Спасибі всім - і організаторам конкурсу і учасникам і модератору!
Дублюю тут своє повідомлення, аке я написав в іншу гілку.
Маленька промова.
Як казав один з персонажів фильму "Пригоди принца Флоризеля" - "Такие повороты коня не для моего седла".
Не сподівався, що виграю.
Дозвольте коротко про себе:
Венгловський Володимир Казимирович, 38 років, провідний інженер-програміст.
Мешкаю у Житомирі.
Пишу фантастику та казки. В російськомовних конкурсах займав призові місця, але перше - тільки сьогодні. Мої оповідання поступово починають з'являтися в паперових виданнях.
Торішну Фортецю я пропустив - дізнався про конкурс, коли він вже закінчився. Але в цьому році я вже встиг.
Вибачте, що в моєму оповіданні стільки русизмів. Я дійсно писав на українській мові, і не перекладав у голові з россійської. Мені поки що бракує практики. Тому я дуже ретельно прислухався до ваших порад, і сьодні-завтра в оповіданні буде дещо виправлене.
Мене зараз переповнюють почуття - і радість і трішечки сум. Сум - тому що конкурс вже закінчився, і тому що не пройшли багато дуже гарних оповіданнь. Я вболював за Макса Пшебильского с "Записом", за Галину Соловей з "Днем...", та і взагалі, я рахую, що було багато гідних оповідань. Але конкурс - то трішки завжди лотерея.
Поздоровляю Марко Вітковського та Олега Субчака. Сподіваюсь, що я з вами всіми ще познайомлюсь.
Вибачте всі, кого я, можливо, чимось скривдив (я про автора Пачамачі Сергія Мисько. Ну, вийшло так. Ще раз вибачте).
Не сердіться на мене ті, хто вважає, що йх оповідання більш гідні перемоги.
Коли я іду на конкурси, я не сподіваюсь на перемогу. Я всім серцем бажаю, щоб мене тільки надрукували (тим більше в Україні, тому що я ще не публікувався в своїй країні).
І ця перемога трохи несподівана. Тому і така дещо сумбурна промова.
Що раз всім дякую!!!!!!
А сумувати не треба - разпочалась Мантикора, тому все цікаве продовжується.
PS Вадим Соколенко, пам'ятаєте, ми з вами домовлялися побалакати після конкурсу?
Сподіваюсь, що таки познайомимося, бо "Сніги" - то всього лише четвертий розділ утопічної антиутопії, і наші світи дивним чином збігаються. Постараюся потрапити на майстер-клас.
Вітаю, пане Володимир. Справа в тому, що я вже кілька днів тому написав вам особисте сповіщення на РБЖ Азимут. Але тепер можна говорити відкрито. Я вітаю вас з заслуженою перемогою. Оповідання того варте.І мені приємно, що я здогадався, хто його автор, ще до оприлюднення.
У мене поки що була третя спроба. На "Азимуті" ви непогано відгукнулися про моє оповідання "Дух воина". Хоча зараз його переглядаю - ляпів дам багато.
Пишу теж у вільний від роботи час. Спочатку робив це задля розваги знайомих. Брати участь у конкурсах сподобалось - є можливість для розвитку.
Якщо не проти, можемо обмінятися електронними адресами, щоб спілкуватися не лише на форумах.
вітаю переможців! Володимире, ваше оповідання без сумніву наділене великим потенціалом, я щиро сподівався, що воно займе призове місце і, фактично лише для того змусив себе проголосувати.
Олеже! Черговий раз вітаю з перемогою, зауважу, що у тебе вже прописався чіткий стиль: обидва твої оповідання впізнав якраз по ньому. На жаль недоліки залишились ті самі - я все ще не бачу перспективи розгорнути їх у світ. Втім, я дивлюсь на це все зі своєї дзвінниці.
пане Марко, вітаю і вас, хоча особисто мені Ваші твори не надто імпонують, вони, безперечно, заслужено займають вершину топу. На щастя оцінювання в фіналі не має настільки явних перекосів, як в першому турі, що говорить про небезнадійність конкурсу.
не певен чи буду на майстер-класі, але якщо буду то сподіваюсь знову поспілкуватись зі старими знайомими і познайомитись з новими.
Мій спосіб оцінювання не являє чогось нового чи оригінального. У фантастиці розрізняють дві складових: фантастичне припущення і, власне, художню майстерність. Керуючись саме такими критеріями, я підходив при оцінюванні оповідань.
