Прочитав із задоволенням. Коли дійшов до місця, де зрозумів, ПРО КОГО мова - захотілося поаплодувати. Настільки це було несподівано. Звісно, якісь асоціації з "Дозорами" виникли, але тільки асоціації і зовсім слабенькі.
Фінал трохи розчарував. Я розумію, що авторові, як і всім нам, наболіло, і проблема, піднята в оповіданні, найактуальніша зараз для українців, але хотілося чогось оригінальнішого.
Із стилістичних зауважень:
Іноді тряплялися повтори слів
- Усім буде ніколи.
На вулиці було холодно. Зазвичай у цю пору року було також сіро, але зараз ні.
А ось цю фразу вподобав би корифей Фортечних МК Арєнєв і згадав би про майстра Йодо
Дуже некорисна для здоров'я була задіяна ним метода.
За стилем сюжету не помітив. Здається, місцями автор просто відточував свою майстерність.
Наприклад.
Він простягнув кремезному металеву платівку з голкою – дуже схожу на ті, що їх так бояться маленькі дітки у поліклініках. "Зараз вкусить комарик, - лагідно примовляють до них медсестри. – Кусь – і зовсім не боляче!" Ходить байка, одне з дитинчат після укусу висловило подив та незадоволення у таких виразах, що їх медсестрички не знають. І не лише ті, що кров беруть, а навіть і ті, що в госпіталях працюють. Що ж, учитись ніколи не пізно. Буде, буде робота тим медсестричкам.
Навіщо перший абзац? Для того, щоб пояснити, що за предмет дали кремезнами. Все правильно і літературно гарно написано. Дуже образно.
А навіщо другий і третій абзац. А нінавіщо. Автор ніби каже, ось дивіться як красиво я вмію зіставляти слова у речення. Красиво, не сперечаюсь. Але навіщо? Це якось впливає на сюжет, дозволяє розкритись героям, додає інтриги? Ні. Це просто красиво поставлені у речення слова.
Ще пів оповідання автор розповідає про кота. Знову написано красиво, але нідочого.
А сюжету як такого взагалі немає. Майдан, москалі, вбивства. Погані журналісти, погані тітушки. Трошки русофобії. Образної, але надто прямолінійної. І карлик. Чорт, ви ж на сайті фантастики! Тут перша асоціація з карликом це Тіріон. А ви "мерзенний". Хіба так можна?
Як на мене оповідання йде від нічого в нікуди. Просто гарно написані слова в красивих реченнях. Але без сюжету і сенсу. Бажати працювати над собою було б безглуздо. Автор пише класно, краще ніж я точно. Але перш ніж почати писати краще подумати, навіщо ви це робите і про що пишете.
Початок заінтригував. Потім помічається, що якось занадто контрастує мова із описом, "кошенятко, шарпнуло, мордочка, горлечко, котик" і т.д. Опис злочину у ласкаво-зменшувальній формі, очікуєш чогось у дусі антиутопії, хоча й написано грамотно, але звучить як дитяча казка... Майдан з'явився несподівано і... ніби не з цього оповідання. Хотілося б усе-таки дочитати про те, чим почалося.
Мораль: потрібна, потрібна війна, щоб у Києві щасливо жилося не тільки людям, але й нелюдям. Ну що ж, саме за це зараз і воюють. Крадіїв з трону прогнали - убивць посадили. Одних нелюдей на інших замінили... ну правильно, ті вже нарозкошувались, тепер черга інших...
А який був початок! Навіщо, авторе, навіщо ви зіпсували твір політикою????
Багато, багато, багато попелу видуває вітер з Одеського Будинку Профспілок...
Багато, багато, багато попелу видувається з пустих і чорних коробок на Донбасі...
Та то не ми винуваті, а Путін і Каганат Порошенка-Яценюка-Турчинова...
Ми дурниками прикинемось у разі чого: "Нас кинули, пацани, як під час Помаранчевої",
від якої сьогодні зосталась лиш купа попелу.
П.С. Прочитав це і задумався, чи не поїхав вже дахом на політичному ґрунті заразом із майданниками?.. В принципі, навряд чи, але із творчою діяльністю тут треба кінчати точно... Всім добра!
В принципі, навряд чи, але із творчою діяльністю тут треба кінчати точно...
Ви маєте рацію. Закінчуйте. Окрім вас тут усі мають силу волі дистанціюватися від політичного флуду, у вас не виходить. Навіщо смітити на літературному ресурсі?
