Літературна студія (відгук Лариси Іллюк)

Із задоволенням підтримала нову ініціативу «Зоряної Фортеці»: літстудію в рамках «Порталу 2013».

Вдосконалювати літературну майстерність  ніколи не пізно, особливо якщо уже оголосили новий конкурс від «Карпатської Мантикори», в якому так кортить взяти участь. Для мене то був досить новий і незвичний формат — читання вголос. Ситуацію ускладнювало ще й те, що я більше візуал, і не надто добре сприймаю незнайомий текст на слух, тим паче, щоб його зразу ж і розбирати. Але, як показала практика, цьому можливо, а головне, варто навчитися.

Було заявлено для читання три оповідки: «Художник» Олексія Тимошенка, «На приеме у Смерти» Людмили Лаврентьєвої і наша із Максом «Княжою владою». Атмосфера була досить таки камерною, можна навіть сказати, домашньою. Спочатку читали текст, потім кожен із присутніх висловлювався з приводу того, що сподобалося, не сподобалося, прочиталося, лишилося не до кінця зрозумілим і т. д. Ну й, звісно, автори вже собі вирішували, що саме із тим усім робити і як.

Перше враження — було цікаво. Правда, так як у подібному ключі працювати над текстом не звикла, мої спроби аналізувати оповідки колег були трохи сумбурними. Але то, я думаю, справа часу. Загалом сподобалося — і як автору, і як рецензенту. Правда, трохи двоякі враження від читання в парі співавторської оповідки, написаної від першої особи ))

Із плюсів такого формату обговорення (для автора):

1. Ефективний спосіб перевірити звукопис оповідки. В принципі, це дозволяє зробити й просте читання вголос — правда, зазвичай ми поблажливі до таких дрібних недоліків (я перш за все про себе). А слухачам ще не читаного тексту вони муляють, немов хлібні крихти на простирадлі.

2. Гарна нагода виявити в оповідці незаплановані плюси та мінуси. Так-так, незаплановані плюси теж можуть бути, і часом примушують задуматися: а чи не відійти мені від початкової задумки і не використати новий пласт, який я щойно виявив with a great help of my friends Ну, із мінусами, звісно, зрозуміліше.

3. Напевно найкраща можливість протестувати динаміку сюжету. Коли читаєш на публіку, почуваєшся водієм на дорозі — проявляються усі пробуксовки і нерівності, горбочки зайвого нагромадження деталей, мотиваційні ями, глевкі репліки-пояснення, часом повні непотрібних означень чи уточнень.

4. Найпростіший спосіб зрозуміти — що ж, зрештою, ти таке написав і для чого  Ідейно-тематичний аналіз рулить. До речі, ті, хто тільки-но починає писати (суджу за власним досвідом), зазвичай над тим не задумуються. Як казав Портос: «Я дерусь, потому что я дерусь». А дарма. Може б тоді кількість швидше трансформувалася в якість )))

5. Чудова нагода побачити, а як же інші автори використовують той чи інший літературний прийом. Звісно, це із легкістю можна зробити й наодинці, просто читаючи текст. Проте, тільки на от такій літстудії в оточенні колег ти можеш його зразу ж і протестити, хай навіть чужими руками Дуже корисний обмін досвідом, як на мене.

Мені як рецензенту сподобалося й те, що подібний формат вчить бути уважним до тексту, який слухаєш, і коректним у розборі. Та й звикнути правильно критикувати/сприймати критику на очних зустрічах набагато легше, аніж за монітором. Думаю, це не завадило б жодному, хто пише. Особливо тим, хто страждає категоричністю суджень чи гострим ЧСВ (або, як часом м’яко кажуть — має тонку раниму натуру  )

Із мінусів… Вони усі суб’єктивні, тому я їх не оголошуватиму, щоб не годувати власний комплекс меншовартості Скажу лише, що вони всі легко долаються із практикою.

Після літстудії можна було ознайомитися із новинками в асортименті «Ігродолу» і послухати не менш корисну і цікаву дискусію по творчості Стругацьких, що відбувалася за розкладом «Порталу 2013».

Сподіваюся, то не остання літстудія, принаймні, мені вона була корисною. Ще раз дякую за чудову нагоду зібратися колективу «Зоряної Фортеці» — Сергію Торенку і Олегу Сіліну (до речі, вітаю Ская із виходом нової співавторської книги, над якою працювало, жахливо уявити, аж шестеро авторів!), а також майстру, під керівництвом якого усе те проводилося — Володимиру Арєнєву. Була дуже рада усіх побачити і поспілкуватися — як і з авторами літстудійних оповідок, так і з постійними учасниками заходів ЗФ.

Наснаги вам і гарних ідей!

Оригінал за адресою: http://lora-prosto.livejournal.com/34403.html

Лариса Іллюк