Жіноча проза. Знову. Я не кажу, що це погано. Але, шановний/а Аторе/ко, зрозумійте, що для переважної більшості представників чоловічої статі такі твори нечитабельні. Я не знаю чому й через що, та заледве осилив цю відверто дівчачу й адресовану відверто дівчатам історію. Усе чекав якоїсь бомби, що змінила б моє ставлення до твору, бо й сюжет вийшов простий, мов парена ріпа. Дочекався: під завісу світу було явлено вершик про маки й сраки. Фініта. Словом, дуже перепрошую, але - дико не моє. Тому поступаюся місцем справжнім поціновувачам поезії.
Є ні, пане Зіркоходе, жінкам це теж не до вподоби. Тай поезія вийшла якась... не підіймається рука написати про що. Не вбачаю нічого романтичного ані у поезії, ані у розвитку подій. У чому мораль?
До того ж, я втомилась казати - вичитка наше все. Можна сказати, що то не моє і відмахнутись від твору, але коли читаєш "макs" замість маки у оповідінні, одразу розумієш, що автор не дуже переймався тим, як воно буде читатись. Я,як і попередній дописувач, ледве дочитала. Вибачте.
Бракувало часу написати відповідь словами)Дякую за коментарі. вони для мене вкрай важливі! Зауваження приймаю. Сперечатися зайве Ідея твору Всі баби - дури... коли кохають по справжньому! Життя просте й коротке... Реальність завжди сперечатиметься з казками і міфами. Отака вийшла у мене міфопоетика. Маки або вільний )))
2Маки - добре. Виходить, ідею я зрозуміла вірно. Тільки написати посоромилась. Якщо для вас важливі коментарі, можу підкинути конструктиву наприкінці конкурсу. А ідея про те, що сперечатися зайве, мені імпонує. До речі, я усе чекала, що то товарки Світланині чогось їй у вино підмішали, коли вона у ті "маки" вляпалась.
Ви не переймайтеся, тут лише суб"єктивна думка двох людей. Може, комусь воно більш сподобається.
Та нормально)Які перейми? ) Мені здалося, що ідею не варто вже так прямолінійно озвучувати у тексті. все йтак ніби ясно))) Знаю таких людей, яким н етреба додавати у вино дурману...Такі вони вже є). прагнуть кохання) і шаліють від найменшого натяку на це). Скажу чесно. Герої оповідки - майже реальні. подібна історія сталася у житті однієї моєї знайомої)Що й надихнуло мене... така реальна сільська міфопоетика сьогодення)))
ну того й дочитав. Прочитав МакІ й одразу подумались "макі", "опришки", "гайдамаки", рух Опору міфопоетичних створінь проти суворої буденності... от так багато понадумував із невірно прочитаної назви.
Так, буває й таке. аж занадто просте і... Казки різні бувають. А як це Почали, як казку - то треба було витримувати усе оповідання в такому стилі, або ж взагалі ту казку не прилутувати.
Свіженьке))) А де ви за останні двісті років бачили щось свіженьке в літературі з цього приводу?
як це Почали, як казку - то треба було витримувати усе оповідання в такому стилі, або ж взагалі ту казку не прилутувати.
Спробую пояснити.
Ця подружня пара ні чим особливим не вирізнялася серед сотень, що жили у мальовничому селищі міського типу Березневе. Нажили трьох дітей: дівчаток Катю і Маринку та хлопчика Бориску. Все було ніби добре в цій сім’ї. В народі кажуть про таке: “Все по людськи, як годиться.”
Типовий початок казки: жили собі дід та баба і була в них курочка Ряба/автомат Калашнікова/син-характерник/портал в інші світи/анігілятор широкоформатного знищення...
Йдемо далі:
Щойно прокинувшись, Свєта вирішила трішки поніжитися у ліжку. Вихідний. Сонячний, літній ранок. Простягнула руку аби ніжно погладити свого чоловіка. Намацала порожнє місце. Любий сидів на підлозі, зосереджено натягуючи шкарпетки. – Доброго ранку, любий.
Тут Ви переходите на звичайнісіньку розповідь, real-time.
Далі знову іде іповідь в минулому часі:
Їхня історія кохання почалася на місцевій дискотеці. Літо! Час палких почуттів і побачень до світання.
