– Чуєш? «Президент Хосе Діоз запропонував розпочати закривати діючі теплові станції слідом за ядерними, розширивши вшестеро програму "Відкриті двері"». Про нас пишуть.
Базз Олдрін, схилившись над газетою, тер вказівними пальцями сиві скроні.
– Базз, боюсь доведеться відволіктись від чтива новин. Тут якісь проблеми...
– Що там?
– Від генераторів почали надходити дивні дані. Там щось негаразд. Вимикаємось?
Базз підійшов і глянув на показники. Потім кивнув.
– Так, гаси генератори, а я повідомлю енергетиків, нехай компенсують нас тепловими станціями.
Втім взявши слухавку, натиснути кнопку вибору абонента він не встиг, асистент перервав його схвильованим повідомленням:
– Базз... вони не вимикаються... тричі спробував.
– Зміни транспондер.
Напарник похитав головою, мовляв, і це не допомагає. Потім невпевнено запитав:
– Може, британцям у Хейшем зателефонувати, щоб вони спробували?
На іншому кінці планети у Великобританії була така сама, як і тут у Неваді, станція керування місячними генераторами. Працювали вони почергово, залежно від того, з якого боку планети знаходився Місяць.
– Вони його ще не бачать.
Цієї миті на станції заревла сирена і неприємний металевий голос з гучномовців звернувся до співробітників з проханням залишити свої робочі місця та рухатись до зони евакуації. Базз стояв посеред диспетчерської і дивився на екрани моніторів – нагорі на поверхні палала велетенська пожежа, зображення нагадувало пряму трансляцію з пекла – всюди вогонь і більше нічого.
– Що трапилось? – стурбований голос асистента вивів Олдріна із заціпеніння.
– Промінь...
Перший тепловий промінь був скерований з Місяця на Землю п'ятнадцять років тому, так стартував проект "Відкриті двері", або як його нарекли охочі до гучних назв журналісти, "Двері до раю". Велетенські багатокілометрові поля сонячних панелей на поверхні Земного супутника акумулювали енергію Сонця, і потужний генератор скеровував цю енергію вузьким променем на Землю у точку, де стояв селенореактор. Там промені розігрівали воду у вольфрамових теплоприймачах, а утворений таким чином пар обертав електрогенератори, виробляючи струм. За п’ятнадцять років було запущено понад сто променів, селеностанції збудували в усіх куточках світу, де вони поступово витіснили ядерну енергетику. Останній ядерний реактор урочисто зупинили три роки тому. Базз Олдрін був одним із інженерів-творців системи "Відкриті двері", за задумом яких система повинна була позбавити у короткотерміновій перспективі людство від небезпечних ядерних реакторів, а в довгостроковій – повністю вирішити проблему енергоресурсів планети. "Відкриті двері" справді мали стати для людства дверима до раю.
***
Наступний ранок Базз Олдрін зустрів уже у Вашингтоні. Військовий офіцер, котрий вночі забрав Базза зі станції керування і супроводжував всю дорогу, привіз його на Пенсильванія-авеню і тільки там передав людині, яка назвалась секретарем президента. Базза провели всередину Білого дому, секретар довів його до дверей, відчинив їх перед гостем і жестом запропонував проходити.
– Базз Олдрін. Один з творців цієї системи, – представили його.
Він обвів поглядом присутніх в Овальному кабінеті – окрім президента Хосе Діоза тут зібрався у повному складі уряд, кілька представників NASA на чолі з давнім товаришем Олдріна директором Джоном Лі. Решту – кількох генералів поруч з міністром оборони та ще кількох осіб у цивільному – Базз не знав.
– Приєднуйтесь, Базз! – президент Хосе Діоз жестом показав гостю вільне місце, а потім звернувся до одного з військових: – А ви продовжуйте.
– Наразі маємо дані про майже шість тисяч загиблих та двадцять одну тисячу зниклих безвісти громадян США. Щодо інших країн поки що інформації немає. Але ймовірно, ситуація там не краща. Ми вже маємо повідомлення про аналогічні пожежі у Мексиці та Бразилії.
