Твір, безумовно, цікавий. Хоча й складається враження, що він - просто частина чогось масштабнішого. Звичайно, можливо, я і не права.
Сподобалися мені Планетні Сторожі - добре було б, якби вони існували насправді. У творах Стругацьких є Странники, хоча й їхні функції не зводяться лише до спасіння планет, та образ цікавий - земна цивілізація стала розвинутіша, а та, інша - ще розвинутіша від земної.
Одруківки Вам знайшла - отак, скільки б разів не читав, а все ж трапляється. Приємно, що мало.
Існування Планетних Сторожів - доконечна необхідність, бо інакше б цивілізація земна давно припинила своє існування. Тільки у ХХ столітті було, принаймні, три можливості почати ядерну війну. Хтось же її зупинив. А ієрархія розуміного життя у Всесвіті мусить існувати. Хоч прямих аргументів нібито й нема.
А без "бліх" який же письменник? Он у Толстого в "Анні Кареніній" випадково натрапив на поєднання аж пяти приголосних.
Дякую за оцінку. А оповідання і справді можуть стати "ядром конденсації" повісті чи навіть роману.
Написано просто, не погано. Але під кінець все пішло в пісок. Здається от зараз повинно трапитися щось цікаве, а воно не розкрившись закінчилося. Гора родила мишу.
Якось не вражає таке - "пам'ятні машини", "найокатіші", "на інших світах". Головна героїня причаїлася під бережком, а потім вже стрибає з дерева, хоча невідомо, як вона там опинилася. Потім, за годину вона вже на кораблі, хоча, знову ж, можна було б якось цю годину чимось заповнити. Фантастичний елемент оповідання якійсь непереконливий, а тому і читається хоч з першого, хоч з третього разу просто не цікаво. Головні герої, як і сам сюжет - надто схематичні і передбачувані, аби існувала хоч якась інтрига.
Люблю негативну критику, якщо вона конструктивна. На жаль, в наявності є лише неуважне читання тексту і злість з приводу отриманого розчарування. За розчарування прошу пробачення. Але ж у мене є шанс виправитись.
Гарна ідея. Ні, кілька гарних ідей. Зменшити би кількість нф-термінів на початку і драматичніший кінець би теж не завадив, бо в фіналі оповідання схибило з пригодницько-фантастичного на лекційний курс.
"Блок стандартної інформації про Третю планету 1128-ї Ерідана" - раніше по тексту: 118-ї Ерідана
"на кристалах пам’ятних машин" - якось воно негарно звучить, нє? "пам"ятні машини", то скоріше машини, які запам"ятались, аніж ті, що запам"ятовують. Ну, і відверто кажучи, з огляду на розвиток науки та технологій і зокрема носіїв інформації, що з кожним днем мініатирізуються дивно зустріти у далекому майбутньому, замість якогось компактного приладу для зберігання інформації, означення "машина", що як правило застосовується на позначення чогось складного-масивного. А з урахуванням що машин тих багато - і взагалі виникає відчуття, що з наукою у майбутньому сталось щось не дуже гарне
"Куртові нетерпеливилося" - що йому робилося???
"Курт нічого не відповів, сподіваючись, що Ярина сама все розповість, бо на свій сором не знав про цю дивовижу нічого, але дівчина просто вп’ялася очима у його обличчя і не відводила погляду, доки не отримала щирого зізнання." - занадто довге речення. Навіщо? Розбити його на два набагато краще - "нічого. (нове речення) Але дівчина"
"роботи вистачає. Але давай до роботи братися." - роботи-роботи
"бородань зупинився і застережним жестом правиці зупинив тих, що йшли позаду."
"Аборигени явно остерігалися лише того, що є у воді, а це не могли бути хижаки великого розміру," - а чому власне? Хід думок героя не є очевидним для читача.
Потенціал у автора є.
Але наразі, на мою особисту думку, вийшла не дуже цікава оповідка у дусі радянської виробничої фантастики. Дуже нагадує якихось комсомольців. Ярина - відповідальна комсомолка, Курт - має вади марнославства, та неуважності, але під впливом товариша перероджується й із завзяттям береться до роботи на благо Батьківщини та світлого майбутнього.
Ну це моє особисте враження, прошу не ображатись.
Ще момент, на який раджу звернути увагу - ваш твір знаходиться на межі фентезі та НФ. Це потенційно цікаве поєднання, від симбіозу жанрів може вийти щось цікаве. Але і реалізація такого поєднання потребує більших зусиль, аби твір був цікавим і тим хто полюбляє фентезі і тим хто полюбляє НФ.
