Отже, ми поговорили про псевдонім, згадали про реєстрацію. А тепер повернемося трохи до теорії й нарешті з’ясуємо, хто може бути автором.
Суб'єкти і об'єкти
Існує така собі юридична формула: суб'єкт+об'єкт+зміст = правовідносини.
Правовідносини — це те, що відбувається, коли автор створив якийсь твір.
Автор — суб’єкт, що створив твір — об'єкт, в автора виникли права щодо твору, а отже автор вступив у правовідносини.
Сьогодні ми говоримо саме про суб'єктів авторського права.
Кілька років тому трапилася кумедна історія, за якою пильно спостерігали юристи.
Якось у 2011 фотограф Девід Слейтер робив знімки мавп, павіан Наруто взяв його камеру та почав робити собі селфі.
Кілька мавпячих селфі вдалися і були опубліковані фотографом у журналі. Фото також опинилося у Wikimedia на правах суспільного надбання.
Звісно, у фотографа і спільноти виникла гаряча суперечка з приводу авторських прав.
Згодом у 2015 році організація із захисту прав тварин подала позов на Давіда Слейтера і виступила представником Наруто по справі.
Почалась справжня війна, що завершилася у 2017 році.
Найважливіше питання даної суперечки: чи може тварина вважатися автором, а отже і суб'єктом інтелектуальної власності? Загалом, чи може бути суб'єктом правовідносин хтось, окрім людини?
Інколи ми бачимо картини, що намалював слон або дельфін під керівництвом дресувальника. Навіть кицька може стрибнути на клавіатуру і щось написати ???? То чи є тваринка в такому випадку автором? (Суперечливе питання, що кицька взагалі розуміла, що робить стрибаючи на клавіатуру…)
Уявіть собі як довго тривали баталії навколо мавпячого селфі. У 2016 році Федеральний суддя США ухвалив нарешті рішення, де чітко визначив, що мавпам не можуть належати авторські права на зображення. Автором може бути виключно людина.
У вересні 2017 рішенням суду було остаточно визнано авторство фотографій за фотографом.
Отже, фото, що зняла мавпа із самого початку належали Давіду Слейтеру.
Хоча Україна не є країною прецедентного права, світова спільнота має звичку напрацьовувати загальні тенденції в судовій практиці, особливо з таких цікавих та дискусійних питань.
Світ для юристів поділений на категорії, якщо говорити про суб'єктів в авторському праві — він ділиться на фізичних осіб та юридичних осіб. Юридична особа — це підприємство.
Автором завжди є виключно людина. Виключно фізична особа. Людина.
А що ж там із підприємцями? Чи можуть юридичній особі належити авторські права?
Запам'ятайте, будь ласка.
Автором може бути виключно фізична особа.
Коли юридична особа може бути суб'єктом?
Юридична особа не може бути автором твору, однак вона може стати суб’єктом авторського права, їй можуть належати майнові права на певний твір.
Як це може статися? Наприклад, юридична особа може придбати авторські права на твір. Я окремо буду розповідати про Авторський договір.
Автор, творець може передати авторські права, що з'являються у нього з моменту створення твору, комусь іншому. Іншій фізичній особі або юридичній особі.
Права можна передати як частково, так і повністю. Існують права, що автор не може апріорі нікому передати, це зокрема і право авторства (право визнаватися творцем твору).
Зауважте зараз мова не йде про службові твори та твір створений на замовлення! Там діють дещо інші правила.
За загальним правилом: власником авторських прав завжди є творець, творцем в авторському праві завжди є людина — фізична особа, а фізична особа може передати права, що їй належать особі юридичній.
Строки і суспільне надбання
Щодо строків. Це питання варто підняти тому, що я згадала, як Вікімедія опублікувала світлину із мавпою, пояснивши це «суспільним надбанням» ????
Що таке суспільне надбання? Це коли строк дії авторського права для конкретного твору закінчився, і твір передається у вільне користування усьому людству. Це феномен авторського права та суміжного права.
Авторські майнові права на твір діють виключно певний строк. Строк цей змінюється-збільшується з тим, як еволюціонує авторське право. Багато в чому ми маємо дякувати Міккі Маусу, Дісней так відчайдушно намагається його захистити, що строк захисту авторських прав стає дедалі довшим. Жартую!
Однак, в цьому є логіка. Строк дії авторського права дуже важливий і в минулому був значно меншим за теперішній строк (або загалом не існував, як, до речі, й авторські права).
Нині загальний строк дії авторського права на твір становить все життя автора і 70 років після смерті автора. Тобто, отримувати зиск із твору можуть діти й онуки автора. Це доволі справедливо.
Коли цей строк сплине — твір перейде у суспільне надбання, тобто його можна: змінювати, розповсюджувати вільно, викладати вільно в мережі й це буде законно.
Яскравий приклад такого вільного користування — є книга «Гордість, упередження і зомбі», якщо не читали, раджу почитати одночасно із романом Джейн Остін. Ви будете здивовані як багато автор зомбі скопіював з оригінального твору. Цілі речення та абзаци! І це абсолютно законно. Адже строк дії авторського права на твір закінчився.
Є свої виключення із загального строку. Вони наступні:
1. для твору, що оприлюднено анонімно або під псевдонімом і справжнє ім'я автора неможливо ідентифікувати — строк складає 70 років з дня оприлюднення твору;
2. для творів, створених у співавторстві — строк діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора;
3. для творів, що оприлюднюється частинами — строк дії авторського права визначається окремо для кожної оприлюдненої частини твору;
4. твори посмертно реабілітованих авторів — строк діє протягом 70 років після їх реабілітації;
5. твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора — строк діє протягом 70 років від дати правомірного опублікування;
6. твір, що буде оприлюднено особою вперше, однак після строків захисту авторського права — майнові права на твір такої особи захищаються протягом 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений;
Далі є правила розрахунку строків відповідно до ч. 9 ст. 28 Закону: строк дії авторського права після смерті автора, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але рахують з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.
Зауважте всі ці строки стосуються виключно майнових прав, що виникають в автора за результатом створення твору. Немайнові права (вже згадане право авторства) діють вічно тобто безстроково.
Поки діє строк, де-юре ніхто без дозволу автора не може використовувати твір чи частину твору без згоди автора.
Якщо ви помітили, строк діє потягом життя людини, тобто 70 років почнуть вираховуватися після смерті автора.
В цивільному праві існує явище, що фактично декларує смерть людини. Це оголошення людини померлою. Відбувається це, коли людина зникає і її неможливо знайти протягом багатьох років. В такому випадку зазвичай спадкоємці ініціюють справу про оголошення фізичної особи померлою, щоб отримати спадщину. Інтелектуальна власність теж входить до спадщини.
З суб'єктами авторського права та строком на сьогодні все. Окремо я розгляну питання визнання авторських прав за кордоном. Річ у тім, що право інтелектуальної власності, так би мовити, «локальне». Це дискусійні питання, тут є про що розповісти.
Дякую за увагу, друзі! Бережіть себе!
