«Щоденники вбивцебота» — це серія науково-фантастичних творів американської письменниці Марти Веллс.
Загальна концепція та особливості серії
Головний герой — бойовий робот із людським обличчям, який зламує власний модуль контролю, аби отримати свободу. Але навіть без примусових обмежень він не стає ворогом людства. Навпаки — прагне захищати людей, хоч і відчуває до них тривогу та неприязнь.
Це загальні фрази, які ви можете прочитати в анотаціях, рецензіях та відгуках. Давайте ж оминемо поверхневий опис і розглянемо питання, що насправді цікавлять. Проте — без значних спойлерів
— Чому герой називає себе роботом вбивцею?
В інформаційних матеріалах сек'юніта зазначено, що він убив 57 членів гірничодобувної компанії, яких мав захищати. Але це сталося ще до того, як робот зламав свій модуль контролю.
— Навіщо він хакнув власну систему?
Зовсім не для того, щоб убити своїх клієнтів. Його модуль управління вийшов із ладу, адже компанія, що його створила, купує лише найдешевші компоненти. Отже, той зламався — і робот деактивував його. Компанія замінила модуль, та бот завбачливо вимкнув його знову, щоб трагедія не повторилася.
— Чи має робот свідомість?
Так, постійний потік думок, що схожий на безперервний внутрішній монолог та особистий щоденник — звідси й назва серії.
— Чи прагнув робот свободи?
Скоріше, ні. Свобода трапилася випадково. І тепер він — заплутане створіння, яке не має жодного уявлення про те, що хоче робити або що потрібно хотіти.
— Навіщо бойовому роботу людське обличчя?
Саме для того, щоб інші люди його не боялися. Адже цільове призначення бота в охороні та захисті. Але згодом він починає триматися осторонь.
— Звідки ця неприязнь?
Проста формула: «робот-вбивця + звичайна людина = незручність». Причому незручність — передусім для самого робота. Люди ж постійно намагаються заговорити про його почуття — і саме таких розмов він усіма силами прагне уникнути.
— То у який момент і що саме пішло не так?
Про це робот і сам не знає. Компанія видалила з його памʼяті все, що стосувалося кривавого інциденту. І тепер герой у пошуках істини.
Тож вбивцебот вирушає у подорож, щоб розкрити таємницю своєї минувшини – що сталося під час кривавої різанини, яку він, можливо, вчинив у минулому? А у своїх подорожах постійно зустрічає людей, які потрапляють у халепу. Він змушений працювати під прикриттям, прикидаючись звичайним охоронцем.
Клієнтів, що укладають з ним контракт, він називає «своїми людьми». Одна з таких — Мензі. Між ними не було ніякого емоційного контакту, не було жодної раціональної причини, для того, щоб робот поводився як плаксиве людське немовля. Але він почав відчувати до цієї жінки щось на зразок симпатії, хоч і не уявляє що це.
Та знає напевне, що не прагне бути людиною. Бо вважає їх дурними ідіотами. А невже ви гадали, що штучний інтелект може вважати інакше? Це не схоже на той АІ, який сипле компліментами в GPT-чаті, чи не так?
AI у жанрі фантастики: що тут нового?
На відміну від класичних образів роботів-вбивць чи ідеальних помічників, це персонаж із глибоким внутрішнім конфліктом. Він не прагне інтегруватися в людське життя, не романтизує його. Герою незручно поруч із людьми — він ніяковіє, відчуває страх і роздратування. І це — надзвичайно свіже бачення.
Він не має статі, не створений для інтимних взаємодій, однак все одно відчуває прив’язаність до клієнтки. Що це — любов, симпатія, обов’язок? Невідомо. Ця невизначеність — одна з ключових драм серії.
Цей AI веде щоденник — як форму самоаналізу. Думки бота ближчі до саморефлексій людини з тривожним розладом, аніж до обчислювальної техніки. І це теж новаторський підхід у зображенні штучного інтелекту.
Склад та структура
Серія складається з п'яти повістей, двох романів та двох оповідань, робота над якими триває з 2017 року. Станом на квітень 2025 року серія включає:
Основні твори:
1. «Всі системи: небезпека» (2017) — повість
2. «Штучний стан» (2018) — повість
3. «Нестандартний протоколќ (2018) — повість
4. «Стратегія виходу» (2018) — повість
5. «Network Effect» (2020) — роман
6. «Fugitive Telemetry» (2021) — повість
7. «System Collapse» (2023) — роман
Додаткові короткі твори:
8. «Obsolescence» (2018) — коротка повість-пріквел
9. «Home: Habitat, Range, Niche, Territory» (2020) — оповідання від імені персонажа Мензі.
В Україні наразі видано чотири перші повісті цієї серії. Розглянемо сильні та слабкі сторони цих книг.
Переваги
• Незвичайний головний герой: саркастичний, емоційно закритий, але харизматичний.
• Динамічний сюжет, що швидко захоплює.
• Чудово передана атмосфера технологічного світу.
• Легка, іронічна манера оповіді.
Недоліки
• Доволі лінійний сюжет.
• Обмежений світ, бо історія зосереджена лише на одній події.
• Уся історія подана виключно з погляду Вбивцебота. Інші персонажі менш розкриті.
• Деякі ситуації часто повторюються (незграбність з людьми, перегляд серіалів, втеча від емоцій), можуть здатися дещо циклічними вже до третьої-четвертої книги.
Підсумовуючи головне
Саркастичний, чесний, схвильований — вбивцебот має унікальну «внутрішню мову», яка притягує з перших сторінок. Тут поєднуються перестрілки й соціальна незручність, криза ідентичності й іронія. Попри бойову природу, герой викликає емпатію.
Чому це може зацікавити українських читачів?
1. Актуальна тема AI та технологій
В Україні активно обговорюють штучний інтелект, його розвиток і вплив на суспільство. Вбивцебот – не типовий AI-термінатор, а машина, яка розуміє людей краще, ніж вони самі. Це цікаво для тих, хто розмірковує над майбутнім технологій.
2. Головний герой – AI з людськими рисами
Вбивцебот – не людина, але в нього є сарказм, емоції, страхи. Читачі, які люблять харизматичних персонажів, оцінять його історію.
4. Доступність українською
В Україні вже видано чотири книги серії, що спрощує знайомство з нею. Видання якісне, і воно може стати поштовхом для подальшого перекладу всієї серії.
5. Легкий стиль, багато гумору
Історія написана динамічно, з короткими сценами. Це ідеальний формат для зайнятих людей, які хочуть читати щось захопливе та не мають на це багато часу. Ці книги зручно читати в дорозі, у перервах або між справами.
Чому варто почитати
Іронічна, дотепна й сповнена внутрішніх монологів серія досліджує не тільки тему штучного інтелекту, а й глибокі питання самоідентичності, свободи вибору та емоційної самотності.
Це AI, який має свободу волі — але замість вбивати, мріє, щоб йому дали спокій для перегляду розважальних програм. І до речі, серіали дійсно займають більшість його вільного часу. Яка іронія, що тепер про нього самого знімають серіал!
Apple створює науково-фантастичну екранізацію «Murderbot» — адаптацію серії «Щоденники Вбивцебота». І вже в травні 2025 ми зможемо побачити її на екранах. Тож саме час прочитати книги до релізу, щоб оцінити належним чином.
