До слова, Мвемба-а-Нзінґа - це реальний правитель Конго XVI сторіччя. Дякуємо Civilization VI за його популяризацію.
Читати захопливо! Видна підготовка автора як з матеріалом, так і в досвіді написання. Та й антураж неординарний для тутешніх конкурсів. Але це історичний твір, фантастика тут лише в тому, як персонажі сприймають події.
Загалом, це вже третій твір без фантастичного припущення на цьому конкурсі, який я прочитала (хоча я прочитала далеко не всі). Ще були "Пробудження кам’яного бога" і "Бану". Усі вони гарно і професійно написані, але це конкурс фантастичних оповідань, а не пригодницьких, хай навіть якісних.
Атмосфера цього твору чимось нагадує "Сонячного птаха" Вілбура Сміта. Хоча на відмінну від "Нзінги" у "Сонячному птасі" були справжні фантастичні елементи, а не лише забобонні.
«Попереду дві короткі шеренги воїнів баконго утворювали короткий коридор до входу в скельну печеру.» - 1000 солдатів це коротка ширенга? А 100 чи 20? Коли ти в складі відділення, то 20 перед тобою це велика ширенга, а у шикуванні роти ширенга з 20 це вважай нікого нема. 500 метрів це короткий коридор з бійців? Хочу натякнути, чому така подача візуально не спрацьовує. Більше передавайте почуттями, або приблизними числами, які мозок швидко рахує та уявляє: з десяток, пару десятків, близько сотні, тьма без кінця чи краю…
Тема мене не зачепила й усі ці ігри з незвичними словами-іменами та кострубата мова людей заважали пройнятися самою дією та історією. Я розумію, що в тексті так треба для передачі особливостей, але на мені не спрацювало. Швидше за все це особисте, але, можливо, у когось теж так. Хоча, зазвичай, читачі ЗФ полюбляють смакувати гори незвичних слів.
Якщо замінити баконго на наві, португальців на землян, а дію перенести на планету Пандора, то оповідання буде такою ж фантастикою, як і більшість фантастичних оповідань. Дякую, авторе, за чесність, якби я голосував, ви були б у моєму топі.
Звісно, на конкурс справжньої фантастики, де без фантелементу історію неможливо оповісти, ваше оповідання не підійшло б. Але ж майже ніде такі конкурси не проводяться, на жаль. А ті, що проводяться, навіть жанрові: фентезі чи космічної фантастики, теж є дуже умовними. Знаєте, як я беру в них участь? Міняю в чернетках марсіан на ельфів, пістолети на арбалети, чи навпаки, і вперед! А інколи лінуюся, і взагалі виходять ельфи з пістолетами.
Не розумів поведінки чужинців, зате ясно усвідомив намір нзінґи. Вона заклала руки за спину, силует похитнувся. Почав повільно хилитись до переду, вивільняючись зі свого сліпучого ореолу.
А я тупа, я ні( В сенсі, не зрозуміла намір нзінґи.( Вона наклала на себе руки, стрибнувши зі скелі, аби її не взяли в рабство?
Ну, словом, так, якщо духа в печері дійсно не існувало, а була лише яма, то й фантастичного припущення як такого немає.
Антураж мені сподобався, але стиль видався дивним. З одного боку, досить переконливе відтворення світогляду тубільців - ну, з профанної точки зору на кшталт моєї, звісно. І їхня мова така підкреслено різка, тільки головні поняття, все по суті. Але далі в мові оповідача:
Переконувалась в його матеріальності. Він мовчав, фізично та ментально знесилений.
Ментально? Матеріальність?.. То чиїми очима ми бачимо події і чий голос чуємо?
Проте твір справді вирізняється з-поміж інших у групі, звертає на себе увагу.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 6 RSS
1Persistent12-04-2021 13:56
Авторе, планую голосувати за вас! Обдаровано й захоплююче пишете.
2Людоїдоїд18-04-2021 01:12
До слова, Мвемба-а-Нзінґа - це реальний правитель Конго XVI сторіччя. Дякуємо Civilization VI за його популяризацію.
Читати захопливо! Видна підготовка автора як з матеріалом, так і в досвіді написання. Та й антураж неординарний для тутешніх конкурсів. Але це історичний твір, фантастика тут лише в тому, як персонажі сприймають події.
3Добра злюка23-04-2021 14:39
Перший абзац варто було б розділити мінімум на 3.
Загалом, це вже третій твір без фантастичного припущення на цьому конкурсі, який я прочитала (хоча я прочитала далеко не всі). Ще були "Пробудження кам’яного бога" і "Бану". Усі вони гарно і професійно написані, але це конкурс фантастичних оповідань, а не пригодницьких, хай навіть якісних.
Атмосфера цього твору чимось нагадує "Сонячного птаха" Вілбура Сміта. Хоча на відмінну від "Нзінги" у "Сонячному птасі" були справжні фантастичні елементи, а не лише забобонні.
4Творець овець27-04-2021 14:51
«Попереду дві короткі шеренги воїнів баконго утворювали короткий коридор до входу в скельну печеру.» - 1000 солдатів це коротка ширенга? А 100 чи 20? Коли ти в складі відділення, то 20 перед тобою це велика ширенга, а у шикуванні роти ширенга з 20 це вважай нікого нема. 500 метрів це короткий коридор з бійців? Хочу натякнути, чому така подача візуально не спрацьовує. Більше передавайте почуттями, або приблизними числами, які мозок швидко рахує та уявляє: з десяток, пару десятків, близько сотні, тьма без кінця чи краю…
Тема мене не зачепила й усі ці ігри з незвичними словами-іменами та кострубата мова людей заважали пройнятися самою дією та історією. Я розумію, що в тексті так треба для передачі особливостей, але на мені не спрацювало. Швидше за все це особисте, але, можливо, у когось теж так. Хоча, зазвичай, читачі ЗФ полюбляють смакувати гори незвичних слів.
5Тиць01-05-2021 08:57
Якщо замінити баконго на наві, португальців на землян, а дію перенести на планету Пандора, то оповідання буде такою ж фантастикою, як і більшість фантастичних оповідань. Дякую, авторе, за чесність, якби я голосував, ви були б у моєму топі.
Звісно, на конкурс справжньої фантастики, де без фантелементу історію неможливо оповісти, ваше оповідання не підійшло б. Але ж майже ніде такі конкурси не проводяться, на жаль. А ті, що проводяться, навіть жанрові: фентезі чи космічної фантастики, теж є дуже умовними. Знаєте, як я беру в них участь? Міняю в чернетках марсіан на ельфів, пістолети на арбалети, чи навпаки, і вперед! А інколи лінуюся, і взагалі виходять ельфи з пістолетами.
6Рибариба02-05-2021 23:58
А я тупа, я ні( В сенсі, не зрозуміла намір нзінґи.( Вона наклала на себе руки, стрибнувши зі скелі, аби її не взяли в рабство?
Ну, словом, так, якщо духа в печері дійсно не існувало, а була лише яма, то й фантастичного припущення як такого немає.
Антураж мені сподобався, але стиль видався дивним. З одного боку, досить переконливе відтворення світогляду тубільців - ну, з профанної точки зору на кшталт моєї, звісно. І їхня мова така підкреслено різка, тільки головні поняття, все по суті. Але далі в мові оповідача:
Ментально? Матеріальність?.. То чиїми очима ми бачимо події і чий голос чуємо?
Проте твір справді вирізняється з-поміж інших у групі, звертає на себе увагу.