– Яка ймовірність, що це атака терористів? – насуплено запитав президент.
– Ми не виключаємо такого варіанта.
– Це не терористи, – перервав їх Олдрін. – По-перше, керування променями можливе тільки з двох точок на Землі. По-друге, канали зв'язку для керування "Відкритими дверима" наднадійно шифруються. По-третє, навіть якщо перші два чинники обійти – із Землі можна тільки увімкнути, вимкнути чи змінювати потужність променів. Але немає можливості керувати напрямком променя. Промені самонаводяться на селеностанції лазерним променем з Землі, котрий також шифрується. Тому якщо ви мене запитаєте, чи міг хтось зламати одночасно і систему керування і систему наведення, я відповім – ні, таке неможливо!
– Може, це китайці? – запитав один із військових.
Держсекретар похитала головою:
– Ні. У нас була розмова з Пекіном. Кілька променів зараз направлені на Китай. Ми насилу переконали їх, що це не акт агресії. Вони просять тримати їх у курсі, надаючи максимум інформації. Також пропонують свою допомогу.
– Скільки всього променів вийшло з-під контролю? – Діоз звернувся до всіх одразу, обвівши поглядом присутніх у кабінеті.
– Всі сто сорок чотири, – відповів Базз. – Ми повністю втратили контроль над усією системою.
– Вісімнадцять променів зі ста сорока чотирьох направлені в бік Землі, – додав директор Лі, не відриваючи очей від папірця в руках. – Щодо решти – невідомо, що з ними: вони або вимкнені, або направлені повз Землю у космос.
– У разі якщо лазерний промінь наведення зникає, через п’ять хвилин промінь повинен автоматично вимкнутись, – зробив уточнення Базз.
– Усі вісімнадцять променів, що скеровані зараз на Землю, блукають по її поверхні хаотично, випалюючи все на своєму шляху. Деякі з них рухаються зі швидкістю тайфуну, деякі навпаки – дуже повільні. Навряд чи можна говорити про те, що ці промені хтось чи щось скеровує з Землі, – парирував Джон Лі.
– Чорт забирай! Тоді хто керує цими триклятими променями?! – виходячи з себе вигукнув президент Діоз. – І головне, що я хочу знати: що нам зараз робити?! Ми тут зібрались, щоб розв'язати кризу! Ці промені можна вимкнути???
– Ми намагались зробити це з Невади. Потім зі станції у Хейшемі. Місячна база не відповідає. Зв'язку з нею немає жодного. За таких обставин вимкнути її можна тільки безпосередньо на Місяці. – Базз справді всю ніч намагався повернути контроль над "Відкритими дверима", але спроби виявились марними.
– Можна якось хай не вимкнути "Відкриті двері", але вивести її з ладу звідси, із Землі? – запитав Базза міністр оборони.
– Якби я такі способи знав, я б їм запобіг ще на етапі проектування, – сумно посміхнувся той.
– Скільки потрібно часу, щоб NASA спорядило експедицію на Місяць для вимкнення "Відкритих дверей"? – президент свердлив поглядом директора Лі.
– Місячну програму давно згорнули. А на перепроектування марсіанської нам потрібен рік. Найоптимістичніше – півроку, але це без повернення астронавтів додому.
– Ми можемо вдарити по Місяцю ракетами з ядерними боєголовками, – запропонував генерал.
– Як швидко?
– За кілька годин старт, а за дві доби променів уже не буде.
Базз на ці слова похитав головою.
– Не певен, що це допоможе. Місячні поля обладнані протиметеоритними системами захисту. Ракети будуть збиті ще на підльоті і не зможуть заподіяти шкоди станціям.
– Діва Марія, спаси нас! – президент Діоз здійняв руки до стелі, а потім уже гнівно звернувся до Базза: – Ви розумієте що ви створили?!! Це двері не до раю, це двері до пекла!
Обернувшись до представників NASA він запитав:
– Вже є прогноз, як розвиватимуться події, якщо не вимкнути "Відкриті двері"?
Директор Лі розгорнув свої папери.
