Нащастя, я не маю необхідності читати усі тексти... Але, все одно, рекомендую авторові порівняти те що він надсилав і те що можна скачати з цієї сторінки.
Саме так! Оформлення і форматування. Рекомендації залишаються в силі.
Пуше хоч ви мене не розчаровуйте. Помітна тенденція передбачуваності і недалекості у ваших коментах. Скажу Вам по секрету... тільки ж Ви нікомую Подивіться фільми Чарлі Чапліна... водному із них...є подібний сюжет.... Сліпа дівчина на вулиці продає квіти і посміхається.... він не знав про це тому думав, що до нього її приємності... Окрім цього подібного ще безліч у різних авторів... А тепер самі думайте стосовно Гаківської лабораторки... Ця схема сюжет у мене вже давно в резерві. в разі необхідності написати швидко твір в перервах між тяжкими трудовими буднями
Нічого з собою не можу зробити - маю добру пам"ять і згадую початок (після абзаців про паралельні реальності). Було вже це - про магазин і пакунки - конкурс №2. Що ж - автор вельми виріс з того часу, вітаю!
шановний пуше мені до чапліна не далеко і не близько але набагать далі ніж до неба рачки і це не тільки метафізично а в тім хто знає можливо чаплін стоїть наразі у вас за спиною посміхається і ставить вам ріжки автор марки до вас з неймовірно яскравим позитивом до речі у кішки яка живе там де і я живу з'явилося троє кошенят і всі як одне схожі на вас мов викапані
Gulia-Mulia дякую вам треба було як хотів подати на конкурс нову версію оповідання з'їсти ще і живого кота поважаю пуша тому і не подав
Chernidar цілком погодився з вами кінець розмазав для невизначеності паралельні світи це не аби що а початок для орієнтації де це все і коли відбувається мабуть треба більш ретельніше підлаштувати під текст що йде опісля
соплі аби не алєргіческі вже подав хай буде така нема коли перераблювать якшо її робить на рівні друку в якомусь збірнику то дійсно шось нада прибрать а шось кудись добавить і підрихтувать
Оповідання починається як науково-популярна громадянсько-пафосна стаття.
Мова героя (зовн. і внутр.) перенасичена «документальними» подробицями. «Та жінка, такого-то року народження, характер стойкій нордічєскій, нє прівлєкалась нє імєла, з красивими ногами та пишними грудьми, що була вдягнена у те-то, коли ми з нею познайомилися в такому-то барі...» Навіть тверезий чоловік не стане мислити таким чином.
(А після першого екрану тексту мій мозок мене залишив...)
Взагалі читати важко – продираєшся крізь мову та каламутний сюжет. Ледь примусило себе дочитати. Шкода мозок. Повернись, друже! Агов!
Нє, ну треба ж мати хоч мінімальну повагу до читачів... У мене мозок відключився після кількох абзаців, ледь змусив очі продивитися цей креатив до кінця...
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 18 RSS
1Sergiy Torenko22-09-2010 22:48
Нащастя, я не маю необхідності читати усі тексти... Але, все одно, рекомендую авторові порівняти те що він надсилав і те що можна скачати з цієї сторінки.
Саме так! Оформлення і форматування. Рекомендації залишаються в силі.
2Пухнастик-Шалапут22-09-2010 23:49
Пане Пись - ну шо це за банальщина... Доля, зуби... брррр... Та ще й сюжет передертий з умов гаківської лабораторки столітньої давності.
ПуШ розчарований.
Невже його сіятєльна лічность не змогла вас надихнути на щось далебі трохи оригінальніше?)))))
Синій кіт.
Фу. Мутант якийсь чи шо... Чи перепився блю-курасаву, може?)))
А от початок ПуШу як не дивно сподобався. Були в цього початку якісь надії.
Були та й загули.
Обіцяного концепту ідентифікації місця і ролі ПуШа в розвитку сучасної української літєратури також не простежуєця.
Незачот.
3Chernidar23-09-2010 10:21
з першого разу неосилив. повернусь потім
4Аноним23-09-2010 15:17
Пуше хоч ви мене не розчаровуйте. Помітна тенденція передбачуваності і недалекості у ваших коментах. Скажу Вам по секрету... тільки ж Ви нікомую Подивіться фільми Чарлі Чапліна... водному із них...є подібний сюжет.... Сліпа дівчина на вулиці продає квіти і посміхається.... він не знав про це тому думав, що до нього її приємності... Окрім цього подібного ще безліч у різних авторів... А тепер самі думайте стосовно Гаківської лабораторки... Ця схема сюжет у мене вже давно в резерві. в разі необхідності написати швидко твір в перервах між тяжкими трудовими буднями
стає в нагоді
5Аноним23-09-2010 15:18
Це був автор Марки долі(написав попередній комент)
6Chernidar23-09-2010 15:35
осилив.
