Дякувати Вам. Звісно, що духовні практики мають безлічі адептів, а адепти безлічі прототипів.) Згаданий Вами персонаж заслуговує на неабияку зосереджену увагу. Хоча.)Хоча мені більше до вподоби мандрівник психонавт Мумрик Нюхайлик із Диво-капелюха!)))
Спроби вдосконалення свідомості я відслідковував ще від часів так би мовити перших неондертальців. Та й сам напружуюсь з цього приводу.)))
Куди ж без еротизму? На ньому бідному тримається продовження роду)))
Dok
Дякувати Вам. А ви знаєте? Якщо сподобається читачам, то матиме сенс написати продовження пригод Богдана Наріжного і дядька Василя.
Перше, що хочу відзначити – це експеримент із розділом одного великого оповідання на два менші, які вписуються у необхідну кількість знаків. Не впевнений, що це за правилами, але якщо організатори вирішили, що все в порядку, значить будемо довіряти їхній думці. Єдине, цікаво, як за оповідання голосуватимуть. Можливо частина з тих, кому воно сподобалось проголосують за «перше», а частина за «друге» і як наслідок жодне у фінал не вийде. А можливо вийдуть обидва. Побачимо.
Тепер по самому оповіданню. Не подумайте, що я граю в угадайку, але воно мені нагадує оповідання «І тисячу років війна». І там і тут використовується по 2 фантприпущення. Яка ідея цього оповідання? Пошук себе матеріально-успішною людиною, якій набридло столичне життя і вона повертається до батьківського дому, де зустрічає містика-наставника. Тобто за «фантастику» відповідає саме наставник. Але чому тому тоді дії оповідання відбуваються у світі, де в Криму будується кілометровий будинок з використанням якихось невідомих технологій? Особисто я все це просто викинув би і переніс гг в наш час. Нехай українець виконує будівельні замовлення в Малайзії чи Китаї. Яка різниця? На містичний сюжет це не впливає.
Тепер про містику. Перша частина була суто реалістична і коли я її читав, вірив всьому, що відбувається (крім супербудинку в Криму, звичайно), а поява невідомого біля залізничних кас стала родзинкою, яка заінтригувала, було очевидно, що він ще з’явиться. Я губився у думках, чому хтось хоче, щоб гг сів на потяг. Але зустріч з дядьком-наставником перетворила реалістично-містичну сильну історію в маразм. Ці польоти в космос і стаканчик (СТАКАНЧИК!) завдяки якому переміщуються у просторі для мене просто поховали розповідь. Абсолютний абсурд. Крім цього знищено загадковість історії.
Звичайно це суб’єктивно, але все ж мені хотілося б, щоб залишилась недосказаність. Натомість містик-наставник відкриває всі карти і демонструє всі фокуси.
Можливо ви й хотіли зробити такий веселий балаган з польотами в шамбалу і на марс, тоді мої вітання, це вдалось. Якщо ж ви хотіли зробити серйозне оповідання – друга частина потягла його на дно. І звичайно не можна не згадати про лист шефу. Я в архітектурі розбираюсь не краще ніж автор, але розумію, що все там написане не має жодного сенсу. Ви просто добили оповідання абсурдом. Навіщо, не розумію. Хоча, не виключаю, свідомо.
П.С. До топу, якщо ваше оповідання буде в моїй групі можливо візьму. Є дуже сильні моменти, гарний стиль. Тому краще вкажіть, за яку частину голосувати. Щоб не плутався ні я, ні інші.
Але чому тому тоді дії оповідання відбуваються у світі, де в Криму будується кілометровий будинок з використанням якихось невідомих технологій? Особисто я все це просто викинув би і переніс гг в наш час. Нехай українець виконує будівельні замовлення в Малайзії чи Китаї. Яка різниця? На містичний сюжет це не впливає.
Треба будувати на Україні в Криму. А то всі кудись їдуть по витрішки чи до Турції чи ще кудись а все цікаве можназробити на місці. І це ж фантастика))) Можливо років за надцять і побудують щось подібне
вельми дякую за аналіз. якщо ви вловили дух оповідання - це добре. Ознака того, що я більш-менш вдало доніс до читача ...))) все, що хотів донести.
Для серйозності та інших, вказаних вами, аспектів) на мою думку, необхідно більший формат. Роман чи велика повість. А тут необхідна динаміка. Якось так.)