– За тиждень на планеті буде знищено всю інфраструктуру: шосе, залізниці, лінії електропередачі. За місяць клімат зміниться незворотно, промені на суходолі спричинятимуть постійні глобальні пожежі, а направлені в океан – підійматимуть стовпи гарячого пару. Навіть якщо за п’ять тижнів промені вдасться вимкнути, глобальне потепління продовжиться. За півроку на планеті не залишиться льоду, більшість території опиниться під водою. Через рік-два на планеті існуватимуть тільки мікроорганізми. Це з розрахунку, що на нас скеровано вісімнадцять променів зі ста сорока чотирьох. Від того, збільшуватиметься їх кількість чи зменшуватиметься, змінюватимуться і прогнозовані терміни. Соціальні наслідки я передбачати не берусь. Певно, буде паніка. Буде пекло.
В Овальному кабінеті повисла тиша. Порушив її міністр оборони.
– А коли Місяць на небі молодий, промені вимикаються?
Базз похитав головою.
– Ні. Не вся енергія зібрана полями сонячних панелей одразу скеровується на Землю, частина акумулюється. Тому навіть коли місячна станція опиняється на затіненому боці Місяця, вона продовжує генерувати промінь, використовуючи акумульовану енергію.
До кабінету повернулась держсекретар.
– Місяць ось-ось зійде над Європою. Ми поінформували про ситуацію росіян. Китай та Індія вже оголосили надзвичайний стан та почали мобілізацію. І ще... у пресс-холлі повно журналістів, вони чекають на ваше звернення.
– Отже, панове, що ми маємо у підсумку нашої наради? – звернувся президент до присутніх.
– Оголошуємо про надзвичайний стан. Виводимо на вулиці національну гвардію... – почав перераховувати міністр оборони.
– Так, згоден, – кивнув Діоз.
– ...Ще пропоную все-таки зробити спробу ракетного бомбардування Місяця, – продовжив міністр. – Якщо причиною аварії є технічна несправність, є ймовірність, що системи захисту місячних станцій теж виведені з ладу.
– Підтримую. Негайно починайте підготовку.
– Ми можемо звернутись до Пекіна та Москви з проханням також застосувати свої ракети для враження станцій на Місяці, – запропонувала держсекретар.
– Розпочніть консультації з ними. Завдання для NASA – якомога швидше з'ясувати причини та можливі способи вимкнення "Відкритих дверей". Наступну нараду проводимо о п'ятій годині. До неї підготувати план із забезпечення цілісності зв'язку та комунікацій і план захисту цивільного населення. А поки-що всі вільні.
***
Базз сидів на кухні Білого Дому і вже кілька хвилин нерухомо споглядав на недопиту чашку кави.
– Ось де ти! – цей вигук вивів його із заціпеніння. У дверях з'явився директор NASA.
– Джо, я все намагаюсь зрозуміти, що трапилось. Ми ж передбачили усе, усі можливі позаштатні ситуації. Я знову і знову запитую себе: чому система не вимкнулась, втративши зв'язок із Землею?
– Не знаю. Але є хороша новина з Агентства, мені щойно повідомили. Там проаналізували траекторії руху променів і виявили закономірності. Ми тепер можемо передбачати, які регіони на планеті потраплять під промені, і заздалегідь проводити там евакуацію...
Директор Лі налив і собі кави, потім присів поряд з Баззом.
– Військові та нацгвардія вже отримали ці дані, Держдеп передав їх урядам тих країн, чиї території потраплять під промені. Ще хороша новина – в найближчі кілька діб під промені не потрапить жодне велике місто чи стратегічний об'єкт. Будемо сподіватись, що за цей час військові зможуть вимкнути промені.
– Вони їх хочуть не вимкнути, а знищити.
– Базз, я розумію, це твоє дітище, але іншого виходу у нас немає.
– Я вже казав, я маю великі сумніви, що їм це вдасться. Якщо промені рухаються з постійною закономірністю, це означає, що модуль керування сонячними полями на Місяці продовжує працювати, а отже, ракети не долетять до цілі.
