Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. Їдка річ і водночас тепла. Відчувається авторська злість. Автор знущається зі штампів, але знущання це, на жахові замішане, бо така вже доля кожної знахідки - перетворитися врешті-решт на штамп. Зауваження до мови є, але загалом текст вправний.

    Автору успіхів на нелегкому самостійному шляху фантастики.

  2. Прочитав. Річ симпатична. Кінцівка нормальна, в міру щаслива, в міру загадкова.

    Початок затягнутий неймовірно, я ледве продерся. ІМХО варто закинути якусь "зачіпку"

    Цікаво, заводи, що розплачуються кавунами - то гумор, чи ляп?

    Місцями є зайві подробниці - вони наче й допомагають вжитись у світ, але при цьому здорово розсіюють увагу. Важко сказати від них більше шкоди чи користі.

    розстібає бюстгальтер і звільнює перса. Перса в неї великі і пружні. Дівчина підставляє їх Івановим губам.

    76 рік. І написано для власної дружини в теперішньому... гм. ІМХО - неправдоподібно, нє? В будь-якому разі дружина мала б це якось відкоментувати, щось на кшалт: "чоловіки, вам все одне"

    при послідовні кінцівки - респект.

    Ще кілька слів по тексту... тут велике ІМХО, я не мовознавець, проте він якийсь кострубатий. ЧИ то з виразами щось не так, чи то канцеляризми заїли... ну не знаю. Тут би якийсь фахівець щось міг гарне порадити.

    Резюме.

    Важкий початок, гарний кінець. Сподіваюсь бачити цей текст у фіналі.

    ЗІ

    жанр визначив як "міська казка".

  3. Резюме.
    Важкий початок, гарний кінець. Сподіваюсь бачити цей текст у фіналі.

    Приєднуюся! Авторові - успіхів!

  4. Дякую!

    А концервовані кавуни у 3-літрових банках - реальна реалія 90х років. Як і той факт, що з аудиторами інколи розплачувалися консервами. Часи були фантастичніші від фантастики smile

  5. Не пішло. Залишилося відчуття банальності. Може, якби твір був коротший, і враження були б інші. Написано непогано, огріхів не помітив.

  6. Їх вигадав Олесь Гончар, а я в нього поцупив. Але ж це не є плагіат, правда?

    Авторе, не вибачайся, бо все одно не пробачу. grin По-перше, дуже поважаю "Собор", справді геніальний твір. По-друге, терпіти не можу пародій, а Ера і Жанна настільки не схожі на гончарівських героїнь, що краще хай був би плагіат! Якби вони були не зацікавленими дівчатками, а такими ж цинічними жінками, як і в оригіналі, якби вважали ту писанину відвертою маячнею і дочитали б до кінця, тільки щоб переконатися, що кінець так само "галімий", як і початок - і то було б терпиміше.

    Організація міститься у мініатюрному двоповерховому будинку біля моря. За два кроки від неї будують житловий хмарочос. Хмарочос добудували до половини і, кажуть, вже розпродали частину квартир.

    Такий абзац у тексті не один. Це, пробачте, стиль шкільних творів. "На передньому плані картини починається стежка. На задньому плані стежка продовжується". Якось так. grin Створює відчуття якоїсь примітивності твору, недосвідченості автора... Ні, несмертельно, але неприємно.

    PS. Нітрохи не хотіла образити автора, тому про всяк випадок прошу вибачення, якщо тон видався різким. smile

  7. Dear Lady, мої Жанна і Ера справді не схожі на "соборівських". Просто потрібно було два жіночих імені. А "Собор" мені теж колись сподобався. Але, водночас, не міг не помітити, як цікаво Гончар розставляє акценти. Негативні жіночі персонажі:

    1) вчителька англійської (іноземна мова з претензією на аристократичність), якій не комфортно у селі (який жах!) і

    2) дівчата з "іноземними" "космополітичними" іменами - Жанна і Ера.

    Звісно ж, Жанни, Ери та інші вчительки англійської тільки й можуть, що сходитися з рецидивістами, спекулянтами та іншими негідниками grin

    Але я не писав пародію на Гончара, просто взяв в нього "прикольні" імена smile

    Щодо другого зауваження - дякую! Наперед буду вважати на такі речі.

  8. На порозі кімнати стоять дві дівчини. Вони не дивляться у його бік. Говорять поміж собою. Одна - золотоволоса, блакитноока панночка у білому светрі. А інша - Галя.
    Ні, до цього я підозрював, що шафа якось пов’язана з "Нарнією" - тепер от впевнивсяgrin

    Золотоволоса розповідає, як ходила до стоматолога. Той спершу поставив тимчасову пломбу, але, як виявилося, поклав замало миш'яку. Виявилося це, коли він вже почав виривати зуб і дівчину аж перекосило від болю.
    Наскільки я пам’ятаю, миш’як клали перед лікуванням зуба, щоб вбити нерви, а не його видаленням. Хоча, так було в дев’яностих, за стоматологію семидесятих-вісімдесятих не знаюsmile

    - Вічно ти вигадуєш якесь інше життя. Замість того, щоб писати про наше, нормальне...
    Блін, а фраза знайома. Мені теж таке кажутьgrin

    Отже, не зважаючи на лавсторі - сподобалося. Хоч подорожі в часі і заюзані до дір, але почитати було приємно. Викликало певну ностальгію, за тим таки 98-м роком.

    Успіхів!

  9. Женя, текст реально вдався! Є над чим попрацювати, але річ цікава. Приємно, що твоє. Успіхів, пробуй друкувати це.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)