Повернутися на сторінку

Коментарів: 18

  1. 2014-02-24 в 13:09:01 | Зіркохід

    Мабуть, потрапило в резонанс із сучасними подіями, бо сподобалося безумовно. Щоправда, ідея про мимовільні часові мандри альпіністів не нова, здається, навіть на Фортеці колись щось таке проскакувало. Але я сприйняв цей сюжет в дещо іншому контексті (навіть не знаю, чи вкладав у твір такий сенс Автор): смертю смерть подолав. Ну і майстерне написання, повне занурення в атмосферу оповідання, разюча достовірність. Таке враження, що й сам побував на Джомолунгмі.

    Щодо назви: формально все гаразд, але хотілося б там трохи більше гостроти й холоду. А то вона налаштовує на таку собі ненапряжну фентезюху. Я ледь не пройшов мимо smile.

  2. Гарне оповідання. Гарна мова. Гарна ідея. Тема альпіністів, що "провалюються" в часі, дійсно, не нова. З іншого боку, реально зараз можу пригадати лише "Тобі не повезло, Хаше" з мантикорного "Темного боку часу".

    Чоловік у повному спорядженні вперто крокував у напрямку вершини. Щось дуже людно цієї ночі на горі! Ще один неупокоєний?
    Порівнявшись з нами, він спинився, довго вдивлявся, а тоді несміливо спитав:
    - Мелорі? Ірвіне?
    Я не знав, що й відповісти. Незнайомець, труснувши головою, рушив далі.

    То був Мейснер, я правильно зрозумів?

    Авторові - успіху!

  3. Дуже хочеться вірити, що вони таки дійшли. Оповідання не дуже вдалося, погано опрацьовані портрети головних героїв, але дякую коментаторам за підтримку. Потім спробую переробити текст

  4. Здається, це перший випадок на Фортеці, коли мені так важко щось сказати з приводу оповідання...

  5. Вітаю, авторе!

    Що можу сказати - сильно.

    Заувага одна. Соколова звали Антон, чи все ж таки Анатолій?

    Успіхів та наснаги!

  6. Авторе, дякую за оповідання! Сподобалося.

    Зауваження.

    Відбулося повне заміщення свідомості вигаданою особою Джорджа Мелорі

    На мою думку, вірніше буде "уявною", адже особа існувала насправді (тобто не є вигаданою), однак (з точки зору медиків, що поставили діагноз) є лише продуктом уяви пацієнта.

    Запитання.

    - А як на рахунок того, що "просто тому, що він там є"?

    Не зрозуміла, до чого він це спитав. Можете, будь ласка, пояснити, хто "він", де "там" є, та що з цього має слідувати?

    Дякую.

  7. З першим зауваженням згідний.

    На рахунок запитання. Перед експедицією Мелорі відвідав Америку, де читав лекції з різних аспектів сходження на восьмитисячники. Один з репортерів запитав: "Чому ви так прагнете зійти на Еверест?", на що англієць дав легендарну відповідь: "Тому, що він є!"

  8. Круто! Гарно передана психологія альпініста в тому плані, що попри небезпеку охоплює ейфорія і той уже не думає про своє життя, а лише про те, щоб підкорити вершину.

    Порадували деталі типу взуття зігрівати від казанка.

    Єдине, що кинулося в очі, це те, що ГГ ні разу не їв. За таких екстремальних умов, навіть не подумати про те, що треба хоча б сухаря якого погризти - нереально, як на мене. Хоча, то лише незначна "придирка", яку, думаю, реально пояснити.

    Загалом сподобалось

    Успіхів.

  9. Дякую за відгук!

    Справа в тому, що при гострій гіпоксії та переохолодженні організм кардинально змінює свою роботу. В колах альпіністів цей стан називається "гірською хворобою", або ж "гірняшкою". Кисню не вистачає для перетравлення їжі, і це призводить до діареї, хворого мучить постійна нудота, їжа просто не втримується в шлунку. Тіло починає витрачати внутрішні резерви, прогресує зневоднення, все це відбувається на тлі зростання загальної апатії, відсутності апетиту. Харчування при сходженні - проблема не менш важлива, ніж киснева підтримка чи спеціальний одяг. Наприклад, Хіларі з Тенсінгом в останню ніч перед сходженням не могли заснути без кисню, їли і пили через силу.

