Mamba

Дата реєстрації: 2013-02-23 21:56:06

Нік: Mamba

Коментарів: 20

Комментарии

• Публікації фортечан
  2015-10-02 00:39:59
  

  Погано

• Публікації фортечан
  2015-10-01 23:27:36
  

  Не чекали активних коментарів з боку автора о 10 годині ранку робочого дня. А колабораціонізм виправдати неможливо.

• Публікації фортечан
  2015-09-30 22:22:15
  

  Пане Мишіус! Мамби раді знайомству із цікавим письменником сучасності В. Венгловським і радо б привітали вас із виходом книги. Та як говорить відомий телеведучий: але є одне але…

  Книга вийшла у видавництві країни–загарбника і, всупереч бажанню ознайомитись із першодруком, фінансувати ворога не будемо. Та й іншим не радимо. Хіба даремно плели сітки і купували теплі речі та продукти нашим солдатам на передову? А ви, за прикладом відомих Українців, перерахуєте свій гонорар на допомогу біженцям чи армії? І ще питання: невже в Україні жодне видавництво не взяло до друку ваш твір?

• Блукач
  2015-03-16 21:47:31
  

  А потім Ми, вельмишановний Авторе, за Вашої згоди викладемо власні зауваження до твору та до "жорсткої критики", якщо вона з'явиться.

• Ці таємничі супутники
  2015-03-08 10:42:02
  

  Шановні Адміни! Мамби низько схиляють голову та перепрошують за жорсткий тролінг оповідання пана мишіуса. Намагаємось простимулювати цього автора до творчого росту і тому періодично висловлюємо критичні зауваження до його оповідань. Тому, наразі, встановити авторство вдалося по реакції на російську мову у відгуці та деяких інших огріхах нашого початківця в літературі. Те, що конкурсне оповідання має бути написане саме на ЗФ – безумовно. І дискваліфіковане за правилами, і покарання справедливе. Крапка. Автору іще раз бажаємо краще оплачувати роботу перекладачів або починати розмовляти українською. Не потрібно знущатися над прекрасною баладою недосконалим непрофесійним перекладом. І дівчаток

  хочеться попсувати по щічки

  теж карається (див. ст. 152 Кримінального кодексу України).

• Ці таємничі супутники
  2015-03-03 20:02:55
  

  Так-Так

• Діти місяця й туману (знято з конкурсу в зв'язку з публікацією)
  2015-03-02 00:04:08
  

  Як автор тішиться з компліментів учасника! Цьом-цьом!

  А у Володі виходять справді класні речі

  Я не адвокат, не родич, не друг і, навіть, не знайомий зазначеного автора.

  А у Олєжки Ладиженського і Діми Громова теж виходять класні речі!

• Діти місяця й туману (знято з конкурсу в зв'язку з публікацією)
  2015-02-22 23:57:41
  

  Читатель во многом ждет шаблонов. Отклонись - и он уже текст не воспримет. Шаблоны - это не плохо, главное умело их использовать.

  Ми запитуємо: ви багато спілкуєтесь зі своїми читачами? Ми, як читачі, а не автори, бажаємо в новому творі відкрити новизну ідей, думок, почуттів… А ваші читачі задовольняються багаторазовою жуйкою? Навряд чи такий рівень поціновувачів сприятиме авторському вдосконаленню.

  Думку читача про шаблони добре знають ті письменники, які часто з читачами зустрічаються та творчістю заробляють на життя. А ви утримуєте свою родину за рахунок авторських гонорарів?

• Діти місяця й туману (знято з конкурсу в зв'язку з публікацією)
  2015-02-22 15:36:45
  

  Иль просто с виду ты ему подобен,

  Иль в самом деле ты Плутишка Робин

  В. Шекспир «Сон в летнюю ночь»

  Так історично склалося, що за час перебування Мамб на «Зоряній фортеці», нашу особливу увагу привертають коментарі автора цього оповідання. Незважаючи на розкрите авторство і відсутність тексту, ми додамо декілька слів до обговорення твору, виключно заради покращення сучліту в цілому та конкретного оповідання зокрема: негоже підкидати сусідам (хоч і загарбникам) недосконалий твір.

  Отже, по-перше, насторожує штучність, шаблонність у створенні атмосфери вікторіанської епохи - занадто банальні штампи: леді з чаєм, туман, річка, місячна доріжка, Шекспір, кладовище (майже ґотика!).

  По-друге, прослідковується примітивізм пародії на класичний англійський детектив. Оскільки є персонаж, на якого не падає підозра – злочинець саме він!