Я в архітектурі розбираюсь не краще ніж автор, але розумію, що все там написане не має жодного сенсу. Ви просто добили оповідання абсурдом. Навіщо, не розумію. Хоча, не виключаю, свідом
Треба будувати на Україні в Криму. А то всі кудись їдуть по витрішки чи до Турції чи ще кудись а все цікаве можназробити на місці. І це ж фантастика))) Можливо років за надцять і побудують щось подібне
Та я ж не проти. Хай будують. Але навыщо їх будувати саме в цьому оповіданні? На моюб думку слід розуміти, про що ви пишете. Якщо про будинки - то про будинки, якщо про містика-наставника - то про нього. Все інше краще викидати, тоді читач бачитиме саму суть, а не розпорошуватиме увагу. Так само і ви не розпорошуватимете сили. Звичайно це субєктивно.
Для серйозності та інших, вказаних вами, аспектів) на мою думку, необхідно більший формат.
Куди вже більший)) і так під 60 тис. знаків))
А тут необхідна динаміка
Хотілося б почути думку інших читачів, але мені значно цікавішою була перша частина, де динаміки взагалі не було, але розповідалась цікава історія. Можливо я помиляюсь.
Дякую.Ви не помилилися в жодному разі. Мені цікава ваша думка і зауваги.
Тепер коли твір на конкурсній сторінці бачу трохи тежнічних бліх... Повтори і зайві крапки...)))
Та я ж не проти. Хай будують. Але навыщо їх будувати саме в цьому оповіданні?
Десь же їх треба будувати))) Для образності картини має бути багатошаровий антураж чи то пак тло)))
Куди вже більший)) і так під 60 тис. знаків))
Воно то так... Це вже більше схоже повість)Звісно можна було все скоротити і стиснути у відповідну кількість знаків, але захотілосяописів і подробиць. Буває)
Як на мене, це не "експеримент", а доволі прямолінійна хитрість, яка дозволила авторові подати на розгляд більший за обсягом твір. По-перше, як на мене, це частково порушує анонімність: якнайменше ми знаємо, що у тр, це конкурс окремих оповідань, а не "далі буде". Тому, якщо розглядати за правилами, жодне з цих оповідань не заслуговує на хорошу оцінку, бо або не має початку, або кінця, або ні того, ні того. Мені здається, координаторам все-таки варто було винести ці оповідання за конкурсну програму, попри те, що формально тексти відповідають правилам.
Погоджуюсь, хитрість. Але ж оцінюють виключно учасники конкурсу, які до того ж читають виключно власну контрольну групу, тож шанси отримати бали в "уламка" оповідання досить посередні. Хитрість тут грає проти автора.
Жодних натяків на хитрість. Якщо можна подавати три оповідання (згіднго правил) То є можливість представити на суд читачів цикл оповідок. Хоча кожне оповідання хоч і не без тоє-сьоє можна розглядати, як окреме.
То є можливість представити на суд читачів цикл оповідок
п.2.2. Правил:
На конкурс приймаються цілісні завершені оповідання, написані спеціально для конкурсу, які раніше не друкувались і не з'являлись в Інтернеті. Обсяг оповідання має становити від 10000 до 30000 знаків з пробілами.
Автор має рацію. Правилами не заборонено викладати оповідання з одного циклу, якщо вони цілісні і завершені. Тобто, якщо не подаються уривками і не обриваються напівслові. Частини циклу не є цілісними і завершеними? Звідки такий умовивід? Тоді окремі вірші поетів з циклів певного виду лірики не є цілісними і завершеними? Пісні з одного концептуального альбому не є цілісними і завершеними?
Також погоджуюсь із С.Торенком, адже подавати такі твори на конкурс - це більше ризик, ніж перевага. Перевірено на власному досвіді. Однак і хитрості тут немає ніякої. Правила є правилами, що прямо не заборонено - те дозволено.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 17 RSS
1Док03-09-2013 00:36
Історія з продовженням. Щось нагадало... Гарно написано. Чекаю наступних пальців
Авторові - успіхів!
2Ловчиня птахів03-09-2013 09:15
Сюр на вишиванко-чорнобривцевому тлі. Деякі картини пасторальні і сонячні. На мою думку, це плюс, хоча я не являюсь прихильником подібних творів.