значиться враження такі: перші кліька абзаців про багатомірні світи відверто зайві і збивають з подальшого настрою.
ну і кінець дещо розмазаний. а так - історія як історія.
7Пухнастик-Шалапут23-09-2010 21:07
Шановний Афторе - ви до Чапліна, будь-ласка, не примазуйтесь.
ВАм до нього, звиняйте, як до неба рачки.
ПуШ може і недалекий і передбачуваний - а от лабораторка вона і в африці лабраторка, як її не крути.
Втім - тут вам нікого на емоції не вивести.
Ну, синій кіт у вас - то й небеса із вами.
Ще й проголосують, будьте певні. Успіхів
8Gulia-Mulia23-09-2010 21:33
Нічого з собою не можу зробити - маю добру пам"ять і згадую початок (після абзаців про паралельні реальності). Було вже це - про магазин і пакунки - конкурс №2. Що ж - автор вельми виріс з того часу, вітаю!
9Аноним24-09-2010 08:26
шановний пуше мені до чапліна не далеко і не близько але набагать далі ніж до неба рачки і це не тільки метафізично а в тім хто знає можливо чаплін стоїть наразі у вас за спиною посміхається і ставить вам ріжки автор марки до вас з неймовірно яскравим позитивом до речі у кішки яка живе там де і я живу з'явилося троє кошенят і всі як одне схожі на вас мов викапані
Gulia-Mulia дякую вам треба було як хотів подати на конкурс нову версію оповідання з'їсти ще і живого кота поважаю пуша тому і не подав
втор марки долі
10Аноним24-09-2010 08:40
Chernidar цілком погодився з вами кінець розмазав для невизначеності паралельні світи це не аби що а початок для орієнтації де це все і коли відбувається мабуть треба більш ретельніше підлаштувати під текст що йде опісля
автор марки долі
11Пухнастик-Шалапут24-09-2010 08:51
Ну ладно - ПуШ мабуть переборщив зі соплями))
Взагалі то в нього характєр суровий нардіческий.
Автор - оповідку перепишіть - як фантастична абстракція вона була б вєсьма і вєсьма - але приберіть оцих недотепних близнюків, я вас умоляю.
До котенят ПуШ відношення не має. Тут всьо однозначно))
12Аноним24-09-2010 09:16
соплі аби не алєргіческі вже подав хай буде така нема коли перераблювать якшо її робить на рівні друку в якомусь збірнику то дійсно шось нада прибрать а шось кудись добавить і підрихтувать
автор марки долі
13John Smith12-10-2010 12:37
Дуже пафосний початок, рванi речення, iдея твору незрозумiла.
Повтори: примiтивнi прагнули, по по пластиковому,
14Автор12-10-2010 12:39
John Smith, так і є. Недоработка, але вже э чистовий варыант...
15коментато12-10-2010 16:56
Оповідання починається як науково-популярна громадянсько-пафосна стаття.
Мова героя (зовн. і внутр.) перенасичена «документальними» подробицями. «Та жінка, такого-то року народження, характер стойкій нордічєскій, нє прівлєкалась нє імєла, з красивими ногами та пишними грудьми, що була вдягнена у те-то, коли ми з нею познайомилися в такому-то барі...» Навіть тверезий чоловік не стане мислити таким чином.
(А після першого екрану тексту мій мозок мене залишив...)
Взагалі читати важко – продираєшся крізь мову та каламутний сюжет. Ледь примусило себе дочитати. Шкода мозок. Повернись, друже! Агов!
16Аноним12-10-2010 19:09
коментато... так герой ужеж не та людина шо ми... він людига нової єри...
Подорожує задлявтіхи... як для деяких полювання чи пікап
автор марки долі
17Сибіряк12-10-2010 22:35
Нє, ну треба ж мати хоч мінімальну повагу до читачів... У мене мозок відключився після кількох абзаців, ледь змусив очі продивитися цей креатив до кінця...
18Аноним12-10-2010 23:01
Сибіряк... Шо сказать вам на втіху? Мозок- це завжди харашо! Читайте і читаємі будете... Ну шось типу такого шоб не нудне і не довго розсусолювати...
Тисну руку...
Автор Марки долі