Знову потім real-time. Якось воно напружує. Треба було вже в оному стилі витримати. Але це так, моє НМСД
А я от не вмію критикувати... Як подумаю, що хтось таке може робити і з моїми творами, то просто мурашки по шкірі. Бррр... Хоча розумію, що критика іноді буває конструктивною. Отож, що в цьому оповіданні побачила я? Цікава житейська історія, міфопоетики, звичайно, малувато, але от опис відьми - я зачиталася. Я вам повірила! Так, багато механічних помилок, але впевнена, що автор їх вже виправив у своєму варіанті.
1. Бррр. Не знаю чи це в мене особисте, але мене коробить від імені "Свєта". Особливо у письмовому вигляді.
2. Блін, ну невже так важко просто закинути текст в ворд і дивитися, що він підкреслить червоним?
3. Оповідання - нудна розповідь про нецікаве подружжя з нижчих шарів суспільства. Навіть не знаю, що ще сказати. Гумор якийсь занадто ниций, хоча для даного контексту може і прийнятний. Тільки от аудиторія у вашої прози теж не вийде за межі альтернативно обдарованих у інтелектуальному плані пролетаріїв. Тільки от вони книжок не читають. Журбинка.
Тільки от аудиторія у вашої прози теж не вийде за межі альтернативно обдарованих у інтелектуальному плані пролетаріїв. Тільки от вони книжок не читають.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 20 RSS
1Зіркохід08-09-2012 20:07
Жіноча проза. Знову. Я не кажу, що це погано. Але, шановний/а Аторе/ко, зрозумійте, що для переважної більшості представників чоловічої статі такі твори нечитабельні. Я не знаю чому й через що, та заледве осилив цю відверто дівчачу й адресовану відверто дівчатам історію. Усе чекав якоїсь бомби, що змінила б моє ставлення до твору, бо й сюжет вийшов простий, мов парена ріпа. Дочекався: під завісу світу було явлено вершик про маки й сраки. Фініта. Словом, дуже перепрошую, але - дико не моє. Тому поступаюся місцем справжнім поціновувачам поезії.
2Олена08-09-2012 20:56
Є ні, пане Зіркоходе, жінкам це теж не до вподоби. Тай поезія вийшла якась... не підіймається рука написати про що. Не вбачаю нічого романтичного ані у поезії, ані у розвитку подій. У чому мораль?
До того ж, я втомилась казати - вичитка наше все. Можна сказати, що то не моє і відмахнутись від твору, але коли читаєш "макs" замість маки у оповідінні, одразу розумієш, що автор не дуже переймався тим, як воно буде читатись. Я,як і попередній дописувач, ледве дочитала. Вибачте.
Натхнення!
3Маки08-09-2012 21:38
Зіркохід, Олена )))!
4Маки09-09-2012 09:29
Зіркохід, Олена
Бракувало часу написати відповідь словами)Дякую за коментарі. вони для мене вкрай важливі! Зауваження приймаю. Сперечатися зайве Ідея твору Всі баби - дури... коли кохають по справжньому! Життя просте й коротке... Реальність завжди сперечатиметься з казками і міфами. Отака вийшла у мене міфопоетика. Маки або вільний )))
Щиро, Маки
5Олена09-09-2012 12:12
2Маки - добре. Виходить, ідею я зрозуміла вірно. Тільки написати посоромилась. Якщо для вас важливі коментарі, можу підкинути конструктиву наприкінці конкурсу. А ідея про те, що сперечатися зайве, мені імпонує. До речі, я усе чекала, що то товарки Світланині чогось їй у вино підмішали, коли вона у ті "маки" вляпалась.
Ви не переймайтеся, тут лише суб"єктивна думка двох людей. Може, комусь воно більш сподобається.
6Маки09-09-2012 12:49
Олена
Та нормально)Які перейми? ) Мені здалося, що ідею не варто вже так прямолінійно озвучувати у тексті. все йтак ніби ясно))) Знаю таких людей, яким н етреба додавати у вино дурману...Такі вони вже є). прагнуть кохання) і шаліють від найменшого натяку на це). Скажу чесно. Герої оповідки - майже реальні. подібна історія сталася у житті однієї моєї знайомої)Що й надихнуло мене... така реальна сільська міфопоетика сьогодення)))
7Chernidar10-09-2012 11:19
Єпть!!! я, ідіот, шукав тут мужніх партизанів... тому переглянув до кінця.
при перегляді фантастики не знайшов.
8Чорноока Зося10-09-2012 17:30
Розпалося на фрагменти: окремо чаклунка, дискотека, сімейне життя.
