жахи

42
Сьогоднішній наш гість - яскравий представник темної хвилі сучасної української фантастики, який попри усі випробування, пов'язанні із життям у прифронтовому місті, продовжує створювати книжки, які не схожі ні на що інше.

42Володимир Кузнєцов - письменник з Сєвєродонецька, що працює на стику горору, наукової фантастики і темної прози. Крім того, працює геймдизайнером, веде блог про настільні ігри, чимало знає про комікси, грає у музичному гурті «Discordant System» та займається одноборствами.


 

 Ще раз вітаємо із нагородою «Кризаліс» від Європейського співтовариства наукової фантастики! Шкода, що цього року Єврокон проходив онлайн і ти не зміг забрати твою нагороду. І це одразу підштовхує нас до першого запитання: яка твоя історія конвентного та фестивального фантастичного життя?

 

 Дякую! 42На жаль, моє нагородження співпало з масштабними пожежами на Луганщині, тому якось особливо святкувати цей факт мені здалося неприйнятним. Утім, нині ситуація наче стабілізувалася, і тепер громада та небайдужі люди з інших регіонів України намагаються подолати страшні наслідки цієї катастрофи. Не тільки допомогти постраждалим у пожежі людям, але й відновити ліси, яким було завдано неймовірної шкоди. Тому, напевне, якось святкувати винагороду я буду дещо згодом)

Далі…

42

 

 Спецпроект «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше» продовжує подорож Україною. Цього разу ми у Тернополі, який не тільки файне місто, але й батьківщина багатьох відомих письменників, й скоро зможе претендувати на осередок фантастики, завдяки розташуванню тут видавництва «Навчальна книга – Богдан». Сьогодні наш співрозмовник – письменник з Тернополя Андрій Гулкевич

 


 Андрій Гулкевич – письменник фантаст. 42Живе і працює у місті Тернопіль.За фахом юрист, захоплюється музикою. Працює у жанрах фентезі, жахів та пригодницької літератури. Адміністратор української спільноти, що присвячена фентезі та жахам.

 

 

 До фантастики приходять різними шляхами. Хтось захоплюється пригодами у вигаданих світах, когось зачаровує наука, а як було із вами? Що «прив’язало» до фантастики?

 

 Моє знайомство з літературою розпочалося з казок. Вітчизняних й зарубіжних. Не можу сказати, що був надто захоплений якимись конкретними казками, але пригадується, що дуже подобалися казки про Котигорошка та Кирила Кожум’яку, напевно так з’явився інтерес до певної авантюри. Звичайно неабияку роль відігравала міфологія давньої Греції, з якою також доволі рано познайомився. Творчість Александра Дюма, Жуля Верна та Фенімора Купера була однією з найулюбленіших у підлітковому віці, принаймні до прочитання «Володаря Перснів» та серії про Гаррі Поттера. Досить побіжно прочитав «Хроніки Нарнії», котрі видалися цікавими, але не надто захоплюючими, у порівняння з тим же «Володарем перснів». З Гаррі Поттером узагалі цікава історія, оскільки, коли виходили 42українські видання, то найшвидше їх можна було придбати на Форумі видавців у Львові, де, їх розбирали з блискавичною швидкістю. Напевно жодна з книг у жанрі фантастичної літератури (у найширшому розумінні цього поняття) не користувалася на українському ринку таким попитом. Після ж Форуму доводилося тиждень чи два чекати, поки ці книги доберуться до полиць книгарень, тим більше в Тернополі. Десь під час прочитання серії про Гаррі Поттера мені потрапила до рук книга Урсули ле Ґуїн «Чарівник Земномор’я».

Далі…