– Базз, а на якій відстані їх повинні збити протиметеоритні засоби? Що якщо підірвати ядерні боєголовки на підльоті і вивести обладнання з ладу електромагнітним імпульсом від вибуху? – в очах Джона Лі засяяла надія від такої ідеї.
Олдрін, підперши голову руками, непорушно сидів над майже пустою чашкою, тільки пальці інтенсивно терли скроні, було видно, що він напружено думає. "Електромагнітний імпульс... – бурмотів він. – Чому я про це не подумав?.. "
– Джо, скільки супутників Агенство втратило за останню добу? – раптом запитав він у директора Лі.
– Вісім супутників. Вони потрапили під промені і згоріли.
– Маю прохання: зателефонуй в Агенство і попроси екстраполювати траєкторію руху променів не у майбутнє, а в минуле. Хай співставлять ці траєкторії з траєкторіями руху восьми супутників. Підозрюю, що вони не згоріли. А я тим часом де-куди зателефоную.
– Куди?
– В NОАА1.
До кімнати Базз повернувся за кілька хвилин зі стрічкою факсимільного паперу.
– Ну що? – звернувся він до директора NASA.
– Жоден з восьми супутників своєю траєкторією не потрапляв під промені.
– Як я і думав! А тепер поглянь на це. – Він розгорнув на столі стрічку. Джон Лі схилився над нею і став вивчати графіки та таблиці з числами.
– Господи, як ми це пропустили? Я ніколи не бачив такого тривалого і водночас сильного шторму.
– Я перевірив. НОАА розіслали попередження про початок шторму, наша станція керування отримала його в той момент, коли почались вибухи і пожежа. Вони не встигли зовсім трохи. А після початку катастрофи вже ніхто не звертав увагу на повідомлення від синоптиків. Коли стало відомо, що "Відкриті двері" вийшли з-під контролю, всі аварії на Землі списали на нашу систему, так само як і твої супутники. Судячи з останніх знімків Сонця, шторм повинен ущухнути години за дві, але краще нехай твої в Агентстві детально проаналізують знімки. Якщо нам пощастить, ще до ночі ми вимкнемо "Відкриті двері".
***
Над Пенсильванія-авеню сходило сонце, його промені зазирали у вікна пресс-холлу Білого дому, де вже юрмились журналісти в очікуванні чергового звернення президента. Хосе Діоз ледве приховував посмішку, радість читалась і на обличчях команди, що стояла за президентом США.
Біля мікрофона директор NASA Джон Лі коментував події минулих двох діб:
– ... потужні вибухи на Сонці спричинили надзвичайно сильні геомагнітні бурі. За всю історію ведення спостережень за нашим світилом одинадцятибальні шторми жодного разу не фіксувались. Внаслідок цього аномального шторму вийшла з ладу велика кількість наземних об'єктів інфраструктури енергетики, зв'язку. Сталися збої у роботі багатьох супутників, що працюють на навколоземній та навколомісячній орбіті. А головне – було порушено нормальну роботу системи "Відкриті двері", цієї аварії наслідки були найстрашнішими.
Єдиний, хто не випромінював радість, був Базз Олдрін. Він стояв, опустивши очі, і не слухав, що говорить президент Діоз, який тільки що змінив біля мікрофонів директора Лі. Півгодини тому закінчилось засідання кризового комітету, і Базз уже знав, що його дітищу винесено вирок, який от-от повинні озвучити перед громадськістю.
– ... і хоча ці дві жахливі доби вже позаду, ми ще довго пам'ятатимемо їх як найстрашнішу техногенну катастрофу в історії людства. "Відкриті двері" ми називали "дверима до раю", забувши, що вхід до раю охороняється архангелами з вогняними мечами і грішникам туди дороги немає. Ми ж виявились тими грішниками. Тепер нам зрозуміло, що рішення про перехід від ядерної енергетики до селенової був поспішним, а тому уряд Сполучених Штатів прийняв рішення про розконсервування наших ядерних електростанцій та про відмову від використання енергосистеми "Відкриті двері"...