  По-третє, фінал оповідання викликає дивні паралелі з прогулянкою по місячній доріжці Понтія Пілата та Га Ноцрі в фіналі культового роману.

  По-четверте, спостерігаємо штучність та натугу у вираженні ідеї розповіді – так і хочеться запитати: «а где же мальчик»? про що оповідання? Неодноразово ми зауважували, цитуючи класиків літературознавства, про різнопланові функції літературного твору, навіть якщо це твір – мініатюра (див. коментарі Мамби). Проте, констатуємо як відсутність ідеї твору, так і відсутність власних ідей реалізації авторського бачення подій.

  Псевдофілософські роздуми на початку твору, нереальний поєдинок з холодною зброєю, слуга, з незрозумілих причин взятий в подорож світами, псевдоледі, що не зомліла, а запросила незнайомих дивних джентльменів до чаю (страшно і цікаво дізнатися, за які переваги над трируким другом ця жінка обрала собі пару) – перелік можна продовжити.

  Можна подумати, що твір є прикладом постмодернізму і опирається на основні його постулати (колаж, інтертекстуальність, алюзії), але зважаючи на вищеозначене, це, на жаль, лишень зразок дешевого плагіату та обмеженості фантазії.

  І на останок: мова твору має безліч огріхів. Дуже помітно, що автор російськомовний у побуті і недоплачує перекладачу.

  P.S. Зважаючи на враження та аналіз оповідки, у «Шпаг та шестєрьонок» малі шанси увійти в історію класики фантастики.

• Ці таємничі супутники
  2015-02-21 13:36:24
  

  Так, Мамби такі! Так цікаво читати емоційні коментарі мишіуса, а потім його ж зауваження про перехід на особистості. А ну ж бо.... Ще трішки...

• Ці таємничі супутники
  2015-02-21 13:04:03
  

  Коментарі Мишіуса до своїх оповідань - не рідкість. За характером відгуку і визначаємо де своє і де чуже:-)

  Если теоретически подам рассказ на конкурс, то могу точно так же его разругать, если найду ошибку. Относитесь к конкурсу не так серьезно.

  ДонькаДонКіхота,хай Мишіус вкотре побіжить до адміна пожаліється.

• Ці таємничі супутники
  2015-02-21 10:55:26
  

  Шматуйте всіх! Таким несамовитим Ви нам подобаєтесь! Гарячим і захопленим! Вперед!

• Ці таємничі супутники
  2015-02-21 10:47:36
  

  Так я бы начал, да уже снят рассказ

  А другий теж дискваліфікований?

• Ці таємничі супутники
  2015-02-21 10:43:33
  

  Или устроить развлечение?

  Godspeed!First yourself!

• Ці таємничі супутники
  2015-02-21 10:15:16
  

  Доброго ранку, друзі, колеги та російськомовні любителі Президента України! Як добре, що Мишіус не адмін.

• Варвари!
  2014-10-19 11:15:32
  

  У Мамб передінфарктний стан!!! І це ж треба! Чергова обрана жертва, а рецензія в чорновому варіанті відлежувалась на робочому столі, знову виявилась Мишкою!

• Де неба є блакить
  2014-03-12 00:18:51
  

  Про об’єктивне і суб’єктивне світосприймання не одне століття дискують вчені різних наук, звичайно, і ми тут остаточну крапку не поставимо. Але є в літературознавстві чіткі критерії розмежування художності тексту: див., хоча б, підручник Ткаченка Анатолія «Мистецтво слова». Ази основ літературознавства необхідно таки знати майбутнім письменникам.

  Обговорення творів має сприяти вдосконаленню майстерності автора, якому варто прислухатися до думки читачів, бо «кожній людині не відома вся істина. Ми можемо бачити лише одну чи кілька її граней. І якщо хтось своє бачення оголосить єдино правильним і обов’язковим для всіх, то тільки збіднить, спотворить істину. Навчитися ж слухати, розуміти один одного, терпимо, з повагою ставитися до інших, навіть протилежних міркувань значно складніше, але тільки цей шлях пізнання гідний духовно зрілої людини, адже максимально наближає до багатогранної істини» (Василь Пахаренко, «Українська література» підручник для 9 класу, ст. 4)

  P.S.

  пишіть організаторам, бийте на сполох

  Мамби не апелюють до організаторів. Мамби апелюють до совісті автора.

• Де неба є блакить
  2014-03-08 23:00:55
  

  Автор не читав цієї глави роману, хоча зібрання книг Крапівіна стоїть на полиці.

  даного оповідання Крапівіна автор не читав або не пам'ятає.

  Ви так часто повторюєте "не читав". Авторе, це не аргумент.

