Для мене оригінально. Дуже цікаво обіграна вагітність.
Трапляються "шероховатости" тексту і русизми, на яких спотикається свідомість.
Персонажі яскраві.
Як на мене, трохи забагато зайвого. Перескоки в часі треба читати дуже-дуже уважно, я до цих пір не впевнена, що там коли відбулось. Особливо те, що 32 роки тому. Збиває з пантелику. Якби це було вплетено в текст, для мене було б краще. Наприклад, при розмові з професором згадка про те, що колись пухлина вже була. А то ті рядки, як ні сіло, ні впало.
Може й оригінально, та мені не дуже сподобалось. В часових перескоках не розібрався, та й розбиратися не дуже хотілося. Оповідання можна було скоротити вдвоє. Хоча так, ідея цікава.
Таке відчуття, що текст писали співавтори- випускниця швейного факультету ПТУ і її ж викладач фізики. Настільки контрастують початок і середина тексту. Навіщо стільки уваги було приділяти зовнішності, одежі і всім тим прибамбасам, якими обвішали себе головні герої? Усі ті описи і роздуми по нижню білизну, неадекватна поведінка Дотепа, і потім зненацька - незрозумілого змісту інтервю, не для мого середнього розуму. Я ледве було не подумав, що ГГ зараз запросить журналістку до себе додому і відбудеться сцена з застосуванням бдсм, після чого він її зжере, чи що ( даруйте, фантазія розгулялась, та й трейлер 50 відтінків щойно побачив, перед тим перехрестившись).
Ідея цікава, хоч і не особливо оригінальна, проте, на мою думку, текст слід переформатувати, адже флешбеки якось надто скачуть, важко слідувати логіці розповіді. Фінал сухенький, ідеї та моралі я не зрозумів, велика кількість помилок гальмує плавність сприйняття тексту. Дуже багато розумацьких наукових розмов, тому я, будучи невігласом в даних сферах, буду припускати, що там таке щось класне написане, не для мого рівня. Проте оповідання оцінюють з точки зору власного смаку, тому моя оцінка не надто висока, не зачіпило, як то кажуть. Але на кожнен текст є свій читач, а отже- бажаю успіхів!
Мораль... Звісно, треба було виокремити окремим абзацом пункт "мораль". Там доступно розтлумачити проблему, наслідки, варіанти вирішення і алгоритм поведінки на випадок подібних ситуацій. Мабуть ви маєте рацію.
"Дуже багато розумацьких наукових розмов, тому я, будучи невігласом в даних сферах, буду припускати, що там таке щось класне написане, не для мого рівня."
Скромність - ваша прерогатива. Ви ж бо орієнтуєтесь в таких поняттях як:"флешбеки", "переформатувати", "прибамбасам", тощо...
Якщо ваша ласка, то вкажіть яка із конкурсних оповідок "зачіпило, як то кажуть".
Мораль... Звісно, треба було виокремити окремим абзацом пункт "мораль". Там доступно розтлумачити проблему, наслідки, варіанти вирішення і алгоритм поведінки на випадок подібних ситуацій. Мабуть ви маєте рацію.
Ваша іронія виправдана, але що тут можна вдіяти; для себе, в силу смаку та вподобань я не знайшов приводу замислитись після прочитання оповідання, не зачіпило так не зачіпило. це не значить, що моралі та ідеї в творі немає, просто він не для мене)
Скромність - ваша прерогатива. Ви ж бо орієнтуєтесь в таких поняттях як:"флешбеки", "переформатувати", "прибамбасам", тощо...
То не є якісь специфічні знання, такими словами оперує кожен другий школяр, проте мені важко орієнтуватися в такому:
"– От халепа… Немає! Аутоімплементатор – це гаджет, а не клептократ посміховисько. Безкомпромісний закон і виконавець одночасно. Частина матеріального втілення абсолюту. Досить пафосних експериментів з куртуазним доступом до можливості дерибанити, замість щирої емпатії до всіх соціальних прошарків."
Якщо ваша ласка, то вкажіть яка із конкурсних оповідок "зачіпило, як то кажуть".
Всіх оповідань ще не прочитав, але чесно-з прочитаного нічого поки що не зачіпило. буду чекати інших творів.
достоту виправдань. ви ж читач, а не критик. примушувати до вподобання не найкращий варіант. а переконувати себе в тому, що твір вам не втямки зайве. навпаки шукайте компроміс і порозуміння з авторським посилом.
