НФ

 

v
 

 Свята ідуть, і так одне за одним… А наш проект «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше»повертається після паузи з новою розмовою та новими питаннями. З Тернополя ми переміщуємося до Львова. Якщо вже не на Форум видавці, то у гості до фантастки Наталки Ліщинської.

 Наталка Ліщинська – історикиня за фахом, живе та працює у м. Львів. Писати vпочала у 2004 році. Не обмежує себе жанрами, пише публіцистику, пісенну лірику, твори для дітей та підлітків, оповідання, фантастичні романи та повісті. У минулому – учасниця конкурсів «Зоряної фортеці». Авторка антиутопій та наукової фантастики. Лауреатка конкурсів «Коронація слова» у 2011 та 2013 році.

 

 Можливо, трохи провокативне запитання: чи наукова фантастика дає більше можливостей зрозуміти світ, а фентезі - людину?

 

 Автори, з підказок видавців і критиків, призвичаїлися до терміну «цільова аудиторія», мовляв, любовні романи читають сентиментальні домогосподарки заради героїв, між якими розгоряється кохання, а тверду наукову фантастику – підкуті в фізиці-хімії хлопці задля, скажімо, епічної візії майбуття в новому світі, проте реальність складніша. Адже хитрі автори в історичні романи вплітають любовні історії, втягуючи читачів за ниточки емоцій у власні тексти, не дозволяючи їм бути лише безсторонніми спостерігачами за іншою епохою.   v

Далі…

42
 

 Спецпроект «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше» народжувався як спроба поговорити про важливі речі у легкій формі. А ще ми прагнемо показати, яка велика спільнота фантастів в Україні, і як любов до жанру об’єднує самих різних людей. Тож наш щасливий сьомий випуск про авторку, яка пише про час, простір, інші виміри та не забуває про рідний край і людей, що його населяють. І на цьому тижні ми віртуально завітаємо до Запоріжжя, щоб поговорити із Оленою Красносельською.

42

 Олена Красносельська – письменниця-фантастка, поетка та мисткиня, лауреатка Національної премії з фантастики (2013). Живе та працює у Запоріжжі, описує це місто у своїх романах. Інженер за фахом, активно займається проблемами промислового виробництва.

 


 Коли ти лише починала писати наукову фантастику, чи відчувала ти певний тиск своєї професії? Перші читачі та критики «вимагали» від тебе, як інженера, твердої НФ із описами технологій, наукових теорій та нових вигаданих приладів?
 

 Цікаве запитання. Тепер я розумію, що саме наукова фантастика тиснула на мене, вимагаючи певних досвіду і освіти. Раніше, так, здавалося, в НФ достатньо якнайдетальніше надати інженерно-технічні моменти. Але я помилялась. Зараз для мене важливіше, коли ідея є дивовижною. Технічне рішення неодмінно з’являється, якщо ідея варта життя. Спочатку ідею треба побачити вільно, нехай летить, але вона не полетить, доки ти сама не вільна, долаєш лабіринти певних страхів, очікувань і меж. Тож, підйомна сила – віра, якщо віриш ти – в твою ідею повірять інші. За цим стоїть насамперед віра у себе.

42

 Свою професію я обирала свідомо, закінчила Запорізький Машинобудівний інститут (зараз НУ Запорізька Політехніка), маю освіту інженера. Працюю в інжиніринговій компанії, маю справу з роботизацією зварювальних процесів у промисловості. Завжди бачу красу у рухах машин та складних механізмів, у самих процесах, наприклад, працюючи з чистою енергією зварювальної дуги, або коли робот друкує деталь, яка, ти знаєш, буде частиною авіадвигуна чи ракети. Деталь полетить, разом із нею і я торкаюся простору.

Далі…

 Цікавий проект, про яий ми вже розповідали, запросив до розмови Пітера Воттса.
 

 У вірутальному просторі гри "Second Life" цього року відкрився книжковий клуб. Дуже незвично бачити письменників, які використовують аватари у вигляді фантастичних істот для розмови, але кому б іще це робити, як не фантастам?

 

 Пітер Воттс теж використав аватар. Дуже своєрідний аватар.smile Дивіться самі.

 
 

 

42

 

 Як ми вже казали, у правильно сформульованому питанні міститься половина відповіді. Цього разу у продовженні спецпроекту «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше» це висловлювання особливо доречне, бо наш фантаст тижня вирішив бути дуже лаконічним. Але після вчорашнього довгого матеріалу і перед вихідними - чому б і ні?

 


42 Ігор Сілівра – письменник, переможець конкурсу “Днів Фантастики у Києві” (2011), постійний учасник та кількаразовий переможець конкурсів “Зоряна Фортеця” та “Азимут”, призер «EuroCon 2014» (Дублін, Ірландія) як кращий дебютант від України.


 

 Твій перший роман «Цепелін до Києва» - яскравий стімпанк. Цей жанр для багатьох є дуже візуальним і асоціюється з чим завгодно, окрім наукової фантастики. Але і цей роман, і наступні три, сам ти визначаєш як тверду наукову фантастику. Чи є у цьому протиріччя та чому саме НФ?

 42

 НФ - це те, що не протирічить існуючій фізичній картині світу. Ну, або згідно інших визначень: це коли автор досить детально описує принципи роботи придуманих пристроїв щоб обізнаний читач зрозумів, що вони не працюватимуть.

Далі…

DSFPПоки всі чекають на цьогорічні результати Hugo Award, відбулося вручення Німецької науково-фантастичної премії. 6 липня у традиційних двох категоріях Deutscher Science-Fiction-Preis визначили найкращий роман та найкраще оповідання минулого року.

 

 Найкращим романом було обрано «Der Würfel» («Куб») автора Bijan Moini wurfel(видавництво Atrium). Це роман про майбутнє, де всім навколо керує ШІ під назвою «Куб», і вашу долю визначаєте вже не ви, а ідеальні алгоритми. Більше немає сюрпризів, вдалося подолати злочинність та забезпечити всім непоганий рівень життя. Звісно, за все треба платити, тому поняття інтимності у цьому світі майже стерлося. Герой роману не хочу миритися із таким життям та сам приймає рішення, знайшовши спосіб «зламати» алгоритми Куба. Але одного разу йому доведеться зробити вибір, що може змінити все навколо.
 Рецензенти наголошують на певній передбачуваності та вторинності сюжету, однак, це можна тлумачити і як бажання слідувати сучасним трендам. Навіть серіал WestWorld у третьому сезоні вкотре переосмислює ці теми, мотивацію схожих персонажів та можливий розвиток подій smile. Розмови про все більшу владу алгоритмів ведуться не перший рік та дуже важко сказати у цьому напрямку щось нове. Разом з тим, цілком справедливою є претензія до нерівності темпу розповіді та недоречності у третій частині книжки лінії із соціальною революцією, поверхневості та штучності цього конфлікту. До чеснот книжки відносять гарно опрацьований світ та живі характери.

 

 У номінації «Найкраще оповідання на німецькій мові» переміг Tom Turtschi з новелою «Don’t Be Evil» (Збірка «Nova Science Fiction 28» видавництва p.machinery). Сам автор говорить, що це майже класична новела про те, що станеться, якщо поєднати штучний інтелект із військовою машиною.

 

v
 

 Тож тема ШІ, як бачимо, набирає обертів. Це вже тенденція останніх років, якщо згадати шалену популярність Марка-Уве Клінга.Але перш ніж говорити про тренд ШІ у німецькій фантастиці, треба дізнатися, хто з німецьких фантастів здобуде у вересні Kurd-Laßwitz-Preis.