На жаль, жодне з них не отримало "5" за фантастичність, бо ідеї далеко не нові, а от п’ятірку за артистичність отримали одразу кілька.
Але давайте по-порядку.
У першому рядку топу я не сумнівався ні на мить. "Вийти з дому" дивним чином перегукувалося з тим, над чим я поволеньки працюю останні півроку. Світ майбутнього, в якому цілком комфортно жити, однак який при цьому позбавлений багатьох природних, традиційних для нас, жителів минулого, речей, понять, норм. Прогрес змінює не тільки ландшафт, а й суспільство, тому соціальна фантастика й надалі матиме над чим працювати. Зрештою, "гола" НФ давно припинила своє існування. З появою "нової хвилі" письменник не може описувати нові технології, обійшовши при цьому їх вплив на людину.
"Вийти з дому" не відкриває нічого нового. Власне, будь-хто, чиє дитинство пройшло в сімейних гуртожитках, в змозі спрогнозувати такий світ - перенаселений, урбанізований, де всі живуть в містах-хмарочосах, в яких усе поруч - робота, навчальний заклад, житловий сектор, центри розваг, тобто вся інфраструктура під одним дахом. Сумно, але до цього ми рухаємося, хоча самі люди майбутнього вважатимуть нашу ностальгію за маленькою хатинкою на узліссі дивацтвом. Адже в цих колосальних будівлях, гадаю, знайдеться місце і для зелених насаджень. Тут дозволю встромити свого носа, і спрогнозувати, що проміжки між суперхмарочосами швидше нагадуватимуть мертві обочини автомагістралей, порослі живучими бур’янами. Вирощувати агротехнічні культури буде можливо лише в закритих від зовнішнього впливу (смогу) фермах. "Вийти з дому" навряд чи буде радісною подією. Люди прагнутимуть залишити запилену й задимлену Землю, віддаючи перевагу чистій атмосфері орбітальних міст і купольних поселень.
Однак мій власний прогноз не має нічого спільного з конкурсом. Оповідання дійсно хороше, продумане, і робот-"собачка" виконує свою роль. Перше місце в топі цілком заслужене.
"Резервація" потрапила в другий рядок завдяки хорошій реалізації. Читаючи, я став наспівувати "Выхода нет" Спліна, і зміст оповідання "куди не йди - усюди торба" відображає найгірші очікування від майбутнього. Прекрасно передана герметична атмосфера міського кварталу, сильне вкраплення сатири, одного тільки бракнуло - якогось спалаху всередині всього цього. Невже серед цих задавлених людей не знайшлося жодного панка? Людина звикає до всього, адаптується і шукає віддушини. Неформали так чи інакше мали б там з’явитися. Те, що героїня якимось чином опирається промиванню мізків, нічого їй не дасть. Попереду - все та ж глупа ніч.
"Запис №…" є прикладом "стандарту". Знаєте, є такий термін у джазі, класичний приклад, мелодія, яка виступає еталоном, у напрямку, де головну роль відіграє імпровізація. Прийом, коли герой стає кращим, коли переживає щось уві сні, трансі, Матриці вже давно опрацьований, і, як казав Стронговський, автор ніби проставляє для себе галочку в полі навпроти: "Можу!" Додати тут нічого, вийшло непогано, але стандартно.
В авторстві "Відвідувачів" я підозрював Радутного, є у нього пунктик на рахунок різного роду озброєнь. Цікаво, що написала оповідання пані, це трохи незвично. Реалізація задуму чудова, ніде правди діти, панянки словом володіють краще. Однак фантастичне припущення далеко не нове, вибачте за відвертість, тому "виїхало" оповідання лише завдяки якості написання.
"День усіх мертвих", поза сумнівом, готове до друку, і журнал "Дніпро" може спокійно викласти його на свої шпальти. Якісна література, описи, образи, все окей, от тільки крапелька містики наприкінці настільки маленька, що подекуди в мильних операх фантастики більше, ніж тут. Не будемо сперечатися, веристично це чи ні, просто містична "підкладка" настільки слабка й суперечлива, що не заслуговує на звання повноцінної.
Ось і все по фінальному топу. При нагоді щось напишу про решту.
Мені хочеться сказати два слова про "Резервацію". Я безумовно голосував би за це оповідання, якщо б не одне - його кінець. Ніякого морального очищення головної героїні-повії не здійснилося. Вона тільки скористалася ситуацією, та й годі.
Це лиша мій погляд на оповідання, і я його ні в якому разі не нав'язую.