Дядько Василь виглядає колоритно. А прототипом у нього Дон Хуан Матус?
Порадувала наявність добротного гумору.
Еротичний елемент червоною ниткою прошиває оповідання і наводить на певні роздуми щодо...
Якість написання твору висока.
Автору удачі на конкурсі.
3Автор пальця03-09-2013 21:11
Ловчиня птахів
Дякувати Вам. Звісно, що духовні практики мають безлічі адептів, а адепти безлічі прототипів.) Згаданий Вами персонаж заслуговує на неабияку зосереджену увагу. Хоча.)Хоча мені більше до вподоби мандрівник психонавт Мумрик Нюхайлик із Диво-капелюха!)))
Спроби вдосконалення свідомості я відслідковував ще від часів так би мовити перших неондертальців. Та й сам напружуюсь з цього приводу.)))
Куди ж без еротизму? На ньому бідному тримається продовження роду)))
Dok
Дякувати Вам. А ви знаєте? Якщо сподобається читачам, то матиме сенс написати продовження пригод Богдана Наріжного і дядька Василя.
4Андрій05-09-2013 09:21
Молодці
5Радістка Кет06-09-2013 14:16
А третій буде?)
Всі два оповідання - супер.
6Автор пальця06-09-2013 16:22
Андрій
Радістка Кет
7inter107-09-2013 18:21
Перше, що хочу відзначити – це експеримент із розділом одного великого оповідання на два менші, які вписуються у необхідну кількість знаків. Не впевнений, що це за правилами, але якщо організатори вирішили, що все в порядку, значить будемо довіряти їхній думці. Єдине, цікаво, як за оповідання голосуватимуть. Можливо частина з тих, кому воно сподобалось проголосують за «перше», а частина за «друге» і як наслідок жодне у фінал не вийде. А можливо вийдуть обидва. Побачимо.
Тепер по самому оповіданню. Не подумайте, що я граю в угадайку, але воно мені нагадує оповідання «І тисячу років війна». І там і тут використовується по 2 фантприпущення. Яка ідея цього оповідання? Пошук себе матеріально-успішною людиною, якій набридло столичне життя і вона повертається до батьківського дому, де зустрічає містика-наставника. Тобто за «фантастику» відповідає саме наставник. Але чому тому тоді дії оповідання відбуваються у світі, де в Криму будується кілометровий будинок з використанням якихось невідомих технологій? Особисто я все це просто викинув би і переніс гг в наш час. Нехай українець виконує будівельні замовлення в Малайзії чи Китаї. Яка різниця? На містичний сюжет це не впливає.
Тепер про містику. Перша частина була суто реалістична і коли я її читав, вірив всьому, що відбувається (крім супербудинку в Криму, звичайно), а поява невідомого біля залізничних кас стала родзинкою, яка заінтригувала, було очевидно, що він ще з’явиться. Я губився у думках, чому хтось хоче, щоб гг сів на потяг. Але зустріч з дядьком-наставником перетворила реалістично-містичну сильну історію в маразм. Ці польоти в космос і стаканчик (СТАКАНЧИК!) завдяки якому переміщуються у просторі для мене просто поховали розповідь. Абсолютний абсурд. Крім цього знищено загадковість історії.
Звичайно це суб’єктивно, але все ж мені хотілося б, щоб залишилась недосказаність. Натомість містик-наставник відкриває всі карти і демонструє всі фокуси.
Можливо ви й хотіли зробити такий веселий балаган з польотами в шамбалу і на марс, тоді мої вітання, це вдалось. Якщо ж ви хотіли зробити серйозне оповідання – друга частина потягла його на дно. І звичайно не можна не згадати про лист шефу. Я в архітектурі розбираюсь не краще ніж автор, але розумію, що все там написане не має жодного сенсу. Ви просто добили оповідання абсурдом. Навіщо, не розумію. Хоча, не виключаю, свідомо.
П.С. До топу, якщо ваше оповідання буде в моїй групі можливо візьму. Є дуже сильні моменти, гарний стиль. Тому краще вкажіть, за яку частину голосувати. Щоб не плутався ні я, ні інші.
8Автор пальця08-09-2013 08:15
inter1
Треба будувати на Україні в Криму. А то всі кудись їдуть по витрішки чи до Турції чи ще кудись а все цікаве можназробити на місці. І це ж фантастика))) Можливо років за надцять і побудують щось подібне
вельми дякую за аналіз. якщо ви вловили дух оповідання - це добре. Ознака того, що я більш-менш вдало доніс до читача ...))) все, що хотів донести.