можливо вам варто деталізувати спектр навичок і прикладних знань. тобто розширяйтесь)
Дуже багато розумацьких наукових розмов, тому я, будучи невігласом в даних сферах, буду припускати, що там таке щось класне написане, не для мого рівня.
І правильно зробите. Біологічні терміни - скоріше для антуражу, якоїсь реальної наукової інформації не несуть. Тому порадив би авторові специфічні терміни прибрати взагалі - на сюжет вони не впливають, а таких зануд як я будуть тільки дратувати.
Для прикладу: розшифруйте, будь ласка, фразу
Дія препарату базується на антропоморфних змінах структури передачі нейрогуморальних сигналів.
ви звернули увагу на специфічні терміни. чудово. мабуть маєте специфічні знання. нагадаю. це ж конкурс фантастичних оповідок. можливість припущень, навіть неймовірних і абсурдних, має місце. якщо бажаєте, розшифрую. хоча вам мабуть відомі базові принципи нейрогуморальної регуляції. а також негативні наслідки порушення статусу кво. антропоморфних чи то пак людиноподібні, якщо дослівноі не перефразовувати. малося на увазі виокремлення деяких сегментів із загального базису. тобто в структуру не підпорядковану існуючим алгоритмам. тобто автономія в автономії з можливістю свідомої регуляції власником організму. Бо ж ми люди, якщо ввам відомо)лишень констатуємо зміни, а не приймаємо свідому, активну позицію на привід тих чи інших змін. Ну якось так. просто і невимушено
це ж конкурс фантастичних оповідок. можливість припущень, навіть неймовірних і абсурдних, має місце.
З цим повністю погоджуюся. Але є певна жанрова різноманітність у межах фантастики. Оповіданню такого типу, як Ваше, наукоподібність ніяких додаткових бонусів не дає. Втім, моя особиста думка.
Ну якось так. просто і невимушено
Незважаючи на простоту й невимушеність пояснення, я його не зрозумів.
Наукоподібність переслідувала усіх фантастів минулого століття
ні, я розукмію. в моєму оповіданні відсутня космічнв романтика, літальні апарати, могутня зброя, боротьба з явними проявами темної сторони чи то зла. тобто заяложеного жанру. це ступор. гальмо жанру. межа сприйняття свідомості. окрім означених обмежень тільки просторова безкінечність. тим більш, що це вже нефантастика.
"Незважаючи на простоту й невимушеність пояснення, я його не зрозумів.
а факт поглинання одним плодом іншого загальновідомий. інформація відкрита/ ця тема штудується студентами у відповідних навчальних закладах. хоча доведених і неспростовних фактів виношування і народження ще не має. лишень аномалії розвитку.
я ж акцентував увагу на іншому. зигота - людський зародок і є пухлиною априорі.
мабуть, треба ще підучитись."
ви ж письменник-фантаст. не стримуйте себе кайданами догм і постулатів.
Що я хочу сказати, Авторе. Я у шоці. Інтригу витримали до кінця. Про близнюків і їх сестричку... Воу... Дайте мені оговтатися. Але виникає питання: хто ж мати та батько їх всіх? Якщо професор сказав, що в них різний склад хромосом (чи чогось іншого), і наголосив на тому, що дівчинка не від Дотепа.
Альтернативне майбутнє... Таке альтернативне. Усі ці зачіски, одяг, кабінети... Забагато непотрібного опису. Можливо, потрібно було б просто сказати, що все відбувається у 2069, і нехай самі читачі придумують тамтешню реальність.
Усе в цій мініатюри таке чудернацьке... Я не оговтаюсь, напевно. Авторе, респект за ідею, за її таке неймовірне втілення! але я бачила помилки в тексті, коми, орфографія і таке інше.
Мене вразив цей твір, і сказати сподобалось чи ні, не можу. Побажаю Автору успіху, нахнення та не боятися розбивати читацькі стереотипи.
Без сумніву, фантастика. Без сумніву, назву конкурсу розкрили на всі 100.
Дуже химерне оповідання. Химерні враження лишились після прочитання: від "оригінально" до "якийсь абсурд".
Так перед очима оті зуби - чорні та зелені. І нігті без пластинок. Бр-р...
Чоловіки уже народжували у кінематографі не раз - від комедійного героя Шварценеггера до містичних сюжетів "Цілком таємно". Тож ідея, в принципі, не нова. Але від того вона не стає "апетитнішою" і меншшокуючою. Як на мене, то вона з тих, що "швидше б забути". Чоловік в пологовому...