"Відвідувачі" - цілком гуманістичне оповідання, гарно написане. Але, коли його читаєшь, мимоволі у голову приходить фантастика 70-х 80-х. Все це вже було, немов зустрічаєшь старого знайомого. Зараз взагалі складно придумати щось зовсім нове.
Дякую всім за привітання, особливо Вадиму та Chernidarу! Так, мені теж не імпонують деякі твори, що зайняли топові місця (у другому турі), у попередніх конкурсах це дуже було відчутно, я голосував часто не за тих, хто потім потрапляв до фіналу. Але це питання смаків... Бажаю всім успіхів та натхнення
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 20 RSS
1унь17-03-2011 00:32
ВІТАЮ ПЕРЕМОЖЦІВ!!!!!!
2Фантом17-03-2011 06:26
Приєднуюсь до унь
Вітаю. Бажаю подальших успіхів та досягнень
3Пан Мишиус17-03-2011 07:52
Спасибі всім - і організаторам конкурсу і учасникам і модератору!
Дублюю тут своє повідомлення, аке я написав в іншу гілку.
Маленька промова.
Як казав один з персонажів фильму "Пригоди принца Флоризеля" - "Такие повороты коня не для моего седла".
Не сподівався, що виграю.
Дозвольте коротко про себе:
Венгловський Володимир Казимирович, 38 років, провідний інженер-програміст.
Мешкаю у Житомирі.
Пишу фантастику та казки. В російськомовних конкурсах займав призові місця, але перше - тільки сьогодні. Мої оповідання поступово починають з'являтися в паперових виданнях.
Торішну Фортецю я пропустив - дізнався про конкурс, коли він вже закінчився. Але в цьому році я вже встиг.
Вибачте, що в моєму оповіданні стільки русизмів. Я дійсно писав на українській мові, і не перекладав у голові з россійської. Мені поки що бракує практики. Тому я дуже ретельно прислухався до ваших порад, і сьодні-завтра в оповіданні буде дещо виправлене.
Мене зараз переповнюють почуття - і радість і трішечки сум. Сум - тому що конкурс вже закінчився, і тому що не пройшли багато дуже гарних оповіданнь. Я вболював за Макса Пшебильского с "Записом", за Галину Соловей з "Днем...", та і взагалі, я рахую, що було багато гідних оповідань. Але конкурс - то трішки завжди лотерея.
Поздоровляю Марко Вітковського та Олега Субчака. Сподіваюсь, що я з вами всіми ще познайомлюсь.
Вибачте всі, кого я, можливо, чимось скривдив (я про автора Пачамачі Сергія Мисько. Ну, вийшло так. Ще раз вибачте).
Не сердіться на мене ті, хто вважає, що йх оповідання більш гідні перемоги.
Коли я іду на конкурси, я не сподіваюсь на перемогу. Я всім серцем бажаю, щоб мене тільки надрукували (тим більше в Україні, тому що я ще не публікувався в своїй країні).
І ця перемога трохи несподівана. Тому і така дещо сумбурна промова.
Що раз всім дякую!!!!!!
А сумувати не треба - разпочалась Мантикора, тому все цікаве продовжується.
PS Вадим Соколенко, пам'ятаєте, ми з вами домовлялися побалакати після конкурсу?
4Субчак17-03-2011 08:58
Сподіваюсь, що таки познайомимося, бо "Сніги" - то всього лише четвертий розділ утопічної антиутопії, і наші світи дивним чином збігаються. Постараюся потрапити на майстер-клас.
5Пан Мишиус17-03-2011 09:02
Я обов'язково приїду на майстер-клас, якщо ніщо не завадить. До зустрічі.
6Вадим17-03-2011 09:23
Вітаю, пане Володимир. Справа в тому, що я вже кілька днів тому написав вам особисте сповіщення на РБЖ Азимут. Але тепер можна говорити відкрито. Я вітаю вас з заслуженою перемогою. Оповідання того варте.І мені приємно, що я здогадався, хто його автор, ще до оприлюднення.
У мене поки що була третя спроба. На "Азимуті" ви непогано відгукнулися про моє оповідання "Дух воина". Хоча зараз його переглядаю - ляпів дам багато.
Пишу теж у вільний від роботи час. Спочатку робив це задля розваги знайомих. Брати участь у конкурсах сподобалось - є можливість для розвитку.
Якщо не проти, можемо обмінятися електронними адресами, щоб спілкуватися не лише на форумах.