• Де неба є блакить
  2014-03-08 10:34:03
  

  «Алька шукає друга» - почитаю.

  Мамби переконані, що автор читав це оповідання. Мамби сумніваються в існуванні "єдиного інформаційного простору"! Нехай автор пояснить появу в своєму творі цілого ряду співпадань і, навіть, однойменного героя.

• Де неба є блакить
  2014-03-07 00:09:32
  

  Де неба є блакить

  Там місто височить,

  Над золотою брамою

  Там зірка променить.

  А в місті тому сад

  Квітки і оксамит

  Собі гуляють звіри там

  Незнаної краси!

  Аквілон (Сергій Назаревич)

  автор не дуже беззахісний, але автор повинен мовчати

  І Мамби не беззахисні, і мовчати не змушені, чим і скористаємось.

  Отже, сучліт опирається на трьох китів: екзистенціалізм, автентичність, інтелектуальність. І, на перший, не вдумливий погляд, оповідання видається саме таким. Проте, хотілося б звернути увагу читачів та інших авторів на особливість цього твору – нам оповідка нагадала анекдотичну блондинку: красива зовнішність з претензійністю на інтелект, а в душі - порожнеча. Це як дешева цукерка або шоколадка в яскравій обгортці, майже, як ота славнозвісна канхвєта «Тузік» (Див. Лесь Подерв’янський «Гамлєт, або Феномен датського кацапізма»). Тож, до аналізу…

  По-перше, передбачуваність і шаблонність. Здогадуємось з перших абзаців, що головний герой новий світ не відкриє, але все закінчиться «ґеппі-ендом». Проте, автор може заперечити: це суб’єктивно. Ми б згодились, якби не наступні цитати з твору:

  Я повернуся, казав ти Лідії на прощання. Я відкрию новий світ і ступлю назад, заспокоював ти себе.

  І за декілька абзаців:

  Й ти повертаєшся, залишаючи свою мрію в порожньому світі.

  Зрозуміло, що на цьому оповідання не закінчиться і цей лузер має свого досягти… Всі карти вже відкриті - буде створення світу.

  По-друге, тема, порушена в оповіданні, неодноразово висвітлювалася в літературі, маючи тривалу традицію: твір викликає забагато алюзій (і це не комплімент). Це і «Стариган з крилами» Маркеса, і «Чужий в чужім краю» Хайнлайна, «Біблія» ... Та, на відміну від означених попередників, «Нобелівка», «Х’юго» чи просто світове визнання – перспектива, м’яко кажучи, далека.

  По-третє, відсутня новизна в трактуванні образів. Автор звернувся до розтиражованої нині теми надприродних можливостей людини. Серед Мачо-менів типу Людей Х, Дункана МакЛауда і т.д. Алька не є чимось унікальним.

  По-четверте, вражає (чи ображає?) примітивність вирішення конфлікту: боротьба зі своїми демонами, усвідомлення своїх можливостей і вміння ними скористатися. Спостерігаємо відсутність духовного зростання особистості, небажання долати свої комплекси, натомість - створення уявного друга (яскрава ознака шизофренії). А виявилось, що всі ці проблеми можна подолати лише криком і сердитим поглядом учителя (того й дивись, психотерапевти залишаться без роботи). Перед нами розгортається невдала імітація ініціації – і чакри відкрилися, і пішов створювати світи…

  По-п’яте, часта зустріваність біблійних символів насторожує: яблуко в руці, події в саду, крила з білими пір’ям, повернення в Едем… І з’явився Бог! І не просто Бог – Деміург (районного масштабу, бо для всесвітнього явно недостатньо сосисок)!

  По-шосте, вбачаємо нерозуміння автором особливостей людської психіки. Чому він вирішив, що Всемогутність є доброю? Закомплексований підліток усвідомив свої надприродні здібності – ви щиро вірите в його добрі наміри?

  А ще Мамби хочуть сказати слово на захист Вчителів. Тих, котрі зустрічаються всім на життєвому шляху, тих, що виховують та навчають. Обурює думка автора, що Вчителями стають невдахи.

  Підсумовуючи, зауважимо, що оповідання не схвилювало емоційно та не виконало ніякої естетичної функції. Твір мистецтва, коли він вартісний, має викликати якщо не захоплення, подивування, то хоча б спротив, огиду чи несприйняття. А тут найбільше вражень залишили образи їжачка та сосисок.

  P.S. Звертаємо увагу шановних читачів на твір Владислава Петровича Крапівіна «Алька ищет друга», де зустрічаємо і Альку, і уявного друга, і подолання власних страхів.