А я, знаєте, згадав карлика із Твін Піксу. А про Тиріона ще місяць тому нічого не знав.
Технічні зауваження:
- автор трохи зловживає займенником "й":
мішок й тягнув
мішку не затикав, й попіл
дісталось й осики...
- муляла деяка стилістична неоднорідність: тут тобі кошеня кумедно намагається вуркотіти (до речі, порівняння з мотоциклом і влучне, і недоречне водночас), а за кілька сторінок починається суцільний трагічний пафос, що закінчується емоційно потужним псевдопророцтвом про наближення війни.
А тепер про тему. Не знаю кого як, а мене читати художню літературу (особливо фантастику) здебільшого примушує мій маленький внутрішній ескапіст. І в нього прямо нервові зриви трапляються, коли зображувані реалії так живо нагадують (або прямо повторюють) йому про те гидке і антилюдяне, яке він і так бачить чи чує ледь не кожного дня.
Думаю, що оповідання буде в моєму топі, але сподіваюся, що не вище четвертого місця.
Мені до вподоби авторський стиль, читати було легко й цікаво, початок заінтригував.
Твір серед явних фаворитів, але я би йому перше місце не віддав, перш за все-через обмануті очікування. Я був упевнений в тому, що кінець буде вибуховим. Але все так неоднозначно...бачили б ви мою кислу пику, коли я прочитав дане оповідання. Як в малого, у котрого Чупа-чупс відібрали.
Буду відвертим. Автор вміє складати слова у речення і...все. Робить це майстерно але нецікаво. Багато зайвого. Опис візерункуів на одіялі - навіщо я про це читав? Ні інтриги, ні сюжету. Як на мене - нецікаво. Нудно. Авторе, не ображайтесь. Я, все рівно, побажаю вам успіхів!
Але як на мене дуже відверті паралелі з відомими подіями. Якби Ви авторе дали мені, як читачеві, можливість "самому допетрити до аналогій та потішитись власною прозорливістю"
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 13 RSS
1Док20-09-2014 21:45
Прочитав із задоволенням. Коли дійшов до місця, де зрозумів, ПРО КОГО мова - захотілося поаплодувати. Настільки це було несподівано. Звісно, якісь асоціації з "Дозорами" виникли, але тільки асоціації і зовсім слабенькі.
Фінал трохи розчарував. Я розумію, що авторові, як і всім нам, наболіло, і проблема, піднята в оповіданні, найактуальніша зараз для українців, але хотілося чогось оригінальнішого.
Із стилістичних зауважень:
Іноді тряплялися повтори слів
А ось цю фразу вподобав би корифей Фортечних МК Арєнєв і згадав би про майстра Йодо
Успіху на конкурсі!
2інтер121-09-2014 20:03
За стилем сюжету не помітив. Здається, місцями автор просто відточував свою майстерність.
Наприклад.
Навіщо перший абзац? Для того, щоб пояснити, що за предмет дали кремезнами. Все правильно і літературно гарно написано. Дуже образно.
А навіщо другий і третій абзац. А нінавіщо. Автор ніби каже, ось дивіться як красиво я вмію зіставляти слова у речення. Красиво, не сперечаюсь. Але навіщо? Це якось впливає на сюжет, дозволяє розкритись героям, додає інтриги? Ні. Це просто красиво поставлені у речення слова.
Ще пів оповідання автор розповідає про кота. Знову написано красиво, але нідочого.
А сюжету як такого взагалі немає. Майдан, москалі, вбивства. Погані журналісти, погані тітушки. Трошки русофобії. Образної, але надто прямолінійної. І карлик. Чорт, ви ж на сайті фантастики! Тут перша асоціація з карликом це Тіріон. А ви "мерзенний". Хіба так можна?
Як на мене оповідання йде від нічого в нікуди. Просто гарно написані слова в красивих реченнях. Але без сюжету і сенсу. Бажати працювати над собою було б безглуздо. Автор пише класно, краще ніж я точно. Але перш ніж почати писати краще подумати, навіщо ви це робите і про що пишете.
3Elessmera24-09-2014 00:36
Початок заінтригував. Потім помічається, що якось занадто контрастує мова із описом, "кошенятко, шарпнуло, мордочка, горлечко, котик" і т.д. Опис злочину у ласкаво-зменшувальній формі, очікуєш чогось у дусі антиутопії, хоча й написано грамотно, але звучить як дитяча казка... Майдан з'явився несподівано і... ніби не з цього оповідання. Хотілося б усе-таки дочитати про те, чим почалося.