Я сподіваюсь, світ ніколи не дійде до такого!
Взагалі ж, уся суть твору в імені головного героя.
Ліандро, якщо головне те, щоб оповідання подобалося авторові - то нехай автор залишить його собі в шухляді. чи в течці на робочому столі компа. якщо ж він його оприлюднює - то розраховує на якийсь читацький відгук. і те, подобається воно йому чи ні, нікому нецікаво.
ну а тепер - по суті. є такий жанровий різновид як іронічний детектив. здається, автор щось подібне хотів зробити з фантастикою. таке собі іронічне фантастичне оповідання. хоча зрештою могло бути й так, що автор цього не планував, а воно саме так вийшло. до чого я? таке враження, що автор просто глузує з читачів - настільки багато у цьому творі абсурдних речей. він або сам не перечитував написане, або все так і планував - орієнтуючись на читача - любителя абсурду. про що я? та про деталі, всуціль розкидані в тексті. наприклад:
1) імена головних героїв - Козель Дотеп і Морка Кабздот. я так розумію, автор хотів бути оригінальним. вдалося. Козель мимоволі асоціюється з козлом, а ім’я героїні з кобзоном і тими варіаціями, які нині в неті довкола нього крутяться. чи є ці імена характеристичними і важливими? ні. несуть якусь інформацію для читача - ні...
2) тепер трохи почитаємо тексту:
"Утворився отвір чітко дотриманий профілю гостя" - просто знахідка для стиліста, який пише про мовленнєві помилки. по-людськи не можна було сказати?
"Мінімум макіяжу на фронті обличчя" - фронт обличчя це "нєчто".
"Тільки золоті каблучки на всіх десяти пальцях без педикюру з необрізаними, тридцяти-денними нігтями". - уявили собі необрізані 30-денні нігті на ногах. і відсутність нігтьових пластинок на руках. і зелені зуби... фу... картинка не для слабконервових... як уже писали, автор надто полюбляє вдаватися до абсолютно непотрібної деталазації. деталі доречні тоді, коли вони важливі і несуть читачеві інформацію, без якої він не може уявити персонажа. тут деталі випадкові. підібрані лишень, аби епатувати читача.
"Аби зачіска не обтяжувала голову поверх беззвучно крутився пропелер" - уявили? причеплений до голови пропелер робить зачіску легкою.. шедеврально.
"Натщесерце смакує особливо заповзято." - авторе, почитайте словник, будете знати, що означає слово заповзято.
"Сягнути піку слави з достоту глузду..." - можна зламати голову, пробуючи розібратися в тому, що ця фраза означає.
"Досить пафосних експериментів з куртуазним доступом до можливості дерибанити, замість щирої емпатії до всіх соціальних прошарків." - це просто рай для стиліста.
"А ви, мов риба у клітці." - абсурд рулить..
"Переконали без контрольний пострілу. Он, як виглядає крайня межа приниження. Згодна й покарана, мов пройда. Тож, казки для вас не наука? Чим вище, тим стрімкіше падати… Майте втіху. Отже, головне питання, заради якого пожертвую своїми принципами…" - все речення суцільний шедевр. показовий приклад абсолютного неузгодження фраз.
"Ще в тридцятих роках, на одній із хмільних аутодафе, організованого на честь народження доньки одного з впливових і багатих, коли всі гості втомилися гарувати, було започатковано премію з дивною назвою ”Половина половини”. - назагал аутодафе - це страта, спалювання людини на вогні. "хмільне аутодафе" - коли мовиться про бенкет? дуже доречно. "гості відмовилися гарувати"... гарувати - це важко працювати. до чого тут цей вислів?
"Я сестра, яку ви народили ще немовлям. Частина пухлини, згідно контракту підписаного вами ж, стала власністю академії генетичного спадку". немовля підписало контракт? втім, чому дивуватися. це ж фантастика.
"Внаслідок чого дві майбутні дівчинки тимчасово припинили свій розвиток всередині свого брата. Тепер одна з них має з’явитися на світ." це каже професор за 2 роки до інтерв’ю. тобто - якщо "тепер одна з них має з’явитися на світ" - значить, друга ще знаходиться всередині героя. а потім з’ясувалося, що вона вже народилася 32 роки тому. то що - всередині є ще третя дівчинка?