З повагою, Соколенко Вадим, м. Черкаси
7Chernidar17-03-2011 09:47
вітаю переможців! Володимире, ваше оповідання без сумніву наділене великим потенціалом, я щиро сподівався, що воно займе призове місце і, фактично лише для того змусив себе проголосувати.
Олеже! Черговий раз вітаю з перемогою, зауважу, що у тебе вже прописався чіткий стиль: обидва твої оповідання впізнав якраз по ньому. На жаль недоліки залишились ті самі - я все ще не бачу перспективи розгорнути їх у світ. Втім, я дивлюсь на це все зі своєї дзвінниці.
пане Марко, вітаю і вас, хоча особисто мені Ваші твори не надто імпонують, вони, безперечно, заслужено займають вершину топу. На щастя оцінювання в фіналі не має настільки явних перекосів, як в першому турі, що говорить про небезнадійність конкурсу.
не певен чи буду на майстер-класі, але якщо буду то сподіваюсь знову поспілкуватись зі старими знайомими і познайомитись з новими.
8Аноним17-03-2011 10:40
Вітаю переможців!!!
Виявляється, в фіналі могли голосувати і не фіналісти. Жаль, що я цього не зрозуміла.
9Субчак17-03-2011 11:17
Мій топ.
1 місце. Вийти з дому
2 місце. Резервація
3 місце. Запис №…
4 місце. Відвідувачі
5 місце. День усіх мертвих
Мій спосіб оцінювання не являє чогось нового чи оригінального. У фантастиці розрізняють дві складових: фантастичне припущення і, власне, художню майстерність. Керуючись саме такими критеріями, я підходив при оцінюванні оповідань.
На жаль, жодне з них не отримало "5" за фантастичність, бо ідеї далеко не нові, а от п’ятірку за артистичність отримали одразу кілька.
Але давайте по-порядку.
У першому рядку топу я не сумнівався ні на мить. "Вийти з дому" дивним чином перегукувалося з тим, над чим я поволеньки працюю останні півроку. Світ майбутнього, в якому цілком комфортно жити, однак який при цьому позбавлений багатьох природних, традиційних для нас, жителів минулого, речей, понять, норм. Прогрес змінює не тільки ландшафт, а й суспільство, тому соціальна фантастика й надалі матиме над чим працювати. Зрештою, "гола" НФ давно припинила своє існування. З появою "нової хвилі" письменник не може описувати нові технології, обійшовши при цьому їх вплив на людину.
"Вийти з дому" не відкриває нічого нового. Власне, будь-хто, чиє дитинство пройшло в сімейних гуртожитках, в змозі спрогнозувати такий світ - перенаселений, урбанізований, де всі живуть в містах-хмарочосах, в яких усе поруч - робота, навчальний заклад, житловий сектор, центри розваг, тобто вся інфраструктура під одним дахом. Сумно, але до цього ми рухаємося, хоча самі люди майбутнього вважатимуть нашу ностальгію за маленькою хатинкою на узліссі дивацтвом. Адже в цих колосальних будівлях, гадаю, знайдеться місце і для зелених насаджень. Тут дозволю встромити свого носа, і спрогнозувати, що проміжки між суперхмарочосами швидше нагадуватимуть мертві обочини автомагістралей, порослі живучими бур’янами. Вирощувати агротехнічні культури буде можливо лише в закритих від зовнішнього впливу (смогу) фермах. "Вийти з дому" навряд чи буде радісною подією. Люди прагнутимуть залишити запилену й задимлену Землю, віддаючи перевагу чистій атмосфері орбітальних міст і купольних поселень.
Однак мій власний прогноз не має нічого спільного з конкурсом. Оповідання дійсно хороше, продумане, і робот-"собачка" виконує свою роль. Перше місце в топі цілком заслужене.
"Резервація" потрапила в другий рядок завдяки хорошій реалізації. Читаючи, я став наспівувати "Выхода нет" Спліна, і зміст оповідання "куди не йди - усюди торба" відображає найгірші очікування від майбутнього. Прекрасно передана герметична атмосфера міського кварталу, сильне вкраплення сатири, одного тільки бракнуло - якогось спалаху всередині всього цього. Невже серед цих задавлених людей не знайшлося жодного панка? Людина звикає до всього, адаптується і шукає віддушини. Неформали так чи інакше мали б там з’явитися. Те, що героїня якимось чином опирається промиванню мізків, нічого їй не дасть. Попереду - все та ж глупа ніч.
