янгол і демон зустрічають людей, що потребують їхньої допомоги. Це Роуз Коен, чия найкраща подруга (і кохання всього її життя) покинула її, щоб вийти заміж за чоловіка, і Малке Шульман, чий батько підозріло раптово помер дорогою до Америки. Але попереду їх чекають інші складнощі, як і ті, що вони залишили позаду. Медичні огляди (і демони) на острові Елліс. Корумповані чиновники, жорстокі мафіозі, вбивці, бідність. Нові вулиці виявилися зовсім не вимощеними золотом.

^{Kelly Barnhill "The Ogress and the Orphans"}

Стоун-ін-зе-Глен, ще нещодавно чарівне місто, переживає важкі часи. Пожежі, повені та інші лиха призвели до того, що люди втратили бібліотеку, школу, парк і навіть сусідів. Люди вірять у мера, чудового хлопця, який обіцяє, що тільки він може допомогти. Зрештою, він — відомий вбивця драконів. (Принаймні, ніхто не бачив дракона в його присутності.) Лише розумні діти з Сиротинця та добрий огриця на міській околиці можуть побачити, наскільки кепські в міста справи.

І ось раптом з Сиротинця зникає дитина. Всі погляди привернуті до огриці, адже на неї вказує сам мер. Сироти знають, що цього не може бути: огриця разом із зграєю чудових ворон таємно розносить подарунки мешканцям Стоун-ін-зе-Глен.

Але як Сироти можуть розповісти історію огриці людям, які відмовляються слухати? І як вони можуть зробити так, щоб їхні обмануті сусіди побачили справжнього лиходія серед себе?

^{Paul S. Fiddes "Charles Williams and C. S. Lewis: Friends in Co-inherence"}

Це дослідження літературних стосунків між Чарльзом Вільямсом і К.С. Льюїсом у 1936-1945 роках зосереджено на темі «співналежності» в центрі їхньої дружби. Ідея «співналежності» давно визнана важливим внеском Вільямса в теологію та мала значний вплив на хід думок Льюїса. Ця розповідь про переконання двох письменників у тому, що людські особи «приналежні» або «проживають» як одна в одній, так і в триєдиному Богові, розкриває багато взаємозв’язків між їхніми творами, які інакше були б упущені. Книга також демонструє глибокі відмінності між їхніми світоглядами та поступове, хоча й неповне, зближення до спільного. Дослідження ідеї спільної приналежності проливає світло на вигадані світи, які вони створили, а також на трактування ними (разом чи окремо) широкого кола теологічних і літературних тем: Артуріанської традиції, поезії Вільяма Блейка та Томаса Трагерна, теології Карла Барта, природи людської та божественної любові, а також доктрина Трійці. Це дослідження вперше спирається на занотовані лекції Вільямса з 1932 по 1939 роки, простежуючи чіткіше, ніж це було можливо раніше, розвиток і використання ідеї спільної приналежності в його думках. На сам кінець, розповідь про використання слова «співналежність» в англомовній теології свідчить про те, що розбіжності, які існували між Льюїсом і Вільямсом, особливо щодо місця аналогії та участі в людському досвіді Бога, можуть бути вирішені шляхом теології співналежності Трійці.

^{Brian Attebery "Fantasy: How It Works"}

Фентезі, один із домінуючих способів оповідання історій у двадцять першому столітті, може віддзеркалювати сучасний досвід і передавати наші тривоги та бажання краще, ніж будь-яке відображення просто реального. Це брехня, яка говорить правду. У цій книзі розглядаються два головних питання про фантастичну оповідь як таку. По-перше, як вона може бути значущою, якщо не претендує на те, аби представляти речі такими, якими вони є? По-друге, які зміни вона може внести у світ? Як форма оповіді, де яка змінює фізичні закони та заперечує факти про минуле, може водночас бути джерелом розуміння людської природи та функціонування світу? Яку соціальну, політичну, культурну, інтелектуальну роботу виконує фентезі у світі – у світі читача, а не у світі героїв?

Зосереджуючись на різних аспектах побудови фантастичного світу та створення історій у класичному та сучасному фентезі, від використання символічних структур до того, як нові історії включають значущі фрагменти з попередніх текстів, ця книга показує, як фентезі дозволяє таким письменникам, як Майкл Каннінгем, Ганс Хрістіан Андерсон, Гелен Векер, К.С. Льюїс, Урсула К. Ле Гуїн, Ннеді Окорафор, Нало Гопкінсон, Джордж Макдональд, Альєтт деБодар і Патрісія Райтсон випробувати нові способи розуміння та взаємодії та таким чином переосмислити політичні інститути, соціальні практики та моделі реальності.