"Ваші взаємини з прекрасною половиною людства, опісля того, як стали магнатом, різко змінилися. Кардинально, так би мовити. Знетямлені жінки вас обліпили, мов мухи… Даруйте, мед. Шаленіють і воліють бодай почути слово від вас чи взагалі ощасливитися лишень торканням аби отримати незабутню насолоду." - це вже авторські фантазії. претензії на нереалізовану гіперсексуальність... фантазії за Фройдом (починаючи від специфічної уніформи секретарки до здивування, чого ж його не тягне до журналістки)...
"наукова" складова абсолютно непродумана. проект "Серце" (причому серце пронизане стрілою. цікаво, персонаж його так зі стрілою і ковтає? горлянку не подряпала та стріла?), "формула любові" - зрозуміло, що вони перетворюють героя на супермачо, альфа-самця. але до чого тут перетворення пухлини на зародок? чи гіперсексуальність тут стала побічним ефектом? "все смешалось в доме Облонских".
ну і висновок. автор має певний хист. але: забагато зайвого, забагато непродуманого (після того, як твір написаний, треба було дати йому відлежатися місяців 2-3, а потім ще раз перечитати. тоді всі недохопи стали би помітнішими), забагато абсурдних висловлювань.
а насамкінець порада - купіть чи скачайте собі "Словник української мови" (щоб розуміти значення вживаних слів) і правопис (бо коми у вас туляться де самі хочуть).
Жорстко? так - але що ви хотіли? коли оприлюднюєте твір, чекайте на його рецепцію.
дякую за коментар. особливо за принципову жорстокість) усі зауваги слушні, дотепні, напрочуд конструктивно збалансовані та вельми корисні. врахую достоту все.
нічого не поробиш... я поціновувач абсурдної детективної фантастики. ваший доволі розлогий коментар свідчить про не кепсько вдалий інтер'єр і екстер'єр оповідки на привід наявності абсурності і подекуди присутності фантастичної складової.
Ліандро, якщо головне те, щоб оповідання подобалося авторові - то нехай автор залишить його собі в шухляді. чи в течці на робочому столі компа. якщо ж він його оприлюднює - то розраховує на якийсь читацький відгук. і те, подобається воно йому чи ні, нікому нецікаво.
звісно
але якщо перероблювати під кожного критиканта то вийде щось зовсім інше і не факт що краще. Тут головне знайти золоту середину
Сюрреалізм як він є, та ще й рідний український. На жаль, мені таке не подобається, саме як жанр та стиль, то такі мої вподобання, хтось може й інакше думає.
дякую за коментар. маєте право на власну думку. про смаки не сперечаються. ще. а якби екранізувати цю іісторію... чи хотіли б ви споглядати на кінематографічну візуалізацію героїв?
Сюрреалізм як він є, та ще й рідний український. На жаль, мені таке не подобається, саме як жанр та стиль, то такі мої вподобання, хтось може й інакше думає.
сюрреалізмом тут і не пахне, на жаль...
в принципі, сам твір динамічний, претензійно яскравий, але забагато плутанини, багато невідповідностей, їх уже помічали. не зовсім розумію, де тут оті заявлені в конкурсі супутники, котрі завжди з нами. автор відверто намагається наслідувати американських режисерів-сценаристів-фантастів, бо вже аж дуже нагадало сцени інтерв"ю ведучого з Корбаном з фільму "П"ятий елемент"
Дякую за коментар. Сцени інтерв'ю? Взагалі це поширений літературний прийом. Інтері'ю, допит, тощо... П'ятий елемент? Фільм виробництва Франції. Не американський.
Заявлені супутники? Головний герой впродовж тривалого часу був супутником своєї сестри, існування якої залежало від нього сакмого... і навпаки.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 25 RSS
1Ліандра01-02-2015 16:49
Для мене оригінально. Дуже цікаво обіграна вагітність.
Трапляються "шероховатости" тексту і русизми, на яких спотикається свідомість.
Персонажі яскраві.
Як на мене, трохи забагато зайвого. Перескоки в часі треба читати дуже-дуже уважно, я до цих пір не впевнена, що там коли відбулось. Особливо те, що 32 роки тому. Збиває з пантелику. Якби це було вплетено в текст, для мене було б краще. Наприклад, при розмові з професором згадка про те, що колись пухлина вже була. А то ті рядки, як ні сіло, ні впало.
Ідея цікава!
