Премія Локус-2026

^{Nnedi Okorafor "Death of the Author"}

Життя не раз підкидало Зелу несподівані випробування, але коли її раптом звільняють з університету, а її новий роман отримує відмову від видавця — і все це посеред весілля її сестри — її світ перевертається з ніг на голову. Людина з інвалідністю, без роботи, до того ж із надто цікавого, успішного й схильного до осуду сімейства, вона зовсім не уявляє, що робити далі.

Тієї ночі, у своєму готельному номері, вона наважується на крок, який визначить усе її подальше життя: вирішує написати книгу, зовсім не схожу на попередні. Науково-фантастичну драму про андроїдів і штучний інтелект після вимирання людства. І відтоді все змінюється.

Далі на читача чекає історія про кохання й втрату, славу й безчестя, про надзвичайні події в одному світі — й в іншому. І що більше змінюється життя Зелу, то сильніше стирається межа між вигадкою та реальністю.

Бо інколи історія справді має силу змінити світ.

^{Alix E. Harrow «The Everlasting»}

Легенда. Брехня. Історія кохання.

Леді-лицарка, чия легенда стала підвалиною цілої держави, зустрічає сором’язливого історика, зачарованого її славою. Його відправляють у минуле, щоб переконатися, що вона зіграє свою роль… навіть якщо це розіб’є йому серце.

Сер Уна Вічна була найвидатнішою героїнею Домініону: дівчинкою-сиротою, яка стала лицаркою і віддала життя за королеву та країну. Її легенда живе в піснях і переказах, у дитячих книжках і вербувальних плакатах, але її справжнє життя давно забуте.

Через століття Овен Меллорі — невдалий солдат і дослідник, який насилу знаходить своє місце в житті, — закохується в історію Уни Вічної. Ця історія приводить його на війну, до архівів, а потім і в саме минуле.

Уна й Овен переплетені в часі, приречені розповідати ту саму історію знову і знову, хоч би якою була ціна. Але ця історія завжди закінчується однаково.

Якщо вони хочуть переписати легенду Уни й нарешті розповісти іншу історію, їм доведеться переписати саму історію — і змінити власні життя в процесі.

^{Stephen Graham Jones «The Buffalo Hunter Hunter»}

Події роману розгортаються в штаті Монтана й розповідають про чорноногого індіанця на ім’я Гарний Укол, який блукає землями Народу Чорноногих у пошуках справедливості.

Усе починається з того, що в 2012 році в стіні знаходять щоденник лютеранського пастора, написаний у 1912-му. З його сторінок постає історія повільної різанини — майже забутого ланцюга подій, що бере початок у трагедії, коли 217 чорноногих загинули серед снігів. Цю історію розкривають стенограми інтерв’ю з Гарним Уколом, який під час низки сповідальних зустрічей розповідає про своє дивне й неприродно довге життя.

Це історія помсти корінних народів Америки, відтворена через яскраві голоси своєї епохи одним із нових майстрів літературного горору — Стівеном Ґремом Джонсом.

^{Yoon Ha Lee «Starstrike»}

Хва Ян та її товариші-пілоти зрадили Імперію, щоб урятувати її від самознищення — але що чекає на них далі? Минуло лише два місяці відтоді, як ескадрилья списоносців завадила імперським силам застосувати руйнівну сингулярну бомбу та знайшла прихисток у повстанських кланів, які відтоді залучають їх до рейдів проти колишніх командирів. Ці місії допомагають притлумити шок від нещодавніх битв… принаймні поки що.

Тим часом найкраща подруга Хва Ян, технік Ким, залишилася на імперському флоті й опинилася у в’язниці за допомогу в її обмані проти Імперії. Хва Ян відчайдушно прагне визволити Ким, але сама Ким поступово починає усвідомлювати, що вірність Хва Ян не така однозначна, як вона колись вважала.

^{Natalia Theodoridou «Sour Cherry»}

Приголомшливе переосмислення легенди про Синю Бороду — одного з найміфологізованіших серійних убивць — перетворене на сучасну історію про токсичну маскулінність, феміністичну притчу та казку для XXI століття.

Історія починається з Агнес. Після втрати своєї дитини вона отримує запрошення до великого панського маєтку, щоб годувати немовля місцевого лорда. Але з хлопчиком щось не так: його нігті ростуть надто швидко, шкіра пахне землею, а очі нагадують їй темний ліс. Хлопчик дорослішає, стає юнаком, а потім чоловіком — і здається, що всюди за ним тягнеться мор. Дерева всихають від коріння, плоди гниють просто на гілках, а містяни відвертаються від нього.

