Повернутися на сторінку

Коментарів: 14

  1. На початку оповідання налаштувався на космічну гумореску. Виявилось, помилився. Можна стверджувати, що твір - наукова фантастика з елементами м"якого гумору. Фінал був несодіваним. Загалом - дуже позитивне враження.

    Авторе, успіху на конкурсі!

  2. Спасибі, Доку!

    Автор і сам не знає до пуття, що ж то врешті вийшло із його задумки. Мабуть, такий сплав мимоволі виник через те, що подібні напрями фантастики на даному конкурсі не дуже популярні. Хотілось дотримати паритет, ну і поекспериментувати трохи.

  3. Я колись виклала в мережі шматок твору, де космічний корабель гинув, і екіпаж, охоплений панікою, вийшов з-під контролю капітана. Як на мене тоді накинулись критики: мовляв, такого бути не могло, бо в космос літають тільки серйозні і добре натреновані люди... smile А воно он як буває! smile

    Дійсно, оповідання сприймалось хорошим гумором. А от остання частина щось настільки незрозуміла, що все приємне враження зіпсувала. :( Буває так, що автор хоче покращити текст якоюсь оригінальністю, але робить тільки гірше - здається, тут саме той випадок. Останню частину можна сміливо викинути, текст нічого не втратить. ІМХО

  4. Останню частину можна сміливо викинути, текст нічого не втратить. ІМХО

    Самостійно перша частина сприймалася б гуморескою. На мою думку, фінальний епізод органічно доповнює початок.

  5. А про що ж вона, та остання частина?

  6. А про що ж вона, та остання частина?

    Остання частина пояснює, що події, описані на початку - лише експеримент з можливості транслювати емоції і думки людей експериментальним тваринам. І всі комічні персонажі - просто мавпи. І поведінка у них збереглася мавп"яча.

  7. Брр! Краще б не питала - ще більше заплутали! smile

  8. L.L., дякую за коментар! Бачу, Док уже дещо ситуацію прояснив, але трохи конкретизую. Погодьтеся, що змальована у творі історія навряд чи могла б трапитися насправді. З людьми. З іншого боку, й мораль оповідання, сподіваюся, досить прозора. Коли ж ми згадаємо історію розвитку науки, то побачимо, що люди дуже часто тягали каштани з вогню чужими руками. От я й придумав написати байку в науково-фантастичному антуражі. Те, що читач обурюється, виявляючи в самому кінці твору, в чиїй шкурі його примусив ходити Автор - цілком природно. Але це лише один з прийомів подивитися на нас збоку.

  9. Почему это читатель обижается, когда узнает, в чью шкуру засунули? Причем прием не новый, если вспомнить рассказ Булычева "Юбилей - 200".

  10. Погодьтеся, що змальована у творі історія навряд чи могла б трапитися насправді. З людьми.

    Не погоджусь, бо сприймалося, як гумор. Як для посміятись, то цілком вірогідна ситуація.

    Те, що читач обурюється, виявляючи в самому кінці твору, в чиїй шкурі його примусив ходити Автор - цілком природно.

    В даному випадку читач не обурився, а просто не зрозумів, що відбулося. Може, я не надто уважно читала, а може, знову цей шмат тексту виявився "занадто науковим". Але до мене таки не дійшло, що то був за експеримент. А останнє речення про мавп змусило думати, що (раз оповідання - гумор) висновок - люди для освоєння всесвіту ще мавпи за рівнем розвитку. Якось так.

  11. Почему это читатель обижается, когда узнает, в чью шкуру засунули? Причем прием не новый, если вспомнить рассказ Булычева "Юбилей - 200".

    То Автор так жартує. Щодо прийому, то Автор на новизну аж ніяк не претендує. Навпаки, прийом такий поширений, що використаний тут із відверто пародійною метою.

    Не погоджусь, бо сприймалося, як гумор. Як для посміятись, то цілком вірогідна ситуація.

    Має місце така собі гіпербола. Ситуація доведена до абсурду настільки, що Автор злякався, як би поціновувачі гумору не зрозуміли його серйозно.

    А останнє речення про мавп змусило думати, що (раз оповідання - гумор) висновок - люди для освоєння всесвіту ще мавпи за рівнем розвитку.

    Насправді Автор про людей значно вищої думки. Те, що гумор різко перескочив у негумор, було несподіванкою й для самого автора.

  12. Вітаю, авторе!

    Мушу визнати - а на вас образивсяsmile

    Нє, ну хіба можна таке чудове оповідання було закінчувати усим отим поясненням?

    Тепер серйозно. Описана проблематика просто чудова, і, нажаль, дуже актуальна. Щоб отак провалити місію через власне самолюбство. Коротше, за реалізацію аплодую. А от кінцівка не сподобалася. Тут би дати щось на кшталт газетної вирізки, мовляв 20 років потому. "Першим із людей на ґрунт Проксими-ІІ, чи то пак Блакитної, ступив професор Нечипоренко..." Але це, звісно НМСД.

    Успіхів та наснаги!

  13. Авторе, виправте текст, бо гріх псувати таке оповідання! Трапилося декілька русизмів, а "завше", як на мене, суто польське слово, українською буде "завжди". Це збиває з ритму. Також в кінці, коли вже стало ясно, що герої оповідання - не люди, але ще не було зрозуміло, що вони мавпи, я була трохи розгублена. Може, цю відстань варто трохи скоротити?

    А в цілому - чи не найкраще оповідання з прочитаних мною на цьому конкурсі. Цікаве, захоплююче, веселе. Дуже дякую.

  14. Гарна гумористична фантастика і не без моралі. Погоджуюся з Фантомом - мені теж виявилося забагато пояснень наприкінці, та фінальне речення як і хід з мавпами сподобався. Думаю, оповідка візьме високе місце на конкурсі і в публікацію теж втрапить )) Хоча особисто мені більш подобаються трохи інші речі, але на колір і смак для всіх милим не будеш ))

    Автору - успіхів на конкурсі!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)