2Автор02-02-2015 13:23
"2015-02-01 в 16:49:40 | Ліандра"
дякую за комент. врахую всі зауваги.
3Ліандра02-02-2015 21:13
та ладно!
я десь читала, що головне щоб автору подобалось, бо якщо під кожного читача підлаштовуватись, то це буде зовсім інший твір
4РожевийФашистик03-02-2015 12:25
Може й оригінально, та мені не дуже сподобалось. В часових перескоках не розібрався, та й розбиратися не дуже хотілося. Оповідання можна було скоротити вдвоє. Хоча так, ідея цікава.
Успіхів!
5Автор04-02-2015 11:15
"2015-02-03 в 12:25:40 | РожевийФашистик"
дякую за комент. про смаки не сперечаються.
6Solo06-02-2015 09:27
Таке відчуття, що текст писали співавтори- випускниця швейного факультету ПТУ і її ж викладач фізики. Настільки контрастують початок і середина тексту. Навіщо стільки уваги було приділяти зовнішності, одежі і всім тим прибамбасам, якими обвішали себе головні герої? Усі ті описи і роздуми по нижню білизну, неадекватна поведінка Дотепа, і потім зненацька - незрозумілого змісту інтервю, не для мого середнього розуму. Я ледве було не подумав, що ГГ зараз запросить журналістку до себе додому і відбудеться сцена з застосуванням бдсм, після чого він її зжере, чи що ( даруйте, фантазія розгулялась, та й трейлер 50 відтінків щойно побачив, перед тим перехрестившись).
Ідея цікава, хоч і не особливо оригінальна, проте, на мою думку, текст слід переформатувати, адже флешбеки якось надто скачуть, важко слідувати логіці розповіді. Фінал сухенький, ідеї та моралі я не зрозумів, велика кількість помилок гальмує плавність сприйняття тексту. Дуже багато розумацьких наукових розмов, тому я, будучи невігласом в даних сферах, буду припускати, що там таке щось класне написане, не для мого рівня. Проте оповідання оцінюють з точки зору власного смаку, тому моя оцінка не надто висока, не зачіпило, як то кажуть. Але на кожнен текст є свій читач, а отже- бажаю успіхів!
7Автор06-02-2015 11:46
"2015-02-06 в 09:27:21 | Solo"
дякую за коментар.
Мораль... Звісно, треба було виокремити окремим абзацом пункт "мораль". Там доступно розтлумачити проблему, наслідки, варіанти вирішення і алгоритм поведінки на випадок подібних ситуацій. Мабуть ви маєте рацію.
"Дуже багато розумацьких наукових розмов, тому я, будучи невігласом в даних сферах, буду припускати, що там таке щось класне написане, не для мого рівня."
Скромність - ваша прерогатива. Ви ж бо орієнтуєтесь в таких поняттях як:"флешбеки", "переформатувати", "прибамбасам", тощо...
Якщо ваша ласка, то вкажіть яка із конкурсних оповідок "зачіпило, як то кажуть".
8The Yellow King06-02-2015 13:07
Ваша іронія виправдана, але що тут можна вдіяти; для себе, в силу смаку та вподобань я не знайшов приводу замислитись після прочитання оповідання, не зачіпило так не зачіпило. це не значить, що моралі та ідеї в творі немає, просто він не для мене)
То не є якісь специфічні знання, такими словами оперує кожен другий школяр, проте мені важко орієнтуватися в такому:
"– От халепа… Немає! Аутоімплементатор – це гаджет, а не клептократ посміховисько. Безкомпромісний закон і виконавець одночасно. Частина матеріального втілення абсолюту. Досить пафосних експериментів з куртуазним доступом до можливості дерибанити, замість щирої емпатії до всіх соціальних прошарків."
Всіх оповідань ще не прочитав, але чесно-з прочитаного нічого поки що не зачіпило. буду чекати інших творів.
Сподіваюсь, не образив вас прямолінійністю.
9Автор06-02-2015 14:10
"2015-02-06 в 13:07:56 | The Yellow King, Solo"
дякувати за щиросердну аргументацію.
достоту виправдань. ви ж читач, а не критик. примушувати до вподобання не найкращий варіант. а переконувати себе в тому, що твір вам не втямки зайве. навпаки шукайте компроміс і порозуміння з авторським посилом.
можливо вам варто деталізувати спектр навичок і прикладних знань. тобто розширяйтесь)
успіхів на теренах читання)
10Док06-02-2015 14:29
Своєрідне оповідання. Свого читача, думаю, знайде.