"Запис №…" є прикладом "стандарту". Знаєте, є такий термін у джазі, класичний приклад, мелодія, яка виступає еталоном, у напрямку, де головну роль відіграє імпровізація. Прийом, коли герой стає кращим, коли переживає щось уві сні, трансі, Матриці вже давно опрацьований, і, як казав Стронговський, автор ніби проставляє для себе галочку в полі навпроти: "Можу!" Додати тут нічого, вийшло непогано, але стандартно.
В авторстві "Відвідувачів" я підозрював Радутного, є у нього пунктик на рахунок різного роду озброєнь. Цікаво, що написала оповідання пані, це трохи незвично. Реалізація задуму чудова, ніде правди діти, панянки словом володіють краще. Однак фантастичне припущення далеко не нове, вибачте за відвертість, тому "виїхало" оповідання лише завдяки якості написання.
"День усіх мертвих", поза сумнівом, готове до друку, і журнал "Дніпро" може спокійно викласти його на свої шпальти. Якісна література, описи, образи, все окей, от тільки крапелька містики наприкінці настільки маленька, що подекуди в мильних операх фантастики більше, ніж тут. Не будемо сперечатися, веристично це чи ні, просто містична "підкладка" настільки слабка й суперечлива, що не заслуговує на звання повноцінної.
Ось і все по фінальному топу. При нагоді щось напишу про решту.
10Кузьменко17-03-2011 11:46
цікаво.
я теж планую написати сьогодні-завтра огляд свого віртуального топу з-поміж усіх 47 оповідань (не тільки тих, хто вийшов у фінал).
11Пан Мишиус17-03-2011 12:02
Мені хочеться сказати два слова про "Резервацію". Я безумовно голосував би за це оповідання, якщо б не одне - його кінець. Ніякого морального очищення головної героїні-повії не здійснилося. Вона тільки скористалася ситуацією, та й годі.
Це лиша мій погляд на оповідання, і я його ні в якому разі не нав'язую.
"Відвідувачі" - цілком гуманістичне оповідання, гарно написане. Але, коли його читаєшь, мимоволі у голову приходить фантастика 70-х 80-х. Все це вже було, немов зустрічаєшь старого знайомого. Зараз взагалі складно придумати щось зовсім нове.
12Кузьменко17-03-2011 13:47
Мій загальний топ
1. Вийти з дому
2. Духи нового світу
3. Дерево Смерті
4. РОЗКАЗУЮ СТОПЕРШИЙ РАЗ...
5. Відчуття польоту
5. Напарники
5. Зовнішність завжди оманлива
5. Страж метрополітену
детальніше я розписав тут: kuzmenko.org.ua/uk/starfort6
13марко17-03-2011 15:14
Дякую всім за привітання, особливо Вадиму та Chernidarу! Так, мені теж не імпонують деякі твори, що зайняли топові місця (у другому турі), у попередніх конкурсах це дуже було відчутно, я голосував часто не за тих, хто потім потрапляв до фіналу. Але це питання смаків... Бажаю всім успіхів та натхнення
14John Smith17-03-2011 16:25
Вітаю переможців й прошу якомога швидше почистити тексти та зв'язатися з приводу публікації.
Й можна не так швидко - авторів "Дня усіх мертвих" та "Запису № ...".
А якщо шановні організатори напишуть інформашку про перебіг конкурсу, то буде й зовсім добре.
15Пан Мишиус17-03-2011 16:43
"Запису № ..." та "День усіх мертвих"
О! Та й ще раз о! Не даремно я ж брав ці оповідання в свій топ відповідно на перше і друге місце.
Вітаю авторів. Я дуже радий.
Спасибі. Я надішлю своє завтра - післязавтра, якщо можна.
16Gulia-Mulia17-03-2011 17:25
Спасибі, Джоне!
17Фантом17-03-2011 17:43
О, публікація світить, це вже несподіванка для мене
Доволі приємна несподіванка, дякую, Джоне. Прошу організаторів надіслати мейл пана Джона.
18Kum18-03-2011 10:09
А таблиця з балами решти фіналістів буде?
19Sergiy Torenko18-03-2011 10:27
2Kum
Уважніше дивимося на сторінку "Екскурсія". Там є такий рядок (він передостанній) Табличку з розподілом голосів можна завантажити тут
"тут" - гіперпосилання на http://starfort.in.ua/uploads/ekskursiya/result.xls з табличкою.
20Шибальба18-03-2011 15:32
Переможці, вітаю! Успіхів та надхнення!