Продовжимо знайомство із закордонними преміями і лауреатами цього року. У сьогоднішньому огляді мова піде про три премії, дві з яких відзначають дебютні твори авторів.
Премія Британської Асоціації Наукової Фантастики
Вручається щорічно шляхом голосування членів Асоціації та, в окремі роки, голосуванням національного фестивалю наукової фантастики Істеркон. Премія вручається у 4 номінаціях: Найкращий роман, Найкраще оповідання, Найкращий нехудожній твір, Найкраща робота художника.
Голосування за премію відбувається у три раунди.
Лонг-лист: Кожен член Асоціації з середини вересня до 31 грудня може подати до 4 творів у кожну номінацію.
Шорт-лист: Члени Асоціації можуть проголосувати за 4 позиції у кожній номінації. Голосування триває з початку січня до початку лютого.
Фінальний раунд: Після оголошення шорт-листів відбувається остаточне голосування, що триває з початку лютого до опівдня дня церемонії нагородження. Церемонія нагородження відбувається на Істерконі.
Членство у Британській Асоціації Наукової Фантастики є платним і поновлюється на щорічній основі. Разом з тим нерезиденти Сполученого Королівства також можуть ставати членами Асоціації.
Цього року премією були відзначені:
Найкращий роман:
Н.К. Джемісін «The City We Became»
Перша книжка циклу «Great Cities»
Кожне місто має душу. Деякі такі ж давні, як міфи, а інші такі ж молоді й руйнівні, як діти. Нью-Йорк? Вона має п’ять.
Але у кожного міста є і темна сторона. Бурхливе давнє зло ворушиться під землею, погрожуючи знищити місто та її п’ять захисників, якщо вони не зможуть зібратися і зупинити його раз і назавжди.
Залишимо на совісті членів Асоціації наукову фантастичність цього роману, і знайдемо, що він дещо нагадує «Американських богів» Ніла Ґеймана. Це відзначив і видавець, адже на обкладинці видання є рекомендація від, власне, Ґеймана.
Після того, як аватар Нью-Йорка впадає в надприродну кому і зникає, група з п'яти нових аватарів, що представляють п'ять районів, об'єднуються для боротьби зі своїм спільним ворогом. Власне, хто вони?
Менні: аватар Мангеттена. Квір, мультирасовий чоловік віком близько 30 років, що втратив пам'ять, коли став аватаром.
Бруклін «MC Free» Томасон: аватар Брукліна. Чорна жінка середьного віку, колишня реперка, юристка та членкиня міської ради, чия вкорінена в музиці.
Бронка Сіваной: аватар Бронкса. Квір, жінка з корінного американського народу ленапе у віці 60 років. Вона має докторську ступінь і працює в арт-центрі Бронкса.
Падміні Пракаш: аватар Квінса. 25-річна аспірантка з тамільських іммігрантів, що може використовувати математичну уяву, щоб змінити фізичну реальність.
Айслін Гуліган: аватар Стейтен Айленда. 30-річна біла жінка, що може ставати невидимою.
Чи буде цікаво читати у світі про аватарів Нью-Йорка? Хто зна 
Найкраще оповідання
Іда К'ю «Infinite Tea in the Demara Café»
Оповідання, що увійшло до збірки «London Centric: Tales of Future London», укладеною Єном Вейтсом.
Войовничі Штучні Інтелекти, віртуальна реальність, доповнена реальність та альтернативна реальність; місто, де вбивці переслідують вулиці, де наркобарони керують тінями, і де великі верстви населення замикаються у часовому стазисі, проте все ще п'ють чай в кафе на розі, а минуле все ще резонує з майбутнім...
Тринадцять історій, які дивляться у майбутнє цього різноманітного багатогранного міста, які запрошують читача розглянути різні перспективи. Історії, які розповідають вам про можливе завтра і підказують, що може лежати за межами горизонту міста, постійного і мінливого.
Оскільки ми любимо оповідання то зв'язалися з Ідою К'ю, передали вітання з України і попросили трохи розповісти про її твір і що, на її думку, має бути в історії, здатній завоювати премію.
«Infinite Tea» оповідає про Генрі, чоловіка, що вже вийшов на пенсію. Він подорожує паралельними всесвітами, і виявляє, чого не вистачило в його житті (і в його чаї!).