Ідею, мабуть підказало ось це?
http://friends.kz/stranoe/1148243691-zhitel-indii-36-let-vynashival-v-sebe-brata-blizneca.html
І правильно зробите. Біологічні терміни - скоріше для антуражу, якоїсь реальної наукової інформації не несуть. Тому порадив би авторові специфічні терміни прибрати взагалі - на сюжет вони не впливають, а таких зануд як я будуть тільки дратувати.
Для прикладу: розшифруйте, будь ласка, фразу
Успіху на конкурсі.
11Автор06-02-2015 14:48
2015-02-06 в 14:29:15 | Док link
дякую за коментар.
ви звернули увагу на специфічні терміни. чудово. мабуть маєте специфічні знання. нагадаю. це ж конкурс фантастичних оповідок. можливість припущень, навіть неймовірних і абсурдних, має місце. якщо бажаєте, розшифрую. хоча вам мабуть відомі базові принципи нейрогуморальної регуляції. а також негативні наслідки порушення статусу кво. антропоморфних чи то пак людиноподібні, якщо дослівноі не перефразовувати. малося на увазі виокремлення деяких сегментів із загального базису. тобто в структуру не підпорядковану існуючим алгоритмам. тобто автономія в автономії з можливістю свідомої регуляції власником організму. Бо ж ми люди, якщо ввам відомо)лишень констатуємо зміни, а не приймаємо свідому, активну позицію на привід тих чи інших змін. Ну якось так. просто і невимушено
12Док06-02-2015 15:06
З цим повністю погоджуюся. Але є певна жанрова різноманітність у межах фантастики. Оповіданню такого типу, як Ваше, наукоподібність ніяких додаткових бонусів не дає. Втім, моя особиста думка.
Незважаючи на простоту й невимушеність пояснення, я його не зрозумів.
Мабуть, треба ще підучитись.
13Автор06-02-2015 15:26
2015-02-06 в 15:06:03 | Док
Наукоподібність переслідувала усіх фантастів минулого століття
ні, я розукмію. в моєму оповіданні відсутня космічнв романтика, літальні апарати, могутня зброя, боротьба з явними проявами темної сторони чи то зла. тобто заяложеного жанру. це ступор. гальмо жанру. межа сприйняття свідомості. окрім означених обмежень тільки просторова безкінечність. тим більш, що це вже нефантастика.
"Незважаючи на простоту й невимушеність пояснення, я його не зрозумів.
а факт поглинання одним плодом іншого загальновідомий. інформація відкрита/ ця тема штудується студентами у відповідних навчальних закладах. хоча доведених і неспростовних фактів виношування і народження ще не має. лишень аномалії розвитку.
я ж акцентував увагу на іншому. зигота - людський зародок і є пухлиною априорі.
мабуть, треба ще підучитись."
ви ж письменник-фантаст. не стримуйте себе кайданами догм і постулатів.
вам, також успіхів
14Cheshire07-02-2015 13:59
Що я хочу сказати, Авторе. Я у шоці. Інтригу витримали до кінця. Про близнюків і їх сестричку... Воу... Дайте мені оговтатися. Але виникає питання: хто ж мати та батько їх всіх? Якщо професор сказав, що в них різний склад хромосом (чи чогось іншого), і наголосив на тому, що дівчинка не від Дотепа.
Альтернативне майбутнє... Таке альтернативне. Усі ці зачіски, одяг, кабінети... Забагато непотрібного опису. Можливо, потрібно було б просто сказати, що все відбувається у 2069, і нехай самі читачі придумують тамтешню реальність.
Усе в цій мініатюри таке чудернацьке... Я не оговтаюсь, напевно. Авторе, респект за ідею, за її таке неймовірне втілення! але я бачила помилки в тексті, коми, орфографія і таке інше.
Мене вразив цей твір, і сказати сподобалось чи ні, не можу. Побажаю Автору успіху, нахнення та не боятися розбивати читацькі стереотипи.
15Автор07-02-2015 18:22
2015-02-07 в 13:59:08 | Cheshire link
дякую за комент. ваші емоційні зауваги напрочуд щирі і вкрай важливі.
16Ловчиня птахів07-02-2015 21:10
Вітаю!
Без сумніву, фантастика. Без сумніву, назву конкурсу розкрили на всі 100.
Дуже химерне оповідання. Химерні враження лишились після прочитання: від "оригінально" до "якийсь абсурд".