Успіхів!
4Ліандра29-09-2014 18:45
Написано гарно! Але мене відштовхує. Занадто багато попелу , занадто багато смертей, занадто багато болю в останній час.
Хіба можна на цьому спекулювати?
5L.L.05-10-2014 16:23
Мораль: потрібна, потрібна війна, щоб у Києві щасливо жилося не тільки людям, але й нелюдям. Ну що ж, саме за це зараз і воюють. Крадіїв з трону прогнали - убивць посадили. Одних нелюдей на інших замінили... ну правильно, ті вже нарозкошувались, тепер черга інших...
А який був початок! Навіщо, авторе, навіщо ви зіпсували твір політикою????
6Ліандра05-10-2014 19:58
абсолютно згодна
7Автор Ізі, майданного воїна05-10-2014 20:51
Багато, багато, багато попелу видуває вітер з Одеського Будинку Профспілок...
Багато, багато, багато попелу видувається з пустих і чорних коробок на Донбасі...
Та то не ми винуваті, а Путін і Каганат Порошенка-Яценюка-Турчинова...
Ми дурниками прикинемось у разі чого: "Нас кинули, пацани, як під час Помаранчевої",
від якої сьогодні зосталась лиш купа попелу.
П.С. Прочитав це і задумався, чи не поїхав вже дахом на політичному ґрунті заразом із майданниками?.. В принципі, навряд чи, але із творчою діяльністю тут треба кінчати точно... Всім добра!
8Ловчиня птахів05-10-2014 21:28
Ви маєте рацію. Закінчуйте. Окрім вас тут усі мають силу волі дистанціюватися від політичного флуду, у вас не виходить. Навіщо смітити на літературному ресурсі?
9Анонім05-10-2014 22:06
Я перепрошую, що втручаюся... Але давайте спокійніше коментуватимемо, чи що...
І дійсно зосередимося на обговоренні художніх творів.
Як звичайний учасник, не маю права щось комусь тут вказувати, тож це лише пропозиція.
До Автора Ізі, майданного воїна
Прикро, мені Ваш твір сподобався, про що й писала. Шкода, що більше нічого не читатиму.
10Angeor12-10-2014 14:30
А я, знаєте, згадав карлика із Твін Піксу. А про Тиріона ще місяць тому нічого не знав.
Технічні зауваження:
- автор трохи зловживає займенником "й":
- муляла деяка стилістична неоднорідність: тут тобі кошеня кумедно намагається вуркотіти (до речі, порівняння з мотоциклом і влучне, і недоречне водночас), а за кілька сторінок починається суцільний трагічний пафос, що закінчується емоційно потужним псевдопророцтвом про наближення війни.
А тепер про тему. Не знаю кого як, а мене читати художню літературу (особливо фантастику) здебільшого примушує мій маленький внутрішній ескапіст. І в нього прямо нервові зриви трапляються, коли зображувані реалії так живо нагадують (або прямо повторюють) йому про те гидке і антилюдяне, яке він і так бачить чи чує ледь не кожного дня.
Думаю, що оповідання буде в моєму топі, але сподіваюся, що не вище четвертого місця.
11Автор quot;Люди і звіріquot;13-10-2014 00:31
Мені до вподоби авторський стиль, читати було легко й цікаво, початок заінтригував.
Твір серед явних фаворитів, але я би йому перше місце не віддав, перш за все-через обмануті очікування. Я був упевнений в тому, що кінець буде вибуховим. Але все так неоднозначно...бачили б ви мою кислу пику, коли я прочитав дане оповідання. Як в малого, у котрого Чупа-чупс відібрали.
12Син лейтенанта Шмідта13-10-2014 18:02
Буду відвертим. Автор вміє складати слова у речення і...все. Робить це майстерно але нецікаво. Багато зайвого. Опис візерункуів на одіялі - навіщо я про це читав? Ні інтриги, ні сюжету. Як на мене - нецікаво. Нудно. Авторе, не ображайтесь. Я, все рівно, побажаю вам успіхів!
13Olex13-10-2014 21:34
Сподобалося.
Але як на мене дуже відверті паралелі з відомими подіями. Якби Ви авторе дали мені, як читачеві, можливість "самому допетрити до аналогій та потішитись власною прозорливістю"
Успіху