У вас же вийшло, занадто ненауково як для НФ, і занадто багато технічних термінів як для фентезі.
трохи затягнута експозиція, як на мене. читача бажано одразу чимось зацікавити, щоби він включився у текст. довгі описи передісторії, сеттінгу і ситуації звідки починається дія втомлюють. краще ці описи розбавляти діалогами або активною дією, чи перенести що можливо трохи далі в текст. можна й просто скоротити ті описи - мені здалося, що там чимало необов'язкового. наприклад: про катастрофу і, особливо, про страх підходити до водойм я б переніс на самий початок, у перший абзац, бо це зачіпає увагу читача.
розмірковування і діалог про попередні планети теж трохи розтягнуто як для бічного відгалуження (чи то все ще експозиція?)
далі все гарно, кульмінації класно вміщені, але розв'язка знову дещо затягнута. оптимально, мені здається, після останньої кульмінації (друга поява істоти з води), завершити все кількома ключовими реченнями-поясненнями (решту розмірковувань можна перенести на раніше). тоді б читач залишався під враженням від розв'язки, а не розвіював це враження довгими поясненнями.
а так оповідання за задумом чудове, мені дуже сподобалося. трохи причесати і вийде лялечка. ну але то на розсуд автора, усі мої зауваження стовідсотково суб'єктивні.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 16 RSS
1Фантом21-02-2011 18:15
Доволі непоганий початок, розвиток подій також цікавий, але кінцівка...в мене склалося враження, що автору просто набридло писати це оповідання
У будь-якому випадку, успіхів автору.
2автор22-02-2011 09:45
Маю одну проблему: мої тексти треба читати по кілька разів. Чесно. Сам так роблю. А за оцінку дякую.
3Лариса Іллюк22-02-2011 14:29
Твір, безумовно, цікавий. Хоча й складається враження, що він - просто частина чогось масштабнішого. Звичайно, можливо, я і не права.
Сподобалися мені Планетні Сторожі - добре було б, якби вони існували насправді. У творах Стругацьких є Странники, хоча й їхні функції не зводяться лише до спасіння планет, та образ цікавий - земна цивілізація стала розвинутіша, а та, інша - ще розвинутіша від земної.
Одруківки Вам знайшла - отак, скільки б разів не читав, а все ж трапляється. Приємно, що мало.
Курта лише вразили масштаби катастрофи
Жінка з дивними оберегами
Наснаги Вам!
4автор22-02-2011 14:44
Існування Планетних Сторожів - доконечна необхідність, бо інакше б цивілізація земна давно припинила своє існування. Тільки у ХХ столітті було, принаймні, три можливості почати ядерну війну. Хтось же її зупинив. А ієрархія розуміного життя у Всесвіті мусить існувати. Хоч прямих аргументів нібито й нема.
А без "бліх" який же письменник? Он у Толстого в "Анні Кареніній" випадково натрапив на поєднання аж пяти приголосних.
Дякую за оцінку. А оповідання і справді можуть стати "ядром конденсації" повісті чи навіть роману.
5Шибальба22-02-2011 21:40
Написано просто, не погано. Але під кінець все пішло в пісок. Здається от зараз повинно трапитися щось цікаве, а воно не розкрившись закінчилося. Гора родила мишу.
6samnasam22-02-2011 22:05
Якось не вражає таке - "пам'ятні машини", "найокатіші", "на інших світах". Головна героїня причаїлася під бережком, а потім вже стрибає з дерева, хоча невідомо, як вона там опинилася. Потім, за годину вона вже на кораблі, хоча, знову ж, можна було б якось цю годину чимось заповнити. Фантастичний елемент оповідання якійсь непереконливий, а тому і читається хоч з першого, хоч з третього разу просто не цікаво. Головні герої, як і сам сюжет - надто схематичні і передбачувані, аби існувала хоч якась інтрига.
7автор23-02-2011 09:33
Люблю негативну критику, якщо вона конструктивна. На жаль, в наявності є лише неуважне читання тексту і злість з приводу отриманого розчарування. За розчарування прошу пробачення. Але ж у мене є шанс виправитись.
8Друг23-02-2011 14:19
Гарна ідея. Ні, кілька гарних ідей.
Зменшити би кількість нф-термінів на початку і драматичніший кінець би теж не завадив, бо в фіналі оповідання схибило з пригодницько-фантастичного на лекційний курс.
9автор24-02-2011 12:30
Погоджуюся. Дякую за конструктивну критику.
