Повернутися на сторінку

Коментарів: 18

  1. Нащастя, я не маю необхідності читати усі тексти... Але, все одно, рекомендую авторові порівняти те що він надсилав і те що можна скачати з цієї сторінки.

    Саме так! Оформлення і форматування. Рекомендації залишаються в силі.

  2. Пане Пись - ну шо це за банальщина... Доля, зуби... брррр... Та ще й сюжет передертий з умов гаківської лабораторки столітньої давності.

    ПуШ розчарований.

    Невже його сіятєльна лічность не змогла вас надихнути на щось далебі трохи оригінальніше?)))))

    Синій кіт.

    Фу. Мутант якийсь чи шо... Чи перепився блю-курасаву, може?)))

    А от початок ПуШу як не дивно сподобався. Були в цього початку якісь надії.

    Були та й загули.

    Обіцяного концепту ідентифікації місця і ролі ПуШа в розвитку сучасної української літєратури також не простежуєця.

    Незачот.cool smirk

  3. з першого разу неосилив. повернусь потім

  4. 2010-09-23 в 15:17:37 | Аноним

    Пуше хоч ви мене не розчаровуйте. Помітна тенденція передбачуваності і недалекості у ваших коментах. Скажу Вам по секрету... тільки ж Ви нікомую Подивіться фільми Чарлі Чапліна... водному із них...є подібний сюжет.... Сліпа дівчина на вулиці продає квіти і посміхається.... він не знав про це тому думав, що до нього її приємності... Окрім цього подібного ще безліч у різних авторів... А тепер самі думайте стосовно Гаківської лабораторки... Ця схема сюжет у мене вже давно в резерві. в разі необхідності написати швидко твір в перервах між тяжкими трудовими буднями

    стає в нагоді

  5. 2010-09-23 в 15:18:31 | Аноним

    Це був автор Марки долі(написав попередній комент)

  6. осилив.

    значиться враження такі: перші кліька абзаців про багатомірні світи відверто зайві і збивають з подальшого настрою.

    ну і кінець дещо розмазаний. а так - історія як історія.

  7. Шановний Афторе - ви до Чапліна, будь-ласка, не примазуйтесь.

    ВАм до нього, звиняйте, як до неба рачки.

    ПуШ може і недалекий і передбачуваний - а от лабораторка вона і в африці лабраторка, як її не крути.

    Втім - тут вам нікого на емоції не вивести.

    Ну, синій кіт у вас - то й небеса із вами.

    Ще й проголосують, будьте певні. Успіхів

  8. Нічого з собою не можу зробити - маю добру пам"ять і згадую початок (після абзаців про паралельні реальності). Було вже це - про магазин і пакунки - конкурс №2. Що ж - автор вельми виріс з того часу, вітаю!

  9. 2010-09-24 в 08:26:53 | Аноним

    шановний пуше мені до чапліна не далеко і не близько але набагать далі ніж до неба рачки і це не тільки метафізично а в тім хто знає можливо чаплін стоїть наразі у вас за спиною посміхається і ставить вам ріжки автор марки до вас з неймовірно яскравим позитивом до речі у кішки яка живе там де і я живу з'явилося троє кошенят і всі як одне схожі на вас мов викапані

    Gulia-Mulia дякую вам треба було як хотів подати на конкурс нову версію оповідання з'їсти ще і живого кота поважаю пуша тому і не подав

    втор марки долі

  10. 2010-09-24 в 08:40:30 | Аноним

    Chernidar цілком погодився з вами кінець розмазав для невизначеності паралельні світи це не аби що а початок для орієнтації де це все і коли відбувається мабуть треба більш ретельніше підлаштувати під текст що йде опісля

    автор марки долі

  11. Ну ладно - ПуШ мабуть переборщив зі соплями))

    Взагалі то в нього характєр суровий нардіческий.

    Автор - оповідку перепишіть - як фантастична абстракція вона була б вєсьма і вєсьма - але приберіть оцих недотепних близнюків, я вас умоляю.

    До котенят ПуШ відношення не має. Тут всьо однозначно))

  12. 2010-09-24 в 09:16:22 | Аноним

    соплі аби не алєргіческі вже подав хай буде така нема коли перераблювать якшо її робить на рівні друку в якомусь збірнику то дійсно шось нада прибрать а шось кудись добавить і підрихтувать

    автор марки долі

  13. Дуже пафосний початок, рванi речення, iдея твору незрозумiла.

    Повтори: примiтивнi прагнули, по по пластиковому,

  14. John Smith, так і є. Недоработка, але вже э чистовий варыант...

  15. 2010-10-12 в 16:56:41 | коментато

    Оповідання починається як науково-популярна громадянсько-пафосна стаття.

    Мова героя (зовн. і внутр.) перенасичена «документальними» подробицями. «Та жінка, такого-то року народження, характер стойкій нордічєскій, нє прівлєкалась нє імєла, з красивими ногами та пишними грудьми, що була вдягнена у те-то, коли ми з нею познайомилися в такому-то барі...» Навіть тверезий чоловік не стане мислити таким чином.

    (А після першого екрану тексту мій мозок мене залишив...)

    Взагалі читати важко – продираєшся крізь мову та каламутний сюжет. Ледь примусило себе дочитати. Шкода мозок. Повернись, друже! Агов! snake

  16. 2010-10-12 в 19:09:02 | Аноним

    коментато... так герой ужеж не та людина шо ми... він людига нової єри...

    Подорожує задлявтіхи... як для деяких полювання чи пікап

    автор марки долі

  17. Нє, ну треба ж мати хоч мінімальну повагу до читачів... У мене мозок відключився після кількох абзаців, ледь змусив очі продивитися цей креатив до кінця...

  18. 2010-10-12 в 23:01:20 | Аноним

    Сибіряк... Шо сказать вам на втіху? Мозок- це завжди харашо! Читайте і читаємі будете... Ну шось типу такого шоб не нудне і не довго розсусолювати...

    Тисну руку...

    Автор Марки долі

Повернутися на сторінку