---
Коментарів: 11 RSS
1Kum16-10-2009 00:31
Ось це мені сподобалось. Гострий, динамічний сюжет і текст що легко читається. Справжній сайнс-фікшн.
Тільки "зелені" його осудять за пропоганду атомної енергетики.
Я так дивлюся, з наближенням кінцевого терміну подачі оповідань якість їх почала зростати.
2Пухнастик-Шалапут16-10-2009 01:19
(робить надзвичайно напружений і розумний вираз все тієї ж самої вусато-вухатої хуліганської пики )
Ну що сказати - двері є, фантастика є, а от щодо легкості читання - то можна посперечатися.
Убогий котячий інтелект ні в жисть такої глибини не осилить... ((( Але це не означає, що оповідання погане.
Навпаки - написано професійно, дотримано канонів глобального закосу під науковість - скузе муа, мон шеррррр...Принаймні, цей твіроднозначно розміщений саме ТАМ і ТОДІ.
ЧКС - точно вам кажу)))
3Учасник4516-10-2009 13:32
У цілому непогано. Українською не "пар", а "пара" - жіночого роду. Усміхнуло також - "На іншому кінці планети" - вона ж кругла - може точніше "на іншому боці"))) а в цілому - не переконали, що можливо так недалекоглядно зпланувати таку систему, що можливо про вплив електромагнітних імпульсів не подумати наперед та про надійні системи безпеки. Там же ж мудрі люди сидять, не ПТУшники.
4автор16-10-2009 14:30
Так, за "пар" мені аж соромно стало.
а щодо "не ПТУшників" заперечу. По-перше, ЧАЕС теж мудрі люди проектували, але всі варіанти захисту не передбачили. По-друге, у людства вже півстолітній досвід конструювання та використання штучних супутників, але вони досі не рідко трапляється виходять з ладу через геомагнітні бурі.
5Сибіряк18-10-2009 23:20
Жанр оповідання дійсно оригінальний (на цьому конкурсі), була б екологічною фантастикою, аби не виправдання атомної енергії. Латиноамериканець у якості президента США - теж несподівано. Хоча після Барака цілком вірогідно. А я спершу ще подумав, звідки у латиносів такі технолігії
6Один із авторів20-10-2009 09:04
Хороше оповідання. Нарешті наукова фантастика. Точно від мене бали отримає, тільки треба прочитати всі, щоб знати скільки
7John Smith26-10-2009 20:46
1. На ЧАЕМ передбачили практично усі варіанти захисту, просто не менш розумні люди їх ПОСЛІДОВНО ЗНЯЛИ. Захисту від таких людей нема й ніколи не буде.
2. Вихід з ладу супутників через Сонце траплявся, й не раз.
Тепер критика. Авторе, буду до вас поблажливий, бо це ЄДИНЕ НФ-оповідання на конкурсі. Едине, хай йому чорт. Гаразд, то тема окремої розмови, тепер по суті.
Тема прикручена дротом. Чи змінилося б щось, якби систему назвали не дверима, а одвірком? Ні. Бажано все-таки грати чесно.
Сюжет попиляний з Азімова, лише без роботів. Чи стало без них краще? Ні, вибачте, але стало гірше. Некеровані передавачі - нісенітниця. Принаймні аварійний самоліквідатор у них таки має бути. У Азімова операторів блокували роботи, а вам довелося вигадувати складну й нежиттєздатну систему наведення.
Це не плагіат, звісно, але за крок від нього. Шановний авторе, у вас є талант, нащо вам пиляти чужі сюжети? І мова у вас непогана, поки що це єдине оповідання з ОДНИМ русизмом.
Навіщо експлуатувати прізвище й призвісько Олдріна? Чи цей той самий Олдрін? Тоді це дурня, він вже старенький, до такого не доживе.
Кілька дрібничок: дані від генераторів (з генераторів), гаси генератори (гг), про пару вже сказали, потужність променів (пп).
Нагадую, це я був поблажливим. Ви у топі, але це скоріш аванс за НФ.