Далі взагалі - стьоб.
Відчувається, що це переклад з російської.
І текст треба вичитувати. Соромно давати таке на конкурс.
9Маки11-09-2012 08:30
Chernidar Чорноока Зося дяки за коменти
Партизани... Та вже досить мабуть про партизанів. Треба просто жити)))
Вичитувати треба)))
10Маки11-09-2012 08:32
Chernidar
А тема ж міфопоетика чине так?
11Chernidar11-09-2012 09:26
ну того й дочитав. Прочитав МакІ й одразу подумались "макі", "опришки", "гайдамаки", рух Опору міфопоетичних створінь проти суворої буденності... от так багато понадумував із невірно прочитаної назви.
12Споглядач11-09-2012 09:36
До сраки та тема. Аби НФ. Краще епохи пари.
13Фантом12-09-2012 15:28
Авторе, скажіть чесно, скільки разів Ви вичитували оповідання? Якщо вичитували взагалі...
Баби - дури... Свіженька ідея, нічого не скажеш
Почали, як казку - то треба було витримувати усе оповідання в такому стилі, або ж взагалі ту казку не прилутувати.
Сюжет... тут взагалі промовчу... Вибачте, ледь змусив себе дочитвти до кінця...
Успхів.
14Маки12-09-2012 18:23
Фантом
Дяки за комент)
але ж змусили)))
Так, буває й таке. аж занадто просте і... Казки різні бувають. А як це Почали, як казку - то треба було витримувати усе оповідання в такому стилі, або ж взагалі ту казку не прилутувати.
Свіженьке))) А де ви за останні двісті років бачили щось свіженьке в літературі з цього приводу?
15Маки12-09-2012 19:21
А ще є й Чорноока Зося)))
Дяки за комент!
Аргументуйте чи шо)))
Так, ви правильно помітили частини оповідання і про що це говорить? Невже вони не стикуються? о науковофантастичне слово!
16Фантом13-09-2012 09:22
Спробую пояснити.
Типовий початок казки: жили собі дід та баба і була в них курочка Ряба/автомат Калашнікова/син-характерник/портал в інші світи/анігілятор широкоформатного знищення...Йдемо далі:
Тут Ви переходите на звичайнісіньку розповідь, real-time.
Далі знову іде іповідь в минулому часі:
Знову потім real-time. Якось воно напружує. Треба було вже в оному стилі витримати. Але це так, моє НМСД
17Violin15-09-2012 17:36
А я от не вмію критикувати... Як подумаю, що хтось таке може робити і з моїми творами, то просто мурашки по шкірі. Бррр... Хоча розумію, що критика іноді буває конструктивною. Отож, що в цьому оповіданні побачила я? Цікава житейська історія, міфопоетики, звичайно, малувато, але от опис відьми - я зачиталася. Я вам повірила! Так, багато механічних помилок, але впевнена, що автор їх вже виправив у своєму варіанті.
18Маки15-09-2012 19:13
Ото вже й я тут... Ага.
Фантом Дяки за кммент)
розумію ваші зауваження. Можливо щось в цьому є. Якщо ви помітили і вам не комфортно читати))) Візьму й це на замітку.
Violin
Дки вам за коментар. Все ж для читача і во ім'я його))) Так, помилок і одруківок є! Виправив і мабуть пора купувіати нову клаву)))
19Ал14-10-2012 23:28
1. Бррр. Не знаю чи це в мене особисте, але мене коробить від імені "Свєта". Особливо у письмовому вигляді.
2. Блін, ну невже так важко просто закинути текст в ворд і дивитися, що він підкреслить червоним?
3. Оповідання - нудна розповідь про нецікаве подружжя з нижчих шарів суспільства. Навіть не знаю, що ще сказати. Гумор якийсь занадто ниций, хоча для даного контексту може і прийнятний. Тільки от аудиторія у вашої прози теж не вийде за межі альтернативно обдарованих у інтелектуальному плані пролетаріїв. Тільки от вони книжок не читають. Журбинка.
20Аноним15-10-2012 09:15
про нецікаве подружжя з нижчих шарів суспільства.
Тільки от аудиторія у вашої прози теж не вийде за межі альтернативно обдарованих у інтелектуальному плані пролетаріїв. Тільки от вони книжок не читають.
Це ви щось якось не те...
Розсмішили))))
має бути виключно адресна література?