    Висота більше 8500м на широті Гімалаїв називається "зоною смерті", адаптуватися до якої неможливо. Кожна хвилина, проведена там - це повільна смерть.

  10. Дякую за пояснення! То мене підвів брак інформації. А так справді, кінцівка виглядає дуже гарно. Щиро сподіваюся, що Ваше оповідання отримає високі бали.

  11. Класний твір!

    Атмосфера, виклад, обізнаність у предметі - все на місці. Придертися нема до чого. Хіба суто субєктивізм - не моя тема. Але це таке: комусь подавай засніжені вершини, а комусь - тропіки, комусь - гномів та ельфів, а комусь - алкашів. А, може навіть, виключно справа настрою.

    В будь-якому разі, зичу удачі авторові та його твору.

  12. Тим більше, якщо ГГ досвідчений альпініст, він би, принаймні заставив себе щось перекуити навіть через силу. Він мав усвідомлювати, що нехтування такими елементарними речами може коштувати йому мрії

  13. Слухайте, він, мабуть, ще й до вітру ходив, але я не вважаю, що такі подробиці є сюжетоутворюючими. Я ж міг ще й вдатися до порівняння європейської та англійської шкіл альпінізму, до опису методів страхування та спуску без сторонньої допомоги, але навряд чи комусь це буде цікаво. Я і так тремчу, щоб тут не з'явився альпініст-практик і не наваляв мені за дилетантський опис.

  14. цікаво, тільки мені пригадались "сніги Олімпу"?

    Резюме. Написано добре. Про попаданця. Атмосфера присутня. Проте ЦА досить вузька і фантелемент невеликий. І, головне. Ну попав у майбутнє... І ЩО? Тобто за атмосферою не видно ідеї твору.

    Традиційне вирішення цієї проблеми полягає в тім, що перед очима смерті герой пригадує, що він щось не зробив... і уже після порятунку він береться це завершити. Кліше, звісно, але навіть вставивши його можна було б посилити кінцівку. Цікаво, що про цей твір сказали б на МК

  15. Отже, як обіцяла, відкоментую стільки, скільки зможу smile Правда, сказано вже багато, так що я коротко.

    Із плюсів: атмосфера, психологізм, все живе і грає. Правда, я не знайшла ознак часу, коли це відбувається (можливо, через власну неуважність), а для сюжету, як на мене, важливо про це знати з самого початку, ні?

    Що варто б дотягнути: фінальна частина, в якій, фактично, зосереджена "пояснювалка", нмсд, виглядає дещо чужорідною. Ну й, власне, через те, що основна фантскладова зосереджена ближче до фіналу, є деякий дисбаланс - варто було б якийсь гачечок наперед закинути. Як вирішити проблему інакше навіть і не знаю, тому можу приєднатися до Чернідара - добре було б почути думку майстра.

    А назагал сподобалося, тож бажаю автору успіху smile

  16. Сильне оповідання - щоправда трохи просідає в фіналі (на мою думку) - коли починається ота вся психоделія. сам цікавлюся підкоренням Евересту. можу порадити подивитися досить цікавий фільм "Темна сторона Евереста". щодо героїв Вашої оповідки- то нагуглив наступну цікаву інформацію - http://en.wikipedia.org/wiki/Mallory_and_Irvine_Research_Expedition

    виявляється - тіло Мелорі знайдено 1999 року. але загадка в тому - що з ним не було фотографії його дружини Рут та прапора Британії - які він планував залишити на вершині. Таким чином - є підстави стверджувати, що Мелорі першим був на вершині (у 1924 році) - а не Хіларі (в 1953 р.) Цю інтригу можна було б більше розяснити в тексті - на мою думку.

    автору - респект та успіхів

  17. Вітаю з перемогою, авторе! Ви були у мене в трійці лідерів від самого початку. Приємно бачити Вас в топі grin

  18. Від автора, "Тобі не повезло Хаше" - незле, незле wink

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)