Так перед очима оті зуби - чорні та зелені. І нігті без пластинок. Бр-р...
Чоловіки уже народжували у кінематографі не раз - від комедійного героя Шварценеггера до містичних сюжетів "Цілком таємно". Тож ідея, в принципі, не нова. Але від того вона не стає "апетитнішою" і меншшокуючою. Як на мене, то вона з тих, що "швидше б забути". Чоловік в пологовому...
Я сподіваюсь, світ ніколи не дійде до такого!
Взагалі ж, уся суть твору в імені головного героя.
А автору - удачі! Шокуйте далі.
17Автор07-02-2015 23:15
2015-02-07 в 21:10:31 | Ловчиня птахів
дякую за коментар. маєте рацію) чоловіки вже народжували
на кінематографічних екранах
а зуби й нінті... це ж потенційні рудименти. з ними можна й експерементувати.
18ДонькаДонКіхота15-02-2015 11:39
Ліандро, якщо головне те, щоб оповідання подобалося авторові - то нехай автор залишить його собі в шухляді. чи в течці на робочому столі компа. якщо ж він його оприлюднює - то розраховує на якийсь читацький відгук. і те, подобається воно йому чи ні, нікому нецікаво.
19ДонькаДонКіхота15-02-2015 12:11
ну а тепер - по суті. є такий жанровий різновид як іронічний детектив. здається, автор щось подібне хотів зробити з фантастикою. таке собі іронічне фантастичне оповідання. хоча зрештою могло бути й так, що автор цього не планував, а воно саме так вийшло. до чого я? таке враження, що автор просто глузує з читачів - настільки багато у цьому творі абсурдних речей. він або сам не перечитував написане, або все так і планував - орієнтуючись на читача - любителя абсурду. про що я? та про деталі, всуціль розкидані в тексті. наприклад:
1) імена головних героїв - Козель Дотеп і Морка Кабздот. я так розумію, автор хотів бути оригінальним. вдалося. Козель мимоволі асоціюється з козлом, а ім’я героїні з кобзоном і тими варіаціями, які нині в неті довкола нього крутяться. чи є ці імена характеристичними і важливими? ні. несуть якусь інформацію для читача - ні...
2) тепер трохи почитаємо тексту:
"Утворився отвір чітко дотриманий профілю гостя" - просто знахідка для стиліста, який пише про мовленнєві помилки. по-людськи не можна було сказати?
"Мінімум макіяжу на фронті обличчя" - фронт обличчя це "нєчто".
"Тільки золоті каблучки на всіх десяти пальцях без педикюру з необрізаними, тридцяти-денними нігтями". - уявили собі необрізані 30-денні нігті на ногах. і відсутність нігтьових пластинок на руках. і зелені зуби... фу... картинка не для слабконервових... як уже писали, автор надто полюбляє вдаватися до абсолютно непотрібної деталазації. деталі доречні тоді, коли вони важливі і несуть читачеві інформацію, без якої він не може уявити персонажа. тут деталі випадкові. підібрані лишень, аби епатувати читача.
"Аби зачіска не обтяжувала голову поверх беззвучно крутився пропелер" - уявили? причеплений до голови пропелер робить зачіску легкою.. шедеврально.
"Натщесерце смакує особливо заповзято." - авторе, почитайте словник, будете знати, що означає слово заповзято.
"Сягнути піку слави з достоту глузду..." - можна зламати голову, пробуючи розібратися в тому, що ця фраза означає.
"Досить пафосних експериментів з куртуазним доступом до можливості дерибанити, замість щирої емпатії до всіх соціальних прошарків." - це просто рай для стиліста.
"А ви, мов риба у клітці." - абсурд рулить..
"Переконали без контрольний пострілу. Он, як виглядає крайня межа приниження. Згодна й покарана, мов пройда. Тож, казки для вас не наука? Чим вище, тим стрімкіше падати… Майте втіху. Отже, головне питання, заради якого пожертвую своїми принципами…" - все речення суцільний шедевр. показовий приклад абсолютного неузгодження фраз.
"Ще в тридцятих роках, на одній із хмільних аутодафе, організованого на честь народження доньки одного з впливових і багатих, коли всі гості втомилися гарувати, було започатковано премію з дивною назвою ”Половина половини”. - назагал аутодафе - це страта, спалювання людини на вогні. "хмільне аутодафе" - коли мовиться про бенкет? дуже доречно. "гості відмовилися гарувати"... гарувати - це важко працювати. до чого тут цей вислів?