Я хотіла би знати чарівну формулу виграшу нагороди! Я думаю, що “must have” - це унікальний погляд на світ, впізнавані персонажі та контрольована, прекрасна проза.
Найкращий нехудожній твір
Адам Робертс «It's the End of the World: But What Are We Really Afraid Of?»
Найкраща робота художника
Єн Кларк «Shipbuilding Over the Clyde» (постер до заявки Глазго на проведення WorldCon-2024)
Премія Філіпа К. Діка
Присуджується щорічно з 1983 р. за найкращу дебютну науково-фантастичну книгу року в США, що видана масовим тиражем в м'якій обкладинці. Книги в жанрі фентезі на премію не висуваються.
Премія була заснована Томасом Дішем після смерті Філіпа Діка в 1982 р. Оскільки чимало творів Діка виходили у м'який обкладинці, було вирішено давати приз саме таким книжкам. Але внаслідок того, що в США все менше і менше дебютних книг виходить в м'яких обкладинках, вибір романів, гідних вручення премії Філіпа К. Діка, стає все обмеженішим.
Лауреатка премії Філіпа К. Діка
Елісон Стайн «Дорогою від зими»
«Road Out of Winter»
Вайлодайн живе у світі параної та бідності - її сім'я нелегально вирощує марихуану, тому її життя завжди було битвою. Вона сподівалася залишити це позаду і доглядати урожай на самоті, але весна не повертається другий рік поспіль, приносячи безпрецедентну екстремальну зиму.
З вогнем, схованим у її вантажівці, і мішечком з дорогоцінним насінням, вона починає подорож. Вайлодайн рішуче налаштована і хоче полишити Огайо, де височать Аппалачі. Але крижані дороги та підступні незнайомці, що ховаються на пагорбах, іншої думки. Після страшної зустрічі з насильницьким культом, Вайлодайн та її невелика група вигнанців стають мішенню для їхнього психічно нестабільного лідера. Тому що вона має найціннішу навичку в кліматичному хаосі: вона може змусити все зростати.
Мемориальна премія Комптона Крука
Меморіальна премія Комптона Крука присуджується Балтиморським Товаристовом Наукової Фантастики за найкращий дебютний роман, що був опублікований англійською мовою протягом попереднього року.
Заснована нагорода в пам'ять Комптона Крука, професора природничих наук коледжу м.Таусон (штат Меріленд), який публікувався під псевдонімом Стівен Толл. На здобуття премії може висуватися дебютний роман в жанрі наукової фантастики, фентезі або горору. Автор мусить не мати нагород за твори великої форми в США, Великобританії, Канаді, а також в країнах, що входять або входили до Британської співдружності. Вручається за підсумками закритого голосування членів Балтиморського Товариства Наукової Фантастики.
Лауреатка премії Комптона Крука
Мікая Джонсон «Простір поміж світами»
«The Space Between Worlds»
Нарешті подорожі між світами стали можливими, але є лише одна дрібничка: ніхто не може відвідати світ, де ще живе його доппельганґер. Але є Кара, альтер-его якої надзвичайно добре вмирають - від хвороб, торф'яних війн чи вендет. Загалом життя Кари обірвалося у 372 світах.
Однак на цій Землі Кара вижила і була ідентифікована як чужинка, а отже вона - ідеальна кандидатка на подорожі світами, Кара вирвана з бруду пустель, зараз у неї хороша квартира на нижчих рівнях заможного та мурованого міста Вайлі. Вона працює - і безсоромно фліртує - зі своєю привабливою, але відлюдькуватою керівницею Делл, коли вони вдвох збирають поза-світні дані для Інституту Елдріджа. Вона навіть зрідка виїжджає з міста, щоб відвідати свою сім’ю у пустелях. Поки вона зможе схиляти голову і униканти неприємностей, шлях Кара до громадянства та безпеки буде безхмарним.
Але неприємності знаходять Кару, коли один із восьми її вцілілих доппельганґерів гине за загадкових обставин, відправивши її в новий світ зі старою таємницею. Те, що вона виявить, зв’яже її минуле та її майбутнє так, як вона ніколи не могла собі уявити - і розкриє її роль у сюжеті, який загрожує не лише її світу, а й усьому мультивсесвіту.