Для серйозності та інших, вказаних вами, аспектів) на мою думку, необхідно більший формат. Роман чи велика повість. А тут необхідна динаміка. Якось так.)
о.А хто знає)))
Голосуйте, як підказує вам Шамбала)))
9inter108-09-2013 11:46
Та я ж не проти. Хай будують. Але навыщо їх будувати саме в цьому оповіданні? На моюб думку слід розуміти, про що ви пишете. Якщо про будинки - то про будинки, якщо про містика-наставника - то про нього. Все інше краще викидати, тоді читач бачитиме саму суть, а не розпорошуватиме увагу. Так само і ви не розпорошуватимете сили. Звичайно це субєктивно.
Куди вже більший)) і так під 60 тис. знаків))
Хотілося б почути думку інших читачів, але мені значно цікавішою була перша частина, де динаміки взагалі не було, але розповідалась цікава історія. Можливо я помиляюсь.
10Автор пальця08-09-2013 12:06
inter1
Дякую.Ви не помилилися в жодному разі. Мені цікава ваша думка і зауваги.
Тепер коли твір на конкурсній сторінці бачу трохи тежнічних бліх... Повтори і зайві крапки...)))
Десь же їх треба будувати))) Для образності картини має бути багатошаровий антураж чи то пак тло)))
Воно то так... Це вже більше схоже повість)Звісно можна було все скоротити і стиснути у відповідну кількість знаків, але захотілосяописів і подробиць. Буває)
11Данко01-10-2013 10:44
Як на мене, це не "експеримент", а доволі прямолінійна хитрість, яка дозволила авторові подати на розгляд більший за обсягом твір. По-перше, як на мене, це частково порушує анонімність: якнайменше ми знаємо, що у тр, це конкурс окремих оповідань, а не "далі буде". Тому, якщо розглядати за правилами, жодне з цих оповідань не заслуговує на хорошу оцінку, бо або не має початку, або кінця, або ні того, ні того. Мені здається, координаторам все-таки варто було винести ці оповідання за конкурсну програму, попри те, що формально тексти відповідають правилам.
12Sergiy Torenko02-10-2013 11:06
Погоджуюсь, хитрість. Але ж оцінюють виключно учасники конкурсу, які до того ж читають виключно власну контрольну групу, тож шанси отримати бали в "уламка" оповідання досить посередні. Хитрість тут грає проти автора.
13Автор пальця02-10-2013 12:34
Данко
Sergey Torenko
Жодних натяків на хитрість.
Якщо можна подавати три оповідання (згіднго правил)
То є можливість представити на суд читачів цикл оповідок.
Хоча кожне оповідання хоч і не без тоє-сьоє можна розглядати, як окреме.
14ST02-10-2013 13:41
п.2.2. Правил:
На конкурс приймаються цілісні завершені оповідання, написані спеціально для конкурсу, які раніше не друкувались і не з'являлись в Інтернеті. Обсяг оповідання має становити від 10000 до 30000 знаків з пробілами.
Частини циклу не є цілісними завершеними творами.
15Автор пальця02-10-2013 14:30
ST
Ну не скажіть...
16Нурсултан Тюлякбаєв02-10-2013 14:53
Автор має рацію. Правилами не заборонено викладати оповідання з одного циклу, якщо вони цілісні і завершені. Тобто, якщо не подаються уривками і не обриваються напівслові. Частини циклу не є цілісними і завершеними? Звідки такий умовивід? Тоді окремі вірші поетів з циклів певного виду лірики не є цілісними і завершеними? Пісні з одного концептуального альбому не є цілісними і завершеними?
Також погоджуюсь із С.Торенком, адже подавати такі твори на конкурс - це більше ризик, ніж перевага. Перевірено на власному досвіді. Однак і хитрості тут немає ніякої. Правила є правилами, що прямо не заборонено - те дозволено.
17Автор пальця02-10-2013 16:52
Нурсултан Тюлякбаєв
Все правильно. Ні, якщо вже торкнулося цієї теми, то Запіскі о Шерлоке Холмсе і докторє Ватсонє можна подати, і, як роман. Навпаки теж нічого так.