"Я сестра, яку ви народили ще немовлям. Частина пухлини, згідно контракту підписаного вами ж, стала власністю академії генетичного спадку". немовля підписало контракт? втім, чому дивуватися. це ж фантастика.
"Внаслідок чого дві майбутні дівчинки тимчасово припинили свій розвиток всередині свого брата. Тепер одна з них має з’явитися на світ." це каже професор за 2 роки до інтерв’ю. тобто - якщо "тепер одна з них має з’явитися на світ" - значить, друга ще знаходиться всередині героя. а потім з’ясувалося, що вона вже народилася 32 роки тому. то що - всередині є ще третя дівчинка?
"Ваші взаємини з прекрасною половиною людства, опісля того, як стали магнатом, різко змінилися. Кардинально, так би мовити. Знетямлені жінки вас обліпили, мов мухи… Даруйте, мед. Шаленіють і воліють бодай почути слово від вас чи взагалі ощасливитися лишень торканням аби отримати незабутню насолоду." - це вже авторські фантазії. претензії на нереалізовану гіперсексуальність... фантазії за Фройдом (починаючи від специфічної уніформи секретарки до здивування, чого ж його не тягне до журналістки)...
"наукова" складова абсолютно непродумана. проект "Серце" (причому серце пронизане стрілою. цікаво, персонаж його так зі стрілою і ковтає? горлянку не подряпала та стріла?), "формула любові" - зрозуміло, що вони перетворюють героя на супермачо, альфа-самця. але до чого тут перетворення пухлини на зародок? чи гіперсексуальність тут стала побічним ефектом? "все смешалось в доме Облонских".
ну і висновок. автор має певний хист. але: забагато зайвого, забагато непродуманого (після того, як твір написаний, треба було дати йому відлежатися місяців 2-3, а потім ще раз перечитати. тоді всі недохопи стали би помітнішими), забагато абсурдних висловлювань.
а насамкінець порада - купіть чи скачайте собі "Словник української мови" (щоб розуміти значення вживаних слів) і правопис (бо коми у вас туляться де самі хочуть).
Жорстко? так - але що ви хотіли? коли оприлюднюєте твір, чекайте на його рецепцію.
20Автор15-02-2015 12:54
2015-02-15 в 12:11:19 | ДонькаДонКіхота
дякую за коментар. особливо за принципову жорстокість) усі зауваги слушні, дотепні, напрочуд конструктивно збалансовані та вельми корисні. врахую достоту все.
нічого не поробиш... я поціновувач абсурдної детективної фантастики. ваший доволі розлогий коментар свідчить про не кепсько вдалий інтер'єр і екстер'єр оповідки на привід наявності абсурності і подекуди присутності фантастичної складової.
21Ліандра15-02-2015 14:04
звісно
але якщо перероблювати під кожного критиканта то вийде щось зовсім інше і не факт що краще. Тут головне знайти золоту середину
22Олександр15-02-2015 23:38
Сюрреалізм як він є, та ще й рідний український. На жаль, мені таке не подобається, саме як жанр та стиль, то такі мої вподобання, хтось може й інакше думає.
23Автор19-02-2015 18:07
2015-02-15 в 23:38:39 | Олександр
дякую за коментар. маєте право на власну думку. про смаки не сперечаються. ще. а якби екранізувати цю іісторію... чи хотіли б ви споглядати на кінематографічну візуалізацію героїв?
24Лютеранка27-02-2015 23:54
сюрреалізмом тут і не пахне, на жаль...
в принципі, сам твір динамічний, претензійно яскравий, але забагато плутанини, багато невідповідностей, їх уже помічали. не зовсім розумію, де тут оті заявлені в конкурсі супутники, котрі завжди з нами. автор відверто намагається наслідувати американських режисерів-сценаристів-фантастів, бо вже аж дуже нагадало сцени інтерв"ю ведучого з Корбаном з фільму "П"ятий елемент"
25Анонім28-02-2015 10:21
2015-02-27 в 23:54:00 | Лютеранка
Дякую за коментар. Сцени інтерв'ю? Взагалі це поширений літературний прийом. Інтері'ю, допит, тощо... П'ятий елемент? Фільм виробництва Франції. Не американський.
Заявлені супутники? Головний герой впродовж тривалого часу був супутником своєї сестри, існування якої залежало від нього сакмого... і навпаки.