10Михайло Зіпунов03-03-2011 09:25
"Власне, у обов’язки" - в обов"язки
"Блок стандартної інформації про Третю планету 1128-ї Ерідана" - раніше по тексту: 118-ї Ерідана
"на кристалах пам’ятних машин" - якось воно негарно звучить, нє? "пам"ятні машини", то скоріше машини, які запам"ятались, аніж ті, що запам"ятовують. Ну, і відверто кажучи, з огляду на розвиток науки та технологій і зокрема носіїв інформації, що з кожним днем мініатирізуються дивно зустріти у далекому майбутньому, замість якогось компактного приладу для зберігання інформації, означення "машина", що як правило застосовується на позначення чогось складного-масивного. А з урахуванням що машин тих багато - і взагалі виникає відчуття, що з наукою у майбутньому сталось щось не дуже гарне
"Куртові нетерпеливилося" - що йому робилося???
"Курт нічого не відповів, сподіваючись, що Ярина сама все розповість, бо на свій сором не знав про цю дивовижу нічого, але дівчина просто вп’ялася очима у його обличчя і не відводила погляду, доки не отримала щирого зізнання." - занадто довге речення. Навіщо? Розбити його на два набагато краще - "нічого. (нове речення) Але дівчина"
"роботи вистачає. Але давай до роботи братися." - роботи-роботи
"бородань зупинився і застережним жестом правиці зупинив тих, що йшли позаду."
"Аборигени явно остерігалися лише того, що є у воді, а це не могли бути хижаки великого розміру," - а чому власне? Хід думок героя не є очевидним для читача.
Потенціал у автора є.
Але наразі, на мою особисту думку, вийшла не дуже цікава оповідка у дусі радянської виробничої фантастики. Дуже нагадує якихось комсомольців. Ярина - відповідальна комсомолка, Курт - має вади марнославства, та неуважності, але під впливом товариша перероджується й із завзяттям береться до роботи на благо Батьківщини та світлого майбутнього.
Ну це моє особисте враження, прошу не ображатись.
Ще момент, на який раджу звернути увагу - ваш твір знаходиться на межі фентезі та НФ. Це потенційно цікаве поєднання, від симбіозу жанрів може вийти щось цікаве. Але і реалізація такого поєднання потребує більших зусиль, аби твір був цікавим і тим хто полюбляє фентезі і тим хто полюбляє НФ.
У вас же вийшло, занадто ненауково як для НФ, і занадто багато технічних термінів як для фентезі.
Успіхів!
11Шибальба03-03-2011 10:49
Zipa, як ви влучно сказали.
12автор03-03-2011 13:28
Річки мілкі, тому й форми маленькі
13Chajka06-03-2011 22:36
Дуже-дуже-дуже сподобалось! Гарно написано, інтригує. Але кінець не той (точніше його нема). Так, ніби це дійсно частина чогось більшого...
14автор Уйгурстанської історії12-03-2011 10:25
трохи затягнута експозиція, як на мене. читача бажано одразу чимось зацікавити, щоби він включився у текст. довгі описи передісторії, сеттінгу і ситуації звідки починається дія втомлюють. краще ці описи розбавляти діалогами або активною дією, чи перенести що можливо трохи далі в текст. можна й просто скоротити ті описи - мені здалося, що там чимало необов'язкового. наприклад: про катастрофу і, особливо, про страх підходити до водойм я б переніс на самий початок, у перший абзац, бо це зачіпає увагу читача.
розмірковування і діалог про попередні планети теж трохи розтягнуто як для бічного відгалуження (чи то все ще експозиція?)
далі все гарно, кульмінації класно вміщені, але розв'язка знову дещо затягнута. оптимально, мені здається, після останньої кульмінації (друга поява істоти з води), завершити все кількома ключовими реченнями-поясненнями (решту розмірковувань можна перенести на раніше). тоді б читач залишався під враженням від розв'язки, а не розвіював це враження довгими поясненнями.
а так оповідання за задумом чудове, мені дуже сподобалося. трохи причесати і вийде лялечка. ну але то на розсуд автора, усі мої зауваження стовідсотково суб'єктивні.
15Скайуокер13-03-2011 10:47
Справді цікаво . Респект автору
16Chernidar16-03-2011 13:33
створюється враженя незакінченості. це раз.
і два - неясно за що покарали хлопця. по логіці при такій роботі сторожів мали б розвинутись неслабенькі табу на те що можна і те, що ні.
щодо мови: використання важкочитаємих термінів немотивоваве взагалі6 ні "інтуїтивіст" ні "трансмутатор". якщо рушниця висить, то мала б вистрелити.