8John Smith26-10-2009 20:47
Пардон, не ЧАЕМ, звісно, а ЧАЕС.
9автор27-10-2009 19:50
Розкажу як писалось оповідання.
Читав я журнал "Популярна механіка" вересневий номер. Стаття того самого Базза Олдріна, де він критикує НАСА за небажання зосередити сили та гроші на освоєнні Марса і марне витрачання часу на Місяць. І тут мене, так би мовити, осяяло - народилась ідея твору. Ні, в статті жодного слова не було про електростанції на Місяці, але, як вдячність Олдріну за підкинуту ідею оповідання. я не став вигадувати імені для головного героя і назвав його в честь "музи". Крім того мені стало цікаво, а чи хтось зверне увагу на ім,я головного героя. Звернули.
Я планував десь в сюжет внести пояснення, що Базза назвали на честь великого однофамільця, чи взагалі зробити його родичем. Мовляв саме біографія великого Олдріна вирішила і долю мого героя. Але Конкурс накладає обмеження на розміри твору і від цієї дрібної деталі сюжету я врешті відмовився.
щодо плагіату. Схожість з Азімовим випадковість. Я взагалі її не вбачаю. Я переживав щоб не було схоже з "Війною світів" через "теплові промені". У Азімова роботи свідомі, а я описав техногенну катастрофу де обладнання почало працювати просто хаотично. Тож схожість як на мене взагалі за вуха притягнута.
ну а технічні слабкі місця то вже таке... Азімов теж чомусь роботів не оснастив надійним рубильником для вимикання, а тільки програмними законами поведінки. І в цьому справді, схожість є. Сама по собі тема "втрата контролю над технікою" та "залежність людства від технічного прогресу" є досить популярною і добре обсмоктаною. Тому певних схожостей просто не уникнути.
10John Smith27-10-2009 21:01
Он воно як... що ж, даремно викинули пояснення про Базза. Одразу б знявся ряд запитань. Сподіваюсь, коли обмеження на обсяг зміниться, пояснення таки повернеться.
Що ж до виходу з під контролю - воно-то так, але почитайте Хейлі. Або Кларка. Або того ж Азімова. Вони пояснюють, що й чому поламалося. Хай те пояснення примітивне, але воно є. А у вас нема.
Не хочу скеровувати, але чому б не розглянути варіант втрати зв'язку з і персоналом на Місяці? Уявляєте, що можна накрутити - негайно виникне питання, що там сталося, чи не терористи захопили, чи можна наносити удар по місячній базі, чи вони вже мертві... огого!
Серйозно, попрацюйте над твором. Він має перспективу.
11автор27-10-2009 22:02
думаєте на момент народження в голові сюжету я не розглядав подібні повороти?
але почавши оформляти ідею в текст я дуже швидко збагнув, що не втисну все в 20 тисяч знаків. Тому шукав компроміс - і за межі не вийти, але й щоб оповідання було цілісним і не виглядало обрубком. Тут на конкурсі достатньо оповідань у котрих кінцівка раптова і псує весь твір.
було два варіанти куди втиснути питання "Ви родич того славетного Олдріна?" - в самий початок як діалог асистента і Базза перед аварією, або в Овальний кабінет коли Базза представляли присутнім. Або і туди і туди і показати що Базза задовбали вже цим постійним запитанням. Але врешті я цей епізод викинув.
щодо персоналу на Місяці. Взагалі-то за ідеєю на Місяці людей нема, станції повністю автономні. Але, певно, це мій недогляд, що я не доніс це до читача. В тексті є тільки натяки на це - слова директора НАСА: "...Місячна програма давно згорнута. А на перепроектування марсіанської нам потрібен рік. Найоптимістичніше - півроку, але це без повернення астронавтів додому."
до речі ці слова знову ж таки відлуння тієї статті справжнього Олдріна. В ній він закликає проектувати кораблі на Марс за принципом "квиток в один кінець", мовляв добровольці повинні назавжди перебратись туди, без перспективи на повернення. Чим особисто мене сильно вразив. Але то вже таке, до конкурсу стосунку не має.