Згодом чоловік бере собі дружину, яка народжує йому сина. Але трагедії повторюються по колу, і його родина змушена замислитися над власною згубною природою. Дружина за дружиною, смерть за смертю, мор за мором — кожна жінка, якої він торкається, стає привидом. І привиди зливаються в хор, що наполегливо звертається до нашої оповідачки, поки та намагається пояснити, в нашому цілком реальному світі, що саме з нею сталося.

Усі привиди погоджуються в одному — щодо незаперечної правди про цього чоловіка, цього могутнього лорда, який кохав їх і водночас привів кожну до загибелі: якщо підеш — помреш. Але якщо помреш — залишишся.

Моторошний і незабутній дебютний роман Наталії Теодоріду «Кисла вишня» звертається до давніх систем влади й гендерних ролей, до звичних виправдань для поганих чоловіків і до складних причин, через які ми залишаємося в полоні чудовиськ, яких любимо.

^{Solvej Balle «On the Calculation of Volume III» (translated by Sophia Hersi Smith & Jennifer Russell)}

У дивовижній третій частині «вражаючої» (The Washington Post) семикнижної серії Баллє нескінченний день 18 листопада для Тари змінюється назавжди, коли вона виявляє, що більше не самотня у своїй безкінечній осені.

Адже вона зустріла людину, яка пам’ятає. Людину, яка так само добре, як і вона, знає, що «зараз осінь, але ми не наближаємося до зими. Що за нею не прийдуть весна й літо. Що червоні та жовті барви дерев залишаться назавжди. Що вчора — це не сімнадцяте листопада, що завтра означає вісімнадцяте, а дев’ятнадцятого ми, можливо, ніколи не побачимо».

Якщо перша й друга книги були зосереджені на вимушеній подорожі однієї жінки — геть від її звичного життя, від коханих людей і в саму прірву часу, — то третя повертає нас до світу людської близькості з усіма її радощами, дивними особливостями та взаємним подивом від необхідності заново вчитися існувати поруч з іншими у спільній реальності.

І, звісно, що ж із чоловіком Тари, Томасом? Він і далі день за днем сидить на самоті у їхньому будинку в Кларйон-су-Буа, зовсім не підозрюючи, що відбувається, і чекає на повернення дружини.

Поєднуючи поезію та філософські роздуми з проникливими спостереженнями про наш дезорієнтуючий час, роман Сольвей Баллє «Про розрахунок тому» ставить перед читачем запитання: якою є відповідальність окремої людини перед людством і перед збереженням цього світу?

^{Amal El-Mohtar "The River Has Roots"}

У маленькому містечку Тістлфорд, на самому краю Краю Фейрі, живе загадкова родина Готорнів.

Там вони доглядають і збирають урожай зачарованих верб, вшановуючи давній договір і співаючи деревам на знак подяки за їхню магію. Ніхто не відданий цьому більше, ніж дві наймолодші доньки родини — Естер та Ізабель, які плекають одна одну так само дбайливо, як і прадавні дерева.

Але коли Естер відкидає наполегливого залицяльника заради коханого з Краю Фейрі, під загрозою опиняється не лише зв’язок між сестрами, а й саме їхнє життя…

^{Somto O. Ihezue "We Begin Where Infinity Ends"}

У кімнаті запала темрява. Але лише на мить. На стелі й стінах спалахнули крихітні цятки світла, які поступово яскравішали, доки не ожило ціле море зірок. За ними з’явилися сузір’я, мерехтливими лініями вимальовуючи свої історії на тлі сяйливої темряви. Крізь цю кишенькову версію всесвіту промчав метеор, і Рівер провела його поглядом. Вогники відбилися в її зіницях, осяявши їх. Потім з’явилися планети — у ледь помітних відтінках червоного, синього й коричневого: кільця Сатурна, бурхливі вихори Юпітера, палаючий Марс. Галактики складалися одна в одну, з’являлися незвідані світи, виникали й розпадалися чорні діри. І сонце було не одне. Були сонця. Кімнату наповнило гудіння. Тихе й лагідне, ніби його породив сам космос. Рівер простягнула руку. Її долоня здіймалася все вище й вище.

І Рівер торкнулася нескінченності.

^{Thomas Ha "In My Country"}

Моя країна може здатися вам дивною.

Часом вона здається дивною навіть мені самому. Я прокидаюся і працюю. Працюю, а потім відпочиваю. І між цим я щось кажу — і чогось не кажу. Бо, як ви незабаром зрозумієте, в моїй країні те, що ти говориш, має значення. Але те, чого ти не говориш, можливо, має не менше значення — а то й більше.

^{Thomas Ha "Uncertain Sons and Other Stories"}

«Непевні сини» — це вражаюча й майстерно написана збірка, що досліджує любов і травми в родині; суспільні та технологічні тривоги; питання ідентичності та класу; а також альтернативні, химерні версії недалекого майбутнього.

Гострі, проникливі, винахідливі та далекоглядні, ці оповідання Томаса Ха в його дебютній збірці сповіщають про появу нового, надзвичайно важливого голосу в сучасній літературі.

^{Karen Lord, Annalee Newitz, Malka Older "We Will Rise Again"}

У цій збірці редактори Карен Лорд, Анналі Ньюїц і Малка Олдер відстоюють ідею реалістичних, прогресивних суспільних змін за допомогою спекулятивних історій авторів з усього світу. Досліджуючи теми від справедливості для людей з інвалідністю та екологічного активізму до взаємної підтримки в громадах і колективного творення світів, ці уявні оповіді письменників і письменниць, серед яких Н. К. Джемісін, Чарлі Джейн Андерс, Алехандро Ередія, Сем Дж. Міллер, Нісі Шолл і Сабріна Вурвуліас, ставлять у центр солідарність, емпатію, надію, радість і творчість.

Кожне оповідання вписане в ширший соціально-політичний контекст завдяки есеям та інтерв’ю з лідерами суспільних рухів, зокрема Едрієн Марі Браун і Валідою Імарішею. Разом вони вибудовують майбутню історію протестів, революцій і спротиву з тією самою відданістю точності, яку автори спекулятивної літератури зазвичай застосовують до науки й технологій.

Використовуючи амбітне оповідання як інструмент, «Ми піднімемося знову» пропонує дієві засоби для організації спільнот, безкомпромісно переосмислює наявний порядок речей і окреслює можливий шлях до творення іншого світу.

^{Cory Doctorow "Enshittification: Why Everything Suddenly Got Worse and What to Do About It"}

Олайнення. Це не вам здається — інтернет справді став гіршим. Він пройшов через олайнення. І це не випадковість, і саме собою це не виправиться. Ось як ми можемо провести розлайнення й повернути собі хороший інтернет.

Ми всі живемо в епоху Лайноцену — Великого Залайнення, часу, коли сервіси, які мають для нас значення й на які ми покладаємося, перетворюються на величезні купи лайна. Це дратує. Пригнічує. А часом навіть лякає.

Колись величний інтернет виродився у «платформи», які здобули панівне становище завдяки тому, що надавали зручні, приємні й надійні послуги. Але щойно ми стали залежними від цих сервісів, технологічні магнати обернулися проти нас, покладаючись на нашу залежність, щоб утримувати нас у своїх екосистемах, навіть коли ті ставали дедалі гіршими. Те саме вони зробили й з компаніями, які прийшли на ці платформи продавати нам свої товари. Коли і користувачі, і бізнеси опинилися в пастці, технологічні корпорації почали послідовно вичавлювати з сервісів усю корисність, залишаючи лише той мінімум, який не давав системі остаточно розвалитися.

У книзі «Олайнення» Корі Докторов показує, звідки все це взялося: не з невблаганних законів економіки чи великих історичних сил, а з конкретних політичних рішень, ухвалених впливовими людьми, які проігнорували всі попередження про наслідки своїх дій. І ці рішення можна скасувати.

«Олайнення» — це інструкція з демонтажу Великого Теху, дорожня карта до повернення контролю над засобами обчислення. Це і діагноз, і ліки.

^{Nnedi Okorafor "The Space Cat"}

Прибульці з далекого космосу висадилися в Нігерії. І вони навіть не здогадуються, з чиїм домом зв’язалися.

О так, розкішне життя улюбленого домашнього кота. Що може бути кращим? А Перівінкл має його в найкомфортнішому варіанті. Та цей розпещений улюбленець не такий простий, як здається на перший погляд. Він не просто домашній кіт. Він космічний кіт.

Удень його обсипають пестощами, почухуваннями та смачними курячими філе. Уночі ж він мчить крізь космос на власноруч удосконаленому зорельоті.

Між епічними битвами з писклявими іграшками та роботою над новими поліпшеннями для свого корабля Перівінкл ніколи не нудьгує. І коли його люди вирішують покинути Сполучені Штати й переїхати до невеликого, але жвавого містечка Калерія в Нігерії, він із захватом готується досліджувати новий дім — навіть дізнавшись, що багато нігерійців не люблять котів. Зрештою, справжній шукач пригод, як Перівінкл, не боїться нового досвіду.

Але в Калерії не все таке, яким здається. І дуже скоро Перівінкл опиняється в найнеймовірнішій пригоді